ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
м. Київ
13.09.2022Справа № 910/4766/22
За позовом Дочірнього підприємства "Шелі"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго"
про скасування повідомлення про припинення постачання електричної енергії
Суддя Котков О.В.
Представники учасників справи: не з'явилися.
17 червня 2022 року до Господарського суду міста Києва від Дочірнього підприємства "Шелі" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 15.06.2022 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток" (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:
- визнати повідомлення від ТОВ "Паверсток" вих. № 06/08/12 від 08 червня 2022 року про припинення постачання електричної енергії незаконним;
- скасувати повідомлення від ТОВ "Паверсток" вих. № 06/08/12 від 08 червня 2022 року про припинення постачання електричної енергії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване повідомлення не відповідає вимогам Правил роздрібного ринку електричної енергії та умов укладеного договору про постачання електроенергії споживачу № 32015 від 02.01.2020 року, тому є незаконним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 року позовну заяву б/н від 15.06.2022 року Дочірнього підприємства "Шелі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток" про визнання незаконним та скасування повідомлення про припинення постачання електричної енергії залишено без руху, надано Дочірньому підприємству "Шелі" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали.
У відповідності до відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором № 0105492460393 вбачається, що поштове відправлення з ухвалою суду від 22.06.2022 року у справі № 910/4766/22 у точці видачі/доставки - 28.06.2022 року.
30.06.2022 року через відділ діловодства суду від Дочірнього підприємства "Шелі" надійшла заява б/н від 27.06.2022 року "Про усунення недоліків у справі № 910/4766/22". До вказаної заяви додано заяву б/н від 27.06.2022 року "Про зміну предмету позову", в якій просить прохальну частину позову у наступній редакції: скасувати повідомлення від ТОВ "Паверсток" вих. № 06/08/12 від 08 червня 2022 року про припинення постачання електричної енергії.
Отже, предметом позовних вимог у даній справі є позовні вимоги про скасування повідомлення від ТОВ "Паверсток" вих. № 06/08/12 від 08 червня 2022 року про припинення постачання електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4766/22, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.08.2022 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго".
Представники учасників справи в підготовче засідання 09.08.2022 року не з'явилися.
02.08.2022 року на електронну пошту Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв'язку із проходженням генеральним директором ДП «Шелі» лікування за кордоном, що підтверджується посадковим талоном.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 року в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи Дочірнього підприємства "Шелі" у справі № 910/4766/22 відмовлено, підготовче засідання відкладено на 13.09.2022 року.
Представник позивача в судове засідання 13.09.2022 року не з'явився.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності господарського судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ГПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом.
Суд зазначає, що об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 року у справі № 910/16978/19 виклала висновок щодо застосування норми п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, вказавши, зокрема, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Суд відмічає, що про дату, час і місце підготовчого засідання 13.09.2022 року позивач був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105492737077.
За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів для повідомлення позивача про дату, час та місце підготовчого засідання, проте останній не з'явився в підготовче засідання 13.09.2022 року за викликом суду.
Водночас суд зауважує, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 року суд попереджав позивача про те, що у разі нез'явлення його представника у судове засідання, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України може бути залишений без розгляду.
Крім того, суд звертає увагу, що 02.04.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, яким статтю 197 Господарського процесуального кодексу України після частини третьої доповнено новою частиною (частиною четвертою) такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України».
На реалізацію зазначених положень наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020 року затверджено «Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду», яким передбачено, що учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Таким чином, учасники справи не позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції як у приміщенні суду, так і поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
При цьому, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника.
В рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Разом з цим, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Враховуючи неявку позивача, належним чином повідомленого про день, час та місце підготовчого засідання 13.09.2022 року, неповідомлення останнім про причини своєї неявки, а також неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про те, що неподання відсутнім позивачем в підготовчому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 185, ст. 202, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позовну заяву б/н від 15.06.2022 року Дочірнього підприємства "Шелі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго", про скасування повідомлення про припинення постачання електричної енергії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 13 вересня 2022 року.
Суддя О.В. Котков