13 вересня 2022 року
м. Київ
справа №320/6988/19
адміністративне провадження №К/990/22299/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Гончарової І.А., Чумаченко Т.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м.Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Головне управління ДПС у м.Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 29.08.2022 касаційну скаргу залишено без руху, зокрема, з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору у розмірі та порядку, визначених законом. При цьому, податковому органу надано десятиденний з моменту отримання копії цієї ухвали строк на усунення недоліків.
Копію ухвали Верховного Суду скаржником отримано 01.09.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
12.09.2022 до Суду надійшло клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги до закінчення в Україні воєнного стану, обґрунтоване скороченням видатків, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2022 №188 змінами до підпункту 2 пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590, якими не передбачено здійснення платежів щодо сплати судового збору.
За приписами частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено умови, перелік суб'єктів та коло певних правовідносин, за яких суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Отже Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При здійсненні судочинства, касаційний суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.
Так, відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Проаналізувавши викладене та зміст клопотання відповідача, Суд вважає, що останнім не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору.
Самі ж по собі посилання суб'єкта владних повноважень на недостатність/відсутність коштів не можуть бути розцінені як прийнятні для задоволення вказаного клопотання.
Водночас, Верховний Суд зауважує, що підпунктом 2 пункту 19 вказаного Порядку встановлено черговість здійснення Казначейством та органами Казначейства платежів за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка, однак не передбачено заборону або обмеження щодо проведення платежів зі сплати судового збору.
Таким чином, наведені скаржником положення постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2022 №188 не свідчать про наявність обставин, які унеможливлюють сплату судового збору.
Разом з тим, згідно із правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.04.2020 у справі №503/1904/16-ц (провадження №61-16898св18) та Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.04.2021 у справі №216/4979/19 (провадження №61-17040св20), а також Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.02.2022 у справі №500/1704/21 (провадження №К/9901/43272/21), подаючи клопотання про відстрочення сплати судового збору або зменшення розміру останнього, особа вправі очікувати на його задоволення судом, що, очевидно, надає їй підстави не сплачувати судовий збір, а тому одночасна відмова у задоволенні клопотання і повернення скарги є невиправданими, оскільки в разі відмови у задоволенні клопотання суд у процесуальний спосіб має надати можливість сплатити судовий збір.
З огляду на вищевикладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження Головному управлінню ДПС у м.Києві, утвореному на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, строку для усунення недоліків цієї касаційної скарги й надання йому можливості сплатити судовий збір в сумі 19210,00 грн. за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Керуючись частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Відмовити Головному управлінню ДПС у м.Києві, утвореному на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Клопотання Головного управління ДПС у м.Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги задовольнити частково.
3. Продовжити Головному управлінню ДПС у м.Києві, утвореному на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, строк для усунення недоліків касаційної скарги на 10 днів з дня вручення копії ухвали про продовження процесуального строку.
4. Направити скаржнику копію ухвали про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.С. Пасічник
І.А. Гончарова
Т.А. Чумаченко ,
Судді Верховного Суду