Справа № 127/19169/22
Провадження № 1-кп/127/657/22
13.09.2022 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12022020020000526 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого не офіційно на будівництві, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася. Відповідно до Указу Президента України від 17.05.2022 №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Так, 02 червня 2022 року в період часу з 15 год. 00 хв. по 15 год. 20 хв., ОСОБА_4 знаходився по вул. Макаренка у м. Вінниці біля диспетчерського вагончику, де він через незачинені двері помітив рюкзак. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на таємне викрадення вказаного рюкзака.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що його дії є прихованими для сторонніх осіб та власника рюкзака, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно зайшов через відчинені двері диспетчерського вагончика, звідки вчинив крадіжку рюкзака темно-зеленого кольору належного ОСОБА_5 в середині якого знаходились пудра з надписом на корпусі «TWO WAY CAKEJMGC9914», гаманець бежевого кольору, що не представляють матеріальної цінності, мобільний телефон ТМ «Хіаоmі» серії «Redmi» моделі «Note8T» в корпусі синього кольору, бездротовими навушниками марки «Redmi» в корпусі чорного кольору та грошові кошти в сумі 1000 гривень.
Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Відповідно висновку експерта №3902-3904/22-21 від 23.06.2022 вартість мобільного телефону ТМ «Хіаоmі» серії «Redmi» моделі «Note8T» в корпусі синього кольору становить 3705,00 гривень та відповідно до висновку експерта № 5614-5616/22-21 від 24.08.2022 вартість навушників ТМ «Redmi AirDots 2» моделі «TWSEJ061LS» в кейсі чорного кольору становить 445,76 грн., рюкзак-сумка ТМ «Emilio Bonetti” артикул 254210 (2000000039374) чорного кольору з текстильного матеріалу (100% поліестр), розмір 24x32x11 становить 201,47 грн., пудра «Two Way Cakejmgc9914» та гаманець.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 5352 гривні 23 копійки.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Додатково пояснив суду, що напередодні він взяв в борг у потерпілої ОСОБА_5 двадцять гривень. ОСОБА_4 02.06.2022 близько 15 год. до потерпілої з метою повернення боргу, однак останньої за місцем її роботи не було, у диспетчерському вагончику, який знаходиться по вул. Макаренка у м. Вінниці. Обвинувачений через незачинені двері вказаного вагончика помітив рюкзак, який ОСОБА_4 викрав та пішов за адресою свого проживання. Уже будучи вдома обвинувачений помітив, що в рюкзаку наявні телефон, навушники, гаманець, пудра та грошові кошти. В подальшому вийняв з рюкзака мобільний телефон та грошові кошти, які поклав на тумбочці, однак вранці прокинувшись помітив їх відсутність. ОСОБА_4 запевняв суд, що він щиро кається у вчиненому та просив суворо його не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Вислухавши думку прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Також судом з'ясовано чи правильно розуміє обвинувачений ОСОБА_4 зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності його позиції. Одночасно обвинуваченому ОСОБА_4 роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання щодо обрання обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
При обранні виду та міри покарання ОСОБА_4 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та конкретні обставини справи.
Відповідно до вимог УІАП ГУНП у Вінницькій області від 08.06.2022 про наявність судимостей судом встановлено, що ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України є особою раніше не судимою.
Згідно характеристики, виданої 30.06.2022 головою квартального комітету «Добробут» № 249 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За час проживання за вказаною неодноразово надходили скарги на останнього від сусідів та членів родини на його неналежну поведінку та антигромадський спосіб життя.
Згідно довідки КЗ «ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка» № 29/3166 від 21.06.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даними архіву лікарні, картотеки диспансерного відділення та статистичного відділу станом на 17.06.2022 року на лікуванні не перебував та за медичною психіатричною, неврологічною та нейрохірургічною допомогою не звертався.
Згідно довідки КП ВОНД «Соціотерапія» №1168 від 08.06.2022, ОСОБА_4 , на диспансерному наркологічному обліку в даному закладі не перебуває.
Суд також приймає до уваги наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає щире каяття.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
За приписами ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
В рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою».
Загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
При призначенні покарання суд враховує конкретні обставини кримінального провадження, за яких вчинено діяння, а також дані про особу ОСОБА_4 , який працевлаштований не офіційно, не одружений, наявність обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття, та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого. Прийнято до уваги позицію потерпілої, яка не наполягала на призначенні суворого покарання для обвинуваченого.
Відтак, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно призначити покарання у межах санкції, визначеної ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на певний строк із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Згідно ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 1836 (одна тисяча вісімсот тридцять шість) гривень 25 копійок, оскільки їх проведення було обумовлено розслідуванням скоєного ним кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до положень статті 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 65 - 67, 185 КК України, ст. ст. 349, 371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку - з 13.09.2022.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 1836 (одна тисяча вісімсот тридцять шість) гривень 25 копійок.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.06.2022 року на майно, яке було вилучене 06.06.2022 під час огляду місця події, а саме: пудреницю синього кольору з надписами «TWO WAY CAKE» на передній кришці із написом «ІMСC9914», яку поміщено до паперового конверту, та безпровідні навушники чорного кольору марки «Ксіомі», які поміщено до спеціального пакету НПУ №SUD1048954.
Речові докази по кримінальному провадженню № 12022020020000526, а саме:
- пудреницю синього кольору з надписами «TWO WAY CAKE» на передній кришці із написом «ІMСC9914» та безпровідні навушники чорного кольору марки «Ксіомі» - повернути потерпілій ОСОБА_5 .
Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України, вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
Суддя: