13 вересня 2022 року Справа № 160/10516/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
18.07.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) здійснити корегування відомостей в інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, пені та інших штрафних санкцій у сумі 8495 (вісім тисяч чотириста дев'яносто п'ять) гривень 30 копійок;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) здійснити корегування відомостей в інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, пені та інших штрафних санкцій у сумі 8495 (вісім тисяч чотириста дев'яносто п'ять) гривень 30 копійок.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що в електронному кабінеті позивача як платника податків станом на 11.07.2022 року відображалась інформація про наявність у неї заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску та штрафних санкцій у сумі 8495,30 грн., тобто різниця між сумою, яка була зазначена у вимозі від 20.02.2020 року № Ф-116835-17 у сумі 29293, 44 грн. (скасована відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 року у справі №160/6483/21) та у вимозі від 25.02.2021 року № Ф-116835-17У на суму 37788,74 грн. (скасована відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 року у справі №160/4305/22) чомусь відображається як борг. У зв'язку із чим, позивач звернулась до відповідача із заявою № б/н від 12.07.2022 року, в якій аргументовано просила здійснити корегування відомостей в її інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску, шляхом виключення з неї відомостей про наявність у мене будь-якого боргу зі сплати єдиного соціального внеску, пені та інших штрафних санкцій. Тож, 15.07.2022 року позивач отримала від ГУ ДПС у Дніпропетровській області лист № 38469/6/04-36-24-07-12 від 14.07.2022 року із відповіддю на вказану заяву. Так, відповідач, посилаючись лише на одну статтю Конституції України, неправомірно та невмотивовано відмовив позивачу у здійсненні корегування відомостей в моїй інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску, шляхом виключення з неї відомостей про наявність у мене будь-якого боргу зі сплати єдиного соціального внеску, пені та інших штрафних санкцій. На думку позивача у зазначеній відповіді, відповідач самостійно констатує скасування вимог у справах №160/6483/21 та №160/4305/22, які стали підставою для відображення у її інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску інформації про наявність заборгованості, однак все одно безпідставно відмовляє у корегуванні відомостей в моїй інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску. Відтак, всупереч вимогам закону, після отримання судового рішення у справі № 160/4305/22, яким було скасовано вимогу від 25.02.2021 року № Ф-116835-17У на суму 37788,74 грн. та заяви позивача б/н від 12.07.2022 року, ГУ ДПС у Дніпропетровській області не було проведено корегування відомостей у її інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску, шляхом виключення з неї відомостей про наявність будь-якої заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску та штрафних санкцій, що є порушенням такого права на коректне відображення відомостей про наявність/відсутність заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, гарантованого законом.
Також позивач зазначає, що з 11.12.2001 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, та фактично з 31.03.2021 року припинила підприємницьку діяльність та не подавала жодних звітів та інших документів до контролюючого органу. При цьому позивач вважає, що здійснення підприємницької діяльності фактично не підтверджено, не зважаючи на те, що запис про припинення діяльності внесений 31.03.2021 року. Фактично позивач не має статусу ФОП, оскільки свідоцтво про державну реєстрацію було видане до 01 липня 2004 року з використанням бланків старих зразків і відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» втратило чинність. В ЄДР немає запису про реєстрацію позивача як ФОП. Ураховуючи зміст вимог Закону № 2390-VІ щодо відсутність запису про проходження перереєстрації, є підстави вважати відсутнім у позивача статусу ФОП станом на час виникнення спірних правовідносин. За викладених обставин позивач вважає безпідставними вимоги контролюючого органу до позивача.
05.08.2022 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В мотивування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. Згідно з нормами частини п'ятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску. Отже, сума мінімального страхового внеску за місяць у 2017 році складала 704,00 грн, так як відповідно до Закону України від 21.12.2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір мінімальної заробітної плати складав 3200,00 грн (3200 х 22 відсотки). Сума мінімального страхового внеску за місяць у 2018 році складала 819, 06 грн., так як відповідно до Закону України від 07.12.2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір мінімальної заробітної плати складав 3723,00 грн (3723 х 22 відсотки). Сума мінімального страхового внеску за місяць у 2019 році складала 918, 06 грн., так як відповідно до Закону України від 23.11.2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір мінімальної заробітної плати складав 4173,00 грн (4173 х 22 відсотки). Сума мінімального страхового внеску за місяць у 2020 році складала спочатку 1039, 06 грн., так як відповідно до Закону України від 14.11.2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 розмір мінімальної заробітної плати складав 4723,00 грн (4723 х 22 відсотки), надалі з 01.09.2020 розмір мінімальної заробітної плати складав 5000,00 грн (5000 х 22 відсотки =1100 грн). Починаючи з 01.01.2018 року, у зв'язку з внесеними змінами до Закону № 2464-VI та з метою здійснення контролю за своєчасністю сплати єдиного внеску, податковим органом розроблено алгоритм автоматичного розрахунку нарахувань сум єдиного внеску. Отже, згідно з даними інформаційних систем ДПС України, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 27.12.2001 року перебуває за основним місцем обліку в Дніпровській ДПІ ГУ ДПС (Дніпровський район ) як фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI ФОП ОСОБА_1 була платником єдиного внеску. Відповідно до Цивільного кодексу України фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, Законом України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до названого Закону. Відповідно до статті 13 Закону №755-IV органи державної податкової служби отримують відомості з Єдиного державного реєстру в електронному вигляді, які є підставою для взяття суб'єкта господарювання на податковий облік та для внесення змін до реєстраційних даних платників податків в тому числі і припинення підприємницької діяльності. Таким чином, органи державної податкової служби є третьою стороною у процесі інформаційного обміну між державними реєстраторами та суб'єктами господарювання. Згідно даних ДПС України ФОП ОСОБА_1 31.03.2021 року припинила державну реєстрації підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем. Згідно з положенням Кодексу та Закону № 2464 для фізичних осіб-підприємців обов'язків платників податків та платників єдиного внеску виникають з дня їх державної реєстрації підприємцями та припиняються з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця. Відповідно до законів України від 04 липня 2013 року № 404-УІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» та від 04 липня 2013 року № 406-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» податковий орган здійснює адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 1 жовтня 2013 року. Інформація про платників єдиного внеску, які були зареєстровані до 1 жовтня 2013 року та не зняті з обліку, отримано від Пенсійного фонду України, як діючих та завантажено до реєстру страхувальників у 2013 році. Станом на 01.10.2013 року Пенсійним фондом України передано ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного внеску. Тому, відповідно пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 ФОП ОСОБА_1 з 01.10.2013 року була платником єдиного внеску.
Таким чином, Законом №2464-VI передбачений обов'язок фізичної особи - підприємця сплачувати єдиний внесок, незалежно від отримання доходу, у розмірі не меншому мінімального страхового внеску. Тобто, мінімальний розмір обов'язкового платежу прямо визначений Законом, і не залежить від подання чи не подання платником податків відповідної звітності, або здійснення нарахувань контролюючим органом. Саме Закон визначив розмір зобов'язань платника податків з єдиного внеску. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов'язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати. Отже, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов'язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Отже, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов'язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 року. Так, пунктами 1 та 2 розділу VI Інструкції №449 передбачено, що до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення, та, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції №449 про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Пунктом 13 розділу VII Інструкції №449 зазначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Пунктом 4 розділу VI Інструкції №449. передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи податкового органу. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується, у тому числі, на підставі даних інформаційної системи податкового органу, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою, в свою чергу, є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом. Отже, облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів, є такою ж самостійної підставою для формування вимог, як і акти перевірки чи податкова звітність. Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається за формою згідно з додатком 12 до Інструкції. З метою контролю за сплатою сум єдиного внеску, ДПС України в базі АІС «Податковий блок» в інтегрованій карті платника за кодом бюджетної класифікації 71040000 впроваджено автоматичне щоквартальне нарахування сум єдиного внеску по фізичним особам - підприємцям. Так, ОСОБА_1 засобами діючого програмного забезпечення автоматично був нарахований єдиний внесок в загальній сумі 37788,74 грн., в тому числі: за 2017 рік - 8448,00 грн. по строку сплати 09.02.2018 року; за І квартал 2018 року - 2457,18 грн. по строку сплати 19.04.2018 року; за II квартал 2018 року по терміну сплати 19.07.2018 року в сумі 2457,18 грн.; за III квартал 2018 року по терміну сплати 19.10.2018 року в сумі 2457,18 грн.; за IV квартал 2018 року по терміну сплати 21.01.2019 року в сумі 2457,18 грн.; за І квартал 2019 року по терміну сплати 19.04.2019 року в сумі 2754,18 грн.; за II квартал 2019 року по терміну сплати 19.07.2019 року в сумі 2754,18 грн.; за III квартал 2019 року по терміну сплати 21.10.2019 року в сумі 2754,18 грн.; за IV квартал 2019 року по терміну сплати 20.01.2020 року в сумі 2754,18 грн.; за І квартал 2020 року по терміну сплати 21.04.2020 року в сумі 2078,12 грн.; за II квартал 2020 року по терміну сплати 20.07.2020 року в сумі 1039,06 грн.; за III квартал 2020 року по терміну сплати 19.10.2020 року в сумі 3178,12 грн.; за IV квартал 2020 року по терміну сплати 19.01.2021 року в сумі 3300,00 грн. У зв'язку з несплатою нарахованого єдиного внеску по коду платежу 71040000 станом на день формування вимоги (25.02.2021) в ІКП ФОП ОСОБА_1 обліковувалась недоїмка на загальну суму 37788,74 грн.
Відповідно до Інструкції №449 саме на цю суму було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.02.2021 року №Ф-116835-17У на суму 37788,74 грн., адже на кінець календарного місяця була наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску. В свою чергу, податковий орган на підставі пункту 4 розділу VI Інструкції №449 надіслав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.02.2021 року №Ф-116835-17У на суму 37788,74 грн на податкову адресу платника. Відповідно до даних АТ «Укрпошта» поштове відправлення повернуто на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25.02.2021 року №Ф-116835-17У на суму 37788,74 грн. набула статусу узгодженої. Після узгодження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.02.2021 року №Ф- 116835-17У на суму 37788,74 грн., податковий орган сформував заяву про примусове виконання рішення щодо боржника ОСОБА_1 та надіслав до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) для ініціювання відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення з позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 37788,74 грн. У зв'язку із зменшенням в картці платника єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 заборгованості на суму 29293,44 грн., сума заборгованості з єдиного внеску по ФОП ОСОБА_1 станом на теперішній час складає 8495,30 грн. за періоди: за 1 квартал 2020 року - 2078,12 грн. по строку сплати 21.04.2020 року; за 2 квартал 2020 року - 1039,06 грн. по строку сплати 20.07.2020 року; за 3 квартал 2020 року - 3178,12 грн. по строку сплати 19.10.2020 року; за жовтень - листопад 2020 року - 2200,00 грн. по строку сплати 19.01.2021 року. Зменшення в картці платника єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 заборгованості на суму 29293,44 грн. відбулося у зв'язку із виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року у справі №160/6483/21, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.02.2020 року №Ф- 116835-17 на суму 29 293,44 грн. задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.02.2020 року №Ф-116835-17 на суму 29293,44 грн. Зобов'язано ГУ ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування відомостей в картці платника єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 29 293,44 грн.
Щодо відмови ГУ ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску ОСОБА_1 , шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, пені та інших штрафних санкцій у сумі 8495,30 грн., то рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 року у справі №160/4305/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.02.2021 року №Ф-116835-17У на суму 37788,74 грн, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.02.2021 року №Ф-116835-17У на суму 37788,74 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 року у справі №160/4305/22 спірну вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 25.02.2021 року №Ф-116835-17У на суму 37788,74 грн було скасовано. При цьому, в рішенні суду по справі №160/4305/22 суд скасував вимогу, однак не скасував нарахування з єдиного внеску та не зобов'язав здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків, шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, пені та інших штрафних санкцій у сумі 8495,30 грн. Тобто рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 у справ) №160/4305/22 щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), не скасовує суми недоїмки по суті, та не зобов'язує ГУ ДПС у Дніпропетровській області відкоригувати інтегровану картку платника податків шляхом виключення суми боргу. Відтак, ГУ ДПС у Дніпропетровській області діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Підстави для коригування інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення суми заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 8495,30 грн відсутні. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску згідно додатка 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 14.04.2015 року №435 (пункт 2 розділу III) за 2017-2020 рік фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області не надавалась.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2022 року зазначена вище справа розподілена та 19.07.2022 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 року прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в разі їх наявності з приводу нарахування заборгованості у сумі 8495,30 грн.; обґрунтовані та вмотивовані пояснення та розрахунок вимоги заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, пені та інших штрафних санкцій у сумі 8495,30 грн. (із зазначенням дати, місяця та року коли створилася заборгованість); копію особової реєстраційної справи ОСОБА_1 ; роздруківку з інтегрованої картки платника податків (ІКП) відносно ОСОБА_1 . Витребувані судом докази слід було подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 25.08.2022 року. Судом попереджено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, позивач, ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 11.12.2001 року, дата взяття на облік - 27.12.2001 року.
31.03.2021 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осі-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.02.2020 року № Ф-116835-17 на суму 29293, 44 грн. зі сплати єдиного внеску, яка обліковувалася станом на 04.06.2020 року. Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 20.02.2020 року № Ф-116835-17 на суму 29293, 44 грн. сформована на підставі даних інтегрованої картки платника податку, за яким розраховані нарахування єдиного соціального внеску, а саме: сума недоїмки станом на 2017 рік становила 8448, 00 грн.; 1 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн.; 2 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн.; 3 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн. Сума недоїмки станом на 31.10.2018 року становила 15 819,54 грн.; 4 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн.; 1 квартал 2019 року у сумі 2754,18 грн., строк сплати до 19.04.2019 року, нарахування не сплачені; 2 квартал 2019 року у сумі 2754,18 грн.; 3 квартал 2019 року у сумі 2754,18 грн. Сума недоїмки станом на 31.10.2019 року становила 26539,26 грн; 3 квартал 2019 року у сумі 2754,18 грн., по строку 20.01.2020 року, нарахування не сплачені. Таким чином, сума недоїмки станом на 31.01.2020 року становила 29 293,44 грн. Не погодившись з прийнятою контролюючим органом вимогою від 20.02.2020 року № Ф-116835-17 у сумі 29293, 44 грн., позивач звернулася із позовом до суду.
За наслідками розгляду даної позовної заяви рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 року у справі №160/6483/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 20.02.2020 року № Ф-116835-17 у сумі 29293, 44 грн. Зобов'язано Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області здійснити коригування відомостей в картці платника єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) боргу зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 29293, 44 грн. Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ - 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021 року у справі №160/6483/21 апеляційну скаргу Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 р. залишено без змін.
У подальшому, у зв'язку із наявністю у позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску 25.02.2021 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-116835-17У на суму 37788,74 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.5.2022 року у справі №160/4305/22 Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.02.2021 року за № Ф-116835-17У Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 44118658) судовий збір у розмірі 330,80 грн.
Означене судове рішення у справі №160/4305/22 набрало законної сили 27.05.2022 року.
Судом встановлено, що після узгодження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.02.2021 року №Ф- 116835-17У на суму 37788,74 грн., податковий орган сформував заяву про примусове виконання рішення щодо боржника ОСОБА_1 та надіслав до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) для ініціювання відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення з позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 37788,74 грн. У зв'язку із зменшенням в картці платника єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 заборгованості на суму 29293,44 грн., сума заборгованості з єдиного внеску по ФОП ОСОБА_1 станом на теперішній час складає 8495,30 грн. за періоди: за 1 квартал 2020 року - 2078,12 грн. по строку сплати 21.04.2020 року; за 2 квартал 2020 року - 1039,06 грн. по строку сплати 20.07.2020 року; за 3 квартал 2020 року - 3178,12 грн. по строку сплати 19.10.2020 року; за жовтень - листопад 2020 року - 2200,00 грн. по строку сплати 19.01.2021 року. Зменшення в картці платника єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 заборгованості на суму 29293,44 грн. відбулося у зв'язку із виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 року у справі №160/6483/21.
Як зазначила позивач у поданій до суду позовній заяві, в електронному кабінеті позивача як платника податків станом на 11.07.2022 року відображалась інформація про наявність у неї заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску та штрафних санкцій у сумі 8495,30 грн., тобто різниця між сумою, яка була зазначена у вимозі від 20.02.2020 року № Ф-116835-17 у сумі 29293, 44 грн. (скасована відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 року у справі №160/6483/21) та у вимозі від 25.02.2021 року № Ф-116835-17У на суму 37788,74 грн. (скасована відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 року у справі №160/4305/22) чомусь відображається як борг. У зв'язку із чим, позивач звернулась до відповідача із заявою № б/н від 12.07.2022 року, в якій аргументовано просила здійснити корегування відомостей в її інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску, шляхом виключення з неї відомостей про наявність у мене будь-якого боргу зі сплати єдиного соціального внеску, пені та інших штрафних санкцій.
Тож, 15.07.2022 року позивач отримала від ГУ ДПС у Дніпропетровській області лист № 38469/6/04-36-24-07-12 від 14.07.2022 року із відповіддю на вказану заяву. У вказаному листі відповідач зазначив наступне. Так, підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 року у справі №160/6483/21, що набрало законної сили 16.12.2021 року інтегровану картку платника податків за кодом бюджетної класифікації (далі - КБК) 71040000 ФОП ОСОБА_1 приведено у відповідність, шляхом виключення з неї відомостей про наявність боргу зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 29293,44 грн. за період з січня 2017 р, по грудень 2019 року. Після коригування ІКП за КБК 71040000 ФОП ОСОБА_1 заборгованість з єдиного внеску склала у сумі 8495,3 грн за період з січня по листопад 2020 року. Рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 року по справі № 160/4305/22 тільки визнано протиправною вимогу про сплату боргу з єдиного внеску від 25.02.2021 року № Ф-116835-17У та дану вимогу скасовано, але це не є підставою для коригування залишку заборгованості з єдиного внеску у сумі 8495,3 грн та не звільняє ФОП ОСОБА_1 від виконання обов'язків та нести відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалась як фізичною особою-підприємцем.
Вважаючи відмову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо здійсненням корегування відомостей в інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, пені та інших штрафних санкцій у сумі 8495,30 грн., позивач звернулася до суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон №2464-VІ).
Приписами пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VІ встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
За приписами частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Отже, єдиний соціальний внесок повинні сплачувати, зокрема фізичні особи-підприємці.
Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV, який набув чинності з 01.07.2004 (в редакції, чинній станом на 31.03.2005 (далі - Закон №755-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №755-IV державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до частини першої статті 42 Закону №755-IV для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем (далі заявник), повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи:
- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця;
- копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів;
- документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону №755-IV державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі прийняття фізичною особою-підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності.
Частиною третьою статті 46 Закону №755-IV встановлено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Отже, державна реєстрація засвідчує не тільки факт припинення статусу підприємця, але і його набуття.
Позивач після початку дії Єдиного державного реєстру не вчиняла жодних дій щодо набуття статусу фізичної особи-підприємця, заяв та документів державному реєстратору не подавала.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №755-IV державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов'язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка.
Таким чином, визначена процедура державної реєстрації з дати набрання чинності Законом №755-IV передбачала встановлення волевиявлення особи щодо одержання правового статусу ФОП через здійснення повного (при первинному набутті) чи мінімального (при підтвердженні набутого статусу суб'єкта підприємницької діяльності до 01.07.2004) комплексу дій шляхом подання державному реєстратору реєстраційної картки (документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до ЄДР - абзац сьомий частини першої статті 1 Закону №755-IV) та отримання свідоцтва про державну реєстрацію (документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію юридичної особи або ФОП - абзац дев'ятий частини першої статті 1 Закону №755-IV).
03.03.2011 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання" від 01.07.2010 №2390-VI, яким було внесено зміни до Закону №755-IV.
Пунктами 2-4 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2390-VI (в редакції до 25.04.2014) було передбачено, що процес включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 01 липня 2004 року, зобов'язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв.
Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними.
Водночас, пунктом 8 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2390-VI визначено, що після закінчення передбаченого для включення відомостей до ЄДР строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до ЄДР. За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, включаються до ЄДР з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01 липня 2004 року, вважаються недійсними.
Таким чином, строк для включення до ЄДР відомостей про фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація яких була проведена до 01.07.2004, визначений пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2390-VI, закінчився 03.03.2012. При цьому, цей строк включення до ЄДР відомостей про фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація яких проведена до 01.07.2004, підлягав застосуванню виключно у випадках самостійного подання останніми реєстраційних карток державному реєстратору.
Натомість, відомості про фізичних осіб - підприємців, які самостійно не звернулись із відповідною заявою у строк, установлений пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2390-VI, підлягали включенню до ЄДР на підставі інформації, отриманої від тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій. Державні реєстратори, вносячи відомості про цих фізичних осіб - підприємців до ЄДР, зобов'язані були зробити відмітку про недійсність їхнього свідоцтва про державну реєстрацію.
Вказана правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 року у справі №260/81/19, у якій також наголошено на наступному.
25.04.2014 набрав чинності Закон України від 25.03.2014 №1155-VII "Про внесення змін до деяких законів України щодо включення відомостей про діючих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до Єдиного державного реєстру" (далі - Закон №1155-VII).
Цим Законом пункт 2 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону №755-IV викладено в новій редакції, відповідно до якої усі діючі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 01 липня 2004 року, відомості про яких не включені до ЄДР, зобов'язані подати державному реєстратору відповідно до вимог статті 19 цього Закону реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР. Державний реєстратор після отримання від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки зобов'язаний включити відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і видати їм виписку з ЄДР.
До того ж Законом № 1155-VII виключено пункти 2-4 і 7-9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2390-VI.
З пояснювальної записки до проекту Закону №1155-VII вбачається, що Закон №2390-VI має низку прогалин, що негативно впливає на права та законні інтереси суб'єктів господарювання. Зокрема, Законом №2390-VI не встановлені кінцеві терміни передачі тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями державним реєстраторам юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей про суб'єктів господарювання, які не включені до ЄДР, а також включення державними реєстраторами таких відомостей до ЄДР. З огляду на зазначене робота тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій, а також процес включення може затягнутись на невизначений час. Водночас на законодавчому рівні не визначено механізм включення до ЄДР відомостей про діючих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за їх зверненнями (у разі якщо відомості про них ще не передані тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями державним реєстраторам або з будь-яких обставин не включені державними реєстраторами до реєстру за результатами виконання Закону № 2390-VI). Ураховуючи, що проведення будь-якої реєстраційної дії, передбаченої Законом №755-IV, можливо лише щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про яких містяться в ЄДР, суб'єкти господарювання до моменту їх включення не можуть: зареєструвати зміни до своїх установчих документів та змінити відомості про себе; припинити свою діяльність; отримати виписку, витяг, довідку з ЄДР.
Також у пояснювальній записці до проекту Закону №1155-VII указано, що реалізація Закону №2390-VI на практиці виявилась частково неможливою з огляду на таке:
1) за результатами звірення даних відомчих реєстрів (бази даних реєстрів, журнали реєстрації, обліку тощо) органів статистики, державної податкової служби та Пенсійного фонду України з даними ЄДР до тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій передано відомості про: 561 089 юридичних осіб, які не включені до ЄДР, в 74 886 з яких відсутні відомості про коди об'єктів адміністративно-територіального устрою України; 492 808 фізичних осіб - підприємців, які не включені до ЄДР, у 177 376 з яких відсутні відомості про коди об'єктів адміністративно-територіального устрою України. Зазначене унеможливлює ідентифікацію територіальної належності таких суб'єктів господарювання та включення до ЄДР за місцезнаходженням юридичної особи та за місцем проживання фізичної особи - підприємця відповідно до статті 5 Закону № 755-IV;
2) прийняття рішення тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями щодо вибору відомостей, які отримані від різних уповноважених органів та підлягають включенню до ЄДР, в разі якщо юридична особа/фізична особа - підприємець має однаковий код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків, але при цьому відомості про її місцезнаходження/місце проживання та дату реєстрації не збігаються, у більшості випадків носить суб'єктивний характер та призводить до наповнення ЄДР недостовірною інформацією.
Основною метою проекту Закону №1155-VII є продовження процесу включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані до 01.07.2004 та до цього часу не подали державному реєстратору про себе відомості.
Для досягнення цієї мети Законом №1155-VII внесені зміни до розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2390-VІ щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання", які дозволять проводити включення відомостей про діючих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до ЄДР.
У рішенні ЄСПЛ від 20.01.2012 у справі "Рисовський проти України" підкреслено особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (пункт 70).
За практикою ЄСПЛ, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа "Серков проти України", заява №39766/05, пункт 43).
Велика Палата Верховного Суду вважає, що статус ФОП є формою реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, відсутність підтвердженого у визначеній державою формі реалізації цього права у нових умовах нормативно-правового регулювання після 2004 року виключає можливість автоматичного перенесення набутих до 01.07.2004 ознак суб'єкта господарювання, оскільки особа не може бути примушена до реалізації наданого їй права в цих умовах, а користується ним на власний розсуд.
Водночас зміни у процедуру адміністрування системи державної реєстрації фізичних осіб - підприємців, запроваджені законами №2390-VI та №1155-VII, не спростовують наведених висновків щодо природи визначення статусу ФОП, а лише визначають регулювання діяльності уповноважених органів у відношенні до фізичних осіб, які мають намір продовжувати здійснювати підприємницьку діяльність, розпочату ними до 01.07.2004, що підтверджується виконанням ними обов'язку подати реєстраційну картку або ж констатації відмови особи від набуття статусу ФОП шляхом неподання реєстраційної картки, що за змістом нормативних приписів мало наслідком відмову в заміні свідоцтва про державну реєстрацію на бланки нового зразка та внесення відмітки до ЄДР про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01 липня 2004 року, вважаються недійсними. Таким чином, виключалася можливість законного здійснення підприємницької діяльності, а відтак отримання доходу від такої діяльності.
Велика Палата Верховного Суду також підкреслила, що існування нечіткого, суперечливого нормативного регулювання на час виникнення спірних правовідносин порушує принцип правової визначеності.
При цьому, застосовними в цій справі є висновки ЄСПЛ у справі "Серков проти України", оскільки принцип найбільш сприятливого тлумачення національного законодавства на користь платників податків так само може бути застосований до платників загальнообов'язкових внесків, у тому числі єдиного внеску.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що 03.06.2020 набрав чинності пункт 5 розділу І Закону України від 13.05.2020 №592-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" (далі - Закон №592-ІХ), відповідно до положень якого розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI доповнено пунктом 9-15.
Так, згідно з абзацами 1 та 2 пункту 9-15 Закону № 2464-VI (у редакції Закону №592-ІХ) підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на день набрання чинності Законом №592-ІХ з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592-ІХ, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом №592-ІХ, зокрема платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592-ІХ. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
З пояснювальної записки до проекту Закону №592-ІХ вбачається, що його прийняття було обумовлено, зокрема, тим, що встановлення обов'язку сплати єдиного соціального внеску без отримання доходу не відповідає легальній меті державного регулювання цього виду відносин та є непослідовним у контексті самого Закону, який визначає об'єктом нарахування єдиного соціального внеску саме отриманий дохід.
З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відсутність офіційного підтвердження у позивача статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом №755-IV, що виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.
Як вже зазначалось, позивач не зверталась до державного реєстратора із жодними заявами та не отримувала нового свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка, як передбачено Законом №755.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що у зв'язку із зменшенням в картці платника єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 заборгованості на суму 29293,44 грн., сума заборгованості з єдиного внеску по ФОП ОСОБА_1 станом на теперішній час складає 8495,30 грн. за періоди:
за 1 квартал 2020 року - 2078,12 грн. по строку сплати 21.04.2020 року;
за 2 квартал 2020 року - 1039,06 грн. по строку сплати 20.07.2020 року;
за 3 квартал 2020 року - 3178,12 грн. по строку сплати 19.10.2020 року;
за жовтень - листопад 2020 року - 2200,00 грн. по строку сплати 19.01.2021 року.
Зменшення в картці платника єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 заборгованості на суму 29293,44 грн. відбулося у зв'язку із виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 року у справі №160/6483/21.
При цьому, відповідачем до суду не надано доказів здійснення позивачем, як фізичною особою-підприємцем, у спірному періоді підприємницької діяльності та отримання від такої діяльності доходів (1 квартал 2020 року, 2 квартал 2020 року, 3 квартал 2020 року та за жовтень - листопад 2020 року).
Проведення контролюючим органом перевірок стосовно підприємницької діяльності позивача за період нарахування єдиного внеску в розмірі 8495,30 грн. судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що за відсутності зареєстрованого статусу ФОП та реального провадження підприємницької діяльності з отриманням відповідного доходу позивач не мала у спірному періоді (1 квартал 2020 року, 2 квартал 2020 року, 3 квартал 2020 року та за жовтень - листопад 2020 року) обов'язку зі сплати єдиного внеску, а тому контролюючим органом безпідставно здійснено нарахування ОСОБА_1 ЄСВ за період: 1 квартал 2020 року, 2 квартал 2020 року, 3 квартал 2020 року та за жовтень - листопад 2020 року в сумі 8495,30 грн.
Суд зазначає, що організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (далі - Порядок №422).
Відповідно до положень підпункту 1 пункту 1 розділу ІІ Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов'язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників.
Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Згідно з абзацом 2 підпункту 2 пункту 1 розділу VІ Порядку №422 первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є, зокрема, рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання та пені / суми єдиного внеску за результатами судового оскарження).
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу V Порядку №422 не пізніше наступного робочого дня після дня вручення платнику податків податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску або отримання інформації про їх вручення працівник структурного підрозділу, який склав документ, вносить дату вручення документа до підсистеми, що забезпечує відображення результатів КПР.
Інформація про виявлені заниження податкових зобов'язань в розрізі податкових (звітних) періодів/податкових декларацій (розрахунків) та граничні строки сплати таких зобов'язань враховуються при розрахунку суми пені в ІКП.
Сума пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору переноситься до ІКП одночасно з внесенням до підсистеми, що забезпечує відображення результатів КПР, дати вручення податкового повідомлення-рішення.
Після внесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів КПР, інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску облікові показники щодо донарахованих/зменшених органом ДФС грошових зобов'язань, єдиного внеску, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмови у бюджетному відшкодуванні, зменшення суми від'ємного значення ПДВ, врахованого у зменшення податкового боргу, одночасно переносяться до ІКП та відображаються датою граничного строку сплати/зменшення з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій).
До настання граничного строку сплати/зменшення донараховані/зменшені суми за відсутності процедури адміністративного або судового оскарження не беруть участі у розрахунках.
Згідно з пунктом 4 розділу V Порядку №422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску створює певні наслідки для платника та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Подібна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа №825/999/17), від 26 лютого 2019 року (справа №805/4374/15-а), від 25 березня 2020 року (справа №826/9288/18).
У справі, що розглядається, суд дійшов висновку про відсутність у позивача у спірному періоді (1 квартал 2020 року, 2 квартал 2020 року, 3 квартал 2020 року та за жовтень - листопад 2020 року) обов'язку зі сплати єдиного внеску та, як наслідок, безпідставність здійснення контролюючим органом нарахування ОСОБА_1 ЄСВ за період: 1 квартал 2020 року, 2 квартал 2020 року, 3 квартал 2020 року та за жовтень - листопад 2020 року в сумі 8495,30 грн.
Відтак, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги наведені позиції Верховного Суду, суд зазначає про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування спірних вимог.
Також суд вважає за необхідне застосувати положення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірним тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції, пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення віл 21.02.1986 у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства. п. 50, Series А N 98).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо винесення оскаржуваних вимог, тому позовні вимоги ОСОБА_1 заборгованості мають бути задоволені у повному обсязі.
При цьому належним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) здійснити корегування відомостей в інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, пені та інших штрафних санкцій у сумі 8495 (вісім тисяч чотириста дев'яносто п'ять) гривень 30 копійок.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується копією квитанції від 17.07.2022 року, яка роздрукована з GOVPAY24.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 992,40 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) здійснити корегування відомостей в інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, пені та інших штрафних санкцій у сумі 8495 (вісім тисяч чотириста дев'яносто п'ять) гривень 30 копійок.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) здійснити корегування відомостей в інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, пені та інших штрафних санкцій у сумі 8495 (вісім тисяч чотириста дев'яносто п'ять) гривень 30 копійок.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник