Справа № 646/3810/19 Номер провадження 11-кп/814/1036/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія ч.1 ст. 185 КК України
06 вересня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019220060001069 за апеляційною скаргою прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова на вирок Чевонозаводського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2021 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Харків, громадянку України, із середньою освітою, не заміжню, пенсіонерку, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , не судиму,
засуджено за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт.
Вирішено питання щодо арешту майна, процесуальних витрат та речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
28 квітня 2019 року приблизно о 8.15 год., рухаючись на велосипеді по вул. Волинській м. Харкова, зупинилася біля будинку № 20 вказаної вулиці та, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно здійснила крадіжку рослини «Туї», яка належить ОСОБА_9 , чим завдала йому матеріальну шкоду на суму 700 грн.
На вирок суду прокурор подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування закону, який не підлягає застосуванню, просять вирок суду змінити, вважати ОСОБА_8 засудженою за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Звільнити ОСОБА_8 від призначеного судом покарання на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України. В іншій частині вирок залишити без змін.
Свою апеляційну скаргу обґрунтував тим, що відповідно до ч.3 ст. 56 КК України громадські роботи не призначаються особам, які досягли пенсійного віку, тому, враховуючи, що ОСОБА_8 є пенсіонерка, їй не може бути призначено покарання у виді громадських робіт.
Також зазначив, що інкриміноване ОСОБА_8 кримінальне правопорушення вчинено 28.04.2019, до набрання чинності змін до КК України, 01.07.2020, тому, оскільки на час вчинення санкція ч.1 ст. 185 КК України передбачала більш м'яке покарання, ніж нова редакція, вважає, що, відповідно до положень ч.3 ст. 5 КК України, обвинуваченій необхідно визначити покарання відповідно до санкції ч.1 ст. 185 КК України, яка діяла до 01.07.2020.
Крім цього зазначає, що на підставі ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_10 кримінальне правопорушення є проступком, який був вчинений 28.04.2019. З моменту вчинення проступку пройшло більше 3-х років, а тому ОСОБА_10 підлягає звільненню від призначеного покарання на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, прокурора в підтримку апеляційної скарги з урахуванням внесених змін, захисника, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за обставин, встановлених судом, кваліфікація її дій за ч.1 ст. 185 КК України, є правильними, учасниками провадження не оскаржується та судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Разом з тим, доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, є слушним.
Відповідно до ч.3 ст. 56 КК України громадські роботи не призначаються особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на момент ухвалення вироку досягла пенсійного віку. Тому, виходячи з норм ч.3 ст. 56 КК України, їй не може бути призначено покарання у виді громадських робіт.
Оскільки прокурор у своїй апеляційній скарзі не ставить питання про призначення ОСОБА_8 більш суворого покарання, суд апеляційної інстанції, у даному випадку, може лише пом'якшити призначене покарання, тобто, виходячи із санкції ч.1 ст. 185 КК України, призначити покарання у виді штрафу.
Разом з цим, колегією суддів встановлено, що інкриміновані ОСОБА_8 події вчинені останньою 28.04.2019.
На час вчинення проступку санкція ч.1 ст. 185 КК України передбачала покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
На момент ухвалення вироку та його перегляду в апеляційній інстанції санкція ч.1 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
На підставі ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Тобто, враховуючи, що на момент вчинення ОСОБА_8 проступку діяв закон про кримінальну відповідальність, який передбачав більш м'яке покарання, ніж на час ухвалення вироку суду першої інстанції та його перегляду в апеляційній інстанції, тому в даному випадку, при призначенні покарання необхідно керуватися нормами КК України, які діяли на час вчинення проступку.
Враховуючи обставини справи, характеризуючі дані обвинуваченої, її вік та стан здоров'я, а також наявність обставини, яка пом'якшує покарання: щире каяття та відсутність обставин, які обтяжують покарання, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_8 необхідним та достатнім буде покарання у виді п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім цього, колегією суддів встановлено, що вчинене кримінальне правопорушення, згідно зі ст. 12 КК України, є проступком, за який передбачено покарання у виді обмеження воліта з часу його вчинення, 28.04.2019, пройшло більше 3-х років.
Відповідно до положень ч.5 ст.74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Враховуючи викладене, ОСОБА_8 має бути звільнена від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
З огляду на вказане, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду зміні.
Керуючись ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харків задовольнити.
Вирок Чевонозаводського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2021 року щодо ОСОБА_8 - змінити.
Пом'якшити ОСОБА_8 призначене покарання, визначивши його за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ОСОБА_8 звільнити від призначеного судом покарання на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України.
В іншій частині вирок суду щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4