печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23947/22-к
12 вересня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,
установив:
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити
Власник майна в судове засідання не з'явився.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки представника сторони обвинувачення обов'язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у її відсутність.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень в кримінальному провадженні № 12022000000000510 від 13.06.2022, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень передбачених частиною четвертою статті 190, частиною другою статті 209, частиною третьою статті 358 Кримінального кодексу України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що після введення в Україні воєнного стану, приблизно наприкінці лютого 2022 року, точна дата, час та місце на теперішній час не встановлені, у ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах шляхом обману та зловживання довірою, а саме коштами, які Міністерство оборони України використовувало для закупівлі товарів військового призначення на потреби Збройних Сил України.
Для забезпечення виконання свого злочинного задуму ОСОБА_4 та ОСОБА_7 запланували залучити низку інших осіб, як обізнаних із злочинним задумом, так і не обізнаних із таким наміром.
Також вирішено використати осіб, яких введено в оману стосовно справжньої мети вчинюваних дій, а також документи підприємства іноземної юрисдикції.
Таким чином, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та інші наразі не встановлені досудовим розслідуванням особи заздалегідь, тобто до початку вчинення кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.
За злочинним планом ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , вони мали здійснити пошук потенційних із відповідною репутацією постачальників товарів військового призначення для потреб Збройних Сил України за кордоном і організувати укладення договору між Міністерством оборони України та постачальником продукції із подальшим перерахуванням державних коштів на користь іноземного підприємства.
У подальшому шляхом зловживання довірою та введенням в оману щодо своїх реальних намірів, а також шляхом тиску чи погроз ОСОБА_4 та
ОСОБА_7 планували схилити реального потенційного постачальника до залучення у певній частині виконання контракту компанії-посередника, що підконтрольна співучасникам злочинних дій, яка б і отримала в кінцевому результаті частину державних коштів під зобов'язання щодо здійснення поставки на користь Міноборони.
В дійсності компанія-посередник свої зобов'язання щодо поставки у своїй частині виконувати не мала і не могла, а ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та їх співучасники, заволодівши державними коштами, мали розпорядитись ними на власний розсуд.
Зокрема, з метою реалізації свого злочинного задуму ОСОБА_7 та ОСОБА_4 залучили до вчинення злочину документи та директора підконтрольної компанії WALLARTIS SOLUTIONS W.L.L. (Королівство Бахрейн) ОСОБА_6 , тим самим вступивши з ним у попередню злочинну змову для шахрайського заволодіння коштами Міністерства оборони України.
Поряд із цим задля надання видимості наявності повноважень представляти інтереси Міністерства оборони України, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , у невстановлений наразі час та місці, однак не пізніше 08.03.2022, отримали документ - лист від імені Міністра оборони України датований 06.03.2022 за № 220/1378, згідно з яким їх уповноважено представляти інтереси Міністерства оборони України щодо закупівлі товарів військового призначення для стримання воєнної агресії російської федерації.
Із використанням цього листа, переслідуючи мету реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , перебуваючи на території Турецької Республіки 08.03.2022 зустрілися з керівниками групи компаній, зокрема з ОСОБА_8 - президентом компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Турецька Республіка), пред'явили лист Міністра оборони України від 06.03.2022 № 220/1378 та запропонували укласти низку договорів щодо постачання товарів військового призначення для потреб Збройних Сил України.
За наслідками проведених переговорів здійснена відповідна комерційна пропозиція, яка була прийнята, і 14.03.2022 між Міністерством оборони України та компанією ІНФОРМАЦІЯ_1 (Турецька Республіка) укладено договір поставки № FM - 22031401 щодо 30 тис. одиниць військових балістичних жилетів IV рівня захисту на загальну суму 16 656 300 євро (ціна за одиницю 552,71 євро).
28.03.2022 Міністерством оборони України здійснено переказ коштів у сумі 16 656 300 євро на рахунок компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 . згідно з укладеним договором поставки, а 01.04.2022 указана сума коштів була зарахована на рахунок зазначеної турецької компанії.
Після вказаних подій, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , отримавши підтвердження надходження коштів Міністерства оборони України на рахунки компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи відповідно до попередньо розробленого злочинного плану, почали вести переговори з президентом вказаної компанії ОСОБА_8 щодо необхідності перерахування коштів на рахунки підконтрольної їм бахрейнської компанії WALLARTIS SOLUTIONS W.L.L., і надали реквізити цієї раніше-невідомої ОСОБА_8 компанії.
При цьому, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 переконували ОСОБА_8 , застосовуючи методи впливу та прихованого тиску, що WALLARTIS SOLUTIONS W.L.L. візьме на себе зобов'язання щодо часткової поставки військових балістичних жилетів IV рівня захисту на користь Міністерства оборони України.
У свою чергу ОСОБА_8 , будучи введений в оману ОСОБА_4 та ОСОБА_7 щодо дійсності їх намірів про здійснення на користь Міноборони України закупівлі у бахрейнської компанії бронежилетів для потреб ЗСУ, 04.04.2022 від імені компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 , під впливом громадян України ОСОБА_4 та ОСОБА_7 підписав договір з WALLARTIS SOLUTIONS W.L.L. на постачання 1000 бронежилетів ІV рівня захисту.
За п. 5.2. Договору поставка Товару мала бути здійснена до 15 квітня 2022 року з дати оплати відповідно до Розділу 3 Договору від 04.04.2022.
08.04.2022 2022 FarmTR Gіda Tarіm ve Hayvancіlіk Tic. ve San. Ltd. Єti. згідно з укладеним договором кошти в сумі 580 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 08.04.2022 становило 16 967 842,00 грн., перераховано на рахунок бахрейнської компанії WALLARTIS SOLUTIONS W.L.L., директором якої був ОСОБА_6 , що у свою чергу був залучений ОСОБА_4 та ОСОБА_7 до вчинення злочину.
Відповідно до отриманих відомостей з Державної митної служби України бронежилети від бахрейнської компанії WALLARTIS SOLUTIONS W.L.L. на територію України не ввозились.
Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими наразі не встановленими особами, шляхом обману та зловживання довірою заволоділи державними коштами в сумі 580 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 08.04.2022 становило 16 967 842,00 грн.
В ході проведення досудового розслідування було допитано громадянина Туреччини ОСОБА_8 , який повідомив, що приблизно у березні 2022 року до нього звернулись особи, представились представниками Міністерства оборони України та повідомили, що вони хочуть подивитися на зразки продукції, отримати загальну технічну інформацію бронежилетів. Надалі, в ході зустрічі, чоловік, який назвався, як ОСОБА_9 , представився представником Міністерства оборони України, оглянув бронежилети, зробив фото та повідомив, передасть їх заступнику міністра оборони України ОСОБА_10 . Приблизно через дві доби, до ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_11 , та повідомив, що найближчим часом він направить до Туреччини свою довірену особу, яка теж хоче подивитися більш детально на продукцію.
Проведеним досудовим розслідуванням установлено, що до вчинення зазначеного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_12 , колишній заступник Міністра оборони України.
26.08.2022 на підстави ухвали Печерського районного суду міста Києва від 16.08.2022 № 757/20811/22-к проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 .
У ході вказаного обшуку вилучені речі, що не були зазначені у вищевказаній ухвалі суду про дозвіл на обшук, однак які мають значення у кримінальному провадженні, а саме: грошові кошти у сумі 17 078 000 гривень, 400 100 доларів США, 100 380 євро.
Будь-яких документів щодо джерела походження виявлених за місцем проживання ОСОБА_12 коштів під час проведення обшуку не виявлено.
Зокрема, проведеними слідчими та процесуальними діями задокументовано можливу причетність ОСОБА_12 до закупівлі бронежилетів у турецької компанії, на рахунки якої Міністерством оборони України перераховані коштів в сумі 16 656 300 євро. У подальшому, 08.04.2022 як встановлено розслідуванням, частина з цих коштів у сумі 580 000 доларів США перерахована на рахунки бахрейнської компанії, та у подальшому, могла бути легалізована шляхом проведення низки фінансових операцій, у т.ч. шляхом зняття готівки, якщо на території України так і на території інших країн.
Під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 встановлено, що виявлені та вилучені кошти містять банківські упаковки різних банківських установ, таких як « ОСОБА_13 », «Ощадбанк», «Універсал Банк», та містять дати і місце формування таких банківських упаковок, зокрема: 20.05.2022 (м. Київ), 03.06.2022 (м. Харків), 06.06.2022 (м. Харків), 17.06.2022 (м. Київ), 20.06.2022 (м. Харків), 23.06.2022 (м. Київ), 11.07.2022 (м. Суми), 13.07.2022 (м. Харків), 17.08.2022 (м. Харків), 18.08.2022 (м. Харків), 19.08.2022 (м. Харків). Загалом, за ці дати, знято готівкою коштів на суму 9 млн 240 тис грн, що дає підстави вважати, що ці кошти могли бути зняті після перерахування державних коштів на рахунки бахрейнської компанії, що задіяна у вказаній злочинній схемі, та проведення з цими коштами інших фінансових операцій з метою їх легалізації.
Разом з тим, посилання ОСОБА_14 на отримання частини вилучених коштів в якості позики за договорами від 18.01.2022 орган досудового розслідування вважає помилковим, та таким, що вводить в оману сторону обвинувачення та слідчого суддю щодо законності походження таких готівкових коштів у трьох валютах (гривня, долар США та євро).
Відповідно до отриманих відомостей з АРМА ОСОБА_14 за останні 10 років отримував неспівмірні з кількістю вилучених під час обшуку готівкових коштів доходи.
Також, за наявними відомостями, ОСОБА_14 з 18.04.2022 до 22.04.2022 та з 24.05.2022 по 29.05.2022, тобто після вчинення злочину, виїжджав з території України та міг використати інший наявний у нього паспорт для перетину кордону з Туреччиною.
27.08.2022 постановою слідчого вище зазначені речі визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Слідчий суддя вивчивши матеріали провадження за клопотанням вважає, що є достатні підстави вважати, що майно, на арешті якого наполягає орган досудового розслідування, відповідає вимогам визначених ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки речі та предмети являються доказом злочину, а саме зберегли на собі його сліди та містять інші відомості (інформацію) які можуть бути використанні з метою встановлення істини та проведення всебічного, повного розслідування кримінального провадження, а також можуть слугувати доказами у встановленні певних обставин під час здійснення досудового розслідування, а відтак потреби органу дізнання виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Крім того, слід зазначити, що вилучене під час огляду майно співвідноситься із обставинами кримінального провадження, а тому є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту вилучених під час слідчих дій речей.
За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню, приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12022000000000510 від 13.06.2022 на речові докази - кошти, що вилучені 26.08.2022 на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 16.08.2022 № 757/20811/22-к за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 17 078 000 гривень, 400 100 доларів США, 100 380 євро.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1