79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.09.2022 Справа № 914/1369/22
За позовом:Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Львів
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Фабрікс», м. Львів
про:стягнення пені
Суддя - Крупник Р.В.
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» до ТОВ «Смарт Фабрікс» про стягнення заборгованості.
Ухвалою від 01.07.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи позивача.
Позовна заява обґрунтована тим, що 18.08.2021 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено Договір №Л/НХ-21497/НЮ, згідно із яким постачальник зобов'язався поставити покупцю товар, зазначений у специфікації №1 на суму 772377,60 грн. Умовами п. 5.4. Договору передбачено, що доставка товару проводиться партіями, одночасно в складі однієї відправки, не менше кількості вказаної в заявці, протягом не більше 15 днів з моменту подання заявки покупця, згідно п. 5.4.4. даного договору, яка вважається дозволом на доставку товару та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару.
Як стверджує позивач, на підставі поданої заявки відповідач поставив товар, однак з порушенням строку визначеного п. 5.4. Договору, час прострочення становить 24 дні. У зв'язку із цим, позивачем здійснено нарахування пені у розмірі 18537,06 грн.
Оскільки заходи досудового врегулювання спору не призвели до сплати пені, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Аргументи відповідача.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Відповідач вказує, що строком виконання зобов'язання за договором є період з 22.10.2021 по 05.11.2021 включно. Оскільки товар було доставлено 29.11.2021, то періодом прострочення є 06.11.2021 - 28.11.2021 включно. Сума нарахованої пені за цей період повинна становити 17764,68 грн.
Окрім цього, ТОВ «Смарт Фабрікс» просить суд зменшити розмір неустойки до 50%, зважаючи на виконання зобов'язань за договором у повному обсязі, незначний строк прострочення поставки товару, відсутність розмірного ряду у специфікації до договору та умовах тендерної документації, укладення між сторонами додаткової угоди про збільшення об'єму закупівлі після спірної поставки товару.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНВОЛЕНІ СУДОМ.
Згідно із рішенням тендерного комітету від 03.08.2021 (протокол №25) між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено Договір поставки №Л/НХ-21497/НЮ від 18.08.2021 (надалі - Договір), згідно із яким постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації №1 (додаток №1 до даного договору), а покупець - прийняти товар і оплатити йоговартість (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п.п. 1.2.-1.4. Договору найменування товару: Футболки Код ДК021:2015-18130000-9(Спеціальний робочий одяг),номенклатура товару, код УКТЗЕД, виробник товару, країна походження товару визначаються у специфікації №1 (додаток №1 до даного договору). Кількість товару: визначається в специфікації №1 (додаток №1). Рік виготовлення товару: не раніше 2021.
Згідно із п. 3.1. Договору ціна за одиницю товару визначається в специфікації №1 внаціональній валюті України. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у специфікації №1 (додаток №1 до даного договору).
Сума цього договору на момент його підписання становить: 772377,60 грн. (сімсот сімдесятдвітисячітриста сімдесят сім грн. 60 коп.), у т.ч. ПДВ 20% 128729,60 грн. (сто двадцять вісім тисяч сімсот двадцять дев'ять грн. 60 коп.) (п. 3.2. Договору).
Сторони погодили специфікацію до Договору, у якій передбачили поставку товару - футболок, із зазначенням їх технічних характеристик, у кількості 11392 шт. загальною вартістю 772377,60 грн. з ПДВ. Виробником товару згідно специфікації є ФОП Ольмезов С.І. , а постачальником - відповідач.
У розділі 5 Договору сторони, зокрема передбачили, що доставка товару покупцеві за цим договором здійснюється автомобільним/залізничнимтранспортом, або логістичними компаніями за рахунок постачальника. Моментом доставкитовару є дата фактичного прибуття товару за адресою, зазначеною в заявці покупця,що підтверджується товаросупроводжувальними документами (п. 5.1.).
Місце поставки товару: (НХ) Служба організації та проведення закупівель - код філії 937,79025, м. Львів, вул. Широка, 2 (п. 5.2.).
Постачальник здійснює доставку товару за адресою, зазначеною в заявці покупця (п. 5.3.).
Доставка товару проводиться партіями, одночасно в складі однієївідправки, не менше кількості вказаної в заявці, протягом не більше 15 (п'ятнадцяти) днів з моменту подання заявки покупця, згідно п. 5.4.4. даного договору, яка вважається дозволом на доставку товару та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару (п. 5.4.).
Зі сторони покупця заявку підписують з урахуванням вимог статуту покупця щонайменшедві такі уповноважені особи: директор виконавчий регіональної філії «Львівська залізниця»(особа, що виконує його обов'язки), перший заступник директора виконавчого регіональної філії«Львівська залізниця» (особа, що виконує його обов'язки), заступник директора виконавчогорегіональної філії «Львівська залізниця» (особа, що виконує його обов'язки), головний інженеррегіональної філії «Львівська залізниця» (особа, що виконує його обов'язки) (п. 5.4.2.).
Заявка покупця знакладеними двома кваліфікованими електронними підписамиуповноважених осіб, визначених в п. 5.4.2. цього договору, направляється з електронної адреси покупця: nh-mtz@railway.lviv.ua, на електронну адресу постачальника: smfabrik@ukr.net. Датоюподання заявки відповідно до п. 5.4 вважається дата відправлення її на електронну адресу постачальника (п. 5.4.4.).
Судом встановлено, що 21.10.2021 позивач направив на електронну адресу відповідача, а ТОВ «Смарт Фабрікс» отримало заявку про поставку товару №НЗІ/НЗТ-40/922 від 20.10.2021. яка підписана уповноваженим особами позивача - Лібером Б.К. та Кочаном А.С.
Згідно із п. 5.4.9. Договору у разі поставки товару, який відповідає умовам цього договору щодо кількості та якості, сторони підписують акт приймання-передачі товару, який вважається єдиним підтвердженням виконання постачальником взятого на себе обов'язку поставити товар за цим договором, іззазначенням дати фактичної доставки товару покупцеві.
30.11.2021 між сторонами підписано Акт приймання-передачі, згідно із яким відповідач 29.11.2021 поставив, а позивач прийняв товар обумовлений Договором на суму 772377,60 грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 7.2. Договору за порушення строку поставки товару за даним договором, з урахуванням фактичної дати доставки товару, передбаченої п. 5.1. цього договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Судом також встановлено, що 15.12.2021 між сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору,у якій вони, зокрема дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31.03.2022, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у Договорі, та доповнити Договір специфікацією №2 (додаток №3 до договору) на суму 154448,40 грн., у т.ч. ПДВ 20% 25741,40 грн. Окрім цього, як додаток до цієї угоди сторони підписали специфікацію №2.
У даній справі позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача пені у розмірі 18537,06 грн. за період прострочення з 06.11.2021 по 29.11.2021 включно (24 дні), оскільки поставка товару відбулася із порушенням строку, встановленого п. 5.4. Договору.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, щоміж позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено Договір поставки №Л/НХ-21497/НЮ від 18.08.2021.
Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
У специфікації до Договору сторони погодили товар, що поставлятиметься, його кількість, технічні характеристики, а також вартість у розмірі 772377,60 грн. з ПДВ. Аналогічну вартість товару, що поставлятиметься, сторони передбачили також у п. 3.2. Договору.
Як передбачено ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п. 5.4. Договору сторони передбачили, що доставка товару проводиться партіями, одночасно в складі однієї відправки, не менше кількості вказаної в заявці, протягом не більше 15 (п'ятнадцяти) днів з моменту подання заявки покупця, згідно п. 5.4.4. даного договору, яка вважається дозволом на доставку товару та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, заявка про поставку товару №НЗІ/НЗТ-40/922 від 20.10.2021направлена позивачем на електронну адресу відповідача 21.10.2021. Відтак, враховуючи положення п. 5.4. Договору, ТОВ «Смарт Фабрікс» повинне було поставити товар протягом 22.10.2021 по 05.11.2021 включно.
Разом з цим, наявним у матеріалах справи Актом приймання-передачі від 30.11.2021 підтверджується, що відповідач поставив, а позивач прийняв обумовлений Договором товар 29.11.2021.
Зважаючи на це, суд доходить висновку, що ТОВ «Смарт Фабрікс'є таким, що прострочило виконання зобов'язання за Договором. Факт прострочення поставки товару відповідачем не заперечується та визнається, про що свідчить зміст наданого ним відзиву на позовну заяву.
У поданому позові позивач просить суд стягнути із відповідача пеню за неналежне виконання останнім зобов'язання щодо поставки товару у визначені сторонами строки, яка становить 18537,06 грн.
В свою чергу відповідач зазначає, що розмір пені повинен становити 17764,68 грн., оскільки прострочення виникло за період з 06.11.2021 по 29.11.2021 включно (23 дні).
Надаючи оцінку доводам сторін, суд звертає увагу на наступне.
Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 7.2. Договору за порушення строку поставки товару за даним договором, з урахуванням фактичної дати доставки товару, передбаченої п. 5.1. цього договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Оскільки поставка товару повинна була бути здійсненою з 22.10.2021 по 05.11.2021 включно, то першим днем прострочення виконання договірного зобов'язання є 06.11.2021.
Розмір пені обраховано позивачем у розмірі 0,1% від загальної суми договору - 772377,60 грн. з ПДВ, за кожний день прострочення за період з 06.11.2021 по дату поставки товару - 29.11.2021 включно (24 дні).
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Правовий аналіз вказаних норм законодавства свідчать про те, що пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов'язання, а день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, від 10.07.2018 у справі №927/1091/17).
Із наданого позивачем розрахунку пені судом встановлено, що його було здійснено з урахуванням дня, в який відбулася поставка товару, що суперечить нормам чинного законодавства.
Враховуючи поставку товару 29.11.2021, періодом прострочення виконання договірного зобов'язання відповідачем у даній справі є 06.11.2021 - 28.11.2021 (23 дні), а розмір неустойки, яку повинен сплатити відповідач за цей період становить 17764,68 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідачпросить суд зменшити розмір неустойки до 50%, зважаючи на виконання зобов'язань за договором у повному обсязі, незначний строк прострочення поставки товару, відсутність розмірного ряду у специфікації до договору та умовах тендерної документації, укладення між сторонами додаткової угоди про збільшення об'єму закупівлі після спірної поставки товару.
В свою чергу, позивач заперечує проти зменшення розміру пені, оскільки відповідачем не доведено здійснення всіх можливих заходів щодо належного виконання зобов'язання згідно Договору, відсутності його вини, поважності причин прострочення. Наведені відповідачем доводи не містять жодних доказів, які б свідчили про винятковість даної ситуації.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно із ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.
Проаналізувавши доводи відповідача, а також заперечення позивача суд звертає увагу на те, що відповідачем не наведено поважних причин неналежного виконання зобов'язання.Так, у відзивівін посилається на те, що затримка у поставці товару зумовлена тим, що у договорі та специфікації до нього була відсутня інформація про індивідуальні ознаки товару (розмірний ряд). Оскільки усю необхідну інформацію було отримано лише 21.10.2021, він був позбавлений можливості розпочати виготовлення товару за необхідними позивачу розмірами.
Вказані доводи суд відхиляє як необґрунтовані, з огляду на те, що умовами Договору передбачено виключно зобов'язання відповідача із поставки товару та відсутня інформація про його обов'язок виготовити товар.
В укладеному Договорі сторони не погоджували окремих умов щодо виробництва товару та, відповідно, щодо впливу процесу виробництва на строки поставки товару.
Зважаючи на це, посилання ТОВ «Смарт Фабрікс» на відсутність у ньогодостатньої кількості часу для виготовлення товару є безпідставними.
Суд також зазначає, що відповідачем не наведено жодних обґрунтованих аргументів та не надано доказів на підтвердження того, що затримка із поставки товару була зумовлена затримкою із його виробництва ФОП Ольмезовим С.І .
Посилання на те, що у нього була відсутня інформація про індивідуальні ознаки товару (розмірний ряд) суд відхиляє, адже відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Таким чином, укладаючи Договір відповідач міг наголосити на необхідності включення до умов Договору (специфікації до договору) інформації щодо розміру товару, яка необхідна йому для виконання договірного зобов'язання.
Разом з цим, оскільки таких дій ним вчинено не було, підписавши договір та специфікацію до нього без жодних застережень відповідач погодився, що виконання зобов'язання буде відбуватися у погодженому сторонами порядку.
Слід врахувати і те, що обставинами, на які сторони справи можуть посилатися при розгляді питання про зменшення неустойки, є:критичний фінансово-господарський стан суб'єкта господарювання;наявність заборгованості із заробітної плати; наявність податкового боргу; зменшення прибутку підприємства;відсутність коштів на банківських рахунках;потреба в грошових коштах для підтримання технологічного процесу виробництва;монопольне становище контрагента;стягнення 3 відсотків річних та інфляційних нарахувань;існування дебіторської заборгованості (постанови Верховного Суду від 04.06.2018 у справі №908/1453/14, від 21.01.2021 у справі №927/704/19, від 30.03.2021 у справі №902/538/18,).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано жодної інформації та не доведено, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі, у зв'язку із чим не зможе здійснити оплату нарахованого розміру пені.
Відповідачем також не доведено невідповідності розміру пені наслідкам порушення, не повідомлено, які саме дії ним вчинялись задля зменшення часу прострочення поставки, а також не наведено власних інтересів, які суд міг б врахувати при ухваленні даного рішення.
Однак, вирішуючи питання про зменшення розміру пені суд також враховує і те, що прострочення поставки товару за Договором є незначним (23 дні), зобов'язання із поставки було виконане у повному обсязі, а між сторонами після прострочення поставки товару укладено Додаткову угоду №1 до Договору, у якій вони, зокрема дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31.03.2022, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у Договорі.
Окрім цього, суд не залишає поза увагою і той факт, що позивачем не доведено розмірузаподіяних йому збитків, у зв'язку із чим суд не може перевірити чи є заявлений до стягнення розмір неустойки значно завищеним перед розміром збитків.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що у даній справі наявні обставини, які мають істотне значення та дають підстави для зменшення розміру пені.
У своїй постанові від 30.03.2021 у справі №902/538/18 Верховний Суд вказав, що виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру.
У постанові від 16.03.2021 у справі №922/266/20 Верховний Суд зазначає, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.
Зважаючи на все викладене вище, з метою дотримання розумного балансу між інтересами сторін суд вважає, що розмір неустойки підлягає зменшенню на 5%, а тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 16876,45 грн. (17764,68 х 5/100 - 17764,68) пені.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2377,54 грн.
При обрахунку суми судового збору суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.04.2018 у справі №902/339/16 про те, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Керуючись ст. 4, 74, 76-80, 123, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Фабрікс» (79018, м. Львів, вул. Олени Степанівни, буд. 45 А; код ЄДРПОУ 39234237) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (79007, м. Львів, вул. Гоголя, буд. 1; код ЄДРПОУ 40081195) 16876,45 грн. пені та 2377,54 грн. судового збору.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено в нарадчій кімнаті 13.09.2022.
Суддя Крупник Р.В.