ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2554/22
провадження № 2-а/753/138/22
"13" вересня 2022 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Курічової В.М.,
за участю секретаря судового засідання Іващенко Ю.О.,
представника позивача - адвоката Черниша М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов про адміністративне правопорушення,
08.02.2022 до Дарницького районного суду м. Києва в порядку адміністративного судочинства надійшов позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов про адміністративне правопорушення, а саме просить:
- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВМ № 00008642 від 20.01.2022 винесену старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченком В.О. про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 8 500,00 грн та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення;
- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВМ № 00008751 від 21.01.2022 винесену старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченком В.О. про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 8 500,00 грн та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення;
- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВМ № 00008828 від 24.01.2022 винесену старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченком В.О. про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 8 500,00 грн та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення;
- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВМ № 00008972 від 25.01.2022 винесену старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченком В.О. про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 8 500,00 грн та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення;
- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВМ № 00008948 від 25.01.2022 винесену старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченком В.О. про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 8 500,00 грн та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивує тим, що його притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення за кожне правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн відповідно до зазначених постанов. Однак позивач вважає, що в його діях відсутній склад цього адміністративного правопорушення, притягнення до адміністративної відповідальності є безпідставними та необґрунтованими, а дії старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченка В.О. такими, що суперечать законодавству України, постанови у справі про адміністративне правопорушення є незаконними та необґрунтованими, не відображають дійсних обставин справи, складені за відсутності належних доказів та з грубими порушеннями законодавства, оскільки:
- адміністративну відповідальність за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч. 2 ст. 122-2, ч. 2,3 ст. 132-1 КУпАП несе відповідальна особа, зокрема, - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу. Позивач на дату винечення постанови був лише власником сідлового тягача, тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення;
- оскаржувані постанови, винесені відповідачем з порушенням вимог п. 7, 12, 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі № 1174 затвердженого постановою КМУ від 27.12.2019 № 1174 та п. 6 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС України від 13.01.2020 № 13. У зв'язку з цим, з відомостей, зазначених в оскаржуваних постановах, неможливо встановити перевищення позивачем вагових параметрів, визначених п. 22.5 ПДР України, оскільки в них містяться лише відомості про транспортні засоби, а відомості про спеціалізовані причепи, в яких знаходився вантаж, відсутні;
- відповідачем не надано документів, які б підтверджували, що вимірювальне (зважувальне) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси транспортного засобу має відповідну сертифікацію, та не надано підтвердження, що вимірювання було проведено відповідно до спеціальної методики, затвердженої уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;
- фактична дозволена маса транспортних засобів для здійснення дорожнього перевезення була в межах 40 т.;
- старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченком В.О. порушено процедуру складання та оформлення оскаржуваних постанов по справах про адміністративні правопорушення, внаслідок чого неможливо з'ясувати на підставі чого останній дійшов висновку про перевищення навантаження на строєні осі транспортних засобів;
- позивачем перевозився сипучий вантаж, який рухомий під час руху транспортного засобу, а тому його маса не стала у різних точках автомобіля під час руху, у зв'язку з цим проведення зважування у русі без дотримання часу необхідного для врівноваження сипучого вантажу не може дати достовірних результатів навантаження на транспортний засіб та причіп, оскільки це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача та причепа, тоді як вантаж, в силу своїх фізичних властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил. Оскаржувані постанови містять масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння гранично допустимого навантаження на строєну вісь транспортного засобу в момент зважування, однак відповідачем належним не обґрунтовано відповідність розміру перевищення навантаження, визначеному в тонах;
- на веб-сайті, вказаному у постанові, відсутня оскаржувана постанова в електронній формі, а також відеозапис руху транспортного засобу, а з інформації, що міститься на «Сервісі перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі», неможливо встановити тип транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, фактичне навантаження на строєну вісь, застосовану при розрахунку перевищення похибку;
- за адресою М-07 Київ - Ковель - Ягодин, км 62+879 Київська область відсутній відповідний дорожній знак, що інформує учасників дорожнього руху про фіксацію автоматичними пунктами, що свідчить про порушення права позивача бути проінформованим належним чином.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2022 для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Курічової В.М.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов про адміністративне правопорушення. Постановлено розглядати справу за правилами ст. 286 КАС України у відкритому судовому засіданні 31.07.2022 о 14:50.
21.07.2022 у зв'язку з неявкою відповідача відкладено розгляд справи на 13.09.2022 о 14.00 год.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, у судове засідання його представник не з'явився, про день та час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд слухав справу за його відсутності з огляду на те, що за ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити повністю.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази, з урахуванням того, що відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив), суд установив такі фактичні обставини.
Відповідно до копії постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00008642 від 20.01.2022, яка міститься в матеріалах справи, 22.11.2021 о 20.03 год. за адресою М-07 Київ-Ковель-Яготин, км 62+879 ОСОБА_1 (відповідальна особа), керуючи транспортним засобом VOLVO FH 42T д.н.з. НОМЕР_1 , допустив рух транспортного засобу із перевищення нормативних зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,7% (5,702 тон), за що його притягнуто до відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн.
Відповідно до копії постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00008751 від 21.01.2022, яка міститься в матеріалах справи, 23.11.2021 о 15.42 год. за адресою М-07 Київ-Ковель-Яготин, км 62+879 ОСОБА_1 (відповідальна особа), керуючи транспортним засобом Renault Premium д.н.з. НОМЕР_2 , допустив рух транспортного засобу із перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевантаження на строєні осі транспортного засобу на 8,6% (6,454 тон), за що його притягнуто до відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн.
Відповідно до копії постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00008828 від 24.01.2022, яка міститься в матеріалах справи, 24.11.2021 о 20.17 год. за адресою М-07 Київ-Ковель-Яготин, км 62+879 ОСОБА_1 (відповідальна особа), керуючи транспортним засобом VOLVO FH 42T д.н.з. НОМЕР_1 , допустив рух транспортного засобу із перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,2% (5,558 тон), за що його притягнуто до відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн.
Відповідно до копії постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00008972 від 25.01.2022, яка міститься в матеріалах справи, 25.11.2021 о 22.16 год. за адресою М-07 Київ-ковель-Яготин, км 62+879 ОСОБА_1 (відповідальна особа), керуючи транспортним засобом Renault Premium д.н.з. НОМЕР_2 , допустив рух транспортного засобу із перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевантаження на строєні осі транспортного засобу на 6,7% (5,948 тон), за що його притягнуто до відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн.
Відповідно до копії постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00008948 від 25.01.2022, яка міститься в матеріалах справи, 26.11.2021 о 18.40 год. за адресою М-07 Київ-ковель-Яготин, км 62+879 ОСОБА_1 (відповідальна особа), керуючи транспортним засобом Renault Premium д.н.з. НОМЕР_2 , допустив рух транспортного засобу із перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевантаження на строєні осі транспортного засобу на 6,5% (5,898 тон), за що його притягнуто до відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн.
Законність та обґрунтованість вказаних постанов та дій відповідача щодо їх винесення є предметом спору у справі.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої цієї статті КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За приписами пункту 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як передбачено абзацом 1 пункту 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т., здвоєні осі-понад 16 т., строєні осі-понад 22 т. або фактичною масою понад 40 т. (для контейнеровозів-навантаження на одиночну вісь-понад 11 т., здвоєні осі-понад 18 т., строєні осі- понад 24 т. або фактичною масою понад 44 т., а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах-понад 46 т.) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Статтею 132-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Щодо доводів позивача про те, що він є неналежною особою для притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною другою статті 132-1 КУпАП.
Згідно з положеннями статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені, зокрема, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Як свідчать матеріали справи та пояснив представник позивача, на дату встановлення відповідачем адміністративних правопорушень позивач є керівником ТОВ «НВО «Промвпровадження», яке є власником лише відповідних сідловин тягачів, в той час як власником напівпричепів є ТДВ «Коростенський щебзавод», зокрема:
- власником напівпричепу OZGUL GA10 д.н.з. НОМЕР_3 станом на 24.11.2021 є ТДВ «Коростенський щебзавод», а позивач - лише власником сідлового тягача VOLVO FH 42T д.н.з. НОМЕР_1 ;
- власником напівпричепу OZGUL GA10 д.н.з. НОМЕР_4 станом на 25.11.2021 є ТДВ «Коростенський щебзавод», а позивач - лише власником Renault Premium д.н.з. НОМЕР_5 ;
- власником напівпричепу OZGUL GA10 д.н.з. НОМЕР_5 станом на 26.11.2021 є ТДВ «Коростенський щебзавод», а позивач - лише власником сідлового тягача Renault Premium д.н.з. НОМЕР_6 , на підтвердження чого надав копії свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (а.с.14, 15, 26, 27, 32, 33, 38, 39).
Відповідно до визначення основних термінів, які містяться у статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем; напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.
Пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 визначено, що сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.
Отже, напівпричіп - це транспортний засіб без джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, натомість рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів, а тому суд вважає, що саме власник (належний користувач) тягача є суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, в тому числі за статтею132-1 КУпАП.
З огляду на викладене, позивач є належною особою для притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною другою статті 132-1 КУпАП.
Отже, саме п. 22.5 ПДР України передбачені обмеження як вагових так і габаритних параметрів транспортних засобів та їх составів.
Частиною другою статті 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у виді штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян- у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.
Згідно із п. 2, 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі Порядок № 1174), посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1174 автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 8 Порядку №1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Пунктом 4 Порядку № 1174 визначено, що основними функціями системи, зокрема є:
- автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів;
- автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства;
- забезпечення послідовності дій уповноваженої посадової особи Укртрансбезпеки щодо розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).
З урахуванням викладеного, посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті мають право використовувати інформацію технічного запису як доказ наявності чи відсутності факту правопорушення, а зафіксована технічним засобом інформація може розцінюватися як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З копій оскаржуваних постанов серії ВМ № 00008642 від 20.01.2022 (а.с.10), серії ВМ № 00008751 від 21.01.2022 (а.с.16), серії ВМ № 00008828 від 24.01.2022 (а.с.22), серії ВМ № 00008972 від 25.01.2022 (а.с.28), серії ВМ № 00008948 від 25.01.2022 (а.с.34) втановлено, що правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, зафіксоване за допомогою технічного засобу (код, тип обладнання, серійний номер) WIM6,6, який пройшов метрологічну атестацію, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії - №35-02/5875 до 12.10.2022.
Отже, дослідивши зміст оскаржуваних постанов серії ВМ № 00008642 від 20.01.2022 (а.с.10), серії ВМ № 00008751 від 21.01.2022 (а.с.16), серії ВМ № 00008828 від 24.01.2022 (а.с.22), серії ВМ № 00008972 від 25.01.2022 (а.с.28), серії ВМ № 00008948 від 25.01.2022 (а.с.34) суд дійшов висновку, що зазначені постанови відповідають вимогам ст. 283, оскільки містять відомості, які передбачені цією статтею.
Крім того, оскаржувана постанова, згідно вимог пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. №1174, містить інформацію про виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні. Нормативні габаритно-вагові параметри в постанові зазначаються шляхом посилання на пункт 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Так, згідно із пунктом 3 Інструкції, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Отже, Інструкцією затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові в залежності від обставин вчинення порушення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що винесені відповідачем постанови відповідають формі, затвердженої додатком 1 Інструкції.
Крім того, суд звертає увагу, що процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, доступ до чого є абсолютно обмеженим, та вносити/коригувати або змінювати зміст такої постанови є неможливим.
При цьому пункт 3 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, на яку посилається позивач, не містить посилання на форму постанови відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції та не містить імперативної вимоги щодо встановлення всього обсягу інформації про транспортний засіб.
Щодо доводів позивача про відсутність перевищення нормативних параметрів, визначених п. 22.5 ПДР України, в обґрунтування чого останнім надані товарно-транспортні накладні, суд зазначає таке.
Так, в обґрунтування своєї позиції щодо здійснення перевезень в межах встановлених позивач надав копії товарно-транспортних накладних № МГ0061836 від 22.11.2011 (а.с.11), № БМТ000771 від 23.11.2021 (а.с.17), № МГ0062459 від 24.11.2021 (а.с.23), №МГ0062786 від 25.11.2021 (а.с.29), № МГ0063141 від 26.11.2021 (а.с.35) .
Відповідно до абзацу 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Отже, товарно-транспортна накладна не є документом, який підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей. Сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.
Щодо доводів позивача в частині неврахування відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови законодавчо встановлених похибок вимірювання, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 % (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Тобто, дозволене пунктом 4 цих Правил перевищення навантаження у розмірі 2% без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд знаходиться в межах допустимого перевищення, за яке не передбачено настання адміністративної відповідальності.
Водночас, частиною другою статті 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами, у разі перевищення нормативів на 5 та більше відсотків.
З огляду на те, що в автоматичному режимі зафіксовано перевищення навантаження, згідно з наданими позивачем копіями оскаржуваних постанов (а.с.10, 16, 22, 28, 34) відповідно на 5,7%, 8,6%, 5,2%, 6,7%, 6,5% суд вважає необґрунтованими доводи позивача в частині неврахування відповідачем при прийнятті рішення дозволеного пунктом 4 Правил перевищення навантаження. При цьому відповідно до пункту 17 Порядку № 1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги.
Посилання позивача на відсутність розміщення на відрізку дороги дорожнього знаку, що інформує учасників дорожнього руху про фіксацію автоматичними пунктами, суд оцінює як обраний спосіб для уникнення від адміністративної відповідальності, оскільки 3 червня 2021 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» (набув чинності 1 жовтня 2021 року), який закріплює автоматичну фіксацію порушень габаритно-вагових параметрів з 1 жовтня 2021 року, а отже відповідач, фіксуючи адміністративне правопорушення за допомогою засобів фото- й відеозапису, зокрема в автоматичному режимі, діяв відповідно до закону та в межах своїх повноважень. Крім того, наявність/відсутність вказаного дорожнього знаку не може бути підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху, а обов'язковість зазначення такої інформації саме у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не передбачена чинним КУпАП.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Як передбачено статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що обставини, вказані в оскаржуваних позивачем постановах мали місце, під час розгляду справи доведено наявність у діях позивача складу адміністративних правопорушень, за які встановлена адміністративна відповідальність за частиною другою статті 132-1 КУпАП, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Позовні вимоги в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є похідними від вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому також задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в силу статті 139 КАС України та з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд не вбачає підстав для відшкодування понесених позивачем судових витрат.
Керуючись нормами ст. 2, 8, 9, 72, 77, 90,139, 243-246, 250, 268-272, 286 КАС України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов про адміністративне правопорушення відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.М. Курічова