Справа № 367/1209/22
Провадження №2/367/4137/2022
Іменем України
13 вересня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Кухленка Д.С..,
при секретарі Вишневецькій А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Нікольський відділ державної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Нікольський відділ державної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позов мотивує тим, що предметом даної позовної заяви є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 26963, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 27 листопада 2020 року щодо стягнення заборгованості у розмірі 18 415 (Вісімнадцять тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 50 коп. з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 43311346, якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 35017877, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 18102020-ФК від 18 (вісімнадцятого) жовтня 2020 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 39508708, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 1/ПТБ від 15 (п'ятнадцятого) жовтня 2020 року, якому в свою чергу Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 33308489, на підставі Договору факторингу № 78 від 22 (двадцять другого) лютого 2018 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором № 1804/2928BPL2B від 21 (двадцять першого) березня 2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 .
Зазначив, на початку вересня 2021 року в мобільний додаток «Монобанк» позивачу надійшло повідомлення про блокування коштів на рахунку та запропоновано звернутися за роз'ясненням до Нікольського відділу державної виконавчої служби у Маріупольсокому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), виконавець Мостова Ганна Григорівна. 23.09.2021 року позивач звернувся з письмовою заявою до виконавчої служби про направлення документів виконавчого провадження на електронну пошту, оскільки документи виконавчого провадження Позивачу не направлялись в зв'язку з тим, що населений пункт в якому проживає позивач входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, УДППС «Укрпошта» не здійснює свої повноваження в частині пересилання та доставки поштової кореспонденції.
Ознайомившись з матеріалами справи виконавчого провадження № 66327510, які були надіслані Позивачу на електронну пошту з'ясувалося, що виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого напису № 26 963 від 27 листопада 2020 року здійсненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (Код ЄДРПОУ 43311346) заборгованості в сумі 18 415,50 (Вісімнадцять тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 50 коп., за період з 21.02.2018 року по 27.11.2020 року, з яких : • заборгованість за тілом кредиту - 18 365 (Вісімнадцять тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 50 коп.; • Плата за вчинення виконавчого напису - 50 (П'ятдесят) грн. 00 коп., що становить загальну суму 18 415 (Вісімнадцять тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 50 коп. Позивач вважає, що виконавчий напис № 26963 від 27.11.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем з грубим порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусів, і, як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання виконавчого напису про стягнення з Ппозивача на користь відповідача заборгованості в сумі 18 415,50грн. Сума, яка стягується з позивача на користь відповідача, є надмірною та необґрунтованою, оскільки, нотаріально посвідчених договорів на таку суму позивач не укладав. До моменту ознайомлення зі змістом Постанови про відкриття виконавчого провадження, позивачу не були відомі вимоги відповідача, а саме, сума заборгованості, підстави нарахування заборгованості, ніяких претензій чи досудових вимог позивач не отримував. Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість Боржника перед Кредитором, що підтверджують безспірність вимоги.
Зазначив, що ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання Боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання. В той же час в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази дотримання цих вимог при вчинені виконавчого напису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності Боржника перед Стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов'язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису. Натомість в матеріалах справи виконавчого провадження № 66327510 про винесення виконавчого напису міститься лише копія виконавчого напису та копія заяви про примусове виконання рішення. Копія кредитного договору № 1804/2928BPL2B від 21 березня 2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 долучається до матеріалів справи Позивачем, як доказ того, що цей договір не був нотаріально посвідчений. Будь-яких інших документів на підтвердження заборгованості матеріали справи не містять. Оскільки розмір боргових зобов'язань позивача перед відповідачем, який визначений у виконавчому написі нотаріуса, не є підтвердженим випискою по рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, є порушенням вимоги п. 3.5 ст. З Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, а також відсутні докази належного направлення та отримання позивачем заключної письмової вимоги про погашення заборгованості, а боржник вважається належним чином повщомденкй про вимогу щодо усунення порушень за. кредитним договором в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого Боржника листа про усунення порушень за кредитним договором, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку. З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від ТОВ «Фінансова Компанія «Фінпром маркет» первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо). Також не встановлено, що при винесені виконавчого напису нотаріусом встановлено, що заборгованість є безспірною.
В зв'язку з вищевикладеним просить суд, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 26963, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 27 листопада травня 2020 року щодо стягнення з позивача - ОСОБА_1 заборгованості в сумі 18415 (Вісімнадцять тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 50 коп.. Стягнути з відповідача ТОВ «Фінпром Маркет» код ЄДРПОУ 43311346 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 сплачені судові витрати.
В судове засідання позивач не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. В матеріалах справи міститься заява, в якій просив судове засідання проводити без участі позивача, позов підтримує у повному обсязі та просив його задовольнити.
В судове засідання відповідач не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Фінпром Маркет» в частині визнання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрованого за № 26963 від 27 листопада 2020 року таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з ТОВ «Фінпром Маркет» судового збору за подання позовної заяви в розмірі 496грн., та у разі подання заяви про забезпечення позову в розмірі 248,10 грн.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Третя особа - Нікольський відділ державної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з'явилися, надіслали заяву про розгляд справи за відсутності сторони по справі № 367/1209/22.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 21 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Нікольський відділ державної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню було залишено без руху.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 29 червня 2022 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Нікольський відділ державної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню було відкрито спрощене провадження у даній справі з викликом сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 66327510 від 30.07.2021 щодо стягнення з позивача на користь відповідача грошових коштів у розмірі 18415,50 грн., яке відкрито за виконавчим написом № 26963 від 27.11.2020р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Законом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, в редакції від 29.11.2001 року, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року з наступними змінами.
Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» № 3425-XII від 02.09.1993 року, зі змінами, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.
Частиною 1 статті 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Згідно приписів ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року. Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.
Пунктом 2 Розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання не чинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині п.1 та п.2 зазначеної постанови.
Згідно приписів ч. 2 ст. 265 КАС України у разі визнання рішенням суду нормативно-правового акта протиправним та не чинним,такий нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001 року.
Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17.
Пунктом 1 зазначеного Переліку, в редакції від 29.11.2001 року, передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України від 5 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, які також знайшли своє відображення в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 320/8269/15-ц від 16 травня 2018 року, в якій Великою Палатою Верховного Суду наголошено на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, а також часткового визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Також, при задоволенні позову у відповідності до ст. 142 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 496,20грн. та 248,10грн. за подання заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 83, 89, 137, 141, 142, 163, 206, 247, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Нікольський відділ державної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 27 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрований в реєстрі № 26963 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості в сумі 18 415,50грн..
Стягнути з ТОВ «Фінпром Маркет» (ідентифікаційний код юридичної особи: 43311346) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 496,20 грн. за подачу позовної заяви.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно квитанції № 0.0.2584304178.2 від 21.06.2022 в розмірі 496,20 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Д.С. Кухленко