Справа № 569/11175/22
1-кс/569/4024/22
02 вересня 2022 рокум. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваної - ОСОБА_5
захисника підозрюваного адвоката - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рівне клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області підполковника юстиції ОСОБА_4 , яке погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.436-2 КК України,-
встановив:
До Рівненського міського суду надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області підполковника юстиції ОСОБА_4 , яке погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
На обґрунтування клопотання зазначено, що Преамбулою Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, констатовано, що збройна агресія російської федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України.
російська федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з'єднань і підрозділів, підпорядкованих міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Частиною 2 статті 1 вказаного Закону констатовано, що датою початку тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року.
Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 02.03.2022, визнано, що росія вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, і якою від російської федерації вимагається припинити збройну агресію проти України, включаючи також деокупацію Криму та Донбасу, негайно, повністю та безумовно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з відкритою збройною агресією російської федерації проти України, в Україні з із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан.
Під час здійснення збройної агресії щодо України, підрозділи збройних сил російської федерації систематично та масово ведуть агресивні бойові дії, порушують закони та звичаї війни, вчиняють військові злочини, пов'язані в тому числі із вбивством цивільного населення та руйнування об'єктів цивільної інфраструктури.
Таким чином, не підлягає доведенню факт того, що з 24.02.2022 російська федерація здійснює повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України, із залученням регулярних збройних сил та інших воєнізованих формувань, диверсійно-розвідувальних груп.
Встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Василівка Запорізької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , заперечує факти вчинення злочинів окупантами на території України, звинувачує Збройні сили України у руйнуванні об'єктів цивільної інфраструктури, перекладає відповідальність відкритої агресії російської федерації щодо України на країни заходу та військово - політичне керівництво України, поділяє наративи російської пропаганди щодо нацизму в Україні та порушення прав російськомовної частини населення України, а також симпатизує представникам спецслужб рф, які ведуть розвідувально - підривну діяльність проти України. Свою позицію поширює в закритих каналах мобільних месенджерів, таких як “Telegram”, “Viber”. Зберігає за місцем свого тимчасового проживання відповідну літературу, речі та предмети, що підтверджують її прихильність до країни агресора.
Зокрема, ОСОБА_5 13.05.2022 близько 13 год. 59 хв., перебуваючи у с. Обарів Рівненського району Рівненської області, у розмові з невстановленою на даний час досудовим розслідуванням особою, у категоричній формі спростовувала вбивства збройними силами російської федерації цивільних громадян у м. Буча Київської області під час його окупації російською федерацією, знищення житлових будинків та об'єктів цивільної інфраструктури, а також вказувала, що у повномасштабному вторгненні рф на територію України винна українська влада.
За вказаним фактом 30.08.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.1 ст.436-2 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, в їх сукупності, а саме: повідомленням про виявлене протиправного діяння №5/1/3-1076 від 21.07.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 08.10.2022, протоколом за результатами НСРД №5/1/3-643.
На даному етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Таким чином, громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Василівка Запорізької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного нетяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Відповідно до вимог ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінальних правопорушень, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваних, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують їх покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
На даний час в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, можливістю знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень.
Зокрема, ризик того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду підтверджується намірами останньої виїхати найближчим часом до ТОТ АР Крим або до російської федерації.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень випливає з того, що в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , останньою було приховано власний мобільний телефон, який використовувався останньою у протиправній діяльності.
Тому, на підставі викладеного, можна прийти до висновку про неможливість запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування щодо ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж застосування тримання під домашнім арештом.
З метою забезпечення у повному обсязі вимог ч. 2 ст. 2, ст.ст. 91-94 КПК України, а також інших положень цього Кодексу, суду за доцільно врахувати особливу складність даного кримінального провадження, наявність факту вчинення зазначеного кримінального правопорушення у латентній формі, необхідністю проведення значної кількості слідчих та процесуальних дій, та на основі такої мотивації застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом для забезпечення повного та об'єктивного здійснення досудового розслідування.
Викладене дає обґрунтовані підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому необхідним є застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом.
Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що вона працездатна, раніше не судима.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримали, просили задовольнити та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту..
Підозрювана ОСОБА_5 проти задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту заперечували частково. Просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період часу.
Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваної, захисника, та думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що у провадженні старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022180000000122 від 05.08.2022 за ч.1 ст.436-2 КК України.
30.08.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.1 ст.436-2 КК України.
Сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у ньому є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої., та наявність достатніх даних, що існує ризик, що підозрювана ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду підтверджується намірами останньої виїхати найближчим часом до ТОТ АР Крим або до російської федерації, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень.
Про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, визначеному у клопотанні, прокурором при його розгляді не доведено.
Отже, вирішуючи в даному випадку питання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_5 слідчий суддя враховує, що статтею 5 Європейської конвенції з прав людини передбачені випадки, коли особу може бути позбавлено свободи відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема це може бути здійснено з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення (пункт «с»).
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі з дотриманням гарантій передбачених статтею 5 Конвенції.
В свою чергу, за змістом частин першої та другої статті 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини (пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії», «Лавентс проти Латвії»).
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України, наявність досліджених ризиків, щодо підозрюваної ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 раніше не судима, одружена, на утриманні має 2 неповнолітніх дітей та 9 дітей перебувають під її опікою, має постійне місце проживання, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, негативних характеристик на підозрювану слідством не надано.
З урахуванням обставин справи, особи та його характеризуючих даних, суд вважає за необхідне застосувати до підозрювану ОСОБА_5 домашній арешт у певний період часу.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на неї на строк не більше двох місяців такі обов'язки: прибувати на виклик прокурора, слідчого та суду, не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає (перебуває), без дозволу слідчого, прокурора або суду, здати на зберігання до органів УДМСУ свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив :
Клопотання задоволити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.436-2 КК України- запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, терміном на 60 днів, а саме до 01.11.2022 року.
Заборонити ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 20 год. по 08 год.
Строк дії ухвали встановити до 01.11.2022 року.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 обов'язки: прибувати на виклик прокурора, слідчого та суду, не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає (перебуває), без дозволу слідчого, прокурора або суду, здати на зберігання до органів УДМСУ свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 01.11.2022 року.
Виконання ухвали скерувати для організації виконання начальнику Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області підполковника юстиції ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1