про залишення позовної заяви без руху
12.09.2022 р. Справа № 914/2138/22
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 , місто Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця», місто Львів
про зобов'язання вчинити дії щодо надання документів товариства за 2004 - 2006 роки.
07.09.2022 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» про зобов'язання вчинити дії щодо надання документів товариства за 2004 - 2006 роки.
09.09.2022 представником позивача подано до канцелярії суду заяву про звільнення від сплати судового збору б/н від 05.09.2022 (вх.№2892/22).
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на наступне.
1. Відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Згідно частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на низку обставин, проте докази на підтвердження яких не долучені до позовної заяви.
Зокрема, у позовній заяві позивач зазначає про те, що ОСОБА_1 є учасником (засновником) ТзОВ «Латориця» з лютого 2004 року по даний час, однак подала докази її участі в товаристві лише станом на 08.11.2018, актуальних відомостей не подано.
Також позивач вказує на те, що протоколом №6 зборів учасників ТзОВ «Латориця» на яких ОСОБА_1 була відсутньою та її підпис є підробленим, обрано директором ТзОВ «Латориця» з 15.03.2004 р. ОСОБА_2 . Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 р. у справі №13/188, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2011 визнано недійсним рішення зборів учасників ТзОВ «Латориця» від 15.03.2004 р. оформленого протоколом №6.
Проте, доказів, а саме: протоколу №6 зборів учасників ТзОВ «Латориця» від 15.03.2004 р. та рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 р. у справі №13/188 до матеріалів позовної заяви позивач не долучив. Не вказано про їх долучення у переліку додатків до позовної заяви.
З метою додержання вимог пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивачу належить додати до позовної заяви докази на підтвердження обставин, про які йдеться у позовній заяві.
2. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Предметом позовних вимог є зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» надати учаснику товариства ОСОБА_1 копії документів за 2004, 2005 та 2006 роки, про отримання яких позивач звертався до товариства відповідно до заяви від 18.10.2021.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позову немайнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позову майнового характеру, встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», з 1 січня 2022 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 2 481,00 грн.
З врахуванням вищенаведеного, а також предмету позову суд зазначає, що належна до сплати сума судового збору за подання вказаної позовної заяви до господарського суду складає 2 481,00 грн.
Проте, позивач не подав доказів слати судового збору. Водночас, 09.09.2022 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору з тих підстав, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, з 01.07.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 508,00 грн, сплаті підлягає судовий збір у розмірі 7 524,00 грн, що є надмірним тягарем для позивача. До клопотання долучено копію паспорта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків - про відсутність доходів ОСОБА_1 у періоди 2018, 2019, 2020 та 2021 років, довідки відділення Пенсійного фонду України про доходи, видані пенсіонеру ОСОБА_1 , стосовно пенсії за періоди жовтень 2018 - березень 2019, січень - травень 2020, 2021 рік та січень - квітень 2022 роки, довідку АТ «Державний ощадний банк України» філії Львівського обласного управління про відсутність відкритих депозитних рахунків на ім'я ОСОБА_1 станом на 30.09.2021 та про наявність пенсійного рахунку, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.09.2022 про арешт нерухомого майна позивача з 12.09.2014.
Так, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Позивачем у справі є фізична особа, тому, суд враховує суму річного доходу позивача та порівнює його із сумою судового збору, що підлягає сплаті. Так, згідно з довідкою про дохід позивача за 2021 такий становить 49 854,30 грн, тоді як судовий збір у даній справі - 2 481,00 грн, який не перевищує 5 % від річного доходу позивача (2 492,72 грн, що зазначає і позивач у клопотанні).
Позивач безпідставно стверджує про прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2 508,00 грн, адже відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Крім цього, обставина про арешт нерухомого майна позивача з 12.09.2014 не підтверджує тяжкого майнового стану позивача в частині сплати судового збору в мінімальному розмірі.
Також суд звертає увагу, що позивачем повторно визначено розмір судового збору за подання відповідної позовної заяви, на свій розсуд, без врахування чинної ухвали суду, яка постановлялася у справі № 914/941/22.
Враховуючи зазначене, передбачених законом підстав для звільнення позивача від сплати судового збору у цій справі немає.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 18.02.2022 у справі № 910/11027/18 вказала, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення, розстрочення, чи зменшення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Скрутне матеріальне становище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо). Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім'ї, довідки про склад сім'ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом у зазначених вище нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону, тобто в даному випадку на заявника.
Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності у нього законних підстав для звільнення від сплати судового збору.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем вдруге подано ту саму позовну заяву від 18.03.2022, стосовно якої суд уже вказував виявлені недоліки, проте, такі позивачем при повторному зверненні до суду проігноровані.
Отже, позивачу слід виправити недоліки позовної заяви, для подальшого належного та об'єктивного розгляду позовної заяви судом.
У випадку відсутності вищевказаних доказів або ж неможливості їх надати в силу певних причин, позивач повинен повідомити суд про це.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статей 73, 76, 80, 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали на виправлення допущених недоліків, які зазначені у вказаній ухвалі суду.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
3.1. надання доказів перелічених у п.1 описової частини ухвали, а саме:
- докази, що підтверджують те, що ОСОБА_1 є учасником (засновником) ТзОВ «Латориця» з лютого 2004 року по даний час;
- протокол №6 загальних зборів учасників ТзОВ «Латориця» від 15.03.2004 р.;
- рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 р. у справі №13/188;
- постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2011 у справі №13/188;
3.2. надання доказів, які підтверджують сплату судового збору в сумі 2 481,00 грн.
4. Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
У зв'язку із введенням воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб згідно із Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022, який продовжено з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 року строком на 90 діб, суд звертається до учасників судового процесу з проханням надсилати всі процесуальні документи на електронну адресу суду: inbox@lv.arbitr.gov.ua. В назві файлу зазначати номер справи, прізвище та ініціали судді.
Крім того, усю інформацію щодо стану розгляду справи можна отримати в такий спосіб: (032)255-03-64 - канцелярія; (032)255-04-12 - інформаційна довідка щодо руху справ; http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/ - веб-сайт суду.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Ухвала підписана 12.09.2022
Суддя Сухович Ю.О.