П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 вересня 2022 р. Справа № 509/490/22
Головуючий у суді І інстанції: Кириченко П.Л.
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Семенюк Г.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 липня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов, -
встановив:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 липня 2022 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00001083 від 12.11.2021р. якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 ч.2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн., і закрити справу про адміністративне правопорушення. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00001135 від 15.11.2021р. якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 ч.2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. , і закрити справу про адміністративне правопорушення. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00001213 від 16.11.2021р. якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 ч.2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн., і закрити справу про адміністративне правопорушення. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00001303 від 17.11.2021р. якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 ч.2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн., і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Державна служба України з безпеки на транспорті не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції від 08 липня 2022 року по справі № 509/490/22 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Третім пунктом своєї апеляційної скарги апелянт просив суд відстрочити сплату судового збору. Вказане клопотання апелянт обґрунтовує відсутністю коштів, для сплати судового збору.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
В той же час, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, сторона, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судових витрат, згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У зв'язку із цим, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, самі по собі не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Враховуючи вище викладене, клопотання апелянта про відстрочення спали судового збору не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 7 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
При цьому, першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України "Про судовий збір", а тому саме правові приписи, закріплені в цьому законі, застосовуються при визначенні об'єктів, за які не справляється судовий збір та осіб, які звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Проте, відповідно до положень ст.ст. 3, 5 Закону України "Про судовий збір" серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, слід застосовувати норми Закону України "Про судовий збір", як і пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року по справі №543/775/17 в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2- 5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року встановлено у розмірі 2481 грн.
Враховуючи, що позовна заява містить 4 вимогу про скасування постанов, то за подання апеляційної скарги в даному випадку належить сплатити судовий збір в сумі - ((496,20*4)*150%)=2977,20 грн.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути сплачено за наступними реквізитами:
банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998
код класифікації доходів бюджету 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)"
відомча ознака "81" (Апеляційні адміністративні суди):
рахунок UA678999980313101206081015758,
отримувач - ГУК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101
код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вище викладене, апеляційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 липня 2022 року у по справі № 509/490/22, підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 169, ст. 298 КАС України, суддя, -
1.В задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 липня 2022 року, - відмовити.
2.Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 липня 2022 року у по справі № 509/490/22, - залишити без руху.
3.Надати Державній службі України з безпеки на транспорті десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме надання докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
4.Ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із апеляційною скаргою.
5.Роз'яснити апелянту, що вразі невиконання вимог Ухвали суду у встановлений строк, апеляційна скарга буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Семенюк Г.В.