31 серпня 2022 року Справа № 160/5626/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кучугурної Н.В.
секретаря судового засідання Кондратенко А.О.
за участю:
від позивача - Григоренко В.О; представник;
від відповідача - Кононова О.С.; представник,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Логістік Групп» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення з карткою відмови у прийнятті митної декларації, -
Обставини справи: 18.04.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Логістік Групп» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110140/2022/000001/1 від 06.01.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA110140/2022/000001.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність оскаржуваних актів, прийнятих відповідачем, оскільки вважає, що ним подано до митного органу повний пакет необхідних документів, які не мали розбіжностей і містили усі необхідні відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості за заявленим методом (за ціною договору).
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/5626/22 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Позовна заява не відповідала вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою суду від 25.04.2022 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали суду від 25.04.2022 від позивача 19.05.2022 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, з якої убачається, що позивачем недоліки позовної заяви були виправлені.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі №160/5626/22; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання призначено на 13 червня 2022 року на 10:00 год.
08.06.2022 через канцелярію суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Логістік Групп» надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 09.06.2022 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Логістік Групп» адвоката Григоренка В.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми «EasyСon» у справі №160/5626/22 задоволено; допущено його участь у підготовчому судовому засіданні, призначеному на 13.06.2022 на 10:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EASYCON».
13.06.2022 підготовче судове засідання було проведено за участю представника позивача Григоренка В.О., відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. 10.06.2022 через підсистему «Електронний суд» від Дніпровської митниці надійшла заява про відкладення розгляду справи та продовження процесуального строку. Засідання було відкладено на 04.07.2022 на 10:30 год.
Ухвалою суду від 13.06.2022 задоволено частково заяву Дніпровської митниці про продовження строку надання відзиву на позовну заяву та продовжено Дніпровській митниці строк для надання відзиву на позовну заяву.
13.06.2022 на електронну адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Логістік Групп» надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 15.06.2022 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Логістік Групп» адвоката Григоренка В.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми «EasyСon» у справі №160/5626/22 задоволено; допущено його участь у підготовчому судовому засіданні, призначеному на 04.07.2022 на 10:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EASYCON».
27.06.2022 через підсистему «Електронний суд» від Дніпровської митниці надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначив, що наданими з митними деклараціями документами, які містили розбіжності, неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, у зв'язку з чим і було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом 2-ґ.
04.07.2022 підготовче засідання було проведено за участю представника відповідача Кононової О.С., позивач у судове засідання не з'явився. 30.06.2022 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у справі. Враховуючи клопотання представника позивача засідання було відкладено на 25.07.2022 на 10:00 год.
05.07.2022 на електронну адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Логістік Групп» надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 08.07.2022 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Логістік Групп» адвоката Григоренка В.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми «EasyСon» у справі №160/5626/22 задоволено; допущено його участь у підготовчому судовому засіданні, призначеному на 25.07.2022 на 10:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EASYCON».
11.07.2022 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив до адміністративного позову, в якій позивач навів ті ж самі доводи, що й у позовній заяві.
Підготовче судове засідання 25.07.2022 було проведено за участю представника позивача Григоренка В.О. та представника відповідача Кононової О.С.
Ухвалою суду від 25.07.2022 продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання у справі №160/5626/22 на 10 серпня 2022 року на 10:00 год.; встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
02.08.2022 через підсистему «Електронний суд» від Дніпровської митниці надійшли заперечення проти відповіді на відзив, у яких відповідач підтримав доводи, наведені у відзиві на позовну заяву.
10.08.2022 підготовче судове засідання проведено за участю представника позивача Григоренка В.О. та представника відповідача Кекуатової Н.І.
Ухвалою суду від 10.08.2022 закрито підготовче провадження; призначено судове засідання для розгляду справи №160/5626/22 по суті на 24 серпня 2022 року на 10:00 год.
24.08.2022 справа була знята з розгляду через такі обставини.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому дія воєнного стану неодноразово продовжувалась.
Останнім Указом Президента України 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2500-IX від 15.08.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
23.08.2022 в Україні відзначається День державного прапора України, а 24.08.2022 - День незалежності України.
У зв'язку з наведеними святами та військовою агресією Російської Федерації проти України, українська влада застерегла громадян про можливі масовані ракетні обстріли Російською Федерацією всієї території України.
Суд зазначає, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.
В той же час, згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Судове засідання у справі було призначено на 31.08.2022 на 10:30 год.
Судове засідання 31.08.2022 було проведено за участю представника позивача Григоренка В.О. (поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції) та представника відповідача Кононової О.С. (в залі суду).
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити. Представника відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.
У судовому засіданні 31.08.2022 були проголошені вступна і резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
18 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпорт Логістік Групп» (покупець) та Wenzhou Seineca International Corporation (продавець) укладено контракт №WSIIMPLOGGR/19 на поставку товару.
У січні 2022 року згідно з умовами контракту та з метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем було подано відповідачу електронну митну декларацію №UA110140/2022/000054 від 05.01.2022, в якій задекларовано до розмитнення наступний товар: 1) обладнання для фільтрування палива чи мастил у двигунах внутрішнього згоряння екскаваторної техніки: паливний фільтр WF21001 - 480 шт; паливний фільтр WF21002 - 499 шт; паливний фільтр WF21004 - 493 шт; паливний фільтр WF21006 - 480 шт; паливний фільтр WF21007 - 720 шт; паливний фільтр WF21008 - 500 шт; паливний фільтр WF21009 - 720 шт; паливний фільтр WF21010 - 1000 шт; паливний фільтр WF21014 - 496 шт; паливний фільтр WF21015 - 300 шт; паливний фільтр WF21016 - 500 шт; паливний фільтр WF21019 - 500 шт; паливний фільтр WF21032 - 500 шт; паливний фільтр WF21033 - 1000 шт; паливний фільтр WF21034 -1010 шт; паливний фільтр WF21035 - 509 шт; паливний фільтр WF21038 - 300 шт; паливний фільтр WF21042 - 510 шт; гідравлічний фільтр WН31002 - 508 шт; гідравлічний фільтр WН31004 - 408 шт; гідравлічний фільтр WН31014 - 520 шт; масляний фільтр WО11001 - 504 шт; масляний фільтр WО11002 - 484 шт; масляний фільтр WО11003 - 1020 шт; масляний фільтр WО11004 - 720 шт; масляний фільтр WО11005 - 1000 шт; масляний фільтр WО11006 - 504 шт; масляний фільтр WО11008 - 2005 шт; масляний фільтр WО11009 - 504 шт; гідравлічний фільтр WН31001 - 500 шт; гідравлічний фільтр WН31009 - 102 шт; 2) обладнання для фільтрування або очищення газів, фільтри забору повітря для двигунів внутрішнього згоряння екскаваторної техніки: повітряний фільтр WA41001 - 70 шт; повітряний фільтр WA41002 - 50 шт; повітряний фільтр WA41005 - 20 шт; повітряний фільтр WA41006 - 32 шт; повітряний фільтр WA41011 - 100 шт; повітряний фільтр WA41012 - 109 шт; повітряний фільтр WA41015 - 100 шт; повітряний фільтр WA41016 - 100 шт; повітряний фільтр WA41019 - 54 шт; повітряний фільтр WA41020 - 54 шт; повітряний фільтр WA41021 - 504 шт; повітряний фільтр WA41022 - 504 шт; повітряний фільтр WA41023 - 151 шт; повітряний фільтр WA41024 - 160 шт; повітряний фільтр WA41029 - 52 шт; повітряний фільтр WA41030 - 52 шт; повітряний фільтр WA41036 - 300 шт; повітряний фільтр WA41037 - 320 шт; повітряний фільтр WA41039 - 54 шт; повітряний фільтр WA41080 - 54 шт; повітряний фільтр WA41040 - 100 шт; повітряний фільтр WA41041 - 100 шт; повітряний фільтр WA41046 - 50 шт; повітряний фільтр WA41050 - 52 шт; повітряний фільтр WA41051 - 62 шт; повітряний фільтр WA41053 - 108 шт; повітряний фільтр WA41054 - 46 шт; повітряний фільтр WA41055 - 152 шт; повітряний фільтр WA41056 - 160 шт; повітряний фільтр WA41057 - 200 шт; повітряний фільтр WA41058 - 209 шт; повітряний фільтр WA41061 - 100 шт; повітряний фільтр WA41062 - 100 шт; повітряний фільтр WA41063 - 100 шт; повітряний фільтр WA41064 - 109 шт; повітряний фільтр WA41074 - 153 шт; повітряний фільтр WA41075 - 153 шт; повітряний фільтр WA41084КТ - 200 шт.
Разом з митною декларацією №UA110140/2022/000054 від 05.01.2022 декларантом подано: декларацію митної вартості №5224, номер якої наведено у гр.7 митної декларації, пакувальний лист (Packing list) б/н від 26.08.2021, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial іnvoice) - ІNVOICE №FH21454 від 26.08.2021, коносамент (BILL OF LADING) №143157933741 від 01.12.2021, автотранспортні накладні (Road consignment note) - міжнародна товарно-транспортна накладна CMR від 06.08.2021 №4185 та №6999, документ про походження товару (Declaration of origin) - ІNVOICE №FH21454 від 26.08.2021, банківські платіжні документи, що стосуються товару: Swift від 20.10.2021, Swift від 17.11.2021, Swift від 07.09.2021, Swift від 27.08.2021, Swift від 29.09.2021, Swift від 12.11.2021, Swift від 18.08.2021, Swift від 07.07.2021 з наступним поданням заяви від 16.02.2022 №5254 про коригування даних гр.44 електронної митної декларації за кодом документа 3001 «банківський документ» внаслідок виправлення технічної помилки у даті документа на вірну дату, наведену у самому документі (25.10.2021), та отриманим від митниці аркушем коригування від 17.02.2022 до відповідної ЕМД зі внесеними виправленими відомостями, зовнішньоекономічний контракт №WSIIMPLOGGR/19 від 18.09.2019, додаткова угода від 26.08.2021 №1 до зовнішньоекономічного контракту №WSIIMPLOGGR/19 від 18.09.2019, інші некласифіковані документи: вагові акти про зважування автотранспорта з контейнером від 04.01.2022 №WGT212093 та №WGT212094, довіреність №1 від 06.01.2022 про повноваження Подвальної К.І., лист б/н від 06.01.2022 про надання декларантом всіх документів.
Митна вартість була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).
За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2022/000001/1 від 06.01.2022, яким відкориговано митну вартість товару, заявленого до розмитнення за зазначеною вище митною декларацією та визначено її за резервним методом. Також винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2022/000001.
Підставою для коригування митної вартості товарів стало те, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
- надані до митного оформлення банківські платіжні документи (Swift) містять посилання лише на контракт, що не дає змогу прив'язати їх до оцінюваної партії товарів. Відповідно до пункту 4.1. контракту WSIIMPLOGGR/19 від 18.09.2019 товар повинен бути відвантажений на протязі 60 днів після оплати за товар. Проте, надані до митного оформлення банківські платіжні документи неможливо прив'язати за датами оплати до дати відвантаження товарів;
- відповідно до п. 6.2. контракту, вартість тари та пакування включені до вартості товару, проте не зазначено чи включено до вартості товару вартість доставки та навантаження;
- у графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди - контракт з виробником (4104). У відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа 4104 це Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Згідно відомостей електронного інвойсу ЕМД, виробник товару Wenzhou Seineca International Corporation. Торгівельна марка товарів №1, 2 - WISSEN. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. При цьому у контракті відсутні відомості щодо безпосереднього виробника та торгівельної марки. У наданому рахунку-фактурі №FH21454 від 26.08.2021 відсутні відомості щодо виробника товару;
- відповідно до цінової бази даних митних органів наявні митні оформлення подібних товарів за одиницю вище ніж заявлена. Заявлена вартість товару №1 обладнання для фільтрування палива чи мастил у двигунах внутрішнього згоряння екскаваторної техніки: масляний фільтр, паливний фільтр - 3,899 дол/кг. Заявлена вартість товару №2 обладнання для фільтрування або очищення газів, фільтри забору повітря для двигунів внутрішнього згоряння екскаваторної техніки: повітряний фільтр - 3,763 дол/кг. Згідно цінової інформації ЄАІС наявне митне оформлення аналогічного товару до товару №1 згідно опису «Обладнання для фільтрування палива чи мастил у двигунах внутрішнього згоряння екскаваторної техніки: масляний фільтр, паливний фільтр», торговельна марка «Wissen», технічних характеристик, призначення, виробник та відправник - Китай, за контрактом з виробником, митне оформлення яких здійснено за основним методом за ЕМД від 23.12.2021 №UA110140/2021/014663 за ціною 8,90 дол/кг. Згідно цінової інформації ЄАІС наявне митне оформлення аналогічного товару до товару №2 «Обладнання для фільтрування або очищення газів, фільтри забору повітря для двигунів внутрішнього згоряння екскаваторної техніки: повітряний фільтр», технічних характеристик, призначення, виробник та відправник - Китай, торговельна марка «Wissen», за контрактом з виробником, митне оформлення яких здійснено за основним методом за ЕМД від 23.12.2021 №UA110140/2021/014663 за ціною 8,09 дол/кг.
Товар випущено у вільний обіг відповідно до норм ч.7 ст.55 Митного кодексу України, під гарантію у виді грошової застави згідно з розділом Х Митного кодексу України.
Позивач не погодився з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, вважає їх протиправними, тому й звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Правовідносини, пов'язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 року).
Згідно з частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.
Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 статті 53 Митного кодексу передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 Митного кодексу України).
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина 6 статті 53 Митного кодексу України).
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частин другої, третьої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Приписами статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу, контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари зобов'язаний здійснювати митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів.
Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з частиною другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів (від першого до шостого). У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).
Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 в адміністративній справі №803/667/17.
Отже, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15.
Як зазначено вище, відповідачем 06.01.2022 прийнято рішення №UA110140/2022/000001/1 про коригування митної вартості товару за митною декларацією №UA110140/2022/000054 від 05.01.2022.
Підставою для здійснення коригування митної вартості в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (2-ґ - резервний метод) стали висновки митного органу про те, що у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах виявлені розбіжності та не надано документів на вимогу митного органу.
Так, митний орган посилається на те, що до митного оформлення надані банківські платіжні документи (Swift), які містять посилання лише на контракт, що не дає змогу прив'язати їх до оцінюваної партії товарів.
Суд не погоджується з цими доводами митного органу і зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 05.08.2021 у справі №1.380.2019.003193.
Суд відхиляє доводи митного органу про відсутність у Контракті інформації про включення до вартості товару вартості доставки та навантаження, з огляду на таке.
Так, укладаючи контракт №WSIIMPLOGGR/19 від 18.09.2019 сторони передбачили поставку товару від продавця до покупця на умовах, указаних в інвойсах (згідно з Інкотермс, в редакції 2010 року).
В ході судового розгляду було встановлено, що рахунком-фактурою (інвойсом №FH21454 від 26.08.2021 визначені умови поставки: CFR Ukraine.
Відповідно до Інкотермс-2010, за умовами поставки CFR (англ. Cost and Freight (... named port of destination), вартість і фрахт (... назва порту призначення)) продавець зобов'язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення. У разі міжнародних перевезень за умовами CFR на продавця покладається також обов'язок митного оформлення товару для експорту. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження. Після завантаження товару на борт ризик втрати, відсоток ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають (наприклад розвантаження та митне оформлення в порту призначення), переходять від продавця до покупця.
Тобто, поставка товару на умовах CFR (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» передбачає, що у вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт).
Наведений висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, що міститься у постанові від 21.01.2021 у справі №820/4906/16.
Щодо зауважень митного органу про відсутність відомостей щодо безпосереднього виробника та торгівельної марки товарів у контракті, а також відсутність у рахунку-фактурі №FH21454 від 26.08.2021 відомостей щодо виробника товару суд зазначає таке.
У графі 44 митної декларації декларантом заявлено характер угоди - контракт з виробником (4104).
Відповідно до Класифікатора документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», код документа « 4104» - це зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.
Проте, суд звертає увагу, що в силу ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документи на підтвердження виробника товарів, що декларуються, не є документом, який підтверджує митну вартість товару, а митним органом не було обґрунтовано те, яким чином наведені обставини вплинули чи могли вплинути на складові митної вартості товарів.
Крім цього, в оскаржуваному рішенні митний орган посилається на те, що заявлена митна вартість товарів є нижчою, ніж ціна аналогічного товару, наявна в ЄАІС митного органу. При цьому, митний орган посилається на ціну товару, митне оформлення яких здійснено за основним методом за ЕМД від 23.12.2021 №UA110140/2021/014663.
З приводу цих зауважень митного органу суд зазначає таке.
Відповідно до частин другої, третьої статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів, зокрема, зазначаються причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, методів на основі додавання та віднімання, тобто, зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» зазначено про те, що:
- Виший адміністративний суд України напрацював правову позицію, відповідно до якої рішення не може бути визнане правомірним, якщо у ньому не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційні умови тощо та не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (п.3.2.);
- судам варто мати на увазі, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС Міндоходів інформація про вантажну митну декларацію, на яку орган доходів і зборів посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом (п.3.3.);
- для усунення наведеної розбіжності, на нашу думку, варто зважити на таку вимогу до діяльності суб'єктів владних повноважень, як обов'язок діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3 частини третьої статті 2 КАС України). Необхідність наводити обставини як підстави прийняття рішення, у тому числі зумовлена тим, що уможливлює контроль за таким рішенням, зокрема судовий контроль. При цьому, обґрунтувати рішення, очевидно, означає не лише ствердити про наявність відповідних обставин, але й зазначити докази, які доводять їх наявність.
Отже, у ситуації з рішенням про коригування митної вартості товарів орган доходів і зборів повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 Митного кодексу України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.
Отже, суди повинні мати на увазі, що при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів (п.3.4.).
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема у постанові від 14.04.2021 у справі № 820/4849/16.
Так, у цій постанові Верховний Суд зробив такий висновок: « 46. Аналіз наведених норм свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. Митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або вони не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. У разі ненадання витребуваних документів або недоведеності декларантом в ході проведення консультацій правильності визначення митної вартості, достовірності та належності митний орган уповноважений прийняти рішення про коригування митної вартості».
Проте, відповідачем в оскаржуваному рішенні не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, не конкретизовано підстави незастосування методів щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості.
Таким чином, лише зазначення в оскаржуваному рішенні про відсутність інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, про відсутність інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів не є належним обґрунтуванням застосування резервного методу та неможливості застосування методів визначення митної вартості щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості.
Митний орган у рішенні зазначив, що митним органом була використана цінова інформація ЄАІС, згідно з якою наявне митне оформлення: аналогічного товару до товару №1 згідно опису «Обладнання для фільтрування палива чи мастил у двигунах внутрішнього згоряння екскаваторної техніки: масляний фільтр, паливний фільтр», торговельна марка «Wissen», технічних характеристик, призначення, виробник та відправник - Китай, за контрактом з виробником, митне оформлення яких здійснено за основним методом за ЕМД від 23.12.2021 №UA110140/2021/014663 за ціною 8,90 дол/кг; аналогічного товару до товару №2 «Обладнання для фільтрування або очищення газів, фільтри забору повітря для двигунів внутрішнього згоряння екскаваторної техніки: повітряний фільтр», технічних характеристик, призначення, виробник та відправник - Китай, торговельна марка «Wissen», за контрактом з виробником, митне оформлення яких здійснено за основним методом за ЕМД від 23.12.2021 №UA110140/2021/014663 за ціною 8,09 дол/кг.
З такою позицією відповідача суд не погоджується, оскільки, відповідач не надав митну декларацію від 23.12.2021 №UA110140/2021/014663, яка була ним взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару. Інформація про цю митну декларацію відсутня і в наданому до матеріалів справи скріншоті електронної бази митного органу.
Крім того, відповідач не надав доказів того, що товар за наведеною вище митною декларацією дійсно був увезений до України, що митна вартість за нею не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалися) не було оскаржено до суду та не скасоване судом, а також залишається невідомим, що саме за товар завозився за цією митною декларацією (обсяг партії, умови поставки тощо).
За таких обставин суд уважає, що відповідачем не обґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості та не обґрунтовано неможливість застосування методів визначення митної вартості щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості.
З огляду на викладене, суд уважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому вказані відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини не можуть бути підставами для коригування митної вартості.
Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.
Таким чином, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлені, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведено.
Крім того, в порушення норм частин 1-3 ст.55 Митного кодексу України, інформацію про обставини прийняття рішення від 06.01.2022 №UA110140/2022/000001/1 (графа 33) митний орган направив декларанту окремим повідомленням. Саме ж оскаржуване рішення (графа 33) таких обставин не містить.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частин 1, 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Отже, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 06.01.2022 №UA110140/2022/000001/1 прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому це рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем картки відмови у митному оформленні №UA110140/2022/000001, яка є предметом спору у цій справі, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2022/000001 зазначені такі ж обставини, що й в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, та вказано про прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 06.01.2022 №UA110140/2022/000001/1.
Оскільки судом це рішення про коригування митної вартості скасовано через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2022/000001 також підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовна заява є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, позивачем були понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у сумі 10 975,91 грн.
Таким чином, судовий збір у сумі 10 975,91 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.
Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Логістік Групп» (вул. Суворова, буд. 14, секція 3, кв. 96, м. Дніпро, 49089, код ЄДРПОУ 41795971) до Дніпровської митниці (вул. Ольги княгині, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішення з карткою відмови у прийнятті митної декларації - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці (вул. Ольги княгині, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про коригування митної вартості товарів №UA110140/2022/000001/1 від 06.01.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2022/000001.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Ольги княгині, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Логістік Групп» (вул. Суворова, буд. 14, секція 3, кв. 96, м. Дніпро, 49089, код ЄДРПОУ 41795971) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 10 975 (десять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн 91 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпорт Логістік Групп» (вул. Суворова, буд. 14, секція 3, кв. 96, м. Дніпро, 49089, код ЄДРПОУ 41795971).
Відповідач: Дніпровська митниця (вул. Ольги княгині, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371).
Повний текст рішення складено 13.09.2022.
Суддя Н.В. Кучугурна