ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10183/22
провадження № 1-кс/753/1667/22
про застосування запобіжного заходу
"10" вересня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 08.09.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100020002804, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, інваліда 3-ої групи, перебуваючого на соціальному забезпеченні, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
10.09.2022 слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ НП у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , звернулася до слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження №12022100020002804 від 08.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_4 08.09.2022 приблизно о 12 годині 45 хвилин, перебуваючи біля під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 , діючи з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, підійшов до раніше невідомого йому ОСОБА_8 , який припарковав свій автомобіль біля вказаного під'їзду та використовуючи нікчемний привід, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались висловленням нецензурної лексики почав сварку з ОСОБА_8 з приводу неналежного, на думку ОСОБА_4 , паркування автомобіля.
Далі, продовжуючи свої хуліганські дії, проявляючи зневагу до установлених та загальноприйнятих у суспільстві норм поведінки та моралі, ОСОБА_4 зайшов до вищевказаного під'їзду та виніс із собою ніж з металевою ручкою та викрутку з рукояткою синього кольору, після чого почав погрожувати ОСОБА_8 проткнути колеса його автомобіля, при цьому ігноруючи зауваження останнього цього не робити.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, здійснив умисно, декілька замахів ножем з металевою ручкою в сторону ОСОБА_8 , тим самим намагався нанести тілесні ушкодження останньому.
Хуліганські дії ОСОБА_4 були припинені лише після застосування з боку ОСОБА_8 заходів самооборони.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого із застосуванням предметів спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4.ст.296 КК України.
Дана підозра у відношенні ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соціального статусу застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти позиції прокурора не заперечували, просили застосувати до ОСОБА_4 домашній арешт у нічний час доби, обґрунтовуючи це тим, щоб підозрюваний вдень міг працювати та забезпечувати себе та його батьків пенсійного віку грошовими коштами для проживання.
Cлідчий суддя, заслухавши думку сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали та проаналізувавши у системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в їх сукупності, приходить до наступного.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалах зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
В судовому засіданні встановлено, що подане клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Відповідно до приписів ч.ч. 1 та 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, а саме: змістом заяви потерпілого ОСОБА_8 ; змістом протоколу допиту свідка ОСОБА_9 ; змістом протоколу затримання ОСОБА_4 ; змістом протоколу огляду місця події.
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.
Таким чином слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить той факт, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого та суду
Наявність ризику щодо можливості вчинення ОСОБА_4 іншого злочину слідчому судді не доведено, оскільки, хоча у клопотанні він зазначений, проте конкретизації в чому саме він полягає, ні слідчим у клопотанні, ні прокурором у судовому засіданні не вказано. Посилання слідчого на те, що підозрюваний ОСОБА_4 не працює, суспільно корисною працею не займається, не має постійного джерела доходу, на думку слідчого судді, носять абстрактний характер, оскільки ОСОБА_4 раніше не судимий, підозрюється у скоєнні некорисливого злочину, докази здійснення ним злочинної діяльності в матеріалах клопотання відсутні.
Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п.1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, уважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків (утримує своїх літніх батьків); майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, не сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення у частині аргументації неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
За таких умов, слідчий суддя приходить до переконливого висновку, що клопотання не містить чіткого обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку із чим вважає, що на даному етапі потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (цілодобовий арешт), про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин слідчий суддя, враховуючи, той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризиків, визначеного ст. 177 КПК України, та недоведеності факту того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризикам, вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді арешту у нічний час з 20.00 год. до 07.00 год. строком на 58 днів із покладенням на нього обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть пропорційними, помірними, та таким, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, тобто не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16.10.2008), оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання ним покладених процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 08.09.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100020002804, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби строком на 58 (п'ятдесят вісім) днів, а саме: до 06 листопада 2022 року.
Заборонити ОСОБА_4 залишати адресу проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду в період часу з 20 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. наступного дня.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язок прибувати до слідчого, прокурора чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження, за першою вимогою; не відлучатись з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Вказані обов'язки покладаються на ОСОБА_4 строком на 2 місяці, який починається з моменту оголошення цієї ухвали суду, але не більше ніж строк досудового розслідування.
Контроль за виконанням запобiжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваним покласти на органи Національної поліції за мiсцем його проживання.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти негайно в залі суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 13.09.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1