Справа № 344/11274/22
Провадження № 1-кс/344/4096/22
13 вересня 2022 року м.Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , який підозрюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України в рамках кримінального провадження, внесеного 04.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022091010001031,-
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся із зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого покликався на те, що 03 липня 2022 року приблизно о 21 годині 30 хвилин водій ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, що знижує реакцію та унеможливлює належним чином оцінювати дорожню обстановку, не маючи навичок в управлінні та посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, керуючи мотоциклом марки «ИЖ-Ю-4К», реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по вул. Шкільна у с. Братківці Івано-Франківської міської територіальної громади та наближався до Т-подібного нерегульованого перехрестя з вул. Андрусівка. Позаду водія на мотоциклі «ИЖ» знаходився пасажир ОСОБА_6 , який не був у застебнутому мотошоломі. При проїзді зазначеного перехрестя та виконанні маневру повороту ліворуч, водій ОСОБА_4 проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу безпечно керувати ним, не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого не справився з керуванням, виїхав транспортним засобом за межі проїзної частини та допустив падіння мотоцикла поблизу будинку №20 по вул. Андрусівка. При цьому, ОСОБА_4 порушив вимоги пунктів Правил дорожнього руху України, а саме: п. 2.1. а), п. 2.3. б), г), п. 2.9. а), п. 10.1., п. 12.1. У результаті порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пасажир мотоцикла ОСОБА_6 , згідно висновку судово-медичної експертизи, отримав тяжке тілесне ушкодження.
12.09.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
Матеріалами клопотання зазначається, що у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, не одружений, не працевлаштований, раніше не судимий відповідно до ст. 89 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286-1 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Дослідивши матеріали та заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного та його захисника, які заперечували щодо задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід-особисте зобов'язання, встановлено наступне.
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити вказане правопорушення.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами у кримінальному провадженні, а саме: протоколом огляду місця події; показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; висновком судово-медичної експертизи; довідкою КНП «ПНЦ ІФ ОР» та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення злочину;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Згідно зі змістом ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України стороною обвинувачення наведено у судовому засіданні наявність ризику, який може перешкоджати досудовому розслідуванню у випадку не застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя враховує характеристику особи підозрюваного, те, що він раніше не судимий, не втікав з місця пригоди, має постійне місце проживання та відшкодував потерпілому завдані збитки, зважає на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та наведену стороною обвинувачення наявність ризиків, виходячи з чого вважає, що застосування до підозрюваного цілодобового домашнього арешту здатне в повній мірі забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені у п.1 та п. 4 ч.1 ст.177 КПК України і такі ризики не зменшилися.
Також слідчий суддя при вирішенні даного клопотання враховує в сукупності всі наявні обставини даного провадження і не зважає лише на суворість можливого покарання, яке є релевантною обставиною в оцінці ризику, а опирається також і на необхідність захисту суспільних інтересів, які незважаючи на презумпцію невинуватості, мають превалююче та переважне значення та констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави для обрання м'якшого запобіжного заходу підозрюваному, або які не виправдовують таке обрання запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт стороною захисту не наведено і слідчим суддею в процесі судового розгляду не встановлено.
Отже враховуючи все вищенаведене та вирішуючи дане питання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя вважає, що інший, більш м'який запобіжний захід не виправдовує себе та не зможе в повній мірі гарантувати забезпечення досягнення цілей даного кримінального провадження, і не зможе запобігти встановленим судом ризикам.
Оскільки в судовому засіданні доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, то до підозрюваного, враховуючи наведені у клопотанні ризики, репутацію підозрюваного, тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, з урахуванням вимог ст. 181 КПК України, слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному залишати місце свого постійного проживання - будинок АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду цілодобово, перебування під цілодобовим домашнім арештом забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданих ризиків, буде співмірним і доцільним у даному кримінальному провадженні, а оскільки , як вказано захистом, підозрюваний проживає не сам, а з батьками, то реалізація цього запобіжного заходу однозначно не буде надмірним тягарем для нього , окрім того такий запобіжний захід не позбавляє підозрюваного права під час перебування під домашнім арештом звернутися до слідчого чи прокурора про надання дозволу на залишення місця проживання у разі виниклої потреби.
Крім того слідчий суддя вважає, що на підозрюваного слід покласти обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 395 Кримінального процесуального Кодексу України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, до 12.11.2022 року.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цілодобово залишати місце постійного проживання - будинок АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.
- утриматись від спілкування зі свідками злочину Обов'язки, покладені на підозрюваного, діють протягом строку дії ухвали.
Строк дії ухвали - до 12.11. 2022 року включно.
Виконання ухвали доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, а контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 13.09.2022, сторони на проголошення повного тексту не прибули.
Слідчий суддя : ОСОБА_1