ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.07.2022Справа № 910/19678/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Заїки О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Рівнегаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про визнання недійсними односторонніх правочинів
Представники учасників справи:
Від позивача: Волощук П.Ю.;
Від відповідача: Ракітін П.С.
Акціонерне товариство "Оператор газотранспортної системи "Рівнегаз" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - відповідач) про визнання недійсними односторонніх правочинів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.01.2022.
31.12.2021 засобами поштового зв'язку АТ "Укрпошта" до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
10.01.2022 засобами поштового зв'язку АТ "Укрпошта" до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
14.01.2022 засобами поштового зв'язку АТ "Укрпошта" до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Судом у підготовчому засіданні 17.01.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 31.01.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 21.02.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви по розгляду справи по суті на 14.03.2022.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.
Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану.
Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
За наведених обставин призначене на 14.03.2022 судове засідання з розгляду справи № 910/19678/21 не відбулося з об'єктивних причин, що не залежали від суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2022 призначено судове засідання у справі № 910/19678/21 на 08.06.2022.
31.05.2022 та 02.06.2022 через електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому представник позивача просить суд провести судове засідання 08.06.2022 у Господарському суді Рівненської області.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у задоволенні клопотань Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Рівнегаз" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.
06.06.2022 через електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
08.06.2022 через електронну пошту суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.
Представник позивача в судове засідання 08.06.2022 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105492165677.
Представник відповідача в судовому засіданні 08.06.2022 не заперечував щодо відкладення розгляду справи.
Судом у судовому засіданні 08.06.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання про відкладення розгляду справи представника позивача та оголошено перерву по розгляду справи до 06.07.2022.
29.06.20222 засобами поштового зв'язку АТ "Укрпошта" до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2022 клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.07.2022 подав клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні 06.07.2022 підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.07.2022 заперечив проти задоволення позовних вимог.
Судом у судовому засіданні 06.07.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви по розгляду справи до 13.07.2022.
07.07.2022 через електронну пошту Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2022 клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів задоволено.
Присутній у судовому засіданні 13.07.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача проти позову заперечив.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
У судовому засіданні 13.07.2022, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
04 лютого 2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газорозподільної системи України» (надалі - відповідач/Оператор) та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз» (надалі- позивач/Замовник) укладено договір № 2002000113 транспортування природного газу (надалі- договір).
Відповідно до п. 2.1. договору за цим договором Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених правил позбавляє його права пред'являти претензії до Оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов'язання із відшкодування Оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю (п. 2.2 договору).
Згідно з умовами п. 2.3 договору обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності ) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями ), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.
У п. 2.4 договору зазначено, що приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.
За умовами п. 2.5 договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ у точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
Оператор, відповідно до п.2.6 договору, має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ у точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.
Взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом (п.2.8 договору).
Відповідно до п. 5.2. договору якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (далі - ФХП), визначених у Кодексі та нормативно-правових актах і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання.
У п. 5.3 договору визначено, що за порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему Оператора або передається з неї Оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього договору.
У п. 9.1 договору передбачено, що сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу.
У разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу. У разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у Замовника, а Замовник продаж природного газу Оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу (п. 9.2 договору).
За умовами п. 9.3 договору, у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.
Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.
Згідно з умовами п. 9.6 договору розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку Замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 договору, визначається за даними оператора.
У розділі 11 договору сторонами визначено порядок оформлення актів наданих послуг та актів звіряння розрахунків, зокрема:
Послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг (п. 11.1.).
Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірника акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплений печаткою Оператора (п.11.2.).
Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути Оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора (п.11.3).
Врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби) (п. 11.4).
Оператор і Замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформляється актом звірки (п. 11.5).
Відповідно до п.17.1 цей договір набуває чинності з дня його укладення, поширює дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2020 та діє до 31.12.2020. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
За доводами позивача, замовник на виконання умов договору щомісячно виставляв Оператору ГТС рахунки на оплату плати за дотримання параметрів якості природного газу, а також на підставі наявності позитивного небалансу, ТОВ «Оператор ГТС України» має перед AT «Рівнегаз» за договором транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000113 наступні грошові зобов'язання:
на підставі рахунків-фактур та актів-розрахунків додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу за параметром якості природного газу за параметром якості температури точки роси за вологою (розділ V та X Договору), зокрема, за січень - грудень 2020 року та січень-серпень 2021р., строк виконання яких настав 15 числа місяця наступного за звітним,
а саме: січень 2020 в сумі 418 948,83 грн;
лютий 2020 в сумі 195 072,72 грн;
березень 2020 в сумі 189 604,07 грн;
квітень 2020 в сумі 33 592,64 грн;
травень 2020 в сумі 3 388,17 грн;
червень 2020 в сумі 15 542,61 грн;
липень 2020 в сумі 37 278,17 грн;
серпень 2020 в сумі 75 203,60 грн;
вересень 2020 в сумі 145 736.94 грн;
жовтень 2020 в сумі 419 149,87 грн;
листопад 2020 в сумі 677 797,82 грн;
грудень 2020 в сумі 103 895, 56 грн;
січень 2021 в сумі 178 227,80 грн;
лютий 2021 в сумі 66 919,60 грн;
березень 2021 в сумі 212 893,33 грн;
квітень 2021 в сумі 540 177,79 грн;
травень 2021 в сумі 352 290, 67 грн;
червень 2021 в сумі 364 980,59 грн;
липень 2021 в сумі 480 494,46 грн та по маршруту 250 в сумі 9 228,34 грн, всього 489 722,80 грн;
серпень 2021 в сумі 460 814, 19 грн.
Всього на загальну суму 3 764 620,53 грн.
Відтак, за твердженнями позивача за період з січня 2020 року по серпень 2021 року грошові зобов'язання відповідача перед позивачем за договором складають 3 764 620,53 грн.
Відповідачем, в свою чергу, вчинені односторонні правочини із зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме заявлено про припинення зобов'язання ТОВ «Оператор ГТС України» перед AT «Рівнегаз» на загальну суму 3 764 620,53 грн за договором шляхом часткового зарахування зустрічних зобов'язань, що на думку відповідача, виникли у AT «Рівнегаз» перед ТОВ «Оператор ГТС України» у частині суми, яку Оператор ГТС позиціонує як суму основної заборгованості за договором та актами врегулювання щодобових небалансів на загальну суму 3 764 620,53грн на підставі наступних заяв:
- № ТОВВИХ-20-4529 від 21. 04.2020 на суму 159,63 грн;
- № ТОВВИХ-20- 5703 від 21.05.2020 на суму 12 034,74 грн;
- № ТОВВИХ-20-7079 від 19.06.2020 на суму 2 613,82 грн;
- № ТОВВИХ-20-8469 від 20.07.2020 на суму 621 812,00 грн;
- № ТОВВИХ-20- 11852 від 20.10.2020 на суму 59 611,18 грн;
- № ТОВВИХ-20-12977 від 19.11.2020 на суму 108 207,77 грн;
- № ТОВВИХ-20-14135 від 16.12.2020 на суму 205 067,25 грн;
- № ТОВВИХ-21-598 від 16.01.2021 на суму 103 895,56 грн;
- № ТОВВИХ-21-1982 від 16.02.2021 на суму 178 227,80 грн;
- № ТОВВИХ-21-3243 від 18.03.2021 на суму 66 919,60 грн;
- № ТОВВИХ-21-4422 від 16.04.2021 на суму 212 893,33 грн;
- № ТОВВИХ-21-5550 від 24.05.2021 на суму 540 177,79 грн;
- № ТОВВИХ-21-5685 від 21.05.2021 на суму 326,01 грн;
- № ТОВВИХ-21-6776 від 16.06.2021 на суму 352 290,67 грн;
- № ТОВВИХ-21-7757 від 15.07.2021 на суму 364 980,59 грн;
- № ТОВВИХ-21-9039 від 16.08.2021 на суму 489 722,80 грн;
- № ТОВВИХ-21-9227 від 20.08.2021 на суму 16,75грн;
- № ТОВВИХ-21-10227 від 15.09.2021 на суму 460 814,19 грн.
Позивач зазначає, що не визнає вчинення відповідачем односторонніх правочинів про зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки такі не відповідають вимогам, які ставляться до таких правочинів, визначених у статті 601 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що ним взагалі не визнається обов'язку зі сплати заборгованості за зустрічними однорідними вимогами, тобто між сторонами існує неузгодженість щодо наявності зустрічного зобов'язання, відтак відсутня безспірність заявлених однорідних вимог, а також наявна пряма заборона згідно положень ст. 602 ЦК України на здійснення зарахування зустрічних позовних вимог щодо спливу позовної давності.
Зокрема, позивач заперечує проти зарахування зустрічних однорідних вимог за договором транспортування природного газу від 04.02.2020р. №2002000113, оскільки вважає, що Оператором ГТС послуги договірної потужності не надавалися для АТ "Рівнегаз", із урахуванням змісту п.п. 8.4, 9.6. Договору, вимога ТОВ "Оператор ГТС" про оплату заборгованості за послуги балансування та перевищення замовленої (договірної) потужності в сумі 197 982 376,36 грн є неправомірною та не підлягає оплаті; має місце оформлення наданої послуги відповідачем в односторонньому порядку, з чим не погоджується позивач; акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць та рахунок на оплату не був направлений позивачу у встановленому договором порядку; сума, що пред'являється до сплати не є обґрунтованою.
Домовленість сторін за пунктом 9.6. договору, це обставина, яка виключає можливість вважати борг позивача безспірним, оскільки існує можливість останнього оспорити в судовому порядку факт надання послуги балансування, її ціну, загальну вартість щодобових небалансів та суми плати, у тому числі шляхом доведення таких чітко визначених та обґрунтованих розмірів при запереченні на позов у спорі про стягнення з боржника заборгованості за таке балансування.
У зв'язку з чим, позивач зазначав, що у провадженні Господарського суду Рівненської області знаходиться справа № 918/686/21 за позовом ТОВ «Оператор ГТС України» до AT "Рівнегаз" про стягнення заборгованості з оплати добових небалансів природного газу за лютий - березень 2021 року.
За доводами позивача, у справі № 918/686/21 AT "Рівнегаз" не погоджується з позовом, оскільки вважає: відсутня вина АТ «Рівнегаз» у виникненні небалансу, тому відсутній склад цивільного правопорушення, що виключає відповідальність відповідача у формі внесення плати за небаланс; фактично, балансуючі дії оператором газотранспортної системи не здійснювались; Позивачем не надано жодних доказів обґрунтованості вартості добового небалансу, зокрема, відсутні підтверджуючі документи щодо власної оцінки попиту на природний газ на кожну газову добу або протягом газової доби у січні 2020 року, щодо якої нібито здійснювалась балансуюча(-і) дія(-ї); відсутня формула розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу та власне будь-який розрахунок небалансу; відсутні будь-які обґрунтування закупівлі послуги балансування; документи на підставі яких Позивач обґрунтовує позовні вимоги є односторонніми та підписані самим Позивачем, жодних первинних документів на підтвердження даних та сум до стягнення, які зазначені в позовній заяві, немає.
З огляду на викладене, позивач вважає, що визначена до сплати сума за щодобовий небаланс у справі № 918/686/21 є спірною, а тому спірна сума не може бути предметом зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки вказане зарахування не підтверджується належними і допустимими доказами.
Таким чином, на переконання позивача, при вчиненні односторонніх оспорюваних правочинів про зарахування зустрічних однорідних вимог не дотримано вимог ч. 3 ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України в частині зарахування вимоги відповідача, яка є спірною, що виключає зарахування таких вимог, та є підставою для визнання такого правочину недійсним відповідно до ст. 215 ЦК України.
Також, на переконання позивача, відповідачем в рахунок зарахування зустрічних однорідних вимог заявлено зобов'язання, по якому з урахуванням положень ч.5 ст. 315 ГГК України пропущено спеціальний строк позовної давності в шість місяців.
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що у відповідності до п. 2.8. договору транспортування природного газу № 2002000113 від 04.02.2021 взаємовідносини між Замовником (яким є позивач) та Оператором (яким є відповідач) при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту авторизації. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.
Відповідач зазначає, що на виконання умов даного договору та Кодексу ГТС, за результати співставлення остаточних алокацій подачі/відбору позивачем природного газу до/з газотранспортної системи за січень 2020 року, лютий та березень 2021 року, відповідач виявив наявність у позивача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу позивача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:
- за січень 2020 року виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 126,66804 тис.куб.м (1311014 кВт*год) на загальну суму 738 110, 37 грн разом з ПДВ.
- за лютий 2021 року (01.02.2021-16.02.2021) виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 5204,03180 тис.куб.м (53861729 кВт*год) на загальну суму 60 984 271, 00 грн разом з ПДВ.
- за лютий 2021 року (17.02.2021-28.02.2021) виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 6390,63889 тис.куб.м (66143113 кВт*год) на загальну суму 46 178 628, 83 грн разом з ПДВ.
- за березень 2021 року виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 20326,89158 тис.куб.м (210383328 кВт*год) на загальну суму 147 016 845, 22 грн разом з ПДВ.
Також відповідач вказує на те, що за умовами п. 11.4. договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегульовував щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
В свою чергу відповідачем через інформаційну платформу направлено позивачу рахунки:
№ 01-2020-2002000113 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за січень 2020 року на загальну суму 738 110, 37 грн, з ПДВ;
№ 02-2021-2002000113 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року на загальну суму 60 984 271, 00 грн, з ПДВ;
№ 02-2021-2002000113 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року на загальну суму 46 178 628, 83 грн, з ПДВ;
№ 03-2021-2002000113 від 31.03.2021 на оплату за добові небаланси за березень 2021 року на загальну суму 147 016 845, 22 грн, з ПДВ.
А відтак, за доводами відповідача, у позивача перед ним утворилась заборгованість з оплати щодобових негативних небалансів за спірний період на загальну суму 254 917 855,42 грн.
Також відповідач вказує на те, що в на підставі п. 3.2. договору у Оператора є право стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності.
Вартість перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за формулою, наведеною у п. 8.4 договору.
Так, відповідачем за результатами остаточної алокації відборів та подач позивача здійснено розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:
за вересень 2020 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 400,09646 тис.куб.м всього на загальну суму 59 611,18 грн;
за жовтень 2020 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 726,26561 тис.куб.м всього на загальну суму 108 207,77 грн;
за листопад 2020 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 2 102,62983 тис.куб.м всього на загальну суму 313 275,02 грн;
за грудень 2020 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 498 722,05 тис.куб.м всього на загальну суму 498 722,05 грн;
за січень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 5 543,58480 тис.куб.м всього на загальну суму 852 949,79 грн.
У подальшому відповідачем, в порядку п. 8.4 договору, було направлено в інформаційній платформі позивачу:
- рахунок № 09-2020-2002000113/1000920 від 30.09.2020 на оплату за перевищення договірної потужності за вересень 2020 року на загальну суму 59 611,18 гривень:
- рахунок № 10-2020-2002000113/1000920 від 31.10.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за жовтень 2020 року на загальну суму 108 207,77 гривень;
- рахунок № 11-2020-2002000113/1000920 від 30.11.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за листопад 2020 року на загальну суму 313 275,02 гривень;
- рахунок № 12-2020-2002000113/1000920 від 31.12.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за грудень 2020 року на загальну суму 498 722,05 гривень;
- рахунок № 01-2021-2002000113/1000920 від 31.01.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за січень 2021 року на загальну суму 825 949,79 гривень.
За доводами відповідача, останнім направлено позивачу акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності). Акти підписані позивачем без зауважень, а відтак у позивача перед відповідачем утворилась заборгованість з оплати перевищення замовленої потужності за спірний період на загальну суму 1 805 765,81 грн.
Загалом за спірний період, як вказує відповідач, у позивача перед ним утворилась заборгованість з оплати щодобових негативних небалансів та перевищення замовленої потужності на загальну суму 256 723621,23 грн, яка не була повністю сплачена у строки та у відповідності до умов договору.
Також відповідач зазначає про необґрунтованість тверджень позивача щодо відсутності небалансу природного газу за спірний період та безпідставності відносно неправомірності вчинення відповідачем односторонніх правочинів про зарахування зустрічних однорідних вимог як таких, що суперечать положенням ст. 601 ЦК України.
Відносно твердження AT "Рівнегаз" про наявність спору щодо визначеної до сплати суми за щодобові небаланси, які є предметом розгляду судової справи №918/686/21, відповідач зазначає, що предметом спору у справі №918/686/21 є не обсяги та вартість щодобових негативних небалансів за 2020 рік та лютий-березень 2021 року, а несвоєчасна оплата AT "Рівнегаз" вартості щодобових негативних небалансів за вказані періоди.
Крім того, на думку відповідача, посилання AT "Рівнегаз" на положення п. 9.6. договору як обставину, яка виключає можливість вважати борг AT "Рівнегаз" безспірним, спростовується тим, що відповідно до даного пункту договору, сторони мають право (у разі незгоди) оскаржити в судовому порядку вартість щодобових небалансів.
Однак, на даний час, як стверджує відповідач, у господарських судах відсутній спір про оскарження AT "Рівнегаз" наявних розбіжностей щодо вартості щодобових небалансів за січень 2020 року, лютий-березень 2021 року згідно з п.9.6. договору.
А оскільки, AT "Рівнегаз" не було оспорено в судовому порядку питання щодо вартості щодобових небалансів за січень 2020 року, лютий-березень 2021 року, то трактування AT "Рівнегаз" пункту 9.6. договору, як підстави для заборони здійснення сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог є безпідставним та необґрунтованим.
Також, відповідач вказує на той факт, що Оператором ГРМ здійснювалась часткова оплата за негативні щодобові небаланси за вищезазначені періоди, про що свідчать дані Оператора ГТС, відображені в акті звірки розрахунків за щодобові небаланси за період з 01.01.2020 по 29.11.2021 за договором транспортування природного газу №2002000113 від 04.02.2020.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
У відповідності до частин 3, 5 ст. 202 ЦК України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Згідно з положеннями ст. 202, 203 ГК України зобов'язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.
Статтею 601 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Так, в силу приписів ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є особливим способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємо зобов'язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов'язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов'язані з виконанням.
Отже, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо). Такий правовий висновок, зокрема, сформовано в п. 65 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 зі справи № 914/3217/16.
Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема ст. 203 ГК України, ст. 601 ЦК України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 22.08.2018 зі справи № 910/21652/17, від 11.09.2018 зі справи № 910/21648/17, від 11.10.2018 зі справи № 910/23246/17, від 15.08.2019 зі справи № 910/21683/17, від 11.09.2019 зі справи №910/21566/17, від 25.09.2019 зі справи №910/21645/17, від 01.10.2019 зі справи № 910/12968/17, від 05.11.2019 зі справи №914/2326/18.
Отже, вирішуючи питання щодо безспірності заборгованості, суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено стороною, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому, сам факт звернення кредитора до суду не є підставою для визнання заборгованості спірною, позаяк спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб'єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї. Наявність спору в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за кредитним договором не спростовує висновку про безспірність заборгованості цього боржника. (Близька за змістом правова позиція викладена у постанові від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц Великою Палатою Верховного Суду).
Так, зокрема у постановах у справах від 28.02.2018 № 910/4312/17, від 04.07.2018 № 910/16430/16, від 05.07.2018 № 914/3013/16, від 19.07.2018 № 910/14503/16, від 26.09.2018 № 910/20105/17 та від 04.04.2019 № 918/329/18 Верховний Суд зазначив, що «зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявила одна зі сторін у зобов'язанні, здійснюється в силу положень статті 601 ЦК України та не пов'язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. Якщо інша сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду».
Крім іншого, слід зазначити, що Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 уточнив висновки норм права наступним чином.
«Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.
За дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов'язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.
Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.
Наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов'язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника.
Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.
Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором».
Відтак, відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Недійсний правочин не створює наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю (ч. ст. 216 ЦК України).
Так, позивачем зазначено, що останнім не визнається вчинення відповідачем односторонніх правочинів про зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки такі не відповідають вимогам, які ставляться до таких правочинів, визначених у статті 601 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що ним взагалі не визнається обов'язку зі сплати заборгованості за зустрічними однорідними вимогами, тобто між сторонами існує неузгодженість щодо наявності зустрічного зобов'язання, відтак відсутня безспірність заявлених однорідних вимог
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем за результати співставлення остаточних алокацій подачі/відбору позивачем природного газу до/з газотранспортної системи за січень 2020 року, лютий та березень 2021 року, виявлено наявність у позивача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу позивача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:
- за січень 2020 року виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 126,66804 тис.куб.м (1311014 кВт*год) на загальну суму 738 110, 37 грн разом з ПДВ, про що складено акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року від 31.01.2020 № 01-2020-2002000113;
- за лютий 2021 року (01.02.2021-16.02.2021) виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 5204,03180 тис.куб.м (53861729 кВт*год) на загальну суму 60 984 271, 00 грн разом з ПДВ, про що складено акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року від 28.02.2021 № 02-2021-2002000113;
- за лютий 2021 року (17.02.2021-28.02.2021) виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 6390,63889 тис.куб.м (66143113 кВт*год) на загальну суму 46 178 628, 83 грн разом з ПДВ, про що складено акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року від 28.02.2021 № 02-2021-2002000113;
- за березень 2021 року виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 20326,89158 тис.куб.м (210383328 кВт*год) на загальну суму 147 016 845, 22 грн разом з ПДВ, про що складено акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2021 року від 31.03.2021 № 03-2021-2002000113;
За умовами п. 11.4. договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегульовував щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
При цьому, в п. 2.8 договору сторони дійшли згоди, що взаємовідносини між замовником (позивач) та оператором (відповідач) при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційної платформою, визначеного Кодексом.
У п. 19.1 договору встановлено, що сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом.
Відповідно до положень пунктів 2-3 глави 1 розділу I Кодексу газотранспортної системи, який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.09.20215 № 2493 (надалі також - Кодекс ГТС), цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.
Відповідно до пункту 9 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС, замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування:
- доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи;
- замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації;
- вчинення дій з врегулювання добового небалансу.
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.4 договору).
Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.5 договору).
Відповідно до пункту 4.1 договору, замовник, зокрема, зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності.
Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів. (п. 2.6 договору).
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи на підставі інформації про виміряний за газову добу обсяг природного газу та всі його подачі та відбори, яка надається оператором газорозподільної системи, суміжним газовидобувним підприємством, газовидобувним підприємством, підключеним безпосередньо до газорозподільної системи, оператором газосховищ, оператором установки LNG та прямим споживачем, надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його подачі та відбори в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за відповідну газову добу (D) в порядку, встановленому цим розділом. Інформація про відбори в точках виходу до газорозподільних систем надається в розрізі споживачів замовника послуг транспортування.
У пункті 4 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС вказано, що відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб'єкт, на якого покладається обов'язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу.
Електронні документи (електронні повідомлення), що надаються оператором газотранспортної системи відповідно до цього розділу, повинні містити його електронний цифровий підпис і на запит замовника послуг транспортування надаються йому у паперовій формі за підписом уповноваженої особи у строк, що не перевищує 5 робочих днів.
У пункті 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС визначено, що небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації; плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу; алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.
Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.
За приписами пунктів 1, 2 Глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).
У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу.
У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.
Відповідно до пункту 19 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Аналогічно, у п. 9.3 договору вказано, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем у відповідності до умов договору через інформаційну платформу направлено позивачу зазначені вище акти врегулювання щодобових небалансів а також рахунки: № 01-2020-2002000113 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за січень 2020 року на загальну суму 738 110, 37 грн, з ПДВ; № 02-2021-2002000113 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року на загальну суму 60 984 271, 00 грн, з ПДВ; № 02-2021-2002000113 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року на загальну суму 46 178 628, 83 грн, з ПДВ; № 03-2021-2002000113 від 31.03.2021 на оплату за добові небаланси за березень 2021 року на загальну суму 147 016 845, 22 грн, з ПДВ.
Оскільки умовами договору не обмежено, а Кодексом ГТС передбачено обмін даними між сторонами (учасниками ринку) за допомогою інформаційної платформи, суд доходить висновку про належне направлення позивачу вказаних документів.
Односторонні акти врегулювання щодобових небалансів, що відповідає п. 11.4 договору, в свою чергу, з урахуванням норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1905 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 "Про затвердження типового договору транспортування природного газу" засвідчує факт здійснення господарської операції з врегулювання щодобових небалансів, що також підтверджується Податковою консультацією Державної фіскальної служби України №2637-/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 10.06.2019.
Отже, суд доходить висновку, що в розумінні умов договору та Кодексу ГТС у позивача виникли зобов'язання з оплати за добові небаланси у січні 2020 року та у лютому-березні 2021 року, зокрема, на суму 254 917 855,42 грн.
Крім іншого, відповідачем на підставі п. 3.2. та п. 8.4 договору за результатами остаточної алокації відборів та подач позивача здійснено розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці, за вересень 2020 - січень 2021 на загальну суму 1 805 765,81 грн та направлено в інформаційній платформі позивачу: рахунок № 09-2020-2002000113/1000920 від 30.09.2020 на оплату за перевищення договірної потужності за вересень 2020 року на загальну суму 59 611,18 гривень; рахунок № 10-2020-2002000113/1000920 від 31.10.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за жовтень 2020 року на загальну суму 108 207,77 гривень; рахунок № 11-2020-2002000113/1000920 від 30.11.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за листопад 2020 року на загальну суму 313 275,02 гривень; рахунок № 12-2020-2002000113/1000920 від 31.12.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за грудень 2020 року на загальну суму 498 722,05 гривень; рахунок № 01-2021-2002000113/1000920 від 31.01.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за січень 2021 року на загальну суму 825 949,79 гривень.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем направлено позивачу акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності). Акти підписані позивачем без зауважень, а відтак у позивача перед відповідачем утворилась заборгованість з оплати перевищення замовленої потужності за спірний період на загальну суму 1 805 765,81 грн.
Загалом за спірний період, як вказує відповідач, що підтверджується матеріалами справи, у позивача перед ним утворилась заборгованість з оплати щодобових негативних небалансів та перевищення замовленої потужності на загальну суму 256 723 621,23 грн, яка не була повністю сплачена у строки та у відповідності до умов договору.
При цьому, суд відхиляє посилання позивача на п. 9.6 договору як обставину, яка виключає можливість вважати борг позивача безспірним, з огляду на таке.
Так, вказаним пунктом 9.6 договору встановлено, що розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього договору, визначається за даними оператора.
Тобто, відповідно до вказаного положення договору, сторони мають право (у разі незгоди) оскаржити в судовому порядку вартість щодобових небалансів.
Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо оскарження в судовому порядку а ні обсяги щодобових небалансів за січень 2020, лютий-березень 2021 року, а ні їх вартість.
Отже, згідно з п. 9.6 договору, вартість негативних добових небалансів замовника (позивача) лишається такою, яка визначена за даними оператора (відповідача).
За таких обставин, саме існування п. 9.6 договору за відсутності факту його практичної реалізації позивачем шляхом звернення до суду з відповідним позовом не може трактуватися як обставина існування спору щодо заборгованості позивача перед відповідачем з оплати за негативний щодобовий небаланс за січень 2020, лютий-березень 2021 року.
Більше того, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем визнано наявність в останнього негативних щодобових небалансів за лютий-березень 2021 року, що підтверджується звітом АТ «Рівнегаз» про використання потужності газорозподільчої системи та стан розрахунків (звіти Форма 8в) за січень, лютий 2021 а також частково оплачено за негативний щодобовий небаланс за спірний період, про що свідчать відомості, надані АБ "Укргазбанк" у довідці №15932/48867/2021 з реєстром платежів позивача на користь ТОВ "Оператор ГТС України" за період з 01.07.2021 по 26.11.2021.
Також суд вважає, що посилання позивача на справу № 918/686/21, що перебуває у провадженні Господарського суду Рівненської області, у контексті наведеного не є доцільним, оскільки вказаний спір виник внаслідок звернення саме відповідача про стягнення з позивача заборгованості у зв'язку з несплатою останнім за добовий небаланс природного газу за договором транспортування природного газу за період січень-березень 2021, тобто, предметом спору є не об'єми та вартість щодобових негативних небалансів, а несвоєчасна та неповна оплата AT «Рівнегаз» вартості щодобових негативних небалансів.
Отже, наявність спору в суді за позовом кредитора (відповідача) до боржника (позивача) про стягнення суми заборгованості за договором не спростовує висновку про безспірність заборгованості цього боржника, що також відповідає наведеній вище позиції Верховного Суду.
З урахуванням наведеного, оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за договором від 04.02.2020 № 2000001113 транспортування природного газу та згідно актів врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року від 31.01.2020 № 01-2020-2002000113, за лютий 2021 28.02.2021 № 02-2021-2002000113, за лютий 2021 28.02.2021 № 02-2021-2002000113, за березень 2021 року від 31.03.2021 № 03-2021-2002000113 та згідно актів наданих послуг № 09-2020-2002000113/1000920 від 30.09.2020, № 10-2020-2002000113/1001020 від 31.10.2020, № 11-2020-2002000113/1001120 від 30.11.2020, № 12-2020-2002000113/1001220 від 31.12.2020, № 01-2021-2002000113/1000121 від 31.01.2021, на дату вчинення односторонніх правочинів із зарахування зустрічних однорідних вимог була іншою, ніж та, яка зазначена у заявах № ТОВВИХ-20-4529 від 21. 04.2020 на суму 159,63 грн; № ТОВВИХ-20- 5703 від 21.05.2020 на суму 12 034,74 грн; № ТОВВИХ-20-7079 від 19.06.2020 на суму 2 613,82 грн; № ТОВВИХ-20-8469 від 20.07.2020 на суму 621 812,00 грн; № ТОВВИХ-20- 11852 від 20.10.2020 на суму 59 611,18 грн; № ТОВВИХ-20-12977 від 19.11.2020 на суму 108 207,77 грн; № ТОВВИХ-20-14135 від 16.12.2020 на суму 205 067,25 грн; № ТОВВИХ-21-598 від 16.01.2021 на суму 103 895,56 грн; № ТОВВИХ-21-1982 від 16.02.2021 на суму 178 227,80 грн; № ТОВВИХ-21-3243 від 18.03.2021 на суму 66 919,60 грн; № ТОВВИХ-21-4422 від 16.04.2021 на суму 212 893,33 грн; № ТОВВИХ-21-5550 від 24.05.2021 на суму 540 177,79 грн; № ТОВВИХ-21-5685 від 21.05.2021 на суму 326,01 грн; № ТОВВИХ-21-6776 від 16.06.2021 на суму 352 290,67 грн; № ТОВВИХ-21-7757 від 15.07.2021 на суму 364 980,59 грн; № ТОВВИХ-21-9039 від 16.08.2021 на суму 489 722,80 грн; № ТОВВИХ-21-9227 від 20.08.2021 на суму 16,75грн; № ТОВВИХ-21-10227 від 15.09.2021 на суму 460 814,19 грн не надав доказів погашення цієї заборгованості, обставин відсутності зобов'язання з оплати вказаної суми, суд дійшов висновку про її безспірність.
Отже, відповідач, за наявності у нього та позивача по справі зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, вправі заявити про зарахування таких вимог.
Аргументи позивача про визнання недійсним односторонніх правочинів з підстав наявності прямої заборони зарахування в силу положень ст. 602 ЦК України - спливу скороченого шестимісячного строку позовної давності, з огляду на визначення ним правової природи договору транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000113 як договору перевезення та можливість застосування приписів ч. 5 ст. 315 ГК України, судом не приймаються до уваги через необґрунтованість та помилковість відповідних тверджень.
Суд зазначає, що договір транспортування природного газу 04.02.2020 №2002000113 в узгодженій позивачем та відповідачем редакції є договором про надання послуг, що позивачем не спростовано.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.07.2020 у справі 920/206/19, оскільки вона містить висновки щодо відмінного за суб'єктним складом, предметом та правовою природою договору.
А тому, загальний строк позовної давності щодо виконання зобов'язання за якими здійснено зустрічне зарахування не пропущено.
Інші доводи позивача суд відхиляє як необґрунтовані та такі, що також не підтверджені належними доказами та не є умовою, що виключає можливість для зарахування зустрічних однорідних вимог за оспорюваним правочином.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмові у задоволені позову повністю.
При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Рівнегаз" відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
СуддяМ.Є. Літвінова
Повний текст рішення складено та підписано 12.09.2022.