Справа №487/2657/22
Провадження №1-кс/487/2083/22
12.09.2022 Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022152030001301 за ч. 1 ст. 121 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ,-
12.09.2022 слідчий СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням погодженим прокурором Окружної прокуратури м.Миколаєва ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
У клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий зазначає, що в провадженні СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12022152030001301 від 10.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Підставою для внесення клопотання стало обґрунтована підозра ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України. Також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового слідства та суду; впливати на потерпілого, свідків у вказаному кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якої міри запобіжного заходу ніж тримання під вартою, просив про задоволення клопотання.
В судовому засіданні захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, просив в його задоволенні відмовити. Зазначав, що прокурором не обґрунтовані та недоведені заявлені ризики, яким можливо запобігти більш м'яким запобіжним заходом ніж тримання під вартою. Просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 зазначив, що провину у скоєнні кримінального правопорушення визнає, має намір примиритися з потерпілим, відшкодувати завдану шкоду. Просив обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів клопотання вбачається, що в проваджені СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження № 12022152030001301 за підозрою ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.09.2022 приблизно о 23:00 години, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_5 перебував за адресою: АДРЕСА_1 за місцем фактичного мешкання потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час вживання алкогольних напоїв у приміщенні кухні за вищевказаною адресою, в ході виниклої під час розмови сварки у ОСОБА_5 на ґрунті особистих неприязних відносин, виник раптовий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 .
Реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та маючи можливість передбачити їх суспільно-небезпечні наслідки, знаходячись навпроти ОСОБА_8 , у положені стоячи, ОСОБА_5 рукою зібраною у кулак наніс удар в область голови потерпілого, в результаті чого останній впав на підлогу
Після чого, ОСОБА_5 залишив приміщення будинку та опинився за територією домоволодіння. В подальшому, у напрямку до ОСОБА_5 направився ОСОБА_8 ..
В свою чергу, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , перебуваючи навпроти будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , стоячи навпроти потерпілого ОСОБА_8 продовжив наносити удари руками та ногами у різні частини тіла, ОСОБА_8 ..
В результаті чого, потерпілий ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої травми голови, тупої травми лівої половини грудної клітини, лівобічного напруженого пневмотораксу, підшкірної емфіземи, гематоми лівої половини обличчя, перелому 7-10 ребер з лівої сторони, що відповідно до наказу МОЗ №6 від 17.01.1995 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» за критерієм небезпеки для життя, в момент спричинення, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
10.09.2022 по вищевказаному кримінальному провадженню в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
10.09.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: Витягом з ЄРДР за № 12022152030001301 від 10.09.2022 року; Рапортом ЧЧ Миколаївського РУП від 10.09.2022 року; Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.09.2022 року; Протоколом огляду місця події від 10.09.2022 року; Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.09.2022 року; Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 10.09.2022 року; Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 10.09.2022 року; Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 10.09.2022 року; Повідомленням про підозру від 10.09.2022 року.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин …».
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що докази надані стороною обвинувачення доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
З матеріалів кримінального провадження та пояснень наданих в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до переконання про доведення прокурором існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, про що свідчить наступне: ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, офіційно не працевлаштований, у зв'язку з чим може переховуватися від органів досудового слідства та суду.
Разом з цим, згідно з положеннями ч.4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, у разі якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Клоот проти Бельгії" (Clootv. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яким запобіжним заходом, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
В рішенні Європейського суду з прав людини «Ходорковський проти Роси» зазначено, що при оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошення видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними.
Згідно п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.
У відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Враховуючи викладені обставини, дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, є пенсіонером, провину у скоєнні кримінального правопорушення визнає, слідчий суддя приходить до переконання, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти зазначеному ризику, можливо шляхом застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період часу, в межах строку досудового слідства, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Аналізуючи викладене, а також враховуючи положення ч.4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя визначає, що хоча матеріали клопотання і містять дані, які можуть вказувати на обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, однак прокурором не доведено недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу, у зв'язку з чим, обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням викладених обставин та даних про його особу, є невиправданим.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 186, 193, 194, 309, 370, 372, 376 КПК України,-
В задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Миколаєва, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому в період часу з 22.00 год. до 06.00 год. залишати житло без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді , яке розташоване за адресою : м.Миколаїв Велика Корениха СТ "Алые паруса".
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 10.11.2022 наступні обов'язки:
1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим, у вказаному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Запобіжний захід - нічний домашній арешт встановлюється до 10.11.2022.
Попередити ОСОБА_5 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неїможе бути накладено грошове стягнення в розмірівід 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.3 ст. 202 КПК України негайно звільнити ОСОБА_5 з під варти та зобов'язати ОСОБА_5 невідкладно прибути до місця свого проживання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 13.09.2022 о 11.40 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1