Справа 484/2020/21
Провадження № 2/484/61/22
про відкладення справи
13.09.2022 року суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Літвіненко Т.Я. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання заповіту удаваним та встановлення його нікчемності
Ухвалою від 11.01.2022 підготовче провадження у справі закрите та справа призначена до судового розгляду на 10.02.2022.
Під час судового розгляду 10.02.2022, в якому представник позивача ОСОБА_3 брала участь в режимі відео конференції, були задоволені клопотання останньої про витребування документів у справі та виклик свідків, які проживають у Первомайському району Миколаївської області, розгляд справи відкладений на 02.03.2022.
Судове засідання 02.03.2022 відкладене за клопотанням представника позивача, яка повідомила, що через запровадження воєнного стану в Україні не може бути присутньою в судовому засіданні.
04.05.2022, 02.06.2022, 27.06.2022, 12.07.2022, 17.08.2022, судове засідання відкладене за клопотанням представника позивача, яка повідомила, що не може бути присутньою в судовому засіданні, оскільки перебуває за межами України. Крім того, мотивуючи клопотання про відкладення розгляду справи, представник позивача вказала, що їй не відома доля свідків у справі.
13.09.2022 до суду знову надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, призначеного на 13.09.2022, в якому ОСОБА_3 вказала, що не може бути присутньою в судовому засіданні через те, що перебуває за межами України, їй не відома доля свідків у справі, отже вона не може забезпечити їх явку до суду. Жодних доказів на підтвердження поважності неявки в засідання вона не надала.
Позивач та його законний представник до суду також не з'явились, жодних заяв та клопотань суду не надали. Причини неявки не відомі.
Представник відповідача, ОСОБА_4 , в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просив судове засідання провести без його участі та участі відповідача і відмовити в задоволенні позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов наступного.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан. Указами Президента України від 14 березня 2022 року за №133/2022, від 18 квітня 2022 року за №259/2022 та від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні, в тому числі, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Таким чином, Указами Президента України воєнний стан введено на всій території України.
Статтею 1Закону України«Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені (стаття 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Частинами першою-третьою статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Рада суддів України в пункті 1 Рішення №9 від 24 лютого 2022 року звернула увагу усіх судів України на те, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 240 ЦПК України).
При цьому судом також враховується те, що якщо представник позивача не може взяти участь в судовому засіданні, вона може подати заяву про розгляд справи за її відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Крім того, згідно вимог ст.. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у приміщенні іншого суду, який зазначається учасником справи у відповідному клопотанні, або під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) з використанням власних технічних засобів.
Згідно ст.. 91 ЦПК України виклик свідків здійснюється судом.
Викладене вище вказує на те, що перебування представника позивача за межами України та необізнаність про долю свідків у справі не є поважними причинами неявки представника позивача в судове засідання.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи через неявку учасників справи на 29.09.2022р. на 11.00год.
Згідно п.10 ч.3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) за умови, якщо відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Керуючись ст.. 2, 212, 248-261 ЦПК України, суд
Відкласти розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання заповіту удаваним та встановлення його нікчемності на 29.09.2022р. на 11.00год.
Роз'яснити, що у разі повторної неявки позивача, представника позивача в судове засідання суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду;
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала суду не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СУДДЯ: Т.Я. Літвіненко