"21" листопада 2006 р.Справа № 29/317-06-8117А
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Жукової А. М.
суддів : Величко Т.А.
Бойко Л.І.
при секретарі : Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача -Тернова Т.В.
від відповідача -Сєнов Б.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
на постанову господарського суду Одеської області
від 13.09.2006р.
по справі № 29/317-06-8117 А
за позовом: Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до відповідача : Телерадіокомпанії „Іллічівське телебачення -3”
про стягнення 4461,28 грн.
встановив:
Постановою господарського суду Одеської області від 13.09.2006 року, яка підписана 22.09.2006 року (суддя Аленін О.Ю.) у позові відмовлено з підстав виконання відповідачем обов'язків, покладених на нього чинним законодавством та відсутності фактичних даних про виконання обов'язку органами працевлаштування.
Одеське обласне відділення ФСЗІ не погодившись із цією постановою, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, позов задоволити, обґрунтовуючи свої доводи положеннями ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, „Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, „Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів” та зазначило, що на підприємства, установи організації, покладено відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій у разі, коли кількість працюючих інвалідів не відповідає 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Підприємство не створивши 1 робочого місця для працевлаштування інваліда зобов'язано сплатити 50 % середньої річної заробітної плати штатного працівника.
Відповідач, заперечуючи доводи апеляційної скарги, просить залишити постанову місцевого суду без змін.
Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи колегією суддів встановлено таке.
Згідно звіту №10-ПІ за 2005 рік наданого ТОВ ТРК „Іллічівське телебачення -3” по коду рядка 0.1 відображено середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу у кількості 10 осіб. Відповідно до ст.19 ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств незалежно від форми власності і господарювання де працює від 8 до 25 осіб норматив створення робочих місць для працевлаштування інвалідів складає 1 робоче місце, проте, за звітом ТРК норматив створення робочого місця для інваліда не виконано.
Пунктом 4 „Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів” підприємство самостійно зобов'язане сплатити суму штрафних санкцій у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, до 15 квітня року, що настає за звітним. У зв'язку з несплатою коштів, позивачем на суму недоїмки нараховано пеню та заявлено позов про стягнення 4461,28 грн. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на вимоги ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, „Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”.
Місцевий суд відмовляючи у позові вмотивував постанову матеріалами справи, нормами матеріального права та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до п.3-5 „Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів” - робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства мають вживати заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду про створення робочих місць для інвалідів та вакантні посади на яких може використовуватися праця інвалідів.
Як вбачається із матеріалів справи, підприємство протягом 2005 року інформувало ЦЗН про вакансії робочих місць шляхом подання звіту Ф-3ПН та листами просило направити інвалідів для працевлаштування на вакантних місцях, що власне підтверджує Центр зайнятості листом №466 від 11.07.06 р. Проте, жодного інваліда не направлено на це підприємство.
Відповідно до ст.18 ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” працевлаштування інвалідів покладено на органи працевлаштування. У 2005 році закон не покладав обов'язку на підприємство щодо підбору та працевлаштування інвалідів.
З огляду на викладене,
Керуючись ст. ст.160, 198,200,205,206,212,254 КАСУ, суд
ухвалив:
Постанову господарського суду Одеської області від 13.09.2006р.
у справі №29/317-06-8117 А - залишити без змін, а апеляційну скаргу
- без задоволення.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку в місячний термін до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Жукова
Суддя Т.А. Величко
Суддя Л.І. Бойко