13 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 280/6365/19
адміністративне провадження № К/990/24658/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі № 280/6365/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Запорізькій області, про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості,
установив:
Приватне акціонерного товариства «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення, просило:
- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області на користь платника податків - Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» пеню, нараховану на заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 5 116 983,23 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь платника податків - Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» пеню, нараховану на заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 4 917 952,27 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
21 грудня 2020 року від Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» до суду надійшла заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. У даній заяві заявник просив суд винести додаткове рішення, яким стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 50000 грн.
Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року, заяву Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
Не погоджуючись з додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року, відповідач вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 27 липня 2022 року та від 26 серпня 2022 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
12 вересня 2022 року до Верховного Суду надійшла втретє подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі № 280/6365/19.
Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що вона повторює зміст попередньої касаційної скарги, яку було повернуто, зокрема, ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2022 року (провадження № К/990/22103/22).
Так, аналогічно попередній касаційній скарзі, у поданій втретє касаційній скарзі, як на підставу касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суди не врахували висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.
Верховний Суд у своїх ухвалах про повернення раніше поданої касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення:
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Також Верховний Суд у своїй ухвалі від 27 липня 2022 року про повернення первинної касаційної скарги зауважив, що у поданій касаційній скарзі викладено обставини справи, процитовано норми права, що регулюють спірні правовідносини, зроблено вказівку на зазначену вище постанову без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин, із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Крім того, скаржник посилається на правову позицію Верховного Суду пов'язану з критеріями оцінки доказів та висновками здійсненими за результатами їх дослідження. Разом з тим, ним не обґрунтовано, у чому полягає помилковість врахування судами правової позиції Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Формальне посилання на постанову Верховного Суду щодо оцінки того чи іншого аргументу, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Верховний Суд також зауважив, що скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції.
Водночас звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.
Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі № 280/6365/19 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Шишов