Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/1271/21
2/287/359/22
12 вересня 2022 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської облстіу складі:
головуючої судді Кононихіної Н.Ю.,
за участю секретаря Корнєйчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Олевськ цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Стислий виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 звернувся до Олевського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому на підставі статей 105,110-112 СК України просить розірвати шлюб. В обґрунтування позову зазначив, що він перебуває у шлюбі з відповідачкою з 20.03.2018 року. Від шлюбу мають одну неповнолітню дитину сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною розпаду є погіршення стосунків через відсутність взаєморозуміння та часті сварки, які виникають між ними. Подружні відносини з січня 2020 року не підтримують, проживають окремо, спільним побутом та господарством не пов'язані. Також позивач просить після розірвання шлюбу відповідачки залишити дошлюбне прізвище " ОСОБА_4 ".
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
17.06.2022 року постановлено ухвалу про прийняття справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, призначено до судового розгляду.
У судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з'явився, причину неявки суду не повідомила, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 3ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч. 1ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав повністю, просить його задовольнити, справу просить розглядати у його відсутність, у разі неявки в судове засідання відповідачки, не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Частиною 3 ст.211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання та не подав відзив, а позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Олевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, 20.03.2018 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , про що зроблено відповідний актовий запис №29, прізвище дружини після реєстрації шлюбу: " ОСОБА_6 ".
Згідно зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Олевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 23.03.2018року, сторони мають одну неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотиви суду.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дитини, що мають істотне значення.
Як встановлено судом, сторони створити міцної сім'ї за час спільного проживання не змогли, внаслідок чого шлюб фактично розпався, подружні стосунки припинились, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам.
Згідно з ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
При цьому суд відмічає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЦПК України у справах наказного та окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники.
Згідно з ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 234 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.
Згідно з ч. 8 ст. 235 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Цивільна справа про розірвання шлюбу за позовом ОСОБА_1 розглянута в порядку позовного провадження, тому відсутні підстави для застосування судом ч.8 ст. 235 ЦПК України, тобто положення про окреме провадження.
Щодо позовної вимоги позивача про залишення відповідачці прізвища « ОСОБА_4 » суд зазначає, що відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки, право вибору прізвища після розірвання шлюбу належить відповідачці, яка не повідомила про те, яким прізвищем вона бажає іменуватися, то у цій позовній вимозі слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 СК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20.03.2018 року Олевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 29 - розірвати.
В решті позовних вимог відмовити.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Олевським РС УГМС України в Житомирській області 15.01.2014 року .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Н. Ю. Кононихіна