Справа № 570/1317/22
номер провадження 1-в/570/216/2022
13 вересня 2022 року м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді ОСОБА_1 , з участю: секретар судового засідання ОСОБА_2 , прокурор ОСОБА_3 , представник ВЦ № 131 ОСОБА_4 , захисник адвокат ОСОБА_5 , засуджений ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області в режимі відеоконференції спільне подання Державної установи "Городоцький виправний центр № 131" та спостережної комісії при Рівненській районній державній адміністрації щодо засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродж. та прож. АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, не працював, неодруженого, засудженого
16 грудня 2019 року Миколаївським районним судом Львівської області за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК) 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
У зазначеному поданні вказано про нявність підстав, визначених ст. 81 КК, для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 .
В судовому засіданні прокурор, представник установи виконання покарань, захисник підтримали подання з підстав та обгрунтувань наведених у ньому. Засуджений ОСОБА_6 пояснив щодо своєї поведінки в період відбування покарання, просив звільнити його умовно-дострокового від відбування покарання.
Заслухавши міркування учасників судового розгляду, дослідивши подання та додані документи та матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Згідно положень ч. 1 ст. 74 КК, звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 81 КК, до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та після фактичного відбуття засудженим відповідної частини строку покарання призначеного судом.
Із матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 16 грудня 2019 р. Миколаївським районним судом Львівської області засуджено ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Вирок набрав законної сили 16.01.2020 р.
За змісом вироку 22.09.2019 р. о 12 годині 20 хвилин ОСОБА_6 керуючи автомобілем «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 на автодорозі "Львів-Пустомити-Меденичі" в напрямку до м. Пустомити Львівської області, при проїзді її ділянки, неподалік с. Підлисся Миколаївського району Львівської області, грубо порушив вимоги Р. 1 п. п. 1.5, 1.10 (в частині значення термінів «безпечна швидкість», «дорожня обстановка», «дорожні умови», «безпечна дистанція»); Р. 2 п. п. 2.1 а); 2.3 б), д); 2.9 а); Р. 12 п. п. 12.1; 12.3; Р. 13 п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що він перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не маючи посвідчення водія та навиків керування транспортним засобом відповідної категорії, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, на прямолінійній ділянці дороги не дотримався безпечної дистанції до попутного транспортного засобу - велосипеда, під керуванням велосипедиста ОСОБА_7 , якого він об'єктивно був спроможний завчасно виявити, та як наслідок здійснив зіткнення із задньою частиною велосипеда. Внаслідок порушення водієм ОСОБА_6 зазначених пунктів Правил дорожнього руху, відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої велосипедист ОСОБА_7 загинув.
22.09.2019 р. ОСОБА_6 був затриманий та 24.09.2019 р. прибув в ДУ "Львівська установа виконання покарань №19". Рішенням Міжрегіональної комісії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з питань визначення особам засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, направлення для відбування покарання, - засудженому ОСОБА_6 визначено для відбування покарання виправну колонію мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами тримання для засуджених чоловіків та направлено для відбування покарання до сектору мінімального рівня безпеки ДУ "Городоцький виправний центр № 131".
07.02.2020 р. засуджений ОСОБА_6 прибув до ДУ "Городоцький виправний центр № 131". Початок строку відбування покарання засудженого ОСОБА_6 - 22.09.2019 р., 1/2 строку - 22.03.2022 р. кінець строку - 22.09.2024 р. На даний час невідбута частина покарання становить 02 роки 09 днів позбавлення волі.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Висновок щодо виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та ставленню до праці за весь період знаходження у виправній установі.
Із матеріалів доданих до клопотання встановлено, що під час тримання в ДУ "Львівська установа виконання покарань №19" ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності не притягався, заходи заохочення не застосовувались.
З 07.02.2020 р. засуджений ОСОБА_6 відбуває покарання в ДУ "Городоцький виправний центр № 131". У зазначеному виправному центрі засуджений характеризується позитивно. Працевлаштований на дільниці виробів з деревини установи, до роботи відноситься відповідально, сумлінно виконує свої обов'язки,приймає участь у роботах по благоустрою установи. За змістом подання період відбування покарання у вказаному виправному центрі засуджений до дисциплінарної відповідальності не притягався, отримав шість заохочень, а також ще два в подальшому. Дотримується правомірних та ввічливих відносин з персоналом установи, виконує їх передбачені законом вимоги, бере участь у програмі диференційованого виховного впливу на засуджених за напрямком "Підготовка до звільнення". На оперативно-профілактичних обліках установи не перебуває. Згідно висновку комісії ДУ "Городоцький виправний центр № 131" (протокол № 07 від 05.04.2022 р.) засуджений ОСОБА_6 визнаний таким, що сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення відповідно до ст. 81 КК. Засуджений відбув половину строку покарання, призначеного судом за необережний тяжкий злочин.
При вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого враховується призначений вироком суду вид та строк покарання, тривалість невідбутого строку покарання, а також необхідність забезпечення принципів справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК.
Відповідно до ст. 50 КК покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
У даному випадку, наявністю у засудженого ОСОБА_6 заохочень підтверджується виконання засудженим законних вимог представників адміністрації виправної колонії під час відбування ним покарання.
За вказаних обставин, із урахуванням відомостей із матеріалів справи, судових рішень у справі щодо засудженого, пояснень останнього щодо обставин справи та про відбування ним покарання, суд приходить до висновку про недостатність обсягу даних, що поведінка засудженого може свідчити про належний рівень успішності його виправлення. Належна поведінка, дотримання порядку та умов відбування покарання є для засудженого обов'язком впродовж всього строку відбування покарання. Процес виправлення та перевиховання має бути постійним та послідовним. Позитивні зміни засудженого, які повинні прослідковуватись протягом всього строку відбування покарання, не відображено в повній мірі та не встановлено судом в ході розгляду справи. У даному випадку підтвердженим може вважатися те, засуджений став на шлях виправлення. Однак однозначно прийти до висновку, що засуджений довів своє виправлення та визнати успішним та завршеним такий процес за вказаних обставин не вбачається можливості. Тому суд не вважає, що засуджений вже довів своє виправлення та цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком. Добровільне виконання робіт в установі, участь в заходах не є безумовною підставою для застосування до засудженого положень ст. 81 КК України та не свідчить про те, що засуджений таким чином вже довів своє виправлення.
Враховується також, що подання про умовно-дострокове звільнення від відбування невідбутої частини основного покарання у виді позбавлення волі (на даний час - строком 02 роки 09 днів) на підставі ст. 81 КК України не містить необхідних відомостей, із урахуванням яких може вбачатися можливість дійти висновку про доведення засудженим свого виправлення. Коли ці вимоги не виконано (характеристика не відображає процесу виправлення засудженого або стосується не всього періоду відбування ним покарання, немає даних про попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків тощо) і заповнити ці прогалини в судовому засіданні неможливо, суддя на стадії підготовки справи до розгляду повертає матеріали для відповідного оформлення. У разі, коли недоліки виявлено в судовому засіданні, як в даному випадку, відповідне рішення про повернення матеріалів ухвалюється судом у відповідному етпаі судового розгляду (див. п. 13 Постанови Пленуму ВСУ №2 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" від 26.04.2002 року).
При цьому, судом взято до уваги доводи сторін по справі, учасників судового розгляду, однак у даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що такі аргументи не переважують вимог громадського інтересу щодо забезпечення завдань кримінального провадження. Зазначається, що справедливість покарання визначається з урахуванням інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
Враховуючи встановлене щодо подання та із наведених обгрунтувань, вбачається необхідність повернути без розгляду подання відносно засудженого ОСОБА_6 .
Повернення подання не позбавляє права повторного звернення з відповідним поданням до суду після усунення недоліків з дотриманням територіальної юрисдикції (за місцем відбування покарання).
Керуючись ст. 74, 81 КК, ст.ст. 537, 539, 369, 372 КПК України, суд
Повернути без розгляду спільне подання Державної установи "Городоцький виправний центр № 131" та спостережної комісії при Рівненській районній державній адміністрації щодо засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування невідбутої частини основного покарання у виді позбавлення волі строком 02 роки 09 днів.
Копію ухвали направити прокурору, начальнику ДУ "Городоцький виправний центр (№ 131)", захиснику, засудженому для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення, в порядку ст. 395 КПК.
Суддя ОСОБА_1