вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" вересня 2022 р. Справа№ 911/3410/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Корсака В.А.
Кропивної Л.В.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
розглянувши апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 11.05.2022 у справі №911/3410/21 (суддя Бацуца В. М.) за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" до Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради про стягнення 88 092,91 грн.
ВСТАНОВИВ наступне.
АТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії АТ "Укртелеком" звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до УСЗН Васильківської МР про стягнення 88 092, 91 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем передбачених законом зобов'язань з відшкодування витрат за надані позивачем телекомунікаційні послуги окремим категоріям громадян, які користуються правом на пільги.
Рішенням Господарського суду Київської області від 11.05.2022 у справі №911/3410/21 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 88 092 (вісімдесят вісім тисяч дев'яносто дві) грн 91 (дев'яносто одна) коп. основної заборгованості та судові витрати 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 (нуль) коп. судового збору.
При прийнятті вказаного рішення суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем обставин порушення відповідачем зобов'язань з відшкодування витрат за надані позивачем телекомунікаційні послуги окремим категоріям громадян, які користуються правом на пільги.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В апеляційній скарзі апелянт вказує про необґрунтованість позовних вимог з причини не укладення між позивачем та відповідачем договору про порядок відшкодування витрат на надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян за рахунок коштів місцевого бюджету на 2020 рік.
За доводами скаржника, оскільки, відповідно до Бюджетного кодексу України та Положення "Про управління соціального захисту населення Васильківської міської ради", рахунки управління знаходяться в органах Казначейства, Казначейська служба в особі Васильківського управління державної казначейської служби України здійснює платежі за дорученням розпорядників бюджетних коштів за наявності відповідного бюджетного зобов'язання, тобто за наявності договору між управлінням та ПАТ "Укртелеком", який у даному випадку відсутній.
Позивачем подано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечив проти задоволення її вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
У період з 01.07.2020 р. по 31.05.2021 р. позивачем було надано відповідним категоріям споживачів телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на загальну суму 158 684, 67 грн (з урахуванням корегувань нарахувань у квітні та травні 2021 р.), що підтверджується розрахунком заборгованості УСЗН Васильківської МР по витратах, понесених АТ "Укртелеком" за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з 01.07.2020 р. по 31.05.2021 р. станом на 17.11.2021 р., актом звірки розрахунків (форма № 3-пільга) станом на 01.08.2020 р., актом звірки розрахунків (форма № 3-пільга) станом на 01.09.2020 р., актом звірки розрахунків (форма № 3-пільга) станом на 01.10.2020 р., актом звірки розрахунків (форма № 3-пільга) станом на 01.11.2020 р., актом звірки розрахунків (форма № 3-пільга) станом на 01.12.2020 р., актом звірки розрахунків (форма № 3-пільга) станом на 01.01.2021 р., актом звірки розрахунків (форма № 3-пільга) станом на 01.02.2021 р., актом звірки розрахунків (форма № 3-пільга) станом на 01.03.2021 р., актом звірки розрахунків (форма № 3-пільга) станом на 01.04.2021 р., актом звірки розрахунків (форма № 3-пільга) станом на 01.05.2021 р., актом звірки розрахунків (форма № 3-пільга) станом на 01.06.2021 р., актом звірки розрахунків (форма № 3-пільга) станом на 01.07.2021 р., розрахунками видатків позивача на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за період з липня 2020 р. по травень 2021 р., наявними у матеріалах справи.
На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" № 117 від 29.01.2003 р. позивачем протягом серпня 2020 р. - червня 2021 р. направлялися на адреси відповідача (в тому числі на електронну) листи № 82і250/58-858 від 06.08.2020 р., № 82і250/58-973 від 07.09.2020 р., № 82і250/58-1160 від 05.10.2020 р., № 82і250/58-1263 від 05.11.2020 р., № 82і250/58-1435 від 05.12.2020 р., № 82і250/58-20 від 06.01.2021 р., № 82і250/58-165 від 06.02.2021 р., № 82і250/58-440 від 06.03.2021 р., № 82і250/58-808 від 06.04.2021 р., № 82і250/58-1171 від 06.05.2021 р., № 82і250/58-1837 від 06.07.2021 р., № 82і250/58-1475 від 04.06.2021 р. з розрахунками вартості послуг, наданих пільговикам (форма " 2-пільга") для належного оформлення актів звіряння розрахунків згідно з формою " 3-пільга".
У січні 2020 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 82і250/59-88 від 08.01.2020 р., у якому, зокрема, просив підписати та повернути 1 екземпляр договору про порядок відшкодування пільг за телекомунікаційні послуги на 2020 рік. Факт надсилання та отримання зазначеного листа відповідачу підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0500073227120 від 21.01.2020 р. та відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявними у матеріалах справи.
У лютому 2021 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 82і250/58-165 від 06.02.2021 р., яким, зокрема, надіслано проект договору про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян на 2021 рік.
У відповідь на вищезазначений лист позивача, відповідач у листі № 05-664/09 від 24.02.2021 р. зазначив, що 06.11.2020 р. відповідачем був складений та надісланий позивачу проект договору "Про порядок відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян за рахунок коштів місцевого бюджету на 2021 рік" у двох примірниках, при цьому, відповідачу не підходить договір, запропонований позивачем.
У квітні 2021 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 82і250/58-747 від 06.04.2021 р., у якому просив підписати та повернути один примірник договору про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян на 2021 рік.
У відповідь на вищезазначений лист позивача, відповідач у листі № 05-1557/09 від 07.05.2021 р. зазначив, що позивачем не надано відповіді на проект договору "Про порядок відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян за рахунок коштів місцевого бюджету на 2021 рік", складений та надісланий позивачу 06.11.2020 р., і у зв'язку із відсутністю договору кошти на відшкодування відповідних витрат не враховані у місцевому бюджеті.
У липні 2021 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 27 (№ 11/158) від 14.07.2021 р., у якій пропонував до 27.07.2021 р. у добровільному порядку сплатити існуючу заборгованість у розмірі 158 684, 67 грн за надані та не відшкодовані позивачу витрати, понесені внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, а також у термін до 27.07.2021 р. проінформувати про результати розгляду зазначеної претензії.
У відповідь на претензію позивача № 27 (№ 11/158) від 14.07.2021 р., відповідач у своєму листі № 05-2480/09 від 06.08.2021 р. зазначив, що усі дії управління, пов'язані з перерахуванням бюджетних коштів здійснюється Державною казначейською службою України за наявності укладеного договору, який не був укладений між позивачем та відповідачем у 2020 р. та 2021 р., проекти яких в свою чергу надсилалися відповідачем позивачу для підписання.
Між позивачем та відповідачем 29.10.2021 р. було укладено договір № 09-131/07 про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян за рахунок коштів місцевого бюджету.
У листопаді 2021 р. позивачем було складено акт звіряння заборгованості відповідача по витратах, понесених позивачем, за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з 01.07.2020 р. по 31.05.2021 р., відповідно до якого станом на 17.11.2021 р. заборгованість відповідача склала 158 684, 67 грн. Вказаний акт звіряння заборгованості був надісланий відповідачу для належного оформлення та повернення позивачу, що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 1750003883941 від 17.11.2021 р., відомостями з сайту "Укрпошта" про вручення поштового відправлення відповідачу.
Крім того, станом на 22.12.2021 р. (після звернення позивача в суд із даним позовом) відповідачем було лише частково профінансовано - відшкодовано позивачу вищевказані витрати, понесені внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 123 578, 97 грн, з яких 70 591, 76 грн враховано в погашення існуючої заборгованості за телекомунікаційні послуги, надані позивачем на пільгових умовах, у період з січня 2021 р. по травень 2021 р., що підтверджується платіжним дорученням № 1383 від 22.12.2021 р. на суму 123 578, 97 грн з призначенням платежу "0813032;2730: Надання пільг окремим категоріям громадян з послуг зв'язку згідно акта звірки на 01.11.2021 р., дог. від 29.10.2021 р. № 09-131/07", наявним у матеріалах справи.
Предметом даного позову є вимога про стягнення з відповідача 88 092, 91 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.
Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що виключно Законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Пільги з оплати за послуги зв'язку для окремих категорій осіб встановлюються відповідно до приписів Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань"; "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та "Про охорону дитинства".
У відповідності до частини третьої статті 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року №295, установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу регулюються Бюджетним кодексом України.
Згідно зі статтею 2 Бюджетного кодексу України видатки бюджету - це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.
Положеннями статті 30 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено статтею 87 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 9 статті 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі на державні програми соціальної допомоги.
У відповідності до підпункту "б" пункту 4 статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст, республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема, державні програми соціального захисту.
За змістом статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 97 Бюджетного кодексу України).
Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256 (далі Порядок).
Пунктами 2, 3 Порядку передбачено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).
Згідно пункту 5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), зокрема, щодо пільг з послуг зв'язку.
З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, Кабінет Міністрів України постановою від 29 січня 2003 року № 117 затвердив Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі Положення).
Згідно пункту 3 Положення Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації про осіб, які мають право на пільги та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; вносять до Реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, підприємствам та організаціям, що надають послуги.
Пунктом 11 Положення визначено, що уповноважений орган щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга"; 3) до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга"; Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами "4-пільга" та "6-пільга".
З огляду на викладене, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, при цьому, такі зобов'язання виникають безпосередньо із законів України.
Враховуючи те, що позивачем, як оператором телекомунікації, в період з 01.07.2020 р. по 31.05.2021 р. надано телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян за пільговими тарифами на загальну суму 158 684, 67 грн, однак відповідач не виконав в повному обсязі своїх зобов'язань з відшкодування понесених позивачем втрат внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у спірному періоді на суму 88 092,91 грн, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Доводи апелянта щодо безпідставності позовних вимог у зв'язку з відсутністю укладеного договору про порядок відшкодування витрат на надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян за рахунок коштів місцевого бюджету на 2020 рік отримали належну правову оцінку та були вмотивовано відхилені судом першої інстанції через те, що чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов'язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.
Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 17.04.2018 у справах №927/291/17, №906/621/17, №911/4249/16, Касаційний господарський суд у постановах зі справ від 16.01.2020 № 911/1165/19, від 28.10.2019 №911/2575/18, від 24.07.2018 №907/609/17, від 04.07.2018 №908/938/17, від 27.06.2018 №905/280/17, від 26.06.2018 №924/781/17, від 21.06.2018 №915/1561/17, від 18.06.2018 №909/519/17, від 06.06.2018 №911/1541/17, від 05.06.2018 №922/2141/17, від 04.06.2018 №905/2074/17, від 23.05.2018 №909/1014/16, від 08.05.2018 №908/657/17, від 07.05.2018 №921/442/17-г/7, від 13.04.2018 №908/985/17, від 05.04.2018 №921/373/17-г/14, від 27.03.2018 №925/246/17, від 23.03.2018 №904/6252/17.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 11.05.2022 у справі №911/3410/21 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено: 12.09.2022 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді В.А. Корсак
Л.В. Кропивна