Справа №:755/8694/22
Провадження №: 1-кс/755/1653/22
"10" вересня 2022 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП НП в м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вендичани Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 . Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що 09.09.2022 року приблизно о 15:09, тобто під час дії ЗУ «Про затвердженняя Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, ОСОБА_4 перебував у приміщенні магазину «ВЕЛМАРТ», який розташовано за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 31, де у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізовуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_4 , керуючись корисливим умислом, спрямованим на повторне таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих мотивів, взяв з холодильної камери 2 упаковки креветок « ІНФОРМАЦІЯ_2 », загальною закупівельною вартістю 296 грн 28 коп., та сховав їх до свого рюкзака чорного кольору, який мав при собі. У подальшому, ОСОБА_4 підійшов до полиці в торговій залі вище вказаного магазину, звідки взяв 1 упаковку підгузників «ПідгузнТрусикиПантД/хлоп15-25 кг 44штХаrric» закупівельною вартістю 483 грн 30 коп., яку почав утримувати в своїй руці та направився на вихід із торгової зали даного магазину.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що зберігає при собі 2 упаковки креветок «Джамбо Хвостики 300 г в/у ПолорСтар», загальною закупівельною вартістю 296 грн 28 коп., та 1 упаковку підгузників «ПідгузнТрусикиПантД/хлоп15-25 кг 44штХаrric» закупівельною вартістю 483 грн 30 коп. , що належить ТОВ «ФУДКОМ», не маючи наміру розраховуватися за вказані вище товари ОСОБА_4 пройшовши повз касову зону та направився до виходу із приміщення магазину, тим самим вчинив усі дії які вважав за необхідні для доведення злочину до кінця, але з причин які не залежали від його волі, був зупинений охороною вказаного магазину.
09.09.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України. Слідчий зазначає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні ним інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом особистого обшуку особи, підозрюваної у вчинені злочину; протоколом огляду місця події; протоколами допитів свідків; протоколом затримання особи підозрюваної у вчинені злочину; повідомленням про підозру та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Також у клопотанні слідчий вказав, що в межах вказаного кримінального провадження існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду (бажаючи уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин підозрюваний може ухилитись від явки до органу досудового розслідування або суду);
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (а саме, шляхом незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні з метою примушування їх до зміни раніше наданих показів, що може негативно вплинути на хід та повноту досудового розслідування);
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити свою злочинну діяльність, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 не працевлаштований та немає постійного джерела доходу. У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, зазначив, що ухвалою колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 28.06.2022 року ОСОБА_4 оголошено в розшук.
Захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що підозра та ризики, які вказані у клопотанні, не обгрунтованні та не доведенні у судовому засіданні прокурором. Крім того, зазначив, що будь яких доказів про те, що ОСОБА_4 оголошений у розшук до клопотання не додано, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи та прохання свого захисника, крім того, зазначив, що не мав умислу на крадіжку, не виходив з товаром за межі приміщення магазину.
Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У рішенні ЄСПЛ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 р.) вказано, що підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами. Так, у правовій позиції в справі ЄСПЛ «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява №38 717/04, п. 28, від 14.10.2010 року), суд також встановлював, що п.3 ст. 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (inabstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного.
Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Судом було встановлено, що 09.09.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040002748 були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання слідчого погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.
10.09.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, на даний час встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12022100040002748 від 09.09.2022 року; рапортом від 09.09.2022 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 09.09.2022 року; поясненням від 09.09.2022 року; протоколами допиту свідків від 09.09.2022 року; протоколом огляду місця події від 09.09.2022 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.09.2022 року; протоколом особистого обшуку затриманої особи від 09.09.2022 року; повідомленням про підозру від 10.09.2022 року та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак, відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує положення п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, при цьому ризик переховування особи від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити, з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтвердити існування такого ризику.
У Рішенні ЄСПЛ «Александер Макаров проти Росії» зазначено, що національні органи влади зобов'язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
У судовому засіданні прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований та немає постійного джерела доходу.
Слідчий суддя критично ставиться до обґрунтувань прокурором ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні з метою примушування їх до зміни своїх показів, оскільки доказів на підтвердження вказаних доводів суду не надано.
Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний підозрюється у вчиненні замаху на крадіжку продуктів харчування та засобів гігієни на суму 779 грн 58 коп., у нього на утриманні цивільна дружина та четверо малолітніх дітей.
За таких обставин, на підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні належним чином не доведено підстави необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , а тому клопотання задоволенню не підлягає, при цьому слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який на даний час забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків.
За таких обставин, керуючись вимогами ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст. ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-179, 184, 193, 194, 199, 309, 310КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП НП в м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Зобов'язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов'язки:
- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Вказані обов'язки покласти на ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування, тобто до 08.11.2022 року. Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні. Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ Дніпровського УП НП в м. Києві ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Повний текст ухвали буде проголошено 13 вересня 2022 року о 12 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1