12 вересня 2022 року Справа № 160/8463/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, -
20.06.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» (вул. Сухомлинського Василя, буд. 48а, смт. Слобожанське, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 52005, код ЄДРПОУ 43968660) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000, код ЄДРПОУ ВП 43985560), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати прийняте Закарпатською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 18.05.2022 № UA305000/2022/000027/1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем здійснено митне оформлення партії товару на митному посту Закарпатської митниці. Однак, у митному оформленні товарів було відмовлено з підстав відсутності документального підтвердження відомостей, що піддаються обчисленню та відсутності відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів за методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), відповідачем застосовано резервний метод визначення вартості товарів та, відповідно, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач не погоджується із зазначеним рішенням відповідача, вважає його необґрунтованим та такими, що прийнято з порушенням вимог законодавства, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
17.08.2022 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обгрунтування своєї правової позиції зазначив, що під час митного оформлення у інспектора виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. В даному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, відмову у наданні додаткових документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до пункту 2 статті 58 МК України, пункту 6 статті 54 МК України. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості щодо заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
05.09.2022 року до суду надійшла відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» на відзив Закарпатської митниці, в якій позивач зазначає наступне. У своєму відзиві відповідач вказав, що під час прийняття оскаржуваного рішення у його розпорядженні була наявна інформація щодо митної вартості аналогічних товарів за щонайменше 4 митними деклараціями. Однак, в іншій частині рішення вказано, що при визначенні числового значення митної вартості товару за основу взято наявну в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо митної вартості аналогічних товарів. З урахуванням наявності в розпорядженні інформації про митні оформлення аналогічних товарів, відповідач був зобов?язаний здійснити коригування за методом 2б за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів за ст. 60 Митного кодексу України. Відповідач, в порушення приписів ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України, застосував останній резервний метод визначення митної вартості 2ґ за наявності умов для застосування методу 2б. Крім того, ні оскаржуване рішення, ні відзив не містять обгрунтування числового значення 3,14 доларів США/кг (спосіб формування, його складові), ні відомостей про конкретну митну декларацію як джерело цінової інформації.
Крім того, 05.09.2022 року до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР», в якому позивач просить витребувати у Закарпатської митниці відомості, що містяться в модулі «Рівень цін по ЦБД» Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» Державної митної служби України при встановленні наступних параметрів запиту:
- «код товару» - 9611100000;
- «режим» - 40;
- «дата» - з 01.08.21 до 04.05.22;
- «контракт» - всі;
- Параметр « 100 найдешевших (за кг)» та « 100 найдорожчих (за кг)»;
- Параметр «Показати також в валюті» з обранням доларів США;
- Параметри «Одним рядком», «Кр.походж.», «Вага нетто» не застосовувати.
Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому, позивач не подав таке клопотання до позовної заяви, як це передбачає частина друга статті 79 КАС України та не обґрунтував неможливість його подання у встановлений строк.
З огляду на викладене, суд залишає клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» про витребування доказів без задоволення.
07.09.2022 року та 09.09.2022 року до суду надішли пояснення позивача в яких останній звертає увагу суду на те, що згідно з п.6 зовнішньоекономічного контракту від 01.12.2021 року № 290/Е, продавцем товару надана відстрочка на оплату товару протягом 365 днів з дати митної декларації. Також позивач зазначає, що на теперішній час оплата за інвойсом від 24.11.2021 року №20211224 не здійснена, що не суперечить контрактним зобов'язанням.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» (код ЄДРПОУ 43968660) зареєстроване як юридична особа 28.12.2020, про що вчинено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 1002031020000030623.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.06.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» для здійснення митного контролю та митного оформлення було подано до Закарпатської митниці митну декларацію № UA305110/2022/009443 на наступний товар: «Посуд столовий фарфоровий: салатники, тарілки, блюда, чашка з блюдцем, цукорниця, масельничка, підставка для серветок, сільничка, перечниця, бульйонниця, кухоль, заварник, чашка, блюдце» торговельної марки TUDOR ENGLAND китайського походження виробництва CHAOZHOU SANTAI PORCELAIN CO, LTD (Китай) із зазначенням основного методу визначення митної вартості товару (за ціною договору) на рівні 1,5305 долари США/кг.
Товар поставлявся на підставі зовнішньоекономічного контракту № 290/Е від 01.12.2021 року про поставку товару, укладеного між ATCP GROUP B.V., Нідерланди (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» (покупець), за умовами якого продавець продає, а покупець купує посуд порцеляновий та керамічний (далі - товар), ціна, асортимент, кількість і умови поставки якого вказані у комерційному рахунку, який є невід?ємною частиною контракту.
Відповідно до п. 2. Контракту ціна за товар, що поставляється за цим контрактом, і загальна вартість контракту визначається у доларах США. Загальна сума контракту становить 300 000, 00 доларів США.
За умовами п. 3.3 Контракту, вантажовідправником товару виступає партнер продавця компанія - виробник CHAOZHOU SANTAI PORCELAIN CO, LTD (Китай).
24.12.2021 року сторонами Контракту підписано Специфікацію № 1 до контракту № 290/Е від 01.12.2021 року, у якій визначено перелік товару, який поставляється та його кількість, зазначено ціну товару та умови поставки.
На виконання п.1 Контракту, 24.12.2021 року складено комерційний рахунок № 20211224, в якому зазначено ціна, асортимент, кількість і умови поставки.
У специфікації та комерційному рахунку зазначено суму поставки у розмірі 14 614,20 дол. США.
У митній декларації країни відправлення сума вартості товару також зазначена у розмірі 14 614.20 дол. США.
Разом з декларацією митної вартості ТОВ «НТС-ПАРТНЕР» надано Закарпатській митниці документи, які підтверджують митну вартість товару:
Зовнішньоекономічний контракт №290/Е від 01.12.2021 року;
Рахунок (інвойс) № 20211224 від 24.12.2021;
Специфікацію № 1 від 24.12.2021;
Митну декларацію країни відправлення № 530420210041995894 від 24.12.2021;
Рахунок перевізника від 25.04.2022 № CLL279/22 та 23.05.2022 № CLL279.3/22;
Довідка перевізника № CLL14406 від 27.05.2022.
За результатом розгляду поданих документів, Закарпатська митниця повідомила позивача про наступне.
«Товар імпортується на умовах поставки FOB SHEKOU, SHENZHEN (Китай) переміщується у 40-футовому морському контейнері підвищеної місткості (High Cube), вага нетто товарів 19862,50 кг. Переміщення товару здійснювалось шляхом морського фрахту даного контейнера по маршруту FOB порт SHEKOU (Китай) - порт CONSTANTA (Румунія) та далі за маршрутом автоперевезення від порту CONSTANTA (Румунія) до міста Виноградів (Україна). При цьому, в коносаменті № ZJSM21121021 від 01.01.2022 року порт призначення вказаний Одеса (Україна), а в заявках на перевезення № CLL14406-1 та № CLL14406-2 вказано порт Константа (Румунія), в той час як ці заявки виписані значно раніше і датуються 13.12.2021, що вказує на розбіжності в перевізних документах.
Імпортовано посуд з порцеляни торговельної марки TUDOR ENGLAND виробництва CHAOZHOU SANTAI PORCELAIN CO, LTD (Китай). Поставка товару здійснюється в рамках посередницького контракту, однак, заявлена фактурна вартість товарів (яка у даній поставці є складовою митної вартості) є значно нижчою за фактурну вартість аналогічних товарів на аналогічних умовах, при цьому від виробника товарів (до прикладу, у даній поставці порцелянової десертної тарілки діаметром 20 см становить 0,20 доларів США за одиницю при кількості 90 шт, в той час як при прямому контракті ціна такої тарілки - 0,77 доларів США за одиницю кількості 5292 шт).
Також, натомість прайс-листа виробника товару до митного оформлення надано прайс-лист продавця. Перехідні інвойси (від виробника продавцю) також не надавались. Вказане викликає сумнів у дійсній вартості задекларованого митниці товару та, відповідно, у достовірності зовнішньоекономічної операції в цілому.
З урахуванням зазначеного вище, надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості. У зв?язку з чим, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ необхідно надати (за наявності) наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару:
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару.»
03.06.2022 року ТОВ «НТС-ПАРТНЕР» повідомив митний орган про те, що інші додаткові документи надаватись не будуть, від консультації з митним органом підприємство відмовляється.
За результатом перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, 04.06.2022 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2022/000027/1, в якому зазначено наступне: «Товар імпортується на умовах поставки FOB SHEKOU, SHENZHEN (Китай) переміщується у 40-футовому морському контейнері підвищеної місткості (High Cube), вага нетто товарів 19862,50 кг. Переміщення товару здійснювалось шляхом морського фрахту даного контейнера по маршруту FOB порт SHEKOU (Китай) - порт CONSTANTA (Румунія) та далі за маршрутом автоперевезення від порту CONSTANTA (Румунія) до міста Виноградів (Україна). При цьому, в коносаменті № ZJSM21121021 від 01.01.2022 року порт призначення вказаний Одеса (Україна), а в заявках на перевезення № CLL14406-1 та № CLL14406-2 вказано порт Константа (Румунія), в той час як ці заявки виписані значно раніше і датуються 13.12.2021, що вказує на розбіжності в перевізних документах. Також в поданій декларації продавцем та відправником товару зазначено фірму ATCP GROUP B.V. (Нідерланди), однак згідно коносаменту № ZJSM21121021 від 01.01.2022 року та контракту № 290/Е від 01.12.2021 року вантажовідправником товару виступає компанія CHAOZHOU SANTAI PORCELAIN CO, LTD (Китай) імпортовано посуд з фарфору торговельної марки TUDOR ENGLAND виробництва CHAOZHOU SANTAI PORCELAIN CO, LTD (Китай). Поставка товару здійснюється в рамках посередницького контракту, однак, заявлена фактурна вартість товарів є значно нижчою за фактурну вартість аналогічних товарів на умовах поставки FOB порт Китай від даного виробника товарів (до прикладу, у даній поставці порцелянової десертної тарілки діаметром 20 см становить 0,20 доларів США за одиницю при кількості 90 шт, в той час як при прямому контракті ціна такої тарілки - 0,77 доларів США за одиницю кількості 5292 шт). Також, натомість прайс-листа виробника товару до митного оформлення надано прайс-лист продавця. Перехідні інвойси (від виробника продавцю) також не надавались. Зазначене викликає сумнів у достовірності відомостей про митну вартість задекларованого товару. З урахуванням зазначеного вище, надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, у зв?язку з чим, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ було здійснено запит додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару. Також, відповідно до частини 5 статті 55 МКУ декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Декларантом не подано документів, які містили б достатньої інформації для визначення заявленої митної вартості товару. Отже, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, право на проведення консультацій з митним органом відповідно до частини 5 ст. 55 МКУ декларант не використав, у зв?язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої ст. 58 МКУ, оскільки відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовується у зв?язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МКУ. Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв?язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів. Відповідно до ст. 64 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GААТ). Митна вартість. Визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв?зку з наявністю відповідної інформації. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо митної вартості аналогічних товарів, оформлених за наступними митними деклараціями: МД № UA500050/2022/003151 від 26.04.2022, № UA500050/2022/008528 від 29.04.2022, № UA100230/2021/330574 від 05.10.2021, № UA100230/2021/323198 від 06.08.2021. Отже, з урахуванням найменшої з наявних вартостей, визначена за резервним методом митна вартість товарів становить: 3,14 доларів США/кг * 19862,5 кг = 62368, 25 доларів США. Декларант або уповноважена ним особа має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, у разі незгоди з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органу вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду».
Таким чином, 04.06.2022 року Закарпатською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2022/000027/1, відповідно до якого митну вартість заявленого товару скориговано із застосуванням резервного методу: митну вартість товару скориговано на рівні 3,14 доларів США/кг.
Позивач не погоджується з рішенням про коригування митної вартості, просить визнати його протиправним та скасувати посилаючись на те, що ним були надані митному органу всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, визначені статтею 53 Митного кодексу України та розбіжності вказані митним органом не впливають на визначення митної вартості товару та не можуть бути підставою для витребування додаткових документів у декларанта за приписами статей 52, 53 МК України.
Надаючи оцінку обґрунтованості висновків митного органу та правомірності оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів, суд зазначає, що відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» № 599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об'єктивної неможливості застосування попереднього методу.
В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, Закарпатська митниця дійшла висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.
Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. І на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.
Так, позивачем разом з декларацією митної вартості для митного оформлення було надано наступні документи:
Зовнішньоекономічний контракт №290/Е від 01.12.2021 року;
Рахунок (інвойс) № 20211224 від 24.12.2021;
Специфікацію № 1 від 24.12.2021;
Митну декларацію країни відправлення № 530420210041995894 від 24.12.2021;
Рахунок перевізника від 25.04.2022 № CLL279/22 та 23.05.2022 № CLL279.3/22;
Заявка № CLL14406-1 від 13.12.2021 та № CLL14406-2 від 13.12.2021;
Прайс лист б/н від 23.12.2021;
Довідка перевізника № CLL14406 від 27.05.2022.
Тобто, всі необхідні документи, які передбачені умовами статті 53 Митного кодексу України, позивачем під час митного оформлення товару було надано.
При цьому, суд зазначає, що митний орган не вказав на наявність виправлень, підробок, відсутності всіх відомостей у наданих документах.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 року в адміністративній справі №803/667/17.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015р. у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідач у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначив, що товар імпортується на умовах поставки FOB SHEKOU, SHENZHEN (Китай) переміщується у 40-футовому морському контейнері підвищеної місткості (High Cube), вага нетто товарів 19862,50 кг, переміщення товару здійснювалось шляхом морського фрахту даного контейнера по маршруту FOB порт SHEKOU (Китай) - порт CONSTANTA (Румунія) та далі за маршрутом автоперевезення від порту CONSTANTA (Румунія) до міста Виноградів (Україна), при цьому, в коносаменті № ZJSM21121021 від 01.01.2022 року порт призначення вказаний Одеса (Україна), а в заявках на перевезення № CLL14406-1 та № CLL14406-2 вказано порт Константа (Румунія), в той час як ці заявки виписані значно раніше і датуються 13.12.2021, що вказує на розбіжності в перевізних документах.
Таким чином, розбіжності в перевізних документах відповідачем встановлено з урахуванням коносаменту № ZJSM21121021 від 01.01.2022 року.
При цьому, матеріали справи не містять доказів подання вказаного коносаменту до митного оформлення 03.06.2022 року.
Водночас, з наданих до митного оформлення документів, а саме: Зовнішньоекономічним контрактом №290/Е від 01.12.2021 року; Специфікацією № 1 від 24.12.2021; комерційним рахунком № 20211224 від 24.12.2021; рахунками перевізника від 25.04.2022 № CLL279/22 та 23.05.2022 № CLL279.3/22; Заявками № CLL14406-1 від 13.12.2021 та № CLL14406-2 від 13.12.2021 підтверджено транспортування товару через порт Константа (Румунія).
Таким чином, посилання митного органу на розбіжності, що містять у документах, є безпідставними та надуманими.
Крім того, відповідач у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначив, що в поданій декларації продавцем та відправником товару зазначено фірму ATCP GROUP B.V. (Нідерланди), однак згідно коносаменту № ZJSM21121021 від 01.01.2022 року та контракту № 290/Е від 01.12.2021 року вантажовідправником товару виступає компанія CHAOZHOU SANTAI PORCELAIN CO, LTD (Китай), імпортовано посуд з фарфору торговельної марки TUDOR ENGLAND виробництва CHAOZHOU SANTAI PORCELAIN CO, LTD (Китай). Поставка товару здійснюється в рамках посередницького контракту, однак, заявлена фактурна вартість товарів є значно нижчою за фактурну вартість аналогічних товарів на умовах поставки FOB порт Китай від даного виробника товарів (до прикладу, у даній поставці порцелянової десертної тарілки діаметром 20 см становить 0,20 доларів США за одиницю при кількості 90 шт, в той час як при прямому контракті ціна такої тарілки - 0,77 доларів США за одиницю кількості 5292 шт). Також, натомість прайс-листа виробника товару до митного оформлення надано прайс-лист продавця. Перехідні інвойси (від виробника продавцю) також не надавались. Зазначене викликає сумнів у достовірності відомостей про митну вартість задекларованого товару.
За викладених обставин митний орган дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості.
Стосовно вказаних доводів митниці, суд зазначає наступне.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товар поставлявся на підставі зовнішньоекономічного контракту № 290/Е від 01.12.2021 року про поставку товару, укладеного між ATCP GROUP B.V., Нідерланди (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» (покупець), за умовами якого продавець продає, а покупець купує посуд порцеляновий та керамічний (далі - товар), ціна, асортимент, кількість і умови поставки якого вказані у комерційному рахунку, який є невід?ємною частиною контракту.
Відповідно до п. 2. Контракту ціна за товар, що поставляється за цим контрактом, і загальна вартість контракту визначається у доларах США. Загальна сума контракту становить 300 000, 00 доларів США.
За умовами п. 3.3 Контракту, вантажовідправником товару виступає партнер продавця компанія - виробник CHAOZHOU SANTAI PORCELAIN CO, LTD (Китай).
24.12.2021 року сторонами Контракту підписано Специфікацію № 1 до контракту № 290/Е від 01.12.2021 року, у якій визначено перелік товару, який поставляється та його кількість, зазначено ціну товару та умови поставки.
На виконання п.1 Контракту, 24.12.2021 року складено комерційний рахунок № 20211224, в якому зазначено ціна, асортимент, кількість і умови поставки.
Таким чином, саме у контракті № 290/Е від 01.12.2021 року визначено, що вантажовідправником товару виступає партнер продавця компанія - виробник CHAOZHOU SANTAI PORCELAIN CO, LTD (Китай).
Отже, вказаний порядок поставки товару передбачено умовами контракту, та жодних претензій до наданих позивачем документів для митного оформлення відповідачем не зазначено.
Посилання відповідача на вартість процелянової десертної тарілки такого ж діаметру на умовах поставки FOB порт Китай є безпідставними, з огляду на те, що тарілки аналогічного діаметру можуть бути різної якості та, відповідно, різної вартості.
Також, відповідач зазначив, що натомість прайс-листа виробника товару до митного оформлення надано прайс-лист продавця, перехідні інвойси (від виробника продавцю) також не надавались.
Водночас, посилання митного органу на прайс-лист від виробника продавця є безпідставними, оскільки обов'язкове подання такого документу ч.2 ст.53 МК України не передбачено.
До переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.
Положеннями п.4 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.
Отже, оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару конкретному покупцю, а й на загальний доступ можливих покупців на власний розсуд.
Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів. Умови поставки, зазначені в прайс-листі є безвідносними до позивача, на відміну від Специфікації, експортної декларації та інвойсу, які, відповідно, містять умови поставки: FOB ШЕКОУ, ШЕНЧЬЖЕНЬ, КИТАЙ, ІНКОТЕРМС 2020.
З огляду на викладене, вимога відповідача надавати додаткові документи відповідно до частини 3 статті 53 МКУ є безпідставною та необгрунтованою.
Дослідивши подані позивачем до митної декларації і на вимогу відповідача документи, виходячи зі змісту частини 2 статті 53 Митного Кодексу України, суд вважає їх достатніми для підтвердження заявленої митної вартості.
Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу.
Приписами частини 6 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За пумовами частини 1, частини 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Щодо коригування митницею митної вартості товару відповідно до статті 59 МК України за резервним методом визначення митної вартості товару, суд звертає увагу на те, що за приписами частини 1 статті 59 Митного кодексу Україниу разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем у рішенні про коригування заявленої митної вартості за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару було взято митні декларації: № UA500050/2022/003151 від 26.04.2022, № UA500050/2022/008528 від 29.04.2022, № UA100230/2021/330574 від 05.10.2021, № UA100230/2021/323198 від 06.08.2021, водночас, вказані декларації мають різну ціну товару та, яка саме була взята за основу для визначення митної вартості товару, відповідачем не визначено.
Крім того, суд зазначає, що відповідач повинен був навести конкретну інформацію та критерії, за якими він порівнював відповідний товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо), однак вказані відомості відповідачем у рішенні не наведені.
Також, відповідач у мотивувальній частині рішення посилався на наявність інформації щодо аналогічних товарів, але під час застосування методів визначення митної вартості зазначив про відсутність можливості здійснити коригування за методом 2б за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 09.04.2021 у справі № 804/5143/16, в якій зазначено, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Саме ж по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення .
Таким чином, суд, оцінивши наявні в матеріалах справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, дійшов висновку про підтвердження заявленої митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору), недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом, наявності встановлених частиною 1 і частиною 2 статті 58 МК України. Відповідачем не наведено обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару.
Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення митного органу є необґрунтованим, висновки відповідача базуються на припущеннях, без об'єктивної та перевіреної інформації.
З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів Закарпатської митниці від 04.06.2022 року № UA305000/2022/000027/1 є такими, що суперечить закону та підлягає скасуванню.
Оцінюючи правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За умовами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 1483 від 27.06.2022 року.
Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» (вул. Сухомлинського Василя, буд. 48а, смт. Слобожанське, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 52005, код ЄДРПОУ 43968660) до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000, код ЄДРПОУ ВП 43985560) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати прийняте Закарпатською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 04.06.2022 року № UA305000/2022/000027/1.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» (вул. Сухомлинського Василя, буд. 48а, смт Слобожанське, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 52005, код ЄДРПОУ 43968660) за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000, код ЄДРПОУ ВП 43985560) витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду у розмірі 2481,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна