09 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 815/7300/16
адміністративне провадження № К/9901/41304/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 (суддя Катаєва Е. В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 (головуюча суддя Лукянчук О. В., судді: Градовський Ю. М., Кравченко К. В.) у справі за позовом Державного підприємства ''Дослідне господарство "ЮЖНИЙ" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У грудні 2016 року Державне підприємство ''Дослідне господарство "ЮЖНИЙ" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України (далі - позивач, ДП "ДГ "ЮЖНИЙ" ІСГП НААН", Підприємство) звернулось до суду з позовом до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, Роздільнянська ОДПІ), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.11.2016 №0001311201 про збільшення Підприємству суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 314' 708,34 грн, в тому числі штрафні (фінансові) санкції - 62'941,67 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про необґрунтованість викладеного в акті камеральної перевірки від 16.11.2016 №1185/12-02/05528906 висновку контролюючого органу щодо порушення Підприємством податкового законодавства. Посилаючись на індивідуальний характер відповідальності платника податків за податкове правопорушення, позивач наголошував, що акт перевірки не містить конкретних фактів щодо допущення Підприємством податкового правопорушення. У зв'язку з цим позивач доводив хибність висновку в акті перевірки від 16.11.2016 №1185/12-02/05528906 про безтоварний характер операцій із його контрагентом (ТОВ ''БК "СТРОЙ.КА''), як такий, що ґрунтуються на припущеннях.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 06.03.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 30.11.2016 №0001311201.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, зокрема, що камеральна перевірка, предметом якої були дані, задекларовані ДП "ДГ "ЮЖНИЙ" ІСГП НААН" у податковій звітності з ПДВ за вересень 2016 року, контролюючим органом здійснена без дотримання вимог пункту 75.1 статті 75 ПК. Також, застосувавши висновок Європейського суду з прав людини щодо індивідуальної відповідальності за порушення правил оподаткування (рішення у справі "Булвес" проти Болгарії від 22.01.2009), суд визнав обґрунтованим довід позивача щодо індивідуальної відповідальності платника податків. Підтримуючи позицію суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, зазначив також, що контролюючий орган не скористався своїм правом відмовити в реєстрації податкової накладної з підстав недійсності електронного цифрового підпису ОСОБА_1 , директора та головного бухгалтера ТОВ ''БК "СТРОЙ.КА'' (контрагента позивача), тоді як податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку (ЄРПН), який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця (ДП "ДГ "ЮЖНИЙ" ІСГП НААН") таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Роздільнянська ОДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, контролюючий орган доводить неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права при наданні правової оцінки обставинам у справі. Зокрема, зазначає, що податкові накладні від 19.09.2016, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, були зареєстровані із використанням електронного цифрового підпису директора ТОВ ''БК "СТРОЙ.КА'' Узького А.А., який на момент реєстрації цих податкових накладних (23.09.2016) рахувався померлим.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14.08.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Роздільнянської ОДПІ.
Позивач не реалізував право надати заперечення (відзив) на касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 4 частини першої розділу VІІ ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) в редакції Закону України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів'' від 03.10.2017 №2147-VIII матеріали касаційної скарги з Вищого адміністративного суду України передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що Роздільнянська ОДПІ на підставі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК) провела камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ДП "ДГ "ЮЖНИЙ" ІСГП НААН" за вересень 2016 року, за наслідками якої склало акт від 16.11.2016 №1185/12-02/05528906. Згідно з актом перевірки Підприємство порушило норми пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК), внаслідок чого у податковій декларації за вересень 2016 року завищило податковий кредит на 251' 766,67 грн. Такий висновок контролюючого органу вмотивований тим, що податковий кредит за вересень 2016 року Підприємство сформувало за наслідками безтоварних операцій з придбання товару (амонійної селітри) у ТОВ ''БК "СТРОЙ.КА''. У свою чергу висновок контролюючого органу про безтоварний характер господарських операцій між Підприємством та ТОВ ''БК "СТРОЙ.КА'' обґрунтований тим, що податкові накладні від 19.09.2016, на підставі яких Підприємство збільшило податковий кредит за вересень 2016 року у своєму податковому обліку, зареєстровані 29.09.2016 в ЄРПН із використанням електронного цифрового підпису особи (директора та головного бухгалтера ТОВ ''БК "СТРОЙ.КА'' Узького А. А.), який згідно з даними ДРФО з 23.09.2016 обліковується померлим.
На підставі цього акта Роздільнянська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Форма і Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307.
Правила реєстрації податкових накладних в ЄРПН встановлені Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).
Згідно з пунктом 5 Порядку №1246 постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення..
Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця).
Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає контролюючому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 платник податку за окремим запитом може отримувати з ЄРПН інформацію щодо податкової накладної та/або розрахунку коригування у формі витягу.
Як встановили суди, отримавши від ТОВ ''БК "СТРОЙ.КА'' податкові накладні від 19.06.2016 з електронним підписом директора Узького А. А., Підприємство звірило дані отриманих податкових накладних на їх відповідність із даними ЄРПН.
Спору стосовно цих обставин між сторонами немає.
Відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК (у редакції, до 01.01.2017, чинній на момент спірних правовідносин; далі - так само) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 ПК.
Пунктом 76.1 статті 76 ПК передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв'язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами такої перевірки.
У свою чергу недійсність електронного цифрового підпису керівника контрагента позивача станом на 29.09.2016 (дата реєстрації податкових накладних в ЄРПН), що міститься у податкових накладних платника податків від 19.09.2016 та даних ЄРПН, не доводить склад податкового правопорушення (безтоварність господарських операцій), яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку під час проведення документальної перевірки в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК.
Із цього приводу Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в низці судових рішень дотримується послідовної та аналогічної позиції (висновків) щодо предмета камеральної перевірки та її наслідків, зокрема, але не виключно, у постановах від 17.04.2018 у справі №812/872/17, від 22.05.2018 у справі №826/5165/17, від 15.05.2018 у справі №804/6286/17, від 23.05.2018 у справі №815/8199/13-а, від 23.05.2018 у справі №815/8199/13-а, підстави для відступу від якої відсутні.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС такі висновки Верховного Суду повинні враховуватися судами при виборі і застосуванні норм права.
Крім того, відповідно до підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 ПК відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
У судовому процесі відповідач не надав суду докази щодо притягнення ТОВ ''БК "СТРОЙ.КА'' до відповідальності за порушення податкового законодавства.
За викладених обставин ухвалені у справі судові рішення відповідають вимогам частин першої - четвертої статті 242 КАС щодо законності і обґрунтованості судового рішення, його відповідності принципу верховенства права та завданню адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко Т.А. Чумаченко