"29" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/248/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Овчар А.С.
при розгляді справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КУБЛИЧ ГРЕЙН" (вул. Залізнична, буд. 12, с-ще Кублич, Теплицький р-н, Вінницька обл., 23818)
до відповідача: Селянського господарства "ОБРІЙ" (вул. Куйбишева, буд.70, с. Цибулівка, Великомихайлівський р-н, Одеська обл., 67132)
про стягнення 1057600,00 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Марунич В.В.; Марущак Г.А.;
від відповідача: Нестеренко О.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КУБЛИЧ ГРЕЙН" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Селянського господарства "ОБРІЙ", в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь штраф сумі 25600,00 грн; неустойку у сумі 128000,00 грн; збитки у сумі 500000,00 грн; штраф у сумі 384000,00 грн; упущену вигоду (недоотриманий прибуток) у сумі 20000,00 грн.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №290721-Д Я1 від 29.07.2021, а саме нездійснення поставки товару - ячміню 3-го класу в обсягах та у строки, які були погоджені сторонами у договорі. Як зазначає позивач, у зв'язку з допущеним відповідачем простроченням позивач поніс збитки у розмірі, що заявлені до стягнення у цій справі, оскільки останній вимушений сплачувати штрафні санкції іншому контрагенту - кінцевому отримувачу товару, крім цього позивач не отримав прибуток від продажу товару, на який розраховував при укладенні договору з відповідачем. Також, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, позивач, на його підставі, нарахував та заявив до стягнення з відповідача відповідні штрафні санкції.
02.03.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.144-152, т.1), в якому останній просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не доведена обставина укладення між сторонами вищевказаного договору, а обставину направлення відповідачем копії договору позивачу та його попереднє підписання відповідачем останній заперечує. За цих обставин відповідач наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтвердили обставину виникнення між сторонами господарських правовідносин.
У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 20.04.2022 (а.с.172-185, т.1), позивач наполягає на тому, що договір між сторонами був укладеним у такій послідовності: відповідачем був підписаний договір та у сканованій копії направлений на електронну адресу позивача, який в подальшому підписав договір зі свого боку та направив примірник договору на електронну адресу відповідача. Позивач наголошує, що умовами договору передбачена можливість передачі документів факсимільним або електронним зв'язком, які мають силу оригіналу до отримання оригіналів відповідних документів. За цих обставин позивач вважає, що у відповідача виникли зобов'язання за договором, за неналежне виконання яких останній несе відповідальність, передбачену договором та законом. Між цим, позивач звертає увагу на тому, що окрім сканованої копії договору відповідач направив позивачу копії статутних документів, а тому позивач не міг припустити, що відповідач є недобросовісним контрагентом. Також позивач наполягає на тому, що договором не передбачено здійснення попередньої оплати товару, враховуючи, що остання здійснюється на підставі документів, які складаються після фактичної поставки товару.
Під час розгляду справи по суті у судових засіданнях позивач заявлені до відповідача вимоги повністю підтримав, наполягав на їх задоволенні. Відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити позивачу у його задоволенні.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.02.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КУБЛИЧ ГРЕЙН" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/248/22; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; підготовче засідання у справі призначено на "28" лютого 2022 о 10:45.
Розгляд справи у судовому засіданні "28" лютого 2022 о 10:45 не відбувся, у зв'язку з запровадженням з 24.02.2022 в Україні воєнного стану, а також з урахуванням рішення зборів суддів Господарського суду Одеської області від 24 лютого 2022 року, оформленого протоколом №916-1/2022, яким, зокрема, з метою забезпечення безпеки працівників та відвідувачів суду рекомендовано суддям з 24 лютого 2022 року, як тимчасовий захід, зняти з розгляду призначені справи.
Враховуючи, що рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 14 березня 2022 року, оформленого протоколом №916-2/2022, рекомендовано суддям Господарського суду Одеської області з 14.03.2022 продовжити розгляд справ, раніше знятих з розгляду, ухвалою суду від 24.03.2022 судове засідання у цій справі було призначено на 28 квітня 2022 о 13:45.
28.04.2022 судом у судовому засіданні було проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 30 травня 2022 о 14:30.
Судове засідання 30.05.2022 о 14:30 не відбулось, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, внаслідок чого всі працівники та відвідувачі суду 30.05.2022 з 14год.12хв. до 14год.47хв. перебували в укритті цивільного захисту адміністративної будівлі суду, про що складено відповідну довідку за підписом Голови суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.05.2022 було призначено підготовче засідання у цій справі на 20 червня 2022 о 17:15.
20 червня 2022 у судовому засіданні було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04 липня 2022 о 17:00.
Ухвалою суду від 30.06.2022 судом було задоволено клопотання представника відповідача про його участь у судових засіданнях при розгляді цієї справи в режимі відеоконференції відповідно до ст.197 ГПК України.
04 липня 2022 судом у судовому засіданні протокольною ухвалою було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 19 липня 2022 о 16:00.
При розгляді справи по суті судом оголошувались протокольні перерви: 19.07.2022 - до 15 серпня 2022 о 15:00; 15.08.2022 - до 29.08.2022 о 15:00.
У судовому засіданні 29.08.2022 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
Як стверджує позивач, 29.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КУБЛИЧ ГРЕЙН" (покупець) та Селянським господарством "ОБРІЙ" (постачальник) був укладений договір поставки №290721-Д Я1 (а.с.11-14, т.1; далі - договір), згідно з п.1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити ячмінь 3-го класу, українського походження, врожаю 2021 року (далі - товар), у відповідності до умов цього договору.
Відповідно до п.п.3.1., 3.2., 3.3. договору загальна кількість товару, що поставляється постачальником, становить 200 тонн +/- 5% (за вибором покупця). Сторони беззастережно погоджуються, що кількість товару остаточно визначається в пункті поставки відповідно до умов розділу 5 даного договору. Остаточна кількість товару, що поставляється за цим договором, зазначається у видаткових накладних.
За умовами п.4.1. договору ціна за одну тонну товару складає 5614,04 грн, без урахування ПДВ. На суму нараховується ПДВ згідно з діючим законодавством України. Ціну договору становить ціна товару, що передається за цим договором. Сторони встановлюють ціну товару у гривнях.
Згідно з п.п.5.1. - 5.5. договору постачальник зобов'язується поставити товар на умовах DAP (в редакції Інкотермс 2020): ТОВ «ТІС-ЗЕРНО», Одеська обл., порт Південний, 16, причал, згідно до Інструкції покупця. Термін поставки всієї кількості товару - 05.08.2021. Датою переходу права власності на товар від постачальника до покупця вважається даті передачі товару покупцю відповідно до п.5.1. договору на підставі видаткової накладної. Після передачі всієї партії товару, відповідно до п.3.1. постачальник надає: рахунок; видаткову накладну, виписану проти довіреності покупця, із зазначенням 100% переданої кількості товару, його вартості з виділенням суми ПДВ; податкові накладні на загальну вартість товару, оформлені відповідно до чинного законодавства України. Передача товару в період пізніше строків, зазначених у п.5.2. договору, проводиться тільки з письмової згоди сторін.
Відповідно до п.6.1. договору покупець оплачує 86% вартості поставленого товару протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку-фактуру, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, а решту вартості покупець оплачує після надання постачальником документів, зазначених в п.5.4. та п.10.2. цього договору.
Пунктом 9.1. договору передбачено, якщо передача товару буде здійснена пізніше термінів, зазначених у п.5.2. договору, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю неустойку у розмірі 0,2% вартості не переданого товару за кожний день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості не переданого товару.
Згідно з п.9.6. договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання взятих на себе обов'язків протягом дії цього договору, постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 2% від загальної вартості за цим договором протягом 7 (семи) днів після отримання вимоги про оплату.
За змістом п.9.7. договору за несвоєчасну поставку або не поставку товару за цим договором постачальник зобов'язується сплатити покупцеві неустойку у розмірі 0,2% від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення. Прострочення поставки понад 7 (сім) календарних днів вважається непостачанням товару, в такому випадку застосовуються санкції згідно з п.9.8. договору.
Відповідно до п.9.8. договору у разі не поставки (недопоставки) товару постачальник зобов'язаний відшкодувати всі збитки, які поніс покупець у зв'язку з непостачанням (недопостачанням) товару, а також постачальник зобов'язується сплатити покупцеві штраф у розмірі 30% від суми непоставленого товару та недоотриманий прибуток.
У п.10.2. договору постачальник підтверджує, що він є сільськогосподарським підприємством-виробником товару та здійснює його першу поставку. Постачальник зобов'язується направити на адресу покупця належним чином завірені (підписом керівника та мокрою печаткою) копії наступних документів: витяг з реєстру платників ПДВ; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; форми 4-сг «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай» (за останній звітній період); форми 29-сг «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур» (за останній звітний період); форми 37-сг «Збирання врожаю сільськогосподарських культур» (за останній звітний період); документ, що підтверджує наявність в оренді та/або користуванні землі (витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно, довідка з територіального органу місцевого самоврядування, довідка з Держгеокадастру); баланс та звіт про фінансові результати за минулий рік та останній квартал з відміткою органів статистики чи квитанцію про прийняття документів); статут підприємства (або підпис від реєстратора з посиланням на нову редакцію статуту); протокол загальних зборів засновників про призначення керівника / наказ про вступ на посаду керівника; реквізитний лист підприємства; лист - підтвердження (заява, довідка) з узагальнюючою інформацією щодо реального даного договору, а саме: підтвердження вирощення товару на власних та/або орендованих земельних ділянках, відсутності відкритих кримінальних справ та податкового боргу щодо постачальника, погодження на перевірку реальності даної угоди і таке інше (на вимогу покупця).
Згідно з п.10.4. договору він набирає чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку розбіжностей умов цього договору з правилами «Інкотермс 2020», пріоритет має текст цього договору.
Відповідно до п.10.8. договору документи, передані факсимільним або електронним зв'язком, відповідно до вказаних у цьому договорі електронної пошти постачальника: avvobriy@ukr.net та покупця: kublichgrain.office@gmail.com, мають силу оригіналу до отримання оригіналу відповідних документів. При підписанні документів засобами факсимільного або електронного зв'язку обмін оригіналами таких документів є обов'язковим як для постачальника, так і для покупця. Оригінали документів за цим договором передаються з рук у руки, висилаються рекомендованим листом або іншим узгодженим сторонами способом або способом, передбаченим чинним законодавством.
За позицією позивача, вищевказаний договір був укладений у наступній послідовності: позивач направив на електронну пошту відповідача без підпису проект договору для його підписання відповідачем; відповідач зі свого боку підписав договір, проставив на ньому печатку та направив на електронну адресу позивача його сканову копію; далі позивач підписав оригінал договору та направив його (оригінал) відповідачу для підписання, між цим, як стверджує позивач, відповідач оригінал договору зі своїм підписом позивачу не направив.
Як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів щодо направлення сторонами засобами електронної пошти сканованої копії вищевказаного договору згідно з поясненнями позивача, в тому числі з електронних адрес, вказаних у п. 10.8 договору. Також, матеріали справи не містять доказів направлення позивачем відповідачу підписаного з боку позивача оригіналу договору, передання якого є обов'язковим згідно з п. 10.8 договору.
Крім цього, за твердженням позивача, відповідачем на електронну адресу позивача також були направлені скановані копії таких документів (а.с.15-77, т.1): статут СГ «Обрій»; звіт СГ «Обрій» про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай за 2021 рік; звіт СГ «Обрій» про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році; звіт СГ «Обрій» про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 липня 2021 року; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 09.07.2021, сформований щодо СГ «Обрій» за замовленням останнього; довідки сільських рад щодо використання відповідачем земельних ділянок на території Знам'янської та Цебриковської селищних рад; фінансову звітність СГ «Обрій» на 01.01.2021; докази щодо повноважень директора відповідача; витяг з реєстру платників податку відносно СГ «Обрій»; витяг з Єдиного державного реєстру фізичних осіб, юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформований станом на 09.07.2021 за замовленням ОСОБА_1 ; реквізитний лист СГ «Обрій».
Відповідач обставину щодо направлення вищевказаних документів на електронну адресу позивача не визнає, у судовому засіданні 29.08.2022 надав пояснення, що вищевказані документи за змістом відповідають оригіналам, водночас, останні виготовлялись відповідачем для пред'явлення контрагенту за іншим договором, при цьому відповідачу не відомі обставини щодо отримання цих документів позивачем.
Як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів щодо направлення відповідачем позивачу засобами електронної пошти вищевказаних документів згідно з поясненнями позивача, в тому числі з електронних адрес, вказаних у п. 10.8 договору.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.95-97, т.1), позивачем було направлено на адресу відповідача лист від 18.10.2021 №158, в якому позивач повторно вимагав надіслати на його адресу примірник оригіналу договору поставки від 29.07.2021 №290721-Д. Як наголошує позивач, відповідач на вказаний лист не відреагував, підписаний зі свого боку оригінал договору позивачу не направив. Відповідач, в свою чергу, обставину отримання цього листа від позивача не визнає.
Далі, 10.08.2021 позивач звернувся до відповідача із претензією №126 (а.с.78-82, т.1), в якій вимагав негайно поставити 200 тонн +/- 5% ячменю 3-го класу на умовах DAP (в редакції Інкотермс 2020): ТОВ «ТІС-ЗЕРНО», Одеська обл., порт Південний, 16, для ТОВ «Кублич Грейн»; сплатити на користь позивача неустойку в розмірі 0,2% вартості не переданого товару у сумі 12800,00 грн та штраф у розмірі 2% від загальної вартості товару за договором у розмірі 25600,00 грн.
Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставини щодо здійснення відповідачем поставки товару у вищевказаному обсязі, а також відповіді відповідача на претензію позивача. Також, в матеріалах справи відсутні докази виконання його позивачем.
Приймаючи до уваги, що відповідач не відреагував на вищевказані претензії, позивач звернувся за захистом своїх прав до господарського суду з відповідним позовом, що розглядається в межах цієї справи. Так, в межах цієї справи позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь штраф сумі 25600,00 грн, неустойку у сумі 128000,00 грн, збитки у сумі 500000,00 грн, штраф у сумі 384000,00 грн, упущену вигоду (недоотриманий прибуток) у сумі 20000,00 грн.
Так, штраф у розмірі 25600,00 грн позивачем нараховано на підставі п.9.6. договору за односторонню відмову відповідача від виконання зобов'язання, а саме у розмірі 2% від вартості непоставленого товару. Неустойку у розмірі 128000,00 грн позивачем нараховано на підставі п.9.7. договору у розмірі 0,2% від вартості непоставленого товару за 111 днів прострочення та яка за розрахунком позивачем визначена у розмірі 284160,00 грн, проте у прохальній частині позову заявлена до стягнення у розмірі 128000,00 грн. Штраф у сумі 384000,00 грн позивачем був нарахований на підставі п.9.8. договору як 30% від суми непоставленого товару. Упущена вигода у розмірі 20000,00 грн розрахована як прибуток, який позивач мав отримати у разі належного виконання відповідачем умов договору, враховуючи, що позивач розрахував придбати у відповідача товар за ціною 6400 грн за тонну, а відчужити його контрагенту за іншим договором за ціною 6500 грн за тонну. Обґрунтовуючи суму збитків, що заявлена до стягнення в розмірі 500000,00 грн, позивач посилається на те, що кошти у зазначеному розмірі позивач вимушений сплатити на користь контрагента по іншому договору як штрафні санкції.
На підтвердження обставини щодо понесення збитків та упущеної вигоди позивачем було надано до матеріалів справи такі докази:
1) договір поставки від 29.07.2021 №29/07/2021 Я, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Е.К.О. Груп» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кублинич Грейн» (постачальник), згідно з п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію українського походження, врожаю 2021 року (надалі - товар), на умовах, зазначених у цьому договорі. Відповідно до п.1.2. договору його сторони погодили здійснення поставки товару - ячменю 3 класу, українського походження, врожаю 2021 року, у кількості 200,00 тонн +/- 5% (за вибором покупця), за ціною 5701,75 грн за 1 тонну без ПДВ. У п.2.1. строк поставки погоджений у термін 29.07.2021 - 06.08.2021 включно. Поставка товару поза межами терміну, визначеного цим пунктом договору, можлива лише за згодою покупця, про що сторони укладають додаткову угоду. Відповідно до п.4.2. договору передбачена така відповідальність за непоставку товару: а) постачальник сплачує покупцеві за прострочення поставки понад десять календарних днів - штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару; б) постачальник відшкодовує покупцеві збитки, пов'язані з придбанням покупцем у третіх осіб непоставленої за цим договором кількості товару. Такі збитки складаються, в тому числі, але не обмежуючись, з позитивної різниці між ціною товару за цим договором і ціною, що вказується на офіційному сайті ТОВ «Агропросперіс Трейд»: https:///www.agroprosperis.com/price-in-ports.html, за кожну тонну непоставленого товару. Згідно з п.5.1. договору він набирає чинності з дати його укладення та закінчується 31 грудня 2021 року (включно), але в будь-якому випадку - не раніше моменту виконання сторонами взятих на себе за договором зобов'язань;
2) претензію Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.К.О. Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кублинич Грейн» від 17.08.2021 №17/08 (а.с.88-89, т.1) щодо сплати на користь ТОВ «Е.К.О. Груп» штрафу на підставі вищевказаного договору у розмірі 260000,00 грн, а також понесених збитків, внаслідок неналежного виконання зобов'язання, у розмірі 240000,00 грн;
3) укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Е.К.О. Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кублинич Грейн» додаткову угоду від 01.11.2021 про сплату штрафних санкцій за договором поставки від 29.07.2021 №29/07/2021 Я згідно претензії від 17.08.2021 №17/08 (а.с.90-92, т.1), в якій, зокрема: позивач визнав обставину порушення зобов'язання за вищевказаним договором в частині нездійснення поставки 200 тонн товару; позивач визнав наявність перед ТОВ «Е.К.О. Груп» невиконаних безспірних зобов'язань за договором, згідно з якими позивач зобов'язаний сплатити покупцеві штраф у розмірі 260000,00 грн та збитки у розмірі 240000,00 грн. За умовами вказаної додаткової угоди між позивачем та ТОВ «Е.К.О. Груп» було погоджено розстрочення здійснення оплати штрафу та збитків щомісячно із листопада 2021 року до 31.08.2022 в розмірі 50000,00 грн;
4) витяг з сайту щодо встановленої, станом на 17.08.2021, ціни на ячмінь 3 класу у розмірі 7700,00 грн (а.с.93, т.1);
5) платіжне доручення від 22.11.2021 №1104 на підтвердження внесення позивачем на користь ТОВ «Е.К.О. Груп» частини коштів згідно додаткової угоди в розмірі 50000,00 грн (а.с.94, т.1);
6) платіжне доручення від 18.07.2022 №494 на підтвердження внесення позивачем на користь ТОВ «Е.К.О. Груп» частини коштів згідно додаткової угоди в розмірі 100000,00 грн (а.с.26, т.2);
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Згідно з ч.ч.1, 7 ст.179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 статті 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно з ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Згідно з ст. 643 ЦК України якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку. Відповідно до ст. 644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.
Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
У відповідності до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За змістом ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідності до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позиція суду
Предметом позову у цій справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього спірних сум штрафних санкцій та збитків, які за своєю природою є мірою відповідальності відповідача за неналежне виконання зобов'язань перед позивачем по договору поставки від 29.07.2021 №290721-Д Я1 в частині здійснення поставки товару - ячменю 3-го класу, українського походження, урожаю 2021 року, у обсягах та у строки, визначені цим договором.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача відповідних штрафних санкцій та збитків, позивач стверджує, що вищевказаний договір був укладений в наступному порядку: позивач направив на електронну пошту відповідача без підпису проект договору для його підписання відповідачем; відповідач зі свого боку підписав договір, проставив на ньому печатку та направив на електронну адресу позивача його скановану копію; далі позивач підписав оригінал договору та направив його оригінал відповідачу для підписання, між цим, як стверджує позивач, відповідач оригінал договору зі своїм підписом позивачу не направив.
В той же час заперечення відповідача зводяться до того, що він не отримував від позивача проекту вищевказаного договору, не підписував його зі свого боку та не направляв позивачу підписаний договір ані у сканованій копії, ані в оригіналі, отже відповідач заперечує обставину укладення договору з позивачем та, як наслідок, відповідач заперечує обставину щодо виникнення у нього обов'язку зі здійснення поставки товару та застосування до відповідача будь-якого виду відповідальності за порушення умов договору.
Отже, враховуючи підстави позову позивача та заперечення відповідача, суд, перш за все, у спірних правовідносинах сторін вважає необхідним надати оцінку обставині щодо доведеності позивачем факту укладення між сторонами вищевказаного договору поставки від 29.07.2021 №290721-Д Я1.
Так, двостороннім правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія двох суб'єктів правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення прав та обов'язків цих осіб.
У постанові від 02.11.2021 у справі №642/8624/19 Верховний Суд зробив висновок, що особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом автоматично стає стороною в договірному зобов'язанні. Акцептом визнається відповідь особи, якій адресована оферта, про її прийняття. Акцепт повинен бути повним і беззастережним. Мовчання за загальним правилом не є акцептом, якщо інше не випливає із закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. Мовчання можна вважати акцептом лише тоді, коли це прямо передбачено договором або законом.
При цьому загальноприйнятою є практика, що моментом отримання відповіді у разі укладення договору у формі єдиного документа є момент його підписання, якщо інше не встановлене самим договором чи законом або не випливає із практики ділових відносин між сторонами (постанова Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №922/3783/20).
Отже, з вищевикладеного випливає, що обидві сторони договору мають бути ознайомлені про факт існування як пропозиції, так і згоди на укладення договору, а моментом його укладення є одержання оферентом відповіді від акцептанта про прийняття пропозиції.
Як встановлено судом під час розгляду справи, позивач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що він дійсно зробив пропозицію відповідачу укласти договір (оферту), а відповідач, зі свого боку, повідомив позивача про акцепт його пропозиції (підписання договору). Також, позивач не надав суду доказів, що відповідач зробив пропозицію позивачу укласти договір (оферту), а позивач, зі свого боку, повідомив відповідача у розумний строк про акцепт його пропозиції (підписання проекту договору).
Так, в матеріалах справи наявна сканована копія договору, яка візуально містить підписи і печатки сторін, проте в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження доводів позивача щодо здійснення листування між сторонами електронною поштою, в тому числі, щодо направлення документів, передбачених у п. 10.2 договору. Лист позивача (а.с. 95, т. 1), який направлений засобами поштового зв'язку та містить вимогу щодо повернення відповідачем примірнику оригіналу договору, був направлений позивачем тільки 18.10.2021, тобто поза межами строку поставки товару, який вказаний у тексті договору - 05.08.2021, та не може вважатись акцептом чи офертою у розумінні норм ЦК України відносно договору, який датований 29.07.2021.
При цьому суд зауважує, що п.10.8. договору, на який посилається позивач наголошуючи на можливості обміну між сторонами документів електронним та факсимільним зв'язком, передбачено, що такі документи мають силу оригіналу до отримання відповідних оригіналів у разі, якщо листування здійснюється шляхом обміну документами за допомогою електронних адрес постачальника та покупця, що зазначені у договорі. Проте, як вже зазначалось судом, в матеріалах справи взагалі відсутні докази, що підтверджують обставину обміну між сторонами будь-якими документами засобами електронного чи факсимільного зв'язку, відповідно, встановити обставину з яких електронних адрес та якою особою направлялись ці документи не видається можливим.
Крім цього, у суду також відсутні підстави вважати, що договір є укладеним у зв'язку з його виконанням / частковим виконанням, оскільки, як встановлено судом з матеріалів справи та пояснень сторін, за вищевказаним договором не здійснювалась ані поставка товару відповідачем, ані оплата цього товару позивачем.
До того ж, якщо слідувати поясненням позивача, то першим договір підписав відповідач, відповідно позивач мав довести суду обставину коли саме цей договір був підписаний позивачем та, відповідно, коли про цю обставину був повідомлений відповідач. Натомість, в матеріалах справи наявний лист позивача, який датований 18.10.2021, тобто після закінчення строку, встановленого у договорі для здійснення поставки - 05.08.2021, відповідно, навіть за цих умов, позивачем не доведено обставини, що відповідач згідно з ст. 644 ЦК міг вважатись зобов'язаною особою за договором.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивачем не доведена належними та допустимими доказами обставина укладення між сторонами договору поставки від 29.07.2021 №290721-Д Я1, відповідно, підстав для покладення на відповідача відповідальності у спірних правовідносинах немає, а отже у позові позивачу слід відмовити повністю.
Розподіл судових витрат
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов позивача не підлягає задоволенню, сплачений позивачем при поданні позову судовий збір слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір за подання позову покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
У зв'язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. на лікарняному з 08.09.2022 по 12.09.2022 включно, повний текст рішення складено 13 вересня 2022 р.
Суддя Д.О. Бездоля