ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.09.2022Справа № 910/2517/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАЛТЕЯ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ВЕЙ КАПІТАЛ»
про зміну договору у зв'язку з істотною зміною обставин
Суддя Сташків Р.Б.
Без виклику представників сторін.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву у якій Товариство з обмеженою відповідальністю «АМАЛТЕЯ» (далі - позивач) просить суд внести зміни у Договір №12/03/2021-А/1 від 12.03.2021 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАЛТЕЯ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ВЕЙ КАПІТАЛ» (далі - відповідач).
Вимоги позову мотивовані тим, що позивач та відповідач не дійшли спільної згоди щодо внесення змін в умови наведеного вище договору, що зумовило останнього звернутися з даним спором до суду в порядку до ч. 4 ст. 188 ГК України.
Ухвалою суду від 12.05.2022 вказаний позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/2517/22, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
13.06.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов. У поданому відзиві відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що матеріали справи свідчать про відсутність обставин, які б підтверджували сукупність і наявність чотирьох умов, наведених в ч. 2 ст. 652 ЦК України. Також відповідач вказує на те, що позивач не звертався до нього із пропозицією внести зміни до умов Договору №12/03/2021-А/1 від 12.03.2021.
Відповідач вважає, що даний позов було штучно подано, оскільки він звернувся до Господарського суду Херсонської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАЛТЕЯ».
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
12.03.2021 між позивачем як позичальником та відповідачем як кредитором укладено Договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №12/03/2021-А/І (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у позику на умовах фінансового кредиту. Позичальник зобов'язується використати кредит з метою, визначеною в пункті 1.5 Договору, своєчасно та в повному обсязі виплачувати кредитору проценти за користування кредитом, повернути кредитору кредит у терміни та у порядку, визначеному Договором.
Пунктом 1.5 Договору визначено, що кредит надається з метою поповнення обігових коштів позичальника і може бути використаний позичальником на будь-які цілі, що не суперечать законодавству України.
Пунктом 1.2 Договору погоджені наступні умови кредиту: валюта надання кредиту - українська гривня. Валюта, в якій обліковується кредит - долари США. Кредит може надаватись як однією сумою, так і декількома траншами, при цьому загальна сума кредиту не може перевищувати еквівалента 1000000 доларів США. Сума кредиту в гривнях визначається виходячи з встановленого курсу НБУ UAH/USD на дату надання кредиту (або його частини) відповідно до наступної формули: сума кредиту (або його частини) в доларах США * (курс НБУ UAH/USD на дату здійснення платежу (надання кредиту)) = сума кредиту в гривнях (UAH).
Пунктом 1.2.3 Договору визначено строк повернення кредиту - протягом 15 місяців, починаючи з липня 2021 року, мінімальними щомісячними платежами згідно з наступним графіком:
місяцьеквівалент мінімального щомісячного платежу (USD), що підлягає поверненнюмісяцьеквівалент мінімального щомісячного платежу (USD), що підлягає поверненню
1 (липень 2021 року)67000,007(січень2022 року)67000,00
2 (серпень 2021 року)67000,008 (лютий2022року)67000,00
3 (вересень 2021 року)67000,009 (березень 2022 року)67000,00
4 (жовтень 2021 року)67000,0010 (квітень 2022 року)67000,00
5 (листопад 2021року)67000,0011 (травень 2022 року)67000,00
6 (грудень 2021 року)67000,0012 (червень 2022 року)67000,00
13 (липень 2022 року)67000,00
14 (серпень 2022 року)67000,00
15 (вересень 2022 року)62000,00
Позичальник має право повернути будь-яку частину кредиту або всю суму (залишок) кредиту достроково, але в будь-якому випадку зобов'язаний повертати Кредит частинами, які не можуть бути меншими ніж мінімальні щомісячні платежі в еквіваленті доларів США (USD) згідно наведеного графіку. Мінімальний щомісячний платіж та будь-який інший платіж у рахунок повернення кредиту здійснюється у валюті кредиту - українська гривня (UAH). Сума кожного платежу (мінімальний щомісячний платіж та/або інший платіж в рахунок повернення кредиту в еквіваленті доларів США (USD)) сплачується у гривнях (UAH). Сума платежу у гривнях (UAH) визначається наступним чином (за наступною формулою): еквівалент платежу в еквівалентах доларів США (USD) (мінімальний щомісячний платіж або інший платіж) (UAH) * (курс НБУ UAH/USD на дату здійснення платежу) = сума платежу у гривнях (UAH).
Згідно п. 1.2.4 Договору кожен мінімальний щомісячний платіж, вказаний у п.1.2 має бути повернутий кредитору не пізніше останнього робочого дня відповідного місяця.
Відповідно до п. 1.4 Договору загальний строк кредитування - з моменту надання кредиту позичальнику до 30.09.2022 (включно).
Кредит надається позичальнику з метою поповнення оборотних коштів позичальника і може бути використаний позичальником на будь-які цілі, що не суперечать законодавству України (п. 1.5 Договору).
За умовами п. 4.2 Договору кредит надається шляхом перерахування кредитором грошових коштів на рахунок позичальника, зазначений у розділі 13 цього Договору.
Проценти нараховані за місяць позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (п. 6.2 Договору).
Договір вважаться укладеним з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань позичальником за цим договором (п. 12.3 Договору).
Матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що на виконання умов Договору відповідач перерахував на поточний рахунок позивача кредитні кошти в сумі 27748600 грн згідно з платіжним дорученням №115 від 12.03.2021.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач зазначає, що відповідний Договір він укладав з метою стабілізації свого фінансового стану та однією із умов надання кредитних коштів було надання позивачем іншим юридичним особам увійти до його складу (стати учасниками).
Позивач вказує, що відповідний формат управління ТОВ «АМАЛТЕЯ», який передбачав співпрацю учасників, скоординованість та узгодженість дій суб'єктів управління, їх спрямованість на досягнення статутної мети ТОВ «АМАЛТЕЯ» був істотною обставиною, що мала забезпечити стабілізацію господарської, виробничої та комерційної діяльності ТОВ «АМАЛТЕЯ», належне виконання господарських зобов'язань, у тому числі - виконання зобов'язань за Договором.
Позивач стверджує, що після отримання ним згідно умов Договору коштів у сумі 27748600 грн, відповідач обмежив його у вільному виборі напрямку використання цих коштів, почався тиск на позивача щодо управлінських питань та внесення змін до статуту позивача.
Фактично позивач вказує на те, що його господарська діяльність зазнала фінансових ускладнень і він звертався до відповідача із листами щодо реструктуризації платежів за Договором, однак між ним та відповідачем не було досягнуто компромісного рішення щодо внесення змін в умови Договору, що стало підставою для звернення із даним позовом в порядку ч. 4 ст. 188 ГК України та ст. 652 ЦК України.
Позивач вказує на те, що виконання Договору на тих умовах, на яких він укладений, порушить співвідношення майнових інтересів його та відповідача і позбавить позивача того, на що він розраховував при укладенні договору (погашення заборгованості перед ТОВ «ІНТЕР ВЕЙ КАПІТАЛ» та збереження нормальної господарської діяльності ТОВ «Амалтея»).
Таким чином, позивач просить суд внести зміни у Договір, наступним чином:
пункт 1.2.3 Договору №12/03/2021-А/1 від 12.03.2021 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, в частині графіку повернення кредиту, викласти в наступній редакції:
« 1.2.3 строки повернення кредиту - протягом 15 місяців, починаючи з липня 2022 року, мінімальними щомісячними платежами згідно з наступним графіком:
місяцьеквівалент мінімального щомісячного платежу (USD), що підлягає поверненнюмісяцьеквівалент мінімального щомісячного платежу (USD), що підлягає поверненню
1 (липень 2022 року)67000,007(січень 2023 року)67000,00
2(серпень 2022 року)67000,008(лютий 2023 року)67000,00
3(вересень 2022 року)67000,009(березень 2023 року)67000,00
4(жовтень 2022 року)67000,0010(квітень 2023 року)67000,00
5(листопад 2022 року)67000,0011 (травень 2023року)67000,00
6(грудень 2022 року)67000,0012(червень 2023 року)67000,00
13(липень 2023 року)67000,00
14(серпень 2023 року)67000,00
15(вересень 2023року)62000,00
пункт 1.4 Договору №12/03/2021-А/1 від 12.03.2021 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту викласти в наступній редакції:
« 1.4. Загальний строк кредитування - з моменту надання кредиту позивачальнику до 30.09.2023» ;
пункт 6.2 Договору № 12/03/2021-А/1 від 12.03.2021 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту доповнити абзацом наступного змісту:
« 6.2 Залишок заборгованості зі сплати процентів станом на 30.09.2021 в сумі, еквівалентній 45646,68 доларів США, позичальник сплачує рівними частинами протягом 6 місяців, починаючи з січня 2022 року, у строк з 1-го числа по 5-те число місяця».
Відповідач заперечуючи проти вимог позову зазначає, що зміст позовної заяви та додані до неї документи не доводять істотної зміни обставин, які існували на момент укладення Договору. Змістовний текст позовної заяви місить у собі перелік певних обставин та висловлювання власного (суб'єктивного) ставлення керівника ТОВ «Амалтея» до цих обставин. Разом з тим позов не висвітлює, в чому саме полягає суть істотної зміни обставин, чому за змінених обставин (якби вони існували на момент укладення договору) позивач не уклав би Договір.
Відповідач зазначає, що позика була надана позивачеві з метою поповнення оборотних коштів позичальника і може бути використана позичальником на будь-які цілі, що не суперечать законодавству України. Грошові кошти, отримані позивачем на підставі Договору, були використані позивачем на власний розсуд у відповідності із законодавством України, а отже згідно з умовами Договору. З моменту укладення Договору позивач частково виконував свої зобов'язання (в частині сплати процентів за користування позикою) проте жодних згадок про істотну зміну обставин, про які йдеться у позовній заяві, та пропозицій щодо внесення змін до Договору через такі істотні зміни, до відповідача не надходило. Разом з тим, цей позов виник одразу після того, як відповідач звернувся до Господарського суду Херсонської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Амалтея» (справа №923/81/22) через суттєве порушення позивачем умов Договору в частині повернення позики.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що 12.03.2021 між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №12/03/2021-А/І, яким визначено розмір кредиту та строки його повернення. Фактично даний Договір є договором позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як зазначено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).
Разом з тим законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.
Підставами для внесення змін до договору, передбаченими законом, є: істотне порушення договору його стороною (частина 2 статті 651 ЦК України), істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 ЦК України), інші випадки, встановлені договором або законом (частина 2 статті 651 ЦК України).
За змістом частин першої та другої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Аналіз статті 652 ЦК України свідчить про те, що закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.07.2018 у справі №905/3332/15, від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15.
Частина четверта статті 652 ЦК України встановлює, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Крім того, за ч. 4 ст. 652 ЦК України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Істотна зміна обставин, у свою чергу, є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов'язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків.
При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір або уклали б його на інших умовах.
Укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей, проте, під час виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.
Отже, за змістом наведених законодавчих положень зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, як і розірвання договору з цих підстав, виходячи з принципу свободи договору, є заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи цей правочин.
Разом з тим при зверненні з вимогами про зміну договору на підставі ст. 652 ЦК України на позивача у відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст.74 ГПК України покладається обов'язок довести ті обставини, на які він посилається.
Однак, суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, відповідно до яких укладений між сторонами договір може бути змінений за рішенням суду.
Доводи позивача про обмеження використання ним кредитних коштів жодним чином не підтверджено.
Так, з долучених позивачем до позову копій листів №58 від 12.05.21 та №51 від 19.04.2021 про реструктуризацію боргу за Договором, які адресовані відповідачу, вбачається, що позивач просить змінити строки погашення кредиту та відсотків за Договором посилаючись на свою фінансову неспроможність виконати умови Договору.
Однак доказів на підтвердження надсилання або вручення відповідачу відповідних листів матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Тобто, за змістом вказаної норми ризики ведення підприємницької діяльності, зокрема, ненадходження коштів від такої діяльності або надходження у розмірі меншому, ніж розраховувалось, покладаються виключно на суб'єкта такої діяльності.
З наданих позивачем пояснень у позовній заяві та долучених доказів до неї, не прослідковується підтвердження зміни істотних умов Договору, фактично суть позовної вимоги зводиться виключно до відтермінування виконання зобов'язань позивача за Договором.
З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем усіх передбачених ч.2 ст.652 ЦК України передумов в їх сукупності для внесення змін до Договору, а також не доведено винятковість випадку коли можливо внести зміни до Договору у зв'язку з істотною зміною обставин, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).
Приписами ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Однак, всупереч наведеного вище, позивачем не доведено суду обставин наведених у позові щодо наявності істотної зміни обставин та підстав для внесення змін до договору.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про внесення змін у Договір №12/03/2021-А/1 від 12.03.2021 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАЛТЕЯ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ВЕЙ КАПІТАЛ».
Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 240, 242 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Сташків Р.Б.