12.09.2022 Справа № 756/10624/21
Унікальний номер справи 756/10624/21
Провадження номер 2/756/1034/22
05 вересня 2022 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретаря судового засідання - Олифіренко Д.М.,
за участю представника позивача - Постернака О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Стоп Корупції» в особі керівника ОСОБА_4, Акціонерного товариства «ТРК Люкс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «РІА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІА Волинські Новини» про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації -
Короткий зміст позовних вимог.
У липні 2021 року позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Постернака О.Г., звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ГО «Стоп Корупції» в особі керівника ОСОБА_4, ГО «Комітет по протидії корупції в органах влади», ОСОБА_2 , Teka-Grop Foundation, АТ «ТРК Люкс», ТОВ «Інтернет Інвест», ТОВ «Видавництво «РІА», ТОВ «ІА Волинські Новини» про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації, в якому просив суд визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію публічно поширену відповідачами в засобах масової інформації, кожним окремо в різних статтях, в мережі Інтернет та зобов'язати кожного з відповідачів спростувати недостовірну інформацію та видалити статті з мережі Інтернет, які кожний з відповідачів опублікував на різних сайтах.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що в квітні 2021 року йому стало відомо, що в засобах масової інформації у 2017 році поширена низка статей негативного змісту, суть яких зводиться до того, що ОСОБА_1 начебто шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами фізичних осіб, приймав участь в аферах, проплачував мітинги, тощо. Зазначає, що негативна інформація була розповсюджена відповідачами в мережі Інтернет.
На думку ОСОБА_1 негативна інформація, розповсюджена відповідачами, є недостовірною та такою, що негативно впливає на його честь, гідність та ділову репутацію, що і стало підставою для звернення з позовом про спростування недостовірної інформації.
Рух справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 липня 2021 року справу передано для розгляду головуючому судді Шролик І.С.
Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 20 липня 2021 року роз'єднано позовні вимоги ОСОБА_1 та направлено для розгляду за підсудністю: в частині вимог до відповідачів ГО «Комітет по протидії корупції в органах влади», ОСОБА_2 , Teka-Grop Foundation для розгляду до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області; в частині позовних вимог до АТ «ТРК Люкс» до Галицького районного суду міста м. Львова; в частині позовних вимог до ТОВ «Інтернет Інвест» до Печерського районного суду міста Києва; в частині позовних вимог до ТОВ «Видавництво «РІА» до Вінницького міського суду Вінницької області; в частині позовних вимог до ТОВ «ІА Волинські Новини» до Луцького міськрайонного суду Волинської області.
В частині вимог до ГО «Стоп Корупції» в особі керівника ОСОБА_4 ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20 липня 2021 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2021 року ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 20 липня 2021 року про роз'єднання позовних вимог та надіслання за підсудністю скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року відкрито провадження в частині вимог до відповідачів ГО «Комітет по протидії корупції в органах влади», ОСОБА_2 , Teka-Group Foundation, АТ «ТРК Люкс», ТОВ «Інтернет Інвест», ТОВ «Видавництво «РІА», ТОВ «ІА Волинські Новини».Справу призначено до підготовчого розгляду на 04 квітня 2022 року. Направлено судове доручення до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про повідомлення дипломатичними каналами компанії «Teka-Group Foundation» про дату, час та місце підготовчого засідання по цивільному провадженні № 2/756/5390/2021 (єдиний унікальний № 756/10624/2021), що розглядається Оболонським районним судом міста Києва разом з примірниками процесуальних документів по даній справі для подальшої передачі Міністерству закордонних справ України.
За заявою представника позивача ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16 червня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ГО «Комітет по протидії корупції в органах влади», ОСОБА_2 та Teka-Group Foundation залишено без розгляду.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14 липня 2022 рокупозовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Інтернет Інвест» щодо розміщення недостовірної інформації в Публікації 6, Публікації 7, Публікації 8, Публікації 9, Публікації 10 на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без розгляду за заявою представника позивача.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14 липня 2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено представнику позивача в задоволенні клопотання про залучення в якості співвідповідачів ТОВ «Захід.нет» та ПП «Волинські новини».
Остаточно судом розглянуто позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, публічно поширену в мережі Інтернет:
- ГО «Стоп корупції» в статті під назвою «"ІНФОРМАЦІЯ_2" дізналися нові подробиці з історії занепаду компанії» на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій стверджується, що ОСОБА_1 спільно з іншими працівниками компанії «СвіссКоін» вводив в оману клієнтів з метою особистого збагачення, здійснив незаконне переміщення значної суми грошових коштів для їх використання в корисливих цілях;
- АТ «ТРК Люкс» в статті під назвою «"ІНФОРМАЦІЯ_4» на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якій стверджується, що ОСОБА_1 погрожував лондонському керівництву компанії HELIX та в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6» на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_7 , в якій стверджується, що ОСОБА_1 є організатором та керівником фінансової піраміди, обманом завдав збитків клієнтам компанії «Хелікс» на суму майже 28 млн гривень;
- ТОВ «Видавництво «РІА» в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 » на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_9 , в якій стверджується, що ОСОБА_1 незаконно заволодів грошовими коштами громадян;
- ТОВ «ІА «Волинські Новини» в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_10»» на сторінці в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_11, в якій стверджується, що ОСОБА_1 є учасником афер; про зобов'язання ГО «Стоп корупції», АТ «ТРК Люкс», ТОВ «Видавництво «РІА», ТОВ «ІА Волинські Новини» протягом тижня з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати та видалити з мережі Інтернет недостовірну інформацію про ОСОБА_1 та офіційно повідомити про це позивача.
Головою правління ГО «Стоп Корупції» ОСОБА_4 на адресу суду 30 листопада 2021 року подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. У відзиві вказує, що позивачем порушено строк позовної давності, оскільки публікація оприлюднена на сайті ІНФОРМАЦІЯ_37, а позивач звернувся до суду 14 липня 2021 року. Отже з моменту публікації минуло майже чотири роки, що вочевидь перевищує річний строк спеціальної позовної давності, встановленої п.2 ч 2 ст. 258 ЦК України для вимог позивача. Крім того стверджує, що ГО «Стоп Корупції» являється не належним відповідачем, оскільки не має доступу до сайту, нічого на ньому не публікує, більш того не є власником сайту. З наведених підстав у задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити.
У відповіді на вищевказаний відзив, представник ОСОБА_1 01 грудня 2021 року вважає посилання відповідача ГО «Стоп Корупції» помилковими. Стверджує, що до позовних вимог має застосуватися загальний строк позовної давності в три роки, і цей строк порушений позивачем з поважних причин, оскільки про поширення в засобах масової інформації низки статей негативного змісту позивачу стало відомо лише в квітні 2021 року. Подав заяву про поновлення строку звернення до суду із позовом пропущеного з поважних причин. Також вказував, що ГО «Стоп Корупції» вводить суд в оману з приводу того, що не являється належним відповідачем.
Директором ТОВ «Інтернет Інвест» 13 грудня 2021 року подано до суду відзив на позовну заяву з вимогою про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
20 грудня 2021 року представник ТОВ «ІА «Волинські новини» подала відзив, в якому вказувала, що товариство не являється належним відповідачем. Вказувала, що виходячи з текстового наповнення довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», що подана позивачем до позовної заяви (додаток 22) зроблено висновок, що дані про реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_12 в службі WHOIS є знеособленими, а отже невідомими для сторони позивача. Жодної згадки по доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_12 , як реєстранта ТОВ «Інформаційне агенство «Волинські новини» не вбачається. Вважає, що вона носить інформативний характер та не містить жодних підтверджень того, що саме ТОВ «ІА «Волинські новини» має відношення до адміністрування сайту за доменним ім'ям ІНФОРМАЦІЯ_12 . З інформації WHOIS-сервісу про зареєстровані доменні імена та IP - адреси, яка є доступною за допомогою веб-сайту за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_13 (станом на 08.12.21 року ) також вбачається, що веб-сайт (домен) ІНФОРМАЦІЯ_12 зареєстровано компанією INTERNET INVEST, LTD, за реєстрантом (власником), дані та адреси якого при реєстрації вказаною компанією, як реєстратором, були приховані з міркувань приватності та/або не зазначені. Також жодної згадки по доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_12 , як реєстранта ТОВ «Інформаційне агентство «Волинські новини» не вбачається. Отже, відсутні прямі та достатні, у розумінні ст. 80 ЦПК України, докази, що саме ТОВ «ІА «Волинські новини» є власником веб-сайту (домену) ІНФОРМАЦІЯ_12 , на якому було вперше розміщено інформацію, заявлену позивачем як недостовірну та таку, що порушує його ділову репутацію.
17 травня 2022 року представником позивача подано відповідь на відзив ТОВ «ІА «Волинські Новини», в якому він не погоджується з твердженнями представника відповідача та вважає ТОВ «ІА «Волинські Новини»належним відповідачем, посилаючись на довідку ОП УМІЦ про власника сайту.
Представник позивача у судовому засіданні 05 вересня 2022 року, проведеному в режимі відеоконференції, позов підтримав з підстав наведених у позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги.
Представники відповідачів ГО «Стоп корупції», АТ «ТРК Люкс», ТОВ «Видавництво «Ріа», ТОВ «ІА Волинські Новини» в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлені судом належним чином. Представник ТОВ «ІА Волинські Новини» надіслала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності. Представники інших відповідачів про причини неявки в судове засідання не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду від них не надходило.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів, за відсутності представників сторін, що не з'явилися.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази в їх сукупності суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Встановлені судом обставини справи.
Судом з'ясовано, що ІНФОРМАЦІЯ_14 о 08.00 год. на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_3 розміщено публікацію під назвою «"ІНФОРМАЦІЯ_2" дізналися нові подробиці з історії занепаду компанії» в якій повідомлено інформацію такого змісту: «На той момент хлопці активно працювали в компанії "СвіссКоін", збирали в лютому гроші начебто в " Хелікс ", але інвестували в "Свісс Коін". Вони вішали локшину на вуха, говорили, що компанія не може виплатити кошти, хоча тоді проблем не було. Що вони робили? Вони брали у людей електронку, продавали іншим, а тим не доносили, говорили, що у компанії проблеми. Таким чином зникло понад п'ять мільйонів»; «1 млн 170 тис доларів, які заробив ОСОБА_1 і успішно вивів і 850 тис ОСОБА_6 , не дають можливості відчувати себе постраждалими, - розповідає ОСОБА_7 »
ІНФОРМАЦІЯ_15 о 18:54 год. на сторінці в мережі Інтернет ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_5 розміщено публікацію під назвою «"ІНФОРМАЦІЯ_4» в якій повідомлено інформацію такого змісту: «Лондонскому Руководству 3 мая были направлены угрозы от ОСОБА_1 в которых говорилось о полном переходе компании в руки ОСОБА_1 и его структуры. ОСОБА_1 открыто угрожал, что у него есть все возможности получить все доступы к личным кабинетам компании.»
ІНФОРМАЦІЯ_16 о 17.49 год. на сторінці в мережі Інтернет ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_7 було розміщено публікацію під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6» в якій повідомлено інформацію такого змісту: «(підпис під фотографією) ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - організатори фінансової піраміди "Хелікс". За інформацією ОСОБА_8 , у керівників фінансової піраміди ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 вилучили цілий автопарк загальною вартістю близько 12 млн грн, нерухомість вартістю 15 млн грн, майже 1 млн грн на банківських рахунках та близько 500 тис. грн готівки. (заголовок і підзаголовок публікації) ІНФОРМАЦІЯ_6. До поліції з цього приводу звернулись 350 заявників.»
ІНФОРМАЦІЯ_17 на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_9 розміщено публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_18 " (оновлено) Посилання на джерело» в якій повідомлено інформацію такого змісту: «Досудовим розслідуванням встановлено, що троє керівників товариства з ознаками фінансової піраміди та «завербовані» ними особи, на території Тернопільської та інших областей України незаконно заволоділи грошовими коштами громадян.»
ІНФОРМАЦІЯ_19 о 04.26 год. на сторінці в мережі Інтернет ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_20 розміщено публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_10» в якій повідомлено інформацію такого змісту: «У той же ж час ОСОБА_1 і надалі залишається активним у соціальних мережах. Тепер аферист пропагує вкладення грошей довірливих вкладників у купівлю криптовалюти «SwisCoin».
З відповіді, наданої 02.06.2022 року вих. № 004 ТОВ «Інтернет Інвест» на запит суду, вбачається, що анкетні дані, що були надані реєстрантом при реєстрації доменного імені такі: ІНФОРМАЦІЯ_22 - ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс»; доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_23 - ПАТ «ТОВ «Захід.нет»; доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_21 - ОСОБА_9 ; доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_12 - MANTIMUS COMMERCIAL LTD. (том 2, а.с. 198-199).
З досліджених довідок з відомостями про власника веб-сайту або інформації про його встановлення від 04 червня 2021 року відомості про власника доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_12 - скриті (том.2 а.с.104-111).
В довідці ДП «Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет» від 04 червня 2021 року встановлено що реєстрантом доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_25 є ТОВ «Видавництво РІА» реєстратором хостінг - провайдера ТОВ «Он-лайн» (том 2, а.с. 113-119).
Відомості про реєстранта та /або власника доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_24 згідно довідки ДП «Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет» відомості скриті (том 2 а.с. 120-126).
У висновку експерта за № 056/112 від 14 травня 2021 року складеного експертом Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України Ажнюк Б.М. зроблено висновки на підставі заяви адвоката Постернака О.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , що в кожній з наданих для дослідження публікацій містяться вирази у формі фактологічних тверджень, тобто правдивість викладеної інформації можна підтвердити або спростувати (том 1 а.с. 148-191).
Між сторонами виник спір стосовно розповсюдження щодо позивача в мережі Інтернет інформації, яку він вважає недостовірною, такою, що порушує його особисті не майнові права.
Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити за наступних підстав.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Згідно зі ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і ч. ч. 2, 3 ст. 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
Ст. 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
За положеннями ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
За змістом ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Аналогічні приписи закріплені у ст. 1 Закону України "Про інформацію".
Ст. 5 цього Закону передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Ст. 7 Закону України "Про інформацію" передбачено, що право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
За змістом ст. ст. 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин: 1) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; 2) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; 3) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; 4) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Відповідно до ч. ч. 4, 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Поширенням інформації слід вважати: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
Законом України від 27 березня 2014 року № 1170-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про доступ до публічної інформації" виключено ч. 3 ст. 277 ЦК України, якою було закріплено презумпцію добропорядності, згідно з якою обов'язок доказування достовірності поширеної інформації покладається на відповідача.
Таким чином, доказування у справах про дифамацію повинно здійснюватись з урахуванням загальних правил доказування, закріплених у ЦПК України. Так, позивач доводить обґрунтованість свого позову, а саме: поширення інформації відповідачем та її недостовірність (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформульованій у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 761/7795/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 521/19965/16).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України), обов'язок доказування покладається на сторін (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження факту поширення інформації відповідачами, позивач надав копії роздруківок сторінки веб-сайту у мережі Інтернет.
У п. 12 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 "Про cудову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник вебсайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.
Інформація, яку просить визнати недостовірною позивач, була поширена у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_26 " дізналися нові подробиці з історії занепаду компанії» (URL-адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у мережі Інтернет на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_27. Автор статті не вказаний.
Інформація, яку просить визнати недостовірною позивач, була поширена також у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_28 »(URL-адреса: ІНФОРМАЦІЯ_5 у мережі Інтернет на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_29 та у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (URL-адреса: ІНФОРМАЦІЯ_7 )у мережі Інтернет на вебсайті: ІНФОРМАЦІЯ_31. Автори зазначених статей не вказані.
Інформація, яку просить визнати недостовірною позивач, була поширена і у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_10»» (URL-адреса: ІНФОРМАЦІЯ_20 ) у мережі Інтернет на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_30. Автор указаної статті не вказаний.
У ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що вебсайтом є сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об'єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов'язаних між собою і структурованих у межах адреси вебсайту і (або) облікового запису власника цього вебсайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом.
Вебсторінка - складова частина вебсайту, що може містити дані, електронну (цифрову) інформацію, інші об'єкти авторського права і (або) суміжних прав тощо.
Власник вебсайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання вебсайту. За відсутності доказів іншого власником вебсайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до вебсайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
Власник вебсторінки - особа, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на вебсайті, та яка управляє і (або) розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої вебсторінки. Власник вебсайту не є власником вебсторінки, якщо останній володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника вебсайту, розміщувати інформацію на вебсторінці та управляти нею.
Відповідно до Закону України "Про телекомунікації" домен - це частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється, а доменне ім'я - позначення (словесне, цифрове, словесно-цифрове), яке використовується для ідентифікації діяльності юридичних і фізичних осіб в мережі Інтернет, з будь-якою метою.
З урахуванням п. 12 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 "Про cудову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" належним підтвердженням того, що певна особа є власником сайту, можуть бути дані, отримані від адміністратора адресного простору українського сегмента мережі Інтернет у відповідному домені, а також дані, отримані від реєстратора, який на підставі цивільно-правового договору, укладеного з реєстрантом, здійснював реєстрацію відповідного доменного імені.
З інформації WHOIS, яка є загальнодоступною за допомогою сайту ІНФОРМАЦІЯ_32, вбачається, що домен ІНФОРМАЦІЯ_33 зареєстровано Компанією GoDaddy.com, LLC. Відомості про те, що ГО "Стоп корупції" є реєстрантом доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_33 (сайту ІНФОРМАЦІЯ_34), за яким здійснюється доступ до вебсайту, і (або) отримувачем послуг хостингу, відсутні.
З відповіді, наданої 02.06.2022 року вих. № 004 ТОВ «Інтернет Інвест» на запит суду, вбачається, що анкетні дані, що були надані реєстрантом при реєстрації доменного імені такі: ІНФОРМАЦІЯ_22 - ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс»; доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_23 - ПАТ «ТОВ «Захід.нет»; доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_21 - ОСОБА_9 ; доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_12 - MANTIMUS COMMERCIAL LTD. (том 2, а.с. 198-199).
Жодних доказів на підтвердження того, що відповідач ГО "Стоп корупції" є власником вебсайту ІНФОРМАЦІЯ_34, відповідач АТ «ТРК Люкс» є власником веб-сайтів ІНФОРМАЦІЯ_29 та ІНФОРМАЦІЯ_31 , а відповідач ТОВ «ІА «Волинські Новини» є власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_30 позивачем не надано та матеріали справи не містять, а довідка ТОВ «Інтернет Інвест», як реєстранта домених імен спростовує твердження представника позивача.
Суд не може погодитися із твердженням представника позивача про доведеність факту володіння ТОВ «ІА «Волинські Новини» веб-сайтом ІНФОРМАЦІЯ_30 з посиланням на рішення Господарського суду Волинської області від 20 листопада 2019 року, яким встановлено розміщення недостовірної інформації ТОВ «ІА «Волинські новини» на веб-сайті Інформація1. З огляду на зміст вимог не свідчить про тотождність обставин, окрім того з поданого тексту рішення по справі № 903/297/19 не можливо встановити, з якого веб-сайту відбулось поширення недостовірної інформації, оскільки знеособлена, факти поширення інформації, з приводу яких у цих справах заявляється позови мали місце в різні часові проміжки 2017 р. та 2019 р., більше аніж два роки, в даних справах наявний різний обсяг доказів, що в сукупності унеможливлює встановити достатність та достовірність доказів володільця (користувача) веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_30.
Окрім того, твердження представника позивача, що при дослідженні сайтів на яких розміщена інформація щодо позивача, актами оглядів представником позивача датованими липнем 2021 року встановлено причетність та їх наповнення відповідачами, суд не може вважати обгрунтованими з огляду на те, що з часу публікації у 2017 році до часу огляду сайтів на яких розміщена інфомація пройшов тривалий проміжок часу, за цей час як користувач, так й власник сайту міг змінитися, тому ці докази не є переконливими.
Представником позивача було заявлено клопотання про залучення до справи у якості сппіввідповідачів ТОВ «Захід.нет» та ПП «Волинські новини», однак в задоволенні клопотання судом відмовлено з процесуальних підстав, оскільки заявлено клопотання під час розгляду справи по суті, після закриття підготовчого засідання.
Отже, на підставі досліджених судом доказів приходжу до переконання, що позивачем не доведено обставин, які свідчать що ГО "Стоп корупції", АТ «ТРК Люкс» та ТОВ «ІА «Волинські Новини» є авторами спірного інформаційного матеріалу (або авторами є його посадові чи службові особи при виконанні посадових (службових) обов'язків) або того, що відповідачі є власниками сайтів ІНФОРМАЦІЯ_34, ІНФОРМАЦІЯ_29 ІНФОРМАЦІЯ_31 , ІНФОРМАЦІЯ_30 на яких поширено спірну інформацію.
Визначення кола відповідачів, предмету та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
З огляду на те, що у суду відсутні підстави вважати, що інформацію, яку просив спростувати ОСОБА_1 , поширили саме ГО "Стоп корупції", АТ «ТРК Люкс» та ТОВ «ІА «Волинські Новини», суд дійшов висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи, спростування недостовірної інформації до зазначених відповідачів (такий висновок суду відповідає правовій позиції, сформульованій Верховним Судом у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 910/2853/17).
Щодо строку позовної давності.
Як вбачається з матеріалів справи усі публікації, з приводу яких заявлено позов розміщені (поширені) в мережі Інтернет у 2017 році.
Із позовом до суду представник позивача звернувся 14 липня 2021 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду. Поважних причин, належних і допустимих доказів попуску строку позовної давності встановленого ст. 257, п. 2. ч. 2 ст. 258 ЦК України, не подав. Посилання представника позивача, що нібито йому стало відомо про публікації лише у 2021 році й не були відомі йому раніше не підтверджені належними та допустимим доказами.
Проте, оскільки суд відмовляє в задоволені позовних вимог з підстав їх недоведеності, тому відсутні підстави для задоволення заяви представника ГО "Стоп корупції" про застосування наслідків пропуску строку позовної давності. Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією, що викладений в пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі». Відповідно до якого, установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Отже, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (аналогічна позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).
Щодо вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Видавництво «РІА», суд виходить з наступного.
Інформація, яку просить визнати недостовірною позивач, була поширена у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_18 " (оновлено) Посилання на джерело» (URL-адреса:ІНФОРМАЦІЯ_9 ) у мережі Інтернет на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_35. А саме: «Досудовим розслідуванням встановлено, що троє керівників товариства з ознаками фінансової піраміди та «завербовані» ними особи, на території Тернопільської та інших областей України незаконно заволоділи грошовими коштами громадян.».
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що поширена інформація є недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Статтею 29 Закону України «Про інформацію» передбачено, що інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Фатуллаєв проти Азербайджану» від 22 квітня 2010 року наголошено, що пункт 2 статті 6 Конвенції не забороняє владі інформувати суспільство про здійснювані кримінальні розслідування, проте вимагає робити це із максимальною обережністю та обачністю, які необхідні для дотримання принципу презумпції невинуватості.
З огляду на те, що інформація щодо діяльності компанії «Хелікс» у 2016-2017 роках мала суспільне значення та великий резонанс, через значну кількість осіб, які постраждали, як вкладники, відомості про них обов'язково підлягають поширенню, у тому числі у засобах масової інформації, оскільки лише за таких умов може бути досягнуто недопущення їх повторювання, шляхом сповіщення суспільства.
Наявність суспільного інтересу не виключає необхідності дотримання положення частини четвертої статті 296 ЦК України, адже цивільним законодавством встановлено заборону не на поширення інформації про кримінальні провадження, яка може бути предметом суспільного інтересу, а саме на використання імені обвинуваченої особи до набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї при поширенні цієї інформації. Більше того, частиною сьомою статті 296 ЦК України передбачено можливість використання початкової літери прізвища фізичної особи у засобах масової інформації, літературних творах, і це не є порушенням її права.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову ОСОБА_1 в частині вимог до ТОВ «Видавництво «РІА», суд виходить з наступного.
З інформації WHOIS, яка є загальнодоступною за допомогою сайту ІНФОРМАЦІЯ_32, вбачається, що домен ІНФОРМАЦІЯ_36 зареєстровано за ТОВ «Видавництво«РІА», яке в даному випадку є належним відповідачем.
Обставини, зазначені в публікації «ІНФОРМАЦІЯ_38»» мали місце у грудні 2016 року (а.с. 63-66 том 1). В публікації містяться фотознімки судового засідання в приміщенні, як зазначено Тернопільського міськрайонного суду та викладено інформацію про обрання ОСОБА_7 , ОСОБА_1, ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під ватою із визначенням розміру застави. Також зазначено, що Тернопільською місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, розпочатому за ч. 4 ст. 190 КК України.
Суд погоджується із посиланням представника позивача та висновком експерта, що обставини викладені в даній публікації містять виклад фактологічних тверджень, які можна перевірити.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив, що обставини викладені у публікації назвою « ІНФОРМАЦІЯ_18 " (оновлено) Посилання на джерело» (URL-адреса: ІНФОРМАЦІЯ_9) у мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_35 містять правдиву інформацію.
Під час проведення досудового слідства в межах кримінального провадження №12016210010000181, де позивач ОСОБА_1 мав процесуальний статус підозрюваного за ст. 190 КК України, стосовно нього обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із внесенням застави, що в судовому засіданні підтвердив представник позивача. Проте, як повідомив представник позивача в судовому засіданні подальші наслідки розгляду кримінального провадження йому невідомі. Отже, довідка про відсутність у позивача ОСОБА_1 судимості, яка додана до позовної, не спростовує факту порушення щодо останнього кримінального провадження.
Інформацію, яку представник позивача вважає недостовірною, такою що принижує честь, гідність позивача в публікації зазначено: «Досудовим розслідуванням встановлено, що троє керівників товариства з ознаками фінансової піраміди та «завербовані» ними особи, на території Тернопільської та інших областей України незаконно заволоділи грошовими коштами громадян» не можна визнати недостовірною інформацією.
Саме по собі словосполучення «незаконно заволоділи грошовими коштами» спрямоване із посилання на джерело інформації - досудове розслідування. За ст. 190 КК України у відношенні позивача у 2016 році порушено кримінальне провадження. Диспозиція статті передбачає заволодіння чужим майном або придбання права на майном шляхом обману чи зловживанням довірою. Отже, приходжу до переконання, що поширена інформація не є неправдивою.
Окрім того, доказів, що поширена у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_18" інформація принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивача, чи порушує інші його особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, суду надано не було, тоді як відповідно до ст. 81 ЦПК України саме на позивача покладено обов'язок доведення, як на особу, яка посилається на певну обставину.
Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку наявним доказам, суд вважає, що за своїм характером спірна поширена інформація у публікації назвою «ІНФОРМАЦІЯ_18" містить достовірні відомості та підтверджується наданими у справі доказами.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду», суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію з прав людини і практику суду як джерело права.
Так, статтею 10 Європейської Конвенції з прав людини встановлено (Рим 04.11.1950р., ратифікована 17.07.1997р.), що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Право на свободу вираження поглядів є не лише основною засадою демократії, але і передумовою здійснення багатьох інших прав і свобод, що гарантуються Конституцією.
Враховуючи наведену статтю 10 Європейської Конвенції з прав людини, Європейський суд з прав людини на підставі своєї практики застосування Конвенції встановив, що її 10 стаття обумовлює різний ступінь захисту для тих чи інших категорій вираження поглядів.
В рішенні Європейського суду з прав людини (справа «Українська Прес-Група проти України»), зазначається, що стаття 277 ЦК України встановлює, що «негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного». Ця гарантія є не лише порушенням свободи вираження думки, а й перевертає дійсність із ніг на голову таким чином, що будь-яке правдиве, але негативне твердження вважатиметься недостовірним. Це не може бути виправлене як необхідне, оскільки поширення негативних фактів, так само як і думок про людей, часто-густо буде справою значного громадського інтересу.
У справі «Єрусалем проти Австрії» суд встановив, що ступінь публічності, якого набули дії особи, ступінь її участі у публічній дискусії обумовлюють ступінь її толерантності, який вона повинна виявляти стосовно критики.
Отже, враховуючи викладену позицію Європейського суду з прав людини стосовно застосування статті 10 Європейської Конвенції з прав людини, що ратифікована Україною, вищенаведені фрази, які позивач просить спростувати, становлять основу права на свободу вираження поглядів та захищені на рівні національного законодавства та Конституції України, навіть у тих випадках, коли зміст висловлювань суб'єктивно здатний викликати негативну реакцію особи, стосовно якої вони поширені.
Суд вважає, що обґрунтування позову ОСОБА_1 не знайшли свого об'єктивного підтвердження в ході розгляду справи, інформація у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_18" містить під собою фактичне підґрунтя, позивачем не доведено поширення відповідачем недостовірної інформації чи що наведена відповідачем інформація принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивача, чи порушує інші його особисті немайнові права. З огляду на викладене суд дійшов висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог до Громадської організації «Стоп Корупції» в особі керівника ОСОБА_4, Акціонерного товариства «ТРК Люкс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Ріа», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІА Волинські Новини» про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 12 вересня 2022 року.
Суддя І.С. Шролик