Провадження № 22-ц/803/6828/22 Справа № 204/6957/21 Суддя у 1-й інстанції - Приваліхіна А.І. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.
13 вересня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Макарова М.О.
суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.,
ознайомившись з матеріалами справи та заслухавши доповідь судді-доповідача Макарова М.О. про проведення підготовчих дій за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2022 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося із апеляційною скаргою на заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2022 року.
Згідно статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до положень частини 3 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Апеляційна скарга Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2022 року подана з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження рішення. В апеляційній скарзі представник апелянта ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, посилаючись на те те, що копію оскаржуваного рішення Банк не отримував. При цьому, апелянт вказує, що запровадження в країні з 24 лютого 2022 року воєнного стану є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення.
Однак, вказані твердження апелянта не можна визнати поважними в даній справі, так як з матеріалів справи вбачається, що 09 червня 2022 року відповідальною особою суду на офіційну електронну адресу Банку було направлено копію оскаржуваного рішення, яку апелянт отримав цього ж дня, однак зі скаргою звернувся лише 08 вересня 2022 року, тобто з пропуском визначеного законом тридцяти денного строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Більш того, враховуючи те, що Дніпровський апеляційний суд безперервно працює, позивач знаходить в м. Києві і може безперешкодно відправити документи як поштою, так і електронною поштою, - колегія суддів вважає, що в цій ситуації введення в країні воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Аleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, пункт 27, рішення від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» (Тrukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99 від 14 жовтня 2003 року).
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу, в розумінні ст. 127 ЦПК України, оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.
Отже, встановлення процесуальних строків передбачено законом з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.
Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Враховуючи зазначене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку - десять днів з дня отримання даної копії ухвали для надання заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2022 року залишити без руху для усунення недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали, шляхом надання заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
У разі невиконання ухвали і не усунення недоліків у зазначений строк, судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді: Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко