12 вересня 2022 року Справа № 215/1976/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Комунальної установи "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), -
Позивач звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом, в якому просить суд:
-встановити наявність компетенції (повноважень) Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради за результатом розглядом заяви від 05.05.2022 за вх. №154, у сфері управління, та звернутися до власника - Криворізької міської ради для прийняття рішення до правового порядку ст.ст. 140, 144 Конституції України, з проханням забезпечити основні організаційні та правові заходи її соціального захисту, як онко хвору при амбулаторному лікуванні рецептами на безоплатні ліки, а не як особу з інвалідністю рецептами за 50% від вартості ліків, та визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю, та зобов'язати звернутись;
-встановити наявність компетенції (повноважень) Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради за результатом розглядом заяви від 05.05.2022 за вх. №154, у сфері управління надати рецепт на спирт етиловий, камфорний, листя мучниці, дитячий крем, метформін, манініл, АЕ, відповідно до постанови КМУ від 17.08.1998 №1303, та визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю, та зобов'язати надати такі рецепти;
-встановити наявність компетенції (повноважень) Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради за результатом розглядом заяви від 05.05.2022 за вх. №154, у сфері управління надати належно завірені дві копії даної заяви з реєстраційними номерами, та визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.06.2022 позовну заяву передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Матеріали позовної заяви надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 20.07.2022.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2022, справу передано на розгляд судді Калугіній Н.Є.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 позовну заяву - залишено без руху.
Надано позивачеві термін - п'ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
-засвідченої належним чином копію документа на підтвердження того, що позивач дійсно має право на звільнення від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» або надати документ про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн;
- доказів на підтвердження здійснення заходів, яких позивач вжив для самостійного отримання доказів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
- доказів на підтвердження місця проживання (перебування) позивача за адресою: 50083, м. Кривий Ріг, вул. Ухтомського, буд. 2/8, з урахуванням вимог ст.25, п.2 ч.5 ст.160, п.4 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України;
- позовної заяви із зазначенням обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням, діями чи бездіяльністю відповідача прав, свобод, інтересів позивача та викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, з примірником для відповідача.
Позивачем 09.09.2022 надано до суду заяву з доданими до неї документами на виконання ухвали суду від 22.07.2022.
Суд, дослідивши подану заяву дійшов наступного висновку.
Як зазначалось, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 встановлено недоліки, які допущені позивачем у позовній заяві, та надано термін для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду:
-засвідченої належним чином копію документа на підтвердження того, що позивач дійсно має право на звільнення від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» або надати документ про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн;
- доказів на підтвердження здійснення заходів, яких позивач вжив для самостійного отримання доказів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
- доказів на підтвердження місця проживання (перебування) позивача за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням вимог ст.25, п.2 ч.5 ст.160, п.4 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України;
- позовної заяви із зазначенням обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням, діями чи бездіяльністю відповідача прав, свобод, інтересів позивача та викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, з примірником для відповідача.
Щодо надання до суду засвідченої належним чином копію документа на підтвердження того, що позивач дійсно має право на звільнення від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» або надати документ про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн, судом встановлено наступне.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій остання, зокрема, просить звільнити її від сплати судового збору у зв'язку з інвалідністю 1 групи та захистом соціальних прав на державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ст. 46, 49 Конституції України.
При цьому, до зазначеної заяви позивачем надана довідка серії МСЕ-ДНА-01 №538742 та довідка Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради №132 від 14.04.2022, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг, як особа з інвалідністю І «А» групи загального захворювання по зору.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» №875-ХІІ від 21.03.1991 встановлено, що пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина з інвалідністю» (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).
З огляду на викладене, право особи на одержання пільг підтверджується не довідками відповідних органів, а посвідченням встановленого зразка.
Вказана позиція суду викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23 грудня 2015 року у справі № 800/483/15.
На момент звернення до суду ОСОБА_1 не підтвердила своє право на звільнення від сплати судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2481,00 грн.
За змістом приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 992,40 грн.
З позовних матеріалів слідує, що позивачем заявлені пов'язані вимоги немайнового характеру, що витікають з незгоди позивача з бездіяльністю відповідача щодо неналежного розгляду заяви від 14.03.2022, відтак судовий збір становить 992,40 грн.
З огляду на наведене, позивачеві запропоновано надати засвідчену належним чином копію документа на підтвердження того, що позивач дійсно має право на звільнення від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» або надати документ про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн.
Позивачем на виконання ухвали суду надано довідку №203 від 21.07.2022, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг, як особа з інвалідністю І «А» групи загального захворювання по зору.
Однак, судом вже була досліджена довідка з аналогічним змістом, проте іншими реквізитами разом з довідкою серії МСЕ-ДНА-01 №538742 та суд дійшов висновку про те, що право особи на одержання пільг підтверджується не довідками відповідних органів, а посвідченням встановленого зразка.
Жодних інших документів позивачем до заяви від вх. 09.09.2022 до суду не надано, відтак ухвала суду від 22.07.2022 у вказаній частині не може вважатись виконаною позивачем.
Щодо надання до суду доказів на підтвердження здійснення заходів, яких позивач вжив для самостійного отримання доказів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Позивачем до позовної заяви надано клопотання про витребування доказів.
У відповідності до ч. 1 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Однак, позивачем ні у клопотанні про витребування доказів, ні у заяві від вх. від 09.09.2022 не зазначено про заходи, яких він вжив для самостійного отримання доказів та доказів вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Таким чином, ухвала суду від 22.07.2022 у вказаній частині не може вважатись виконаною позивачем.
Відносно надання позивачем до суду доказів на підтвердження місця проживання (перебування) позивача за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням вимог ст.25, п.2 ч.5 ст.160, п.4 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.
У відповідності до вимог ч.1 ст.25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно до вимог п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Так, перевіряючи всі вищенаведені обставини, які суддя зобов'язаний перевірити під час вирішення питання про відкриття провадження у адміністративній справі, суддею встановлено, що у позовній заяві позивач зазначає про місце свого проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_2 , проте на підтвердження місця проживання (перебування) позивача за наведеною у позові адресою жодних доказів не надано, що унеможливлює перевірку судом дотримання позивачем правил підсудності.
Таким чином, позивачу запропоновано надати до суду докази на підтвердження місця проживання (перебування) позивача за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням вимог ст.25, п.2 ч.5 ст.160, п.4 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем станом на 12.09.2022 вимоги ухвали суду від 22.07.2022 у цій частині не виконано, доказів на підтвердження місця проживання (перебування) позивача за адресою: АДРЕСА_1 не надано.
Відносно надання позивачем до суду позовної заяви із зазначенням обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням, діями чи бездіяльністю відповідача прав, свобод, інтересів позивача та викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, з примірником для відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивачем до матеріалів позову не надано доданих до позовної заяви документів для відповідача.
Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Приписами ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.
Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що вона не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а саме в чому полягає бездіяльність саме з боку відповідача, оскільки доводи позивача обмежуються лише посиланнями на норми законодавства.
З огляду на вказане позивачу запропоновано надати позовну заяву із зазначенням обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням, діями чи бездіяльністю відповідача прав, свобод, інтересів позивача та викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, з примірником для відповідача.
Позивачем станом на 12.09.2022 вимоги ухвали суду від 22.07.2022 у цій частині не виконано, позовної заяви із зазначенням обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням, діями чи бездіяльністю відповідача прав, свобод, інтересів позивача та викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, з примірником для відповідача не надано.
Таким чином, станом на 12.09.2022 позивачем недоліки позовної заяви не усунено.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Положеннями наведеної норми КАС чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання процесуальних обов'язків, встановлених законом або судом. Для цього позивач як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Вказана правова позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 17 травня 2022 року у справі № 826/13250/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст. 6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За висновком, викладеним в рішенні від 18.10.2005 у справі «МПП «Голуб» проти України», право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами.
"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі Дія-97 проти України (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною п'ятою статті 169 КАС України, встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву - повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Калугіна