"16" листопада 2006 р.Справа № 26/317-06-6341А
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання Г.В. Селіховій,
за участю представників сторін:
від позивача -Л.О. Стефішина
від відповідача -В.Ф. Остяк
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси
на постанову господарського суду Одеської області від 16.08.2006р.
у справі № 26/317-06-6341А
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси
до виробничо-торгівельного закритого акціонерного товариства „Синтез”
про стягнення 19490,70грн.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 26.11.2006р.
Встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси звернулось з позовом про стягнення з ВТ ЗАТ „Синтез” заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. „б” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” (пенсії за віком, призначені на пільгових умовах) у сумі 19490,70грн. за період з 25.12.2005р. по 30.04.2006р.
Постановою господарського суду Одеської області від 07.08.2006р. (суддя М.І. Никифорчук) у задоволенні позову відмовлено. Постанова мотивована тим, що Законом України від 31 травня 2005 року № 2613-IV, який набрав чинності з 1 січня 2006р., внесені зміни до частини 2 прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року N 1058-IV, що набрав чинності з 1 січня 2004р., згідно яких виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів „в”-„е” та „ж” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року -за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Тому підприємство, починаючи з 2005р., не повинно відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду вищезазначені суми виплачених пенсій, призначених на пільгових умовах.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду, Управління ПФУ в Суворовському районі м. Одеси звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: пунктів „б” -„з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ, ч. 1, 3 ст. 160, ч. 4 ст. 167 КАС України.
ВТ ЗАТ „Синтез” у запереченнях на апеляційну скаргу просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що особам, які працювали на підприємстві на роботах із шкідливими умовами праці з 1983-1984 років, а призначення пенсій відбулося в 2002-2003 роках, тобто після введення в дію (з 01.01.1992р.) Закону України „Про пенсійне забезпечення”, пенсії призначені відповідно до ст. 100, а не згідно з пунктом „б” ст. 13 названого закону, а тому не підлягають відшкодуванню. Відповідач також послався на те, що атестація робочих місць, як передбачено ст. 13 Закону „Про пенсійне забезпечення”, не проводилась, а тому підстави для призначення пенсії згідно вищевказаної статті відсутні. Крім того ВТ ЗАТ „Синтез” зазначило, що позивач в порушення вимог Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затв. постановою ПФУ від 19.12.2003р. № 21-1 (далі -Інструкція № 21) своєчасно не надав розрахунки про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, у зв'язку з чим відповідач не був належним чином повідомлений про можливі витрати по відшкодуванню за останні 3 роки.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
На підставі довідок відповідача Управлінням Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси були призначені пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту „б” ст. 13 Закону „Про пенсійне забезпечення” громадянам Миронюк Р.Л., Бут В.П. та Івановій Л.О., які працювали у відповідача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затв. Кабінетом Міністрів України, і на тих же підставах призначена пенсія гр. Гарнік Н.Г. Управлінням ПФУ в Київському районі м. Одеси.
Відповідно до пункту „б” ст. 13 Закону „Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи -жінкам.
Відмовляючи в позові місцевий господарський суд помилково послався на частину 5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в редакції Закону України № 2613 від 31.05.2005р., який встановлює порядок виплати пенсій, призначених за пунктами „в” -„е” та „ж” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, тоді як позовні вимоги заявлені про відшкодування витрат на виплату пенсій, призначених за пунктом „б” ст. 13 названого Закону.
Згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України , та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України „Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно розділу 6 Інструкції № 21 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Отже, Управління ПФУ в Суворовському районі правомірно звернулося з позовом про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Однак, вказавши в позовній заяві період з 25 грудня 2005р. по 30 квітня 2006р., за який підлягали відшкодуванню виплачені пенсії, позивач надав розрахунок на суму 19940,70 грн. за період з 2003р. по квітень 2006р. Крім того, в розрахунок була включена сума 3068,79грн. виплаченої пенсії гр. Гарник Н.Г. за 2005р. -30 квітня 2006р. Управлінням ПФУ у Київському районі м. Одеси, яке є юридичною особою і має право самостійно звертатися до суду стосовно відшкодування виплачених ним пенсій. Отже, позов в частині стягнення суми виплаченої пенсії Гарник Н.Г. не підлягає задоволенню.
При співставленні сум, вказаних в розрахунку боргу і довідок про фактично виплачені пенсії гр. Миронюк Р.Л., гр. Бут В.П., гр. Івановій Л.О., за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню за грудень 2005р. сума 763,0грн. і за січень -квітень 2006р. -3237,0грн. (а.с. 14, 18, 20, 24), а всього 4000,0грн.
Посилання відповідача на те, що пенсії його працівникам призначені на підставі статті 100 вищеназваного Закону, не приймаються апеляційною інстанцією до уваги, оскільки вказана стаття регулює порядок призначення пільгових пенсій особам, що мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, тоді як у громадян Гарнік Н.Г, Миронюк Р.Л, Бут В.П., Івановій Л.О. право на пенсії виникло і пенсії були призначені з 2002р. по 2004р., тобто після введення в дію Закону „Про пенсійне забезпечення”.
Також не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що немає підстав для призначення пенсій згідно зі статтею 13 вищевказаного закону у зв'язку з непроведенням атестації робочих місць, оскільки ці доводи спростовуються виданими пенсійному органу довідками для призначення пенсій, в яких відповідач зазначив стаж роботи своїх працівників, що були зайняті повний робочий день на роботах, передбачених списком № 2 (а.с. 15, 17, 19, 21).
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного позов підлягає задоволенню частково в сумі 4000,0грн., що складає витрати на виплату позивачем пенсій за віком на пільгових умовах за період, вказаний в позовній заяві, а саме: з 25 грудня 2005р. по 30 квітня 2006р. При цьому апеляційна інстанція зазначає, що позивачем не виконувалися положення п.п. 6.4 п. 6 Інструкції № 21, який передбачає, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Такі повідомлення відповідачу не надсилалися.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси задовольнити частково.
Постанову господарського суду Одеської області від 16.08.2006р. у справі № 26/317-06-6341А скасувати, позов задовольнити частково.
Стягнути з виробничо-торгівельного закритого акціонерного товариства „Синтез”, м. Одеса на користь Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсій за віком, призначених на пільгових умовах у сумі 4000,0грн.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Л.В.Поліщук
Суддя Л.І. Бандура
Суддя В.Б. Туренко