про відкриття касаційного провадження
12 вересня 2022 року
м. Київ
справа №640/30483/21
адміністративне провадження №К/990/23760/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року
у справі № 640/30483/21
за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз»
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року, заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, вчиняти дії із стягнення заборгованості АТ «Дніпрогаз» перед АТ «Укртрансгаз» та АТ «НАК «Нафтогаз України», що підлягає врегулюванню в порядку визначеному нормами Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а саме, заборонено вчиняти будь-які виконавчі дії по примусовому стягненню заборгованості АТ «Дніпрогаз»:
- перед АТ «Укртрансгаз» у сумі 186 582 865 грн., яка виникла до 31 грудня 2020 року за договором про надання послуг з транспортування природного газу №1512000733 від 17 грудня 2015 року та стягнута на підставі постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01 серпня 2019 року у справі №904/2732/18;
- перед НАК «Нафтогаз України» у сумі 104 708 654,02 грн, яка виникла до 31 грудня 2020 року за договором купівлі-продажу природного газу для виробничо-технологічних та власних потреб №13-118-ВТВ від 04 січня 2013 року та стягнута на підставі постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13 лютого 2019 року у справі № 904/1224/18. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись з ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), 31 серпня 2022 року звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.
У зв'язку з цим, відповідно до частини другої та четвертої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували положення статті 151 КАС України, у зв'язку із чим, не врахував, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Окрім того, скаржник вказує, що розглядаючи питання про забезпечення позову, суди вийшли за межі адміністративних правовідносин і прийняли рішення, якими втрутилися у дискреційні повноваження державних органів.
На підтвердження вказаного НКРЕКП наголошує на необхідності врахування правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, про те, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року. Під час розгляду справи у касаційному порядку, суд здійснить перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції положень статті 151 КАС України, а також необхідність врахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18.
Наведені доводи вказують на існування обставин, передбачених абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України і є підставою для відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України,
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у справі № 640/30483/21 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
2. Витребувати з Окружного адміністративного суду м. Києва матеріали справи №640/30483/21.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач Я.О. Берназюк
Судді Н.В. Коваленко
Т.Г. Стрелець