Провадження № 33/803/833/22 Справа № 203/840/22 Суддя у 1-й інстанції - Вусик Є.О. Суддя у 2-й інстанції - Онушко Н. М.
12 вересня 2022 року м. Дніпро
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Онушко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Дніпровської митниці на постанову Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 30 червня 2022 року якою провадження стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює на посаді першого заступника голови Правління АТ “Дніпровський стрілочний завод”, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, закрито за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення, -
Вказаною постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 30 червня 2022 року провадження у справі про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України, закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду першої інстанції обгрунтована тим, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, відносно ОСОБА_1 став лист Департаменту міжнародної взаємодії від 16.12.2021 №26/26-04/7.5/831 та додані до нього копії митної декларації та рахунку - фактури, надані митними органами Узбекистану.
Суд першої інстанції встановив, що матеріали провадження не містять даних, які б підтверджували факт проведення належної перевірки посадовими особами митного органу можливих порушень АТ «Дніпропетровський стрілочний завод», як того вимагає Митний кодекс, а лише скористалися, без перевірки достовірності наданих документів, інформацією, яка їм була надана шляхом неофіційного перекладу листа митних органів Республіки Узбекистан та доданих до нього документів, що вказує на необ'єктивність, неповноту та однобічність провадження у даній справі.
Дослідивши наявні в матеріалах провадження докази, суд першої інстанції зробив висновок, що наявні у справі докази не підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Не погоджуючись з вказаною постановою, представник Дніпровської митниці подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про визнання ОСОБА_1 винуватим в порушенні митних правих, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 41 022 303,72 грн, з конфіскацією предметів правопорушення - “Шляхове обладнання та обладнання для залізничних чи трамвайних шляхів. Перевід стрілочний типа Р65 марки 1/9 проект ЛПТП665121.101 Дн. Перевід стрілочний типа Р65 марки 1/9 проект ЛПТП665121.101 Дн -01”, загальною вагою 743 100 кг, вартістю 41 022 303,72 грн.
В своїй апеляційній скарзі представник зазначив, що матеріалами справи доведено вину ОСОБА_1 у скоєному ним порушенні митних правил, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.483 МК України, що підтверджується сукупністю зібраних Дніпровською митницею Держмитслужби доказів.
Вказує, що при порівнянні інформації, наявної в імпортній декларації та інвойсі, наданих митною адміністрацією Республіки Узбекистан із відомостями, зазначеними у документах, наданих у Дніпровську митницю до митного оформлення було виявлено розбіжності в частині вартості товару та умов поставки, вивезеного з України товару.
Зазначає, що листом Департаменту міжнародної взаємодії від 16.12.2021 №26/26-04/7.5/831 на адресу Дніпровської митниці скеровано відповідь митних органів Республіки Узбекистан від 03.11.2021 року № 04-07/4-01038 разом із копіями митних декларацій типу “ ІМ 40” оформлених в Узбекистані, та рахунків-фактур, відповідно до яких загальна вартість експортованих товарів становить 1 506 000 доларів США, що на 300 000 доларів США більше ніж задекларовано в Україні.
Вказує, що відповідно до наданих Узбекистаном документів, умовами поставки товару є СРТ -ст. Ахангар Узбекской ж.д., а Дніпровській митниці під час експорту було заявлено DAP - ст. Ахангаран.
ОСОБА_1 подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що під час митного оформлення товару контролюючим органом було перевірено відповідність задекларованого товару (номенклатура, кількість, умови поставки і т.п.), та його митна вартість, згідно наданих декларантом документів.
ОСОБА_1 зазначив, що в період з січня до березня 2019 року IRON GROSS LLC здійснило оплату, тобто передплату згідно з контрактом у розмірі 1 206 000 доларів США за поставку товару, що підтверджується платіжними дорученнями, і на виконання норм податкового законодавства AT «Дніпропетровський стрілочний завод» подало відповідні податкові накладні.
Вказане підтверджує, що реалізація товару AT «Дніпропетровський стрілочний завод» здійснювалась за межі території України на законних підставах та за цінами згідно з угодою з IRON GROSS LLC. Оригінали зазначених вище документів були надані і досліджені в суді першої інстанції під час розгляду справи.
Крячко зазначив, що Iron Gross LLC або інші невідомі особи, при розмитненні товару подали до митних органів документи (рахунки - фактури), які АТ «Дніпропетровський стрілочний завод» не видавались, не направлялись з вантажем при поставці продукції Iron Gross LLC, і ним не підписувались.
Наголосив, що в наданих митними органами Республіки Узбекистан копії митної декларації типу «ІМ 40» оформленої в Узбекистані, та рахунках - фактури № 5 від 16.01.2019, №6 від 16.01.2019, №12 від 29.01.2019, №13 від 29.01.2019, №22 від 18.02.2019, №23 від 18.02.2019, №24 від 18.02.2019, №25 від 18.02.2019, №44 від 14.03.2019, №47 від 18.03.2019, №48 від 20.03.2019, №57 від 22.03.2019 до Контракту №26-2953-4181юр від 22.10.2018, відповідно до яких, загальна вартість експортованих товарів складає 1 506 000 доларів США не співпадають: умови поставки (СРТ замість DАР); різняться підписи (їх ідентичність та розташування); різниться відбиток печатки АТ «ДнСЗ» (її розташування та нахил); відрізняються відпускні ціни на продукцію та суми; вбачається зміщення по ширині аркушу посад і прізвищ підписантів; в рахунках-фактурах №22, №23, №24, №25 від 18.02.2019р., №44 від 14.03.2019, №47 від 18.03.2019, №48 від 20.03.2019, №57 від 22.03.2019, наданих АТ «ДнСЗ» для ІКХЖ СК088 ІХС, в стовпчику таблиці «найменування», вказується «колія 1524мм», натомість в фотокопіях невідомого походження замість «колія 1524» вказується «колія 1520мм».
Крім того: у митній декларації ЕDK301299 (тип документа ИМ 40) від 13.05.2019 в графі 2 значиться експортер IRON GROSS LLC, в графі 44 «Дополнительная информация/представляемые документа» окрім ИНВ№5 от 16.01.2019, ИНВ№6 ОТ 16.01.2019, ИНВ№12 от 29.01.2019, ИНВ№13 от 29.01.2019 значиться ИНВ №10-169 от 14.02.2019, ИНВ №10-170 от 14.02.2019, ИНВ №10-171 от 14.02.2019, ИНВ №10-172 от 14.02.2019; у митній декларації ЕDK 361611 (тип документа ИМ 40) від 27.06.2019 в графі 2 значиться експортер IRON GROSS LLC, в графі 44 «Дополнительная информация/представляемые документа» окрім ИНВ№22-25 от 18.02.2019, значиться ИНВ №10-182 от 20.02.2019, ИНВ №10-183 от 20.02.2019, ИНВ №10-184 от 20.02.2019, ИНВ №10-185 от 20.02.2019; у митних деклараціях ЕDK 372178 (тип документа ИМ 40) від 04.07.2019, ЕDK 372167 (тип документа ИМ 40) від 04.07.2019, ЕDK 372445 (тип документа ИМ 40) від 04.07.2019, оформлених в Узбекистані, в графі 2 значиться експортер IRON GROSS LLC. ИНВ №10-169 от 14.02.2019, ИНВ №10-170 от 14.02.2019, ИНВ №10-171 от 14.02.2019, ИНВ №10-172 от 14.02.2019, ИНВ №10-182 DSL 20/02/2019 ИНВ №10-183 от 20.02.2019, ИНВ №10-184 от 20.02.2019, ИНВ №10-185 от 20.02.2019 в матеріалах не містяться.
ОСОБА_1 наголосив, що IRON GROSS LLC або інші невідомі особи, при розмитненні товару в Узбекистані подали до митних органів документи (рахунки-фактури), які АТ «ДнСЗ» не видавались і не направлялись з вантажем при поставці продукції IRON GROSS LLC, і ним не підписувались.
Інших підтверджуючих достовірність відомостей, що містяться в наданих митними органами Республіки Узбекистан документах, в матеріалах справи немає, крім того, інформація від контрагента AT «ДнСЗ» за контрактом - IRON GROSS LLC при складенні протоколу про порушення митних правил не запитувалась та не розглядалась.
ОСОБА_1 наголосив, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, тому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Дніпровської митниці.
Суддя апеляційної інстанції, заслухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 483 МК України, відповідальність передбачена за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
Власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об'єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб'єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.
Як вбачається з протоколу про порушення митних правил №0094/11000/22 від 01 лютого 2022 року, ОСОБА_1 ставиться в провину, що він вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товару шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів специфікацій від 27.12.2018 № 2, від 28.01.2019 № 3, від 05.03.2019 № 4 до контракту від 22.10.2018 № 26-29053-4181юр, рахунків - фактур до вказаних ЕМД, а саме: № 5 від 16.01.2019, № 6 від 16.01.2019, № 12 від 29.01.2019, № 13 від 29.01.2019, № 22 від 18.02.2019, № 23 від 18.02.2019, № 24 від 18.02.2019, № 25 від 18.02.2019, № 44 від 14.03.2019, № 47 від 18.03.2019, № 57 від 22.03.2019, № 48 від 20.03.2019, що містить неправдиві відомості щодо умов поставки та вартості вищевказаного шляхового обладнання та обладнання для залізничних чи трамвайних шляхів.
Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що контракт від 22.10.2018 № 26-29053-4181юр, укладений між продавцем АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД» в особі першого заступника голови Правління ОСОБА_1 та покупцем грузинською компанією «IRON GROSS LLC» (Грузія, м. Кутаїсі, вул. Автомшенебалі, №86/6), в особі виконавчого директора ОСОБА_2 визнаний в установленому законом порядку недійсним.
Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, згідно специфікацій від 27.12.2018 № 2, від 28.01.2019 № 3, від 05.03.2019 № 4 до вказаного контракту за митними деклараціями типу «ЕК 10 АА», а саме: №UA110150/2019/204319 від 29.01.2019, №UA110150/2019/204320 від 29.01.2019, №UA110150/2019/204658 від 30.01.2019, №UA110150/2019/204659 від 30.01.2019, №UA110150/2019/210567 від 20.02.2019, №UA110150/2019/210568 від 20.02.2019, №UA110150/2019/210569 від 20.02.2019, №UA110150/2019/210570 від 20.02.2019, №UA110150/2019/214386 від 15.03.2019, №UA110150/2019/214811 від 19.03.2019, №UA110150/2019/215779 від 26.03.2019, №UA110150/2019/215780 від 26.03.2019, здійснено митне оформлення товарів «Шляхове обладнання та обладнання для залізничних чи трамвайних шляхів. Перевід стрілочний типа Р65 марки 1/9 проект ЛПТП665121.101Дн. Перевід стрілочний типа Р65 марки 1/9 проект ЛПТП665121.101Дн-01», загальною вартістю 1 206 000 доларів США. Також, у специфікаціях зазначаються умови поставки: DАР - ст. Ахангаран, Узбецькі залізниці.
Ціна контракту також підтверджується і рахунками-фактурами: № 5 від 16.01.2019 на суму 100 500 дол. США; №6 від 16.01.2019 на суму 100 500 дол. США; №12 від 29.01.2019 на суму 100 500 дол. США; №13 від 29.01.2019 на суму 100 500 дол. США; №22 від 18.02.2019 на суму 100 500 дол. США; №23 від 18.02.2019 на суму 100 500 дол. США; №24 від 18.02.2019 на суму 100 500 дол. США; №25 від 18.02.2019 на суму 100 500 дол. США; №44 від 14.03.2019 на суму 100 500 дол. США; №47 від 18.03.2019 на суму 100 500 дол. США; №48 від 20.03.2019 на суму 100 500 дол. США; №57 від 22.03.2019 на суму 100 500 дол. США до Контракту №26-2953-4181юр від 22.10.2018, на загальну суму 1 206 000 доларів США.
На підтвердження здійснення оплати Iron Gross LLC за поставку товару, згідно з контрактом, судом першої інстанції було досліджено платіжні доручення №2038457303 від 29.01.2019 на суму 201 000 дол. США; №20400045463 від 30.01.2019 на суму 201 000 дол. США; №2062180419 від 19.02.2019 на суму 402 000 дол. США; №2084938352 від 12.03.2019 на суму 201 000 дол. США; №2102718423 від 27.03.2019 на суму 201 000 дол. США, на загальну суму 1 206 000 доларів США.
Відповідно до митної декларації типу «IM 40», на яку посилається митний орган, одержувачем та декларантом виступає АТ «Алмаликський ГМК».
При цьому, вірним є посилання суду першої інстанції на те, що матеріали справи не містять доказів того, що АТ «Алмаликський ГМК» якимось чином співпрацювала з АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД» та мало відношення до укладеного між АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД» та «IRON GROSS LLC» контракту від 22.10.2018 № 26-29053-4181юр, окрім одержання товару.
Не містять матеріали справи і доказів того, що АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД» отримувало від АТ «Алмаликський ГМК» або «IRON GROSS LLC» плату за «Шляхове обладнання та обладнання для залізничних чи трамвайних шляхів. Перевід стрілочний типа Р65 марки 1/9 проект ЛПТП665121.101Дн. Перевід стрілочний типа Р65 марки 1/9 проект ЛПТП665121.101Дн-01» в розмірі 1 506 000 доларів США.
Тобто, відповідно до ст. 266 МК України АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД» виконало вказані у цій статті обов'язки, оскільки всі необхідні відомості щодо вартості та умов поставки товару були зазначені у наданих для митного оформлення документах відповідно до умов укладеного контракту.
За таких обставин, доводи представника митниці в апеляційній скарзі про те, що постанова судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року підлягає скасуванню, не заслуговують на увагу, оскільки ч. 1 ст. 483 МК України передбачає наявність прямого умислу особи на переміщення товарів через митний кордон України з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості.
Дніпровською митницею не надано жодних належних та допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а саме: об'єктивної сторони - неправомірного діяння, що виражається у здійсненні дій, направлених на переміщення товарів через митну територію України з приховуванням від митного контролю шляхом надання документів, що містять неправдиві дані щодо найменування, кількості та вартості товарів, суб'єктивної сторони - вини у формі умислу, спрямованого на вчинення дій направлених на порушення митних правил України.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.
Враховуючи викладене, вважаю, що належна перевірка матеріалів органом митниці проведена не була, а при оформленні матеріалів про порушення митних правил не були дотримані вимоги закону про всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи.
З огляду на викладене, вважаю, що суд першої інстанції обґрунтовано зробив висновок про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Істотних порушень вимог процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які є підставою для зміни чи скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено, тому вважаю за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу представника Дніпровської митниці на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року про закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 Митного кодексу України - залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року про закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 Митного кодексу України - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Онушко