печерський районний суд міста києва
Справа № 757/58282/21-ц
"20" липня 2022 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Остапчук Т.В.,
при секретарі - Луста В.І.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
Кальцев (далі - заявник, ОСОБА_2 ) звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якому просить накласти арешт на наступне нерухоме майно:
- на Ѕ частки квартири, загальною площею: 297,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . В обґрунтування заяви ОСОБА_2 зазначає, що в провадженні Печерського районого суду м. Києва перебуває цивільна справа з вимогами про намір звернутись до ОСОБА_1 з позовною заявою про встановлення встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюби, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного сумісного майна, предметом якого, серед іншого, буде вищевказане нерухоме майно. Відтак, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, оскільки є підстави вважати, що нерухоме майно може бути відчужене власником на користь третіх осіб, що може суттєво вплинути на майнові права позивача.
Частиною 1 статті 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дати надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
З матеріалів заяви про забезпечення позову та доданих до них матеріалів вбачається, що 11.09.2021 року ухвалою Печерського районого суду м. Києва у справі №757/58282/21-ц накладено арешт шляхом заборони розпорядження на нерухоме майно, зареєстроване на праві власності за ОСОБА_1 , в тому числі на Ѕ частки квартири, загальною площею: 297,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, від 27.06.2022 року ОСОБА_2 на праві власності належать Ѕ частки квартири, загальною площею 297,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.ч. 5-7 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Враховуючи викладене, з метою запобігання можливого відчуження майна, яке буде предметом майбутнього позову, заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1-3 статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Враховуючи предмету позову та захід забезпечення позову, відсутність підстав щодо існування розміру збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову, суд приходить до висновку, що на даній стадії зустрічне забезпечення судом не застосовується.
При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, учасники справи мають право подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову, яке вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 272, 353, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову- задовольнити
Накласти арешт на Ѕ частки квартири, загальною площею: 297,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . Заявник - ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 ; РНОККПП НОМЕР_2 .
Зацікавлена особа - ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення для виконання ухвали три роки.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Т.В. Остапчук