Справа № 346/1232/21
Провадження № 1-кп/346/212/22
12 вересня 2022 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі головуючого судді: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області кримінальні провадження про обвинувачення :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Семаківці, Коломийського району Івано-Франківської області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, з середньою спеціальною освітою, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючої, депутатом не обиралася, раніше не судимої,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч. 1, 191 ч. 3, 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України,
Обвинувачена привласнила чуже майно, яке було ввірене їй та перебувало в її віданні, повторно та підробила офіційний документ, який видається підприємством і який надає права, з метою використання його підроблювачем, повторно, за наступних обставин.
Відповідно до наказу № 872-к від 22 березня 2018 року, обвинувачену ОСОБА_5 з 23 березня 2018 року прийнято на роботу на посаду касира пункту надання фінансових послуг філії №12 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС». 23 березня 2018 року між ОСОБА_6 та ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно якого обвинувачена прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених підприємством матеріальних цінностей і у зв'язку з викладеним зобов'язалася: дбайливо ставитися до переданих їй на збереження або з іншою метою матеріальних цінностей підприємства і вживати заходи для попередження збитків; своєчасно повідомляти керівництво підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених їй матеріальних цінностей; вести облік, складати й передавати у визначеному чинним законодавством України порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та рештки ввірених їй матеріальних цінностей, брати участь в інвентаризації ввірених їй матеріальних цінностей.
Після чого ОСОБА_6 того ж дня письмово ознайомлено з даним договором, з метою забезпечення збереження майнових та грошових цінностей підприємства.
У силу функціональних обов'язків, визначених посадовою інструкцією, з якою обвинувачена ознайомлена 23 березня 2018 року, вона, в пункті надання фінансових послуг філії № 12 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС», що в м. Коломия, по вул. Симоненка, 2Б/43, отримувала від клієнтів - фізичних осіб, які є резидентами України, готівку в гривні для її подальшого переказу і зарахування на рахунки отримувачів переказів, та/або видавала отримувачам суми переказу готівкою; видавала перекази готівкою клієнтам - фізичним особам, які є резидентами України, в гривні; в програмному комплексі UAPay.Retail формувала документи на видачу переказу, надавала клієнтами один примірник заяви на видачу готівки (квитанцію) з підписом та печаткою ПНФП; за заявою клієнта, або в інших випадках, передбачених Інструкцією щодо проведення касових операцій, пов'язаних із здійсненням грошових переказів у пунктах надання фінансових послуг ТОВ «ПОСТ ФІНАНС», здійснювала повернення переказів клієнтам, або редагувала реквізити отримувача переказу; провадила ідентифікацію клієнтів - фізичних осіб згідно Правил проведення фінансового моніторингу ТОВ «ПОСТ ФІНАНС», забезпечувала наявність первинних касових документів (заяви на переказ, заяви на видачу готівки та інші) з підписами клієнтів і касира ПНФП Філії.
15 лютого 2020 року, обвинуваченій в силу виконання посадових обов'язків стало відомо про переказ коштів «Експрес» на ім'я ОСОБА_7 та будучи особою, яка несе повну індивідуально матеріальну відповідальність, з можливістю доступу до товарно-матеріальних цінностей, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами спрямованими на привласнення чужого майна, яке було їй ввірене та перебувало в її віданні, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, о 09 год 31 хв роздрукувала заяву на видачу готівки (квитанцію) № 2048151495 по переказу № 20450205372265, та шляхом проставляння підпису від імені ОСОБА_7 , вилучила з каси грошові кошти у сумі 925 гривень, які привласнила та використала на особисті потреби, чим спричинила останній матеріальну шкоду на вказану суму.
Аналогічним чином ОСОБА_6 повторно підробила такий же документ з метою використання на свою користь та привласнила в зв"язку з даними діями грошові кошти ОСОБА_8 : 19 лютого 2020 року на суму 400 грн., 01 березня 2020 року на суму 700 грн., 02 березня 2020 року на суму 405 грн., 03 березня 2020 року на суму 1500 грн., 04 березня 2020 року на суму 525 грн. та 3025 грн., 06 березня 2020 року на суму 350 грн., 09 березня 2020 року на суму 715 грн., 10 березня 2020 року на суму 1050 грн., 11 березня 2020 року на суму 550 грн., 14 березня 2020 року на суму 1300 грн., 16 березня 2020 року на суму 850 грн., 25 березня 2020 року на суму 2900 грн., 29 березня 2020 року на суму 600 грн., 31 березня 2020 року на суму 700 грн., 03 квітня 2020 року на суму 900 грн., 06 квітня 2020 року на суму 500 грн., 12 квітня 2020 року на суму 1000 грн, 16 квітня 2020 року на суму 850 грн., 17 квітня 2020 року на суму 1850 грн., 21 квітня 2020 року на суму 1750 грн., 01 травня 2020 року на суму 3350 грн., 04 травня 2020 року на суму 550 грн., 05 травня 2020 року на суму 850 грн., 06 травня 2020 року на суму 450 грн., 09 травня 2020 року на суму 1200 грн., 11 травня 2020 року на суму 2070 грн., 13 травня 2020 року на суму 2 500 грн., 14 травня 2020 року на суму 1 550 грн., 18 травня 2020 року на суму 2800 грн., 19 травня 2020 року на суму 3050 грн., 20 травня 2020 року на суму 1 500 грн., 22 травня 2020 року на суму 4200 грн., 23 травня 2020 року на суму 1200 грн., 26 травня 2020 ркоу на суму 2 200 грн., 27 травня 2020 року на суму 1850 грн., 28 травня 2020 року на суму 1000 грн., 29 травня 2020 року на суму 1 850 грн., 31 травня 2020 року на суму 4 000 грн., 03 червня 2020 року на суму 2300 грн., 05 червня 2020 року на суму 2500 грн., 06 червня 2020 року на суму 950 грн., 08 червня 2020 року на суму 4850 грн., 09 червня 2020 року на суму 1 000 грн., 11 червня 2020 року на суму 3800 грн., 12 червня 2020 року на суму 2100 грн., 13 червня 2530 грн., 29 червня 2020 року на суму 1 300 грн., 17 липня 2020 року на суму 1050 грн., 20 липня 2020 року на суму 1450 грн., 21 липня 2020 року на суму 3 500 грн., 23 липня 2020 року на суму 2 000 грн., 24 липня 2020 року на суму 2 000 грн., 26 липня 2020 року на суму 1750 грн., 27 липня 2020 року на суму 2 400 грн., 28 липня 2020 року на суму 1 550 грн., 02 серпня 2020 року на суму 2 100 грн., 04 серпня 2020 року на суму 2 200 грн., 05 серпня 2020 року на суму 3 100 грн., 06 серпня 2020 року на суму 2 400 грн., 07 серпня 2020 року на суму 1830 грн., 08 серпня 2020 року на суму 1050 грн., 10 серпня 2020 року на суму 2700 грн., 11 серпня 2020 року на суму 2 600 грн., 12 серпня 2020 року на суму 2900 грн., 13 серпня 2020 року на суму 3 000 грн., 17 серпня 2020 року на суму 2 300 грн., 18 серпня 2020 року на суму 2 350 грн., 21 серпня 2020 року на суму 4 500 грн., 22 серпня 2020 року на суму 2 280 грн., 25 серпня 2020 року на суму 3080 грн., 28 серпня 2020 року на суму 3800 грн., 29 серпня 2020 року на суму 2 910 грн., 31 серпня 2020 року на суму 4 850 грн., 01 вересня 2020 року на суму 2 900 грн., 02 вересня 2020 року на суму 5750 грн., 03 вересня 2020 року на суму 2 300 грн., 05 вересня 2020 року на суму 2 200 грн., 06 вересня 2020 року на суму 3 300 грн., 07 вересня 2020 року на суму 2 200 грн., 08 вересня 2020 року на суму 2640 грн., 11 вересня 2020 року на суму 4 150 грн., 12 вересня 2020 року на суму 3 250 грн., 14 вересня 2020 року на суму 4 275 грн., 15 вересня 2020 року на суму 3350 грн., 16 вересня 2020 року на суму 3 900 грн., 17 вересня 2020 року на суму 1 350 грн. Всього на загальну суму 187 495, 00 грн.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена визнала себе винуватою у вчиненні інкримінованого їй злочину в повному обсязі, погодилася зі всіма кваліфікуючими ознаками кримінального правопорушення за обставин, викладеними у обвинувальному акті.
У вчиненому щиро розкаюється, просить взяти до уваги, що на той час у неї в сім"ї склалися складні матеріальтні обставини, оскільки залишилася з двома дітьми без допомоги чоловіка і тому вирішила вчинити вищевказані дії. Пізніше працедавець відшкодував шкоду потерпілій особі, а вона приймає міри по поверненню грошей йому. На даний час повернута більша частина коштів.
Також просить взяти до уваги наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей та суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи в її відсутності, вказала що будь-яких претензій до обвинуваченої не має, шкоду спрчинену кримінальним правопорушенням їй відшкодовано в повному обсязі, щодо міри покарання обвинуваченій покладаєтья на погляд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні не досліджувались інші зібрані у кримінальному провадженні докази, оскільки, за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз"яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що дії обвинуваченої правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 191 КК України як привласнення чужого майна, яке було ввірене їй та перебувало в її віданні, за ч. 3 ст. 191 КК України, як повторне привласнення чужого майна яке було ввірене їй та перебувало в її віданні, за ч. 1 ст. 358 КК україни як підроблення офіційного документа, який видається підприємством і який надає права, з метою використання його підроблювачем та за ч. 3 ст. 358 КК України як повторне підроблення офіційного документа, який видається підприємством і який надає права, з метою використання його підроблювачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 50, ст. 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення осіб, які вчинили злочин, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо конкретного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчиненню нових злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та дані про її особу.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до вимог ст. 67 КК України судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій суд вважає - перше притягнення до кримінальної відповідальності, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, скєння злочину внаслідок тяжкості матеріальних обставин, відшкодування завданих збитків, відсутність претензій з боку потерпілої, а тому вважає за можливе застосувати до неї покарання, визначене санкціями статей за якими обвинувачується проте умовне із застосуванням ст. 75 КК України, що на думку суду буде достатнім для виправлення та попередження вчиненню нових злочинів.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 392-395, 615 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч. 1, 191 ч. 3, 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України та призначити покарання :
за ст. 191 ч. 1 КК України - один рік позбавлення волі;
за ст. 191 ч. 3 КК України - три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій - строком на два роки;
за ст. 358 ч. 1 КК України - один рік обмеження волі;
за ст. 358 ч. 3 КК України- два роки обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_5 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій - строком на два роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком - один рік.
У відповідності до вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Після вступу вироку в законну силу речові докази :
- диск СD - R із відеозаписами оформлення касиром ОСОБА_6 операцій з видачі грошових коштів; диск СD - R із інформацією про рух коштів ОСОБА_8 в період часу з 01 лютого по 01 жовтня 2020 року на ТОВ «ПОСТ ФІНАНС»; сто дві квитанції на видачу готівки ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» по фінансових операціях від імені ОСОБА_8 , залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1