Справа № 638/2916/22
Провадження № 1-в/638/254/22
Іменем України
12 вересня 2022 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова заяву засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
27.05.2022 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла заява засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Засуджений обґрунтовує заяву тим, що він за весь період відбування покарання характеризується позитивно, був працевлаштований, до праці ставиться добре, а також відносно нього адміністрацією ДУ “Олексіївська виправна колонія (№25)” неодноразово застосовувалися заходи заохочення.
Засуджений подав до суду заяву, в якій просив розглянути подання про умовно-дострокове звільнення без його участі, без застосування засобів відео- та аудіофіксації судового процесу технічними засобами.
Прокурор в судове засідання з'явився, у задоволенні заяви просила відмовити.
Представник державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25) в судове засідання не з'явився.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, фіксування судового засідання технічними засобами фіксації судом не здійснюється.
Суд, розглянувши клопотання, дослідивши матеріали справи та оглянувши особову справу засудженого, дійшов наступних висновків.
Згідно із п.2 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше судимий :
1) 29.12.2009 року за ч.2 ст.296, ст. 69 КК України арешт 45 днів;
2) 21.09.2011 року за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;
3) 02.04.2012 за ч.1 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі;
4) 30.10.2014 року за ч. 2 ст.186 , ч.1 ст.222, ч.2 ст.222, ч. 1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі;
Засуджений 27.07.2018 року Путивльським районним судом Сумської області за ч. 3 ст.15, ч.2 ст.186 КК Україні до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано за вироком частково у вигляді 1 року позбавлення волі приєднано невідбуте покарання за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 30.10.2014 і остаточно призначено покарання 5 років позбавлення волі. На підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення з 15.01.2018 року по 26.04.2018 року включно.
Початок строку відбуття ОСОБА_4 покарання рахується з 27.04.2018 року, кінець строку рахується 15.01.2023 року, тобто засуджений на теперішній час відбув 2/3 призначеного вироком суду строку покарання.
Відповідно до матеріалів справи, засуджений ОСОБА_4 з 04.10.2018 року по теперішній час відбуває призначену вироком суду міру кримінального покарання у ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)».
За час відбуття міри кримінального покарання в ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» ОСОБА_4 5 разів піддавався заохоченням, у тому числі має похвальну грамоту, та мав 2 стягнення, які були погашені, характеризується добре, у взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний, подає позитивний приклад, по відношенню до представників адміністрації ввічливий.
До праці ставився сумлінно, завжди виконує доручену роботу. До робіт із благоустрою установи становиться задовільно, проявляє достатньою ініціативу.
Відповідно до статті 110,113 Кримінально - виконавчого кодексу України підтримує соціально-корисні зв'язки з рідними шляхом телефонних розмов та побачень.
Відповідно до статті 126 Кримінально-виконавчого кодексу України прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня, читає художню та духовну літературу.
Згідно статті 127 Кримінально-виконавчого кодексу України приймає участь у роботі самодіяльних організацій, проявляє соціально - корисну активність в організації їх роботи.
Відповідно до матеріалів справи, засуджений виводився на оплачувані роботи: січень, червень 2019 року; квітень, травень, серпень-грудень 2020 року; січень-грудень 2021 року; січень-лютий, червень-липень 2022 року. В липні 2022 року виводився на оплачувані роботи та працював на посаді «підсобний робітник». Засуджений працює відповідно до умов укладеного цивільно-правового договору № Ц-18 від 03.08.2020 року.
ОСОБА_4 відповідно до зазначеного вироку суду засуджений за скоєння кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів.
Відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Приписами ч. 2 ст. 81 КК України передбачено, що обов'язковою складовою для прийняття судом рішення про безумовне умовно - дострокове звільнення від відбування призначеного вироком суду кримінального покарання, є сумлінна поведінка та ставлення до праці засудженого, як умова доведеності виправлення останнього.
Стаття 6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Згідно ч.2 ст.130 КВК України, засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці та навчання довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Сумлінну поведінку слід розуміти як комплекс зразкового дотримання режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні вказівок і розпоряджень адміністрації колонії, відсутність порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання. Сумлінне ставлення до праці проявляється у поліпшенні кількісних та якісних показників виконуваної роботи, підвищення виробничої кваліфікації, бережливому ставленні до обладнання та інструментів, дотримання охорони праці та техніки безпеки.
У роз'ясненнях Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які викладені в постанові Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26 квітня 2002 року, зазначено, що суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії.
Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб.
Згідно з частиною другою статті 67 КВК України, засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Відповідно до довідки про стягнення та заохочення засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданою 10.10.2021 року адміністрацією державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)», до останнього було застосовано 2 стягнення: від 25.01.2019 року та у виді попередження, та від 20.10.2020 року у виді поміщення до дисциплінарного ізолятору на строк 3 діб.
При цьому суд зазначає, що умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Крім того, з матеріалів особової справи вбачається, що рішенням комісії ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» від 21.10.2021 року відмовлено в направленні матеріалів до суду для вирішення питання про застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, встановлення адміністративного нагляду та рішенням від 21.10.2021 року відмовлено в направленні матеріалів до суду для вирішення питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання як особі, яка своєю поведінкою та ставленням до праці не довела свого виправлення.
Засуджений неодноразово допускав порушення режиму відбування покарання, за що на нього були накладені стягнення і хоча зазначені стягнення на день розгляду подання про умовно-дострокове звільнення погашені у встановленому законом порядку, їх накладення не може свідчити про те, що засуджений протягом всього періоду відбування покарання за вироком суду бажав стати на шлях виправлення та перевиховатися.
Отже, матеріали особової справи не відображають процес виправлення засудженого, зміст вищезазначених матеріалів не свідчить, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком суду. Вищезазначений висновок суду, збігається з позицією, яка міститься в роз'ясненнях Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які викладені в постанові пленуму Верховного суду України Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким №2 від 26.04.2002, відповідно до яких суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, оскільки судовий розгляд питання про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд вважає, що засуджений ОСОБА_4 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці не довів те, що він став на шлях виправлення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,-
У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1