12 вересня 2022 року Справа № 160/13037/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши в м. Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання неправомірними дії та розпорядження незаконним,-
26 серпня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якій позивач просить суд:
- визнати неправомірними діями створення в в/ч НОМЕР_1 умов для виготовлення шляхом друкування і проставлення на ньому відбитку гербової печатки в/ч НОМЕР_1 та підпису « ОСОБА_2 » не уповноваженої особи гр. ОСОБА_3 як командира в/ч НОМЕР_1 та оголошення перед особовим складом розвідувального взводу - завідомо неправдивого документу «Розпорядження № 147 від 22.05.2022 р.» - про переміщення солдата ОСОБА_1 до місця розташування РОПу 4-ї роти;
- визнати незаконним та скасувати «Розпорядження № 147 від 22.05.2022 року» про переміщення солдата ОСОБА_1 до місця розташування РОПу 4-ї роти із проставленим на ньому відбитком гербової печатки в/ч НОМЕР_2 та підписом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не уповноваженої особи гр. ОСОБА_3 , як командира в/ч НОМЕР_1 ;
- визнати неправомірними діями створення в в/ч НОМЕР_1 умов для складення документів службового розслідування з висновком, який завідомо не відповіда фактичним обставинам про порушення солдатом ОСОБА_1 вимог військової дисципліни шляхом відмови від виконання «Розпорядження № 147 від 22.05.2022 року» за підписом « ОСОБА_2 » як законного розпорядження (наказу) командира в/ч НОМЕР_1 ;
- визнати неправомірними діями створення в в/ч НОМЕР_1 умов для складення і подання до ВП № 5 Синельниківського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області заяви з висновком, який завідомо не відповідав фактичним обставинам про відкриту відмову (непокору) солдата ОСОБА_1 від виконання «Розпорядження № 147 від 22.05.2022 року» за підписом « ОСОБА_2 » як законного розпорядження (наказу) командира в/ч НОМЕР_1 ;
- стягнути з в/ч НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних призначень- на користь солдата ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 30 тис. грн. відшкодування моральної шкоди, завданної внаслідок створення і пред'явлення 22.05.2022 р. завідомо неправдивого документа «Розпорядження № 147 від 22.05.2022 р.» та вчинення подальших неправомірних дій з посиланням на факт його невиконання як законного розпорядження уповноваженої особи - командира в/ч НОМЕР_1 ;
- встановити судовий контроль за виконання судового рішення.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/13037/22 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу надати до суду: позовної заяви зі складом учасників справи та змістом позовних вимог до суб'єкта владних повноважень з урахування ч. 1 ст. 5 КАС України, з примірником для відповідача (визначитись та звернути позовні вимоги або до відповідної Військової частини або до командування Військової частини із визначенням посадової особи, дії чи бездіяльність якої просить визнати неправомірними позивач);
- обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди у розмірі 30000,00 грн;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.
08 вересня 2022 року, через канцелярію суду, на усунення недоліків позовної заяви від позивача до суду надійшла позовна заява у новій редакції, за виключенням вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, за змістом якої позивач просить суд:
- поновити строк на звернення із позовом, як пропущений з поважних причин;
- встановити відсутність у майора ОСОБА_3 компетенції (повноважень) командира в/ч НОМЕР_1 - на винесення «Бойового розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 № 95 від 25.04.2022 р.», «Розпорядження № 147 від 22.05.2022 р.», на їхній підпис в якості командира в/ч НОМЕР_1 та оголошення особового складу в/ч НОМЕР_1 ;
- визнати неправомірними діями в/ч НОМЕР_1 виготовлення документів «Бойового розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 № 95 від 25.04.2022 р.», «Розпорядження № 147 від 22.05.2022 р.», шляхом їхнього друкування, проставлення відбитку гербової печатки в/ч НОМЕР_1 на написі «командир в/ч НОМЕР_1 » проставлення підпису ОСОБА_2 та їхнє оголошення особовому складу в/ч НОМЕР_1 ;
- визнати незаконним та скасувати індивідуальний акт «Бойового розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 № 95 від 25.04.2022 р.» про направлення ОСОБА_1 до 2-ї стрілецької роти, із проставленим відбитком гербової печатки в/ч НОМЕР_1 на написі «командир в/ч НОМЕР_1 » та з підписом « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
- визнати незаконним та скасувати індивідуальний акт «Розпорядження № 147 від 22.05.2022 р.» про переміщення солдата ОСОБА_1 , - до місця розташування РОПу 4-ї роти, із проставленим відбитком гербової печатки в/ч НОМЕР_1 на написі «командир в/ч НОМЕР_1 » та з підписом « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
- визнати неправомірними діями в/ч НОМЕР_1 складення документів службового розслідування із висновком про порушення солдатом ОСОБА_1 вимог військової дисципліни через відмову від виконання «Розпорядження № 147 від 22.05.2022 р.» за підписом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » як законного розпорядження (наказу) командира в/ч НОМЕР_1 ;
- визнати неправомірними діями в/ч НОМЕР_1 складення і подання до ВП № 5 Синельниківського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області заяви з висновком про відкриту відмову (непокору) солдата ОСОБА_1 від виконання «Розпорядження № 147 від 22.05.2022 року» за підписом « ОСОБА_2 » як законного розпорядження (наказу) командира в/ч НОМЕР_1 ;
- встановити судовий контроль за виконання судового рішення.
Також додано примірник у новій редакції для відповідача.
Разом з позовною заявою (у новій редакції) позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що з 23.04.2022 року до 25.05.2022 року позивач виконував військові обов'язки в зоні ведення бойових дій. Надалі згідно отриманого 22.05.2022 року бойового розпорядження № 147 позивач мав здійснити переміщення із особовим складом на нове місце розташування в/ч НОМЕР_1 - в РОП 4-ї роти, який наближений до передової лінії активного ведення вогню, тобто в умовах ведення бойових дій в Синельниківському районі на межі між Дніпропетровською та Донецькою областю. В таких умовах у позивача об'єктивно була відсутня сама технічна можливість підготувати позовну заяву, її надрукувати або написати та відвезти до відділення поштового зв'язку для направлення до суду. Більш того був відсутній навіть папір для її написання від руки. Прибути до м. Дніпро позивач з об'єктивних причин зміг лише 04.08.2022 року після чого без зволікань звернувся за отриманням правової допомоги і підготування тексту позовної заяви. Просить поновити строк на звернення із адміністративним позовом до в/ч НОМЕР_1 РУ СТрО «Схід».
Так, згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
У пункті 9 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідач суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.
Суд звертає увагу, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 31.08.2022 року зазначалося, зокрема надати суду позовну заяву в якій визначитися та звернути позовні вимоги або до відповідної Військової частини або до командування Військової частини із визначенням посадової особи, дії чи бездіяльність якої просить визнати неправомірними позивач.
Тобто, визначитися зі складом учасників та змістом позовних вимог до суб'єкта владних повноважень з урахуванням ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зі змісту позовної заяви (у новій редакції), поданої 08.09.2022 року позивач визначив одного відповідача: Військову частину НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 », (як і в первісному адміністративному позові, поданому до суду 26.08.2022 року), натомість в прохальній частині позовні вимоги звернуті як і до військової частини НОМЕР_1 , так і до командира в/ч НОМЕР_1 майора ОСОБА_3 (по тексту заяви: «майор ОСОБА_3 фактично привласнив собі повноваження командира в/ч НОМЕР_1 , про що знав ст. л-т ОСОБА_4 , однак потурав його незаконним діям і створював умови для їх вчинення, тобто є дієвим співучасником»), якого позивач вважає таким, що в дійсності не обіймав жодну з посад у в/ч НОМЕР_1 .
При цьому, по змісту позовної заяви позивачем також зазначається ст. лейтенант ОСОБА_4 , саме як ТВО командира в/ч НОМЕР_1 , офіційний очільник військової адміністрації батальйону (по тексту заяви: «ст. л-т ОСОБА_4 потурав чиненню беззаконня відносно бійців ввіреної йому в/ч НОМЕР_1 », «ст. л-т ОСОБА_4 як посадова особа в/ч НОМЕР_1 - вчиняв дії, що містять склад злочину за статтею 366 ч.2 КК»), проте таку посадову особу не визначено в прохальній частині позову.
Вищенаведені обставини унеможливлюють встановлення судом предмету спору, належного суб'єктного складу правовідносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Отже, наданий позивачем на виконання ухвали суду від 31.08.2022 уточнений адміністративний позов (в новій редакції) не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та вимогам ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2022 року.
Також, підставою для залишення позовної заяви без руху, крім іншого, був пропуск строку звернення до суду з позовом.
Суддя зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В заяві, яка надійшла на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, позивач зазначає, що згідно отриманого 22.05.2022 року бойового Розпорядження № 147 позивач «мав здійснити (вимога в майбутньому) переміщення із особовим складом на нове місце розташування в/ч НОМЕР_1 , тобто в умовах ведення бойових дій» однак будь-яких письмових доказів перебування чи переміщення до місць наближених бойових дій, що стало б виконанням спірного Розпорядження № 147 і позбавило в таких умовах завчасно звернутися до суду, до заяви позивачем не додано, як і не надано будь-яких доказів про прибуття до м. Дніпро 04.08.2022 року.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тобто, вказані позивачем обставини не можуть бути підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлення такого строку, оскільки вони є необґрунтованими та безпідставними, не підтверджені належними та допустимими доказами.
Інших підстав для поновлення строку позивачем у заяві від 08.09.2022 року не вказано та судом не встановлено.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Голдер проти Сполученого Королівства»).
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
Таким чином, з урахуванням зазначеного, у наданий судом строк позивач не виконав в повному обсязі вимоги ухвали суду від 31.08.2022 року про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання неправомірними дії та розпорядження незаконним необхідно повернути позивачеві.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання неправомірними дії та розпорядження незаконним - повернути.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко