Справа № 752/16847/15-к
Провадження № 1-кс/752/3973/22
13 вересня 2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засіданя ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та дитини-інваліда ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_6 від розгляду скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та дитини-інваліда ОСОБА_5 , яка подана в межах кримінальних проваджень №12015100010006534, №4015100010000271, № 4211000100000405 на бездіяльність прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, що полягає у не розгляді заяв потерпілих від 03.02.2022 року, -
12.09.2022 року потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_4 та дитиною-інвалідом ОСОБА_5 було подано заяву про відвід слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_6 від розгляду скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та дитини-інваліда ОСОБА_5 , яка подана в межах кримінальних проваджень №12015100010006534, №4015100010000271, № 4211000100000405 на бездіяльність прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, що полягає у не розгляді заяв потерпілих від 03.02.2022 року.
За ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді його розглядає інший суддя цього ж суду.
З цих підстав у порядку ст. 35 КПК України, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2022 року для розгляду заяви потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_4 та дитини-інваліда ОСОБА_5 про відвід визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви про відвід потерпілі зазначають, про те, що суддя ОСОБА_6 є недоброчесним, його поведінка не відповідає статусу судді, нормам Конституції. Посилався на те, що суддя ОСОБА_6 ігнорує міжнародні норми права, а саме під час розгляду цивільної справи № 752/27011/19 порушив ст. 6 Закону № 995- 004, що підтврджується постановою Київського апеляційного суду від 15.07.2020 року. Зауважив, що слідчим суддею ОСОБА_6 в порушення вимог ч.ч. 1,4-5 ст. 55, 56 Закону № 2453-VI та ст. 7,21 КПК України, не прийнято жодного процесуального рішення в тому числі від прокуратури не витребувано матеріали кримінальних провадженнь №12015100010006534, №4015100010000271, № 4211000100000405 та пов'язаних з ним документів, судових рішень та рішень прийнятих групою процесуальних прокурорів. Крім того, у матерілах справи № 752/16847/15-к відсутні відомості , що слідчий суддя ОСОБА_6 прийняв її до свого провадження, а також відсутні відомості про визначення кола та процесуального статусу сторін, які за ч.1 ст. 137, ч.1 ст. 306 КПК України, які мають приймати участь у розгляді зазначеної справи.
Потерпілий ОСОБА_3 , будучи присутнім у судовому засіданні підтримав заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_6 , а також зазначені ним підстави для відводу слідчого судді ОСОБА_6 .
Слідчий суддя ОСОБА_6 , якому заявлено відвід та уповноважена особа Голосіївської окружної прокуратури міста Києва у судовому засіданні відсутні, про дату і час розгляду справи повідомлялися належним чином, їх відсутність не перешкоджає вирішенню заяви про відвід.
Заслухавши потерпілого ОСОБА_3 , вивчивши заяву про відвід, матеріали справи № 752/16847/15-к, провадження 1-кс/752/1107/22, слідчий суддя надходить до наступного висновку.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Однак вичерпного переліку цих обставин процесуальний закон не містить. Отже особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.
Відповідно до частини 3-5 статті 80 КПК України заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заява про відвід під час досудового розслідування подається одразу ж після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.
Оскільки кримінальне процесуальне законодавство містить загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд в оцінці вмотивованості відводу звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так Європейським судом з прав людини у п. 66 у рішенні по справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див.,зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
У справі «Хаушильд проти Данії» Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії, п. 43).
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Сумніви у неупередженості слідчого судді ОСОБА_6 потерпілий ОСОБА_3 обгрунтовує тим, що суддя ОСОБА_6 є недоброчесним, його поведінка не відповідає статусу судді, нормам Конституції. Ігнорування міжнародних норм права, а саме під час розгляду цивільної справи № 752/27011/19 під головуванням судді ОСОБА_6 останній порушив ст. 6 Закону № 995- 004, що підтверджується постановою Київського апеляційного суду від 15.07.2020 року. Зазначав, що слідчим суддею ОСОБА_6 в порушення вимог ч.ч. 1,4-5 ст. 55, 56 Закону № 2453-VI та ст. 7,21 КПК України, не прийнято жодного процесуального рішення в тому числі від прокуратури не витребувано матеріали кримінальних провадженнь №12015100010006534, №4015100010000271, № 4211000100000405 та пов'язаних з ним документів, судових рішень та рішень прийнятих групою процесуальних прокурорів. Крім того, звертав увагу на те, що у матерілах справи № 752/16847/15-к відсутні відомості про те, що слідчий суддя ОСОБА_6 прийняв її до свого провадження, а також про визначення кола та процесуального статусу сторін, які за ч.1 ст. 137, ч.1 ст. 306 КПК України, які мають приймати участь у розгляді зазначеної справи.
Водночас посилання потерпілого ОСОБА_3 у заяві про відвід на те, що в матеріалах справи № 752/16847/15-к відсутні відомості про прийняття слідчим суддею ОСОБА_6 до свого провадження його скарги на бездіяльність прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, що полягає у не розгляді заяв потерпілих від 03.02.2022 року, слідчий суддя не приймає до уваги, оскільки матеріали справи № 752/16847/15 містять протоколом повторного автоматичного визначення слідчого судді відповідно до якого 22.08.2022 року справа 752/16847/15-к провадження 1-кс/752/3597/22 передана до провадження слідчого судді ОСОБА_6 , вимоги щодо прийняття слідчим суддею будь-яких процесуальних рішень з приводу прийняття до свого провадження скарги чинний КПК України не містить.
Твердження потерпілого ОСОБА_3 про те, що слідчий судя ОСОБА_6 в порушення вимог ч.1 ст. 137 КПК України не визначив процесуальний статус сторін не може розцінюватись як прояв упередженості слідчого судді, оскільки здійснення судових викликів та повідомлень є обов'язком секретаря судового засідання.
Посилання ОСОБА_3 на те, що слідчий суддя є недоброчесним, ігнорує міжнародні норми права під час розгляду цивільних справ, де він є учасником, а поведінка судді на його думку не відповідає статусу займаної ним посади, не підтверджується жодними доказами та не може бути безумовною обставиною для відводу слідчого судді.
Щодо не витребування слідчим суддею ОСОБА_6 матеріалів кримінальних проваджень, то зазначене спростовується повідомленням прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва про надання їх 13.09.2022 року секретарю судового засідання слідчого судді ОСОБА_6 .
Таким чином слідчий суддя доходить до висновку, що обставини, на які посилається заявник щодо сумнівів в неупередженості слідчого судді ОСОБА_6 , не є обґрунтованими, заявлений відвід не є вмотивованим.
За наведених умов підстави для задоволення заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_6 відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 81, 369, 372 КПК України, суддя
у задоволенні заяви потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та дитини-інваліда ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_6 від розгляду скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та дитини-інваліда ОСОБА_5 , яка подана в межах кримінальних проваджень №12015100010006534, №4015100010000271, № 4211000100000405 на бездіяльність прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, що полягає у не розгляді заяв потерпілих від 03.02.2022 року , відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1