08 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 160/16893/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року в адміністративній справі №160/16893/21 (головуючий суддя першої інстанції Боженко Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач 15.09.2021 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо безпідставного повернення його на пенсію по інвалідності з 01.08.2021 року;
- зобов'язати відповідача перевести його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, зарахувавши до страхового стажу для обчислення пенсії за віком період стану інвалідності, який пов'язаний з його нещасним випадком на виробництві та здійснити перерахунок пенсйних виплат у зв'язку з переведенням на пенсію за віком.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 04.06.1991 року отримує пенсію по інвалідності внаслідок отриманого трудового каліцтва. З 21.04.2020 року на підставі поданої ним заяви, позивач переведений на пенсію за віком. Розмір пенсії позивача склав 3783,20 грн. Однак, з липня 2021 року, розмір пенсії зменшений та склав 2654,35 грн., оскільки на думку пенсійного органу загальний стаж роботи при обрахунку пенсії за віком складає не 32 роки 1 місяць 17 днів, а 26 років 8 місяців 28 днів. Тому позивача було повернуто на пенсію по інвалідності з розміром пенсії 2654,35 грн.. Позивач вважає, що відповідач безпідставно і необгрунтовано зідйснив переведення його на пенсію по інвалідності без прийняття відповідного рішення органу влади та без його згоди.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо безпідставного повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на пенсію по інвалідності з 01.08.2021 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, зарахувавши до страхового стажу для обчислення пенсії за віком період стану інвалідності, який пов'язаний з його нещасним випадком на виробництві та здійснити перерахунок пенсйних виплат у зв'язку з переведенням на пенсію за віком.
Відповідач не погодився з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції при прийнятті вказаного рішення порушено норми матеріального та процессуального права. Апелянт вказує, що судом безпідставно зобов'язано пенсійний орган перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та зарахувати до страхового стажу роботи період перебування на інвалідності, оскільки весь період перебування на інвалідності вже зараховано до загального стажу роботи позивача (крім періодів, за які не сплачені страхові внески), проте право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 у ОСОБА_1 на момент виникнення спірних правовідносин відсутнє.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 04.06.1991 року отримує пенсію по інвалідності III групи від нещасного випадку на виробництві (а.с. 7, 19 зворот - 21).
21 квітня 2020 року позивач (у віці 55 років) звернувся до пенсійного органу із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до ст.114 Закону України «Про загальноообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом відділу перерахунків пенсій №5 управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 26.08.2021 року №0400-010309-8/112734 позивача повідомлено позивача, що його повернуто на пенсію по інвалідності з 01.08.2021 року. Розмір пенсії складав 3783,20 грн., а з 01.08.2021 складає 2654,35 грн. (а.с. 10-11, 12-14).
Крім того, у вказаному листі пенсійного органу зазначено, що згідно заяви від 21.04.2020 року ОСОБА_1 переведено з пенсії по інвалідності (3 група інвалідності трудове каліцтво) на пенсію за віком за Списком №2 згідно ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При розрахунку розміру пенсії за віком до загального стажу роботи який складав 26 років 2місяці 3 дні зараховано періоди перебування на інвалідності з 01.06.2004 року по 30.06.2004 року, з 01.11.2004 року по 31.05.2006 року, з 01.10.2006 року по 30.11.2006 року, з 01.10.2007 року по 30.04.2008 року, з 01.10.2008 року по 30.04.2009 року, з 01.10.2009 року по 30.04.2010 року, 01.10.2010 року по 31.05.2011 року, з 01.10.2011 року по 30.04.2012 року, з 01.09.2012 року по 19.03.2013 року, що склало 32 роки 1 місяць 17 днів. Пенсійну справу позивача перевірено та з'ясовано, що при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком позивачу було збільшено загальний стаж роботи, що призвело до збільшення розміру пенсії. Пенсійну справу приведено у відповідність згідно чинного пенсійного законодавства з 01.08.2021 року. Загальний стаж роботи склав 26 років 8 місяців 28 днів. Згідно ст.114 Закону 1058 працівникам, зайнятим повний робочий день на іншихроботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестацій робочих місць - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Не погодившись з діями відповідача щодо повернення з 01.08.2021 року на пенсію по інвалідності та не зарахування до страхового стажу для обчислення пенсії за віком періоду знахдження на інвалідності, позивач оскаржив такі дії пенсійного органу до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової аботимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних таінших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальнихвиплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими іважкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників,затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Частиною 5 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).
Пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Отже, законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зі змісту Витягу з електронної пенсійної справи позивача №912080144995 «індивідуальний перерахунок»: перехід з виду на вид, вбачається, що до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано згідно трудової книжки періоди: роботи на посадах за Списком №2, навчання, віськова строкова служба, знаходження на інвалідності внаслідок трудового каліцтва, що разом становить 32 роки 1 місяць 17 днів (а.с. 32).
Станом на 21.04.2020 року - дата звернення позивача до пенсійного фонду із заявою про перехід з пенсії по інвалідності в зв'язку з трудовим каліцтвом на пенсію за віком на пільгових умовах, страховий стаж роботи із шкідливими умовами, який дає право позивачу на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, склав: 32 роки 1 місяць 17 днів, в тому числі навчання за фахом - 2 роки 10 місяців 14 днів, військова служба - 2 роки 0 місяців 3 дні, час перебування на інвалідності в зв'язку з трудовим каліцтвом - 5 років 03 місяців 0 дні.
Однак, в розрахунку пенсійцного органу від 04.08.2021 року зазначено, що страховий стаж, в тому числі: робота за Списком №2 становить - 26 років 1 місяць 16 днів, тобто без зарахування часу перебування на інвалідності в зв'язку з трудовим каліцтвом (а.с.31-зворотній бік).
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність дій пенсійного органу щодо не зарахування до страхового стажу періоду перебування позивача на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, як правильно зазначив і суд першої інстанції.
За приписами пункту 2 ч.2 ст.114 Закону №1058 страховий стаж 32 роки 1 місяць 17 днів, наявний у позивача, є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Крім того, у справі, яка переглядається, як загальний, так і спеціальний стаж пенсійним органом обраховані, що дає суду можливість самостійно здійснити висновок щодо наявності у позивача права на призначення пенсії.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо безпідставного повернення ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності з 01.08.2021 року.
Також апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, зарахувавши до страхового стажу для обчислення пенсії за віком період знаходження на інвалідності, яка пов'язана з нещасним випадком на виробництві, та здійснити перерахунок пенсійних виплат.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 242, 243, 313, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року в адміністративній справі №160/16893/21 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року в адміністративній справі №160/16893/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак