13 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 200/11712/19(2а/932/368/20)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Давіденко Ю.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу інспектора роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП Халимона Вадима Володимировича
на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2021р. в адміністративній справі №200/11712/19 (2а/932/368/20)
за позовом:ОСОБА_1
до: третя особа: про:інспектора роти №2 батальйону №1 в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанту поліції Халимона Вадима Володимировича Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАВ №1353903 від 22.07.2019р.,-
31.07.2019р. ОСОБА_1 за допомогою поштового зв'язку звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до інспектора роти №2 батальйону №1 в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанту поліції Халимона В.В. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАВ №1353903 від 22.07.2019р. /а.с. 1-4/.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.08.2019р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №200/11712/19 (2а/932/368/20) та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції /а.с. 10-11/.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що 22.07.2019р. він. керуючи транспортним засобом в складі тягача марки MAN TGX 26.440 держномер НОМЕР_1 з напівпричепом марки ВЕСТТ 930018 держномер НОМЕР_2 був зупинений інспектором патрульної поліції та відносно нього інспектором було складено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №1353903 про застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП. Позивач вважає таку постанову необґрунтованою та незаконною, оскільки він не вчиняв порушення Правил дорожнього руху, а тому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №1353903 від 22.07.2019р про застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., за вчинення правопорушення, передбаченого 132-1 КУпАП та закрити справу про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2021р. у справі №200/11712/19 (2а/932/368/20) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено; скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1353903 від 22.07.2019р., інспектора роти№2 батальйон №1 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанту поліції Хаимона В.В. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 132-1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито (суддя Кошля А.О.) / а.с. 49-52/.
Відповідач - інспектор роти №2 батальйону №1 в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Халимон В.В., не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, за допомогою засобів поштового зв'язку 17.12.2021р. подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, і ця апеляційна скарга зареєстрована судом апеляційної інстанції 23.12.2021р. / а.с. 62-69/.
З метою забезпечення розгляду апеляційної скарги ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.12.2021р. з суду першої інстанції витребувано матеріали справи №200/11712/19(2а/932/368/20) /а.с. 74/, які надійшли до суду апеляційної інстанції 28.07.2022р. /а.с. 78/.
Відповідач, у апеляційній скарзі /а.с. 62-69/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 20.09.2021р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 02.08.2022р. у справі №200/11712/19 (2а/932/368/20) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою інспектора роти №2 батальйону №1 в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Халимона В.В. на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2021р. у справі №200/11712/19 (2а/932/368/20) /а.с. 79/ та справу призначено до апеляційного розгляду у судове засідання о 14:30 год. 16.08.2022р. /а.с. 80/ та судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строки було повідомлено учасників справи засобами електронного зв'язку.
16.08.2022р. справу №200/11712/19 (2а/932/368/20) було відкладено та розгляд справи у судовому засіданні перенесено на 16:00 годин 13.09.2022р. / а.с. 84/, про що судом було повідомлено учасників справи / а.с. 104-109/.
25.08.2022р. до суду апеляційної інстанції надійшла заява відповідача, у якому відповідач посилаючись на порушення норм чинного процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду від 20.09.2021р. у цій справі та провести розгляд справи за його відсутністю /а.с. 93/.
У судове засідання учасники справи (або їх представники) не з'явились. Особи, які беруть участь у розгляді цієї справи , належним чином повідомленні про день, годину та місце розгляду справи /а.с. 92/. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи (та/або їх представників).
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Під час розгляду даної справи судом встановлено, що 22.07.2019р., приблизно о 21-50 год., ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом MAN TGX 26.440 держномер НОМЕР_1 з напівпричепом НОМЕР_3 держномер НОМЕР_2 , в Чернігівській області, с. Кіпті, відповідачем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №1353903 від 22.07.2019р. про застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, яка і є предметом оскарження у даній адміністративній справі /а.с. 5/.
Спірні відносини, які виникли між сторонами у даній справі, врегульовано положеннями Законів України «Про національну поліцію», «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України (далі - Правила), а також нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Статтями 8, 18, 23 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що на поліцію покладено завдання регулювати дорожній рух та здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху України та його учасниками, також у випадках визначених законом поліція здійснює провадження у справах про адміністративне правопорушення і приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання ( п. 8 ч. 1 ст. 23 цього Закону) при цьому поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
Частиною 1 ст. 35 вищевказаного Закону встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (частина 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 32 цього ж Закону поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:
1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Статтею 132-1 КУпАП передбачено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30, згідно ч.4 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності через центри надання адміністративних послуг. Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи те, що предметом оскарження у даній справі є постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №1353903 від 22.07.2019р., що складена відповідачем у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, то, з урахуванням положень ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення та дотримання встановленої чинним законодавством процедури (порядку) розгляду справи певної категорії, нормами чинного процесуального законодавства покладено саме на суб'єкта владних повноважень, тобто на відповідача у даній справі.
Під час розгляду даної справи судом першої інстанції встановлено, що відповідачем у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, не було надано суду жодного належного доказу на підтвердження правомірності прийняття ним постанови серії ЕАВ №1353903 від 22.07.2019р. та доказів перевезення вантажу без дозвільних документів, яка є предметом оскарження у даній справі та порушення позивачем у справі вимог ПДР України, що стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Приймаючи до уваги вищенаведені фактичні обставини справи, та враховуючи положення ст. 62 Конституції України, ст. 280, 251 КУпАП, ст. 77 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог та постановив правильне рішення про визнання протиправною та скасування постанови відповідача серії ЕАВ №1353903 від 22.07.2019р. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Щодо правомірності посилань суду першої інстанції на відсутність зазначення в оскаржуваній постанові частини ст. 132-1 КупАП, яку порушив позивач, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що редакції с т. 132-1 КупАП на час винесення оскаржуваної постанови, діяла в редакції Закону № 586-VI від 24.09.2008р.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, та постановив обґрунтоване рішення про задоволення заявлених позивачем позовних вимог, і оскільки під час апеляційного розгляду даної справи будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, рішення суду першої інстанції від 20.09.2021р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, атому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу інспектора роти №2 батальйону №1 в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанту поліції Халимона Вадима Володимировича - залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2021р. у справі №200/11712/19 (2а/932/368/20) - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. 329,331 КАС України.
Повний текст виготовлено та підписано - 13.09.2022р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко