справа № 198/184/22
провадження № 2/0198/101/22
06.09.2022 року Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Ткаченко Т.О., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки адвоката Калетнік М.Ю. (в режимі відеоконференції), розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Юр'ївка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про внесення змін до актових записів про народження дітей,
08 липня 2022 року адвокат Калетнік М.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про внесення змін до актових записів про народження дітей.
В обґрунтування позову позивачка зазначила, що з 24 листопада 2007 року перебувала у шлюбі з відповідачем, який 08 грудня 2014 року рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області розірвано. Сторони мають двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оскільки відповідач впродовж тривалого часу ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не приймає участі у житті дітей, не піклується про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, добровільно аліменти на утримання своїх дітей не сплачує, позивачка звернулась до суду та просить внести зміни до актових записів про народження дітей, змінивши прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ». При цьому діти проти зміни прізвищ не заперечують.
Ухвалою від 14.07.2022 у справі відкрито загальне позовне провадження.
29.07.2022 відповідач надав заперечення проти позову (відзив на позов), в яких повідомив, що аліменти сплачує навіть в більшому розмірі, ніж належить за рішенням суду про стягнення аліментів за відповідний період. Зазначив, що регулярно надає матеріальну допомогу дітям, по можливості намагається з ними спілкуватись, але мати дітей створює в цьому перешкоди.
16.08.2022 представник позивачки надала відповідь на заперечення, яка по суті зводиться до аналізу невідповідності поданих відповідачем заперечень формальним вимогам ст. 178 ЦПК України.
17.08.2022 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги, пояснивши, що з 2014 року шлюбні та сімейні стосунки з відповідачем припинено, діти залишилася проживати з матір'ю. Після розлучення відповідач вихованням та розвитком дітей не займався, лише іноді з ними на короткий час зустрічався, телефонував, а в цьому році зустрічі та дзвінки зовсім припинились. Систематична відсутність відповідача у житті дітей призвела до того, що вони бажають змінити прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », яке носить їх дідусь по мамі та який фактично взяв на себе виконання обов'язків батька.
Відповідач в судове засідання не з'явився, в поданій на адресу суду заяві просив розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, з'ясувавши думку дітей, обставини, факти та відповідні їм правовідносини, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони з 24 листопада 2007 року по 19 грудня 2014 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
У шлюбі народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області 16.05.2008), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області 16.11.2010). Відповідно до свідоцтв відповідач у справі є батьком дітей (а.с. 16, зворотній бік, 17).
Згідно з довідкою № 117 від 31.05.2022, виданою Чаплинським старостинським округом виконкому Юр'ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, діти проживають разом з позивачкою (а.с. 8).
Рішенням Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 10.06.2016 у справі № 198/282/16-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 стягнуто аліменти на утримання дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі 1 311,00 грн. щомісячно (а.с. 13-14).
Після укладення в 2019 році іншого шлюбу позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_8 » (а.с. 15, зворотній бік).
Згідно з характеристиками, виданими загальноосвітнім навчальним закладом, вихованням, розвитком та навчанням дітей займається мати, а батько школу не відвідує та не цікавиться освітніми досягненнями дітей. Велику роль у вихованні ОСОБА_9 відіграє дідусь ОСОБА_10 (а.с. 17, зворотній бік, 18).
В судовому засіданні 09 вересня 2022 року в присутності представників органу опіки та піклування та служби у справах дітей суд вислухав думку дітей, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які пояснили, що після розлучення батьків вже декілька років поспіль проживають разом з матір'ю та вітчимом. З батьком бачились давно, останній раз в листопаді 2021 року, тобто 9 місяців назад. Пояснили, що і раніше спілкувались з батьком приблизно тричі на рік протягом дуже короткого часу, телефоном також рідко. Жодного разу після початку окремого проживання батько не забирав їх до себе ні на канікули, ні на будь-які інші види відпочинку та розваг, не відвідував шкільні свята. В цьому, 2022 році, навіть не відповідає на телефонні дзвінки дітей, не виявляє турботи щодо обставин їх проживання в умовах збройної агресії російської федерації. Вважають, що спортивні та шкільні досягнення вони мають завдяки матері та дідусю по лінії матері, але такі досягнення пов'язуються з прізвищем батька, який не бере участі у їх вихованні та взагалі не цікавиться їх життям, тому бажають змінити прізвище батька « ОСОБА_5 », взявши прізвище дідуся « ОСОБА_6 ».
Надаючи оцінку викладеним обставинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Кожна дитина відповідно до статті 7 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року має право на збереження індивідуальності.
Одним із основних засобів ідентифікації дитини є її ім'я, яке надається дитині при народженні і складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Відповідно до статті 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Частинами третьою, п'ятою статті 148 СК України передбачено, що у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.
У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Суд виходить з того, що при вирішенні спору щодо дитини на перше місце повинні ставитись «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.
Інтереси дитини є пріоритетним і визначальним для вирішення спору щодо зміни прізвища дітей.
Дитина є суб'єктом права і, незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одним з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
У статті 12 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.
01 квітня 2007 для України набула чинності Європейська конвенція про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року.
Положеннями статті 3 Європейської конвенції передбачено права дитини бути проінформованим та висловити свою думку під час розгляду справи (судового розгляду).
Дитина, яка внутрішнім законодавством визнається такою, що має достатній рівень розуміння, під час розгляду судовим органом справи, що стосується її, наділяється наступними правами: отримувати всю відповідну інформацію; отримувати консультації; мати можливість висловлювати свої думки; бути поінформованою про можливі наслідки реалізації цих думок та про можливі наслідки будь-якого рішення.
Статтею 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей передбачено порядок прийняття рішення судовими органами під час розгляду справи, що стосується дитини.
Так, якщо внутрішнім законодавством дитина взнається такою, що має достатній рівень розуміння, перед прийняттям рішення судовий орган: упевнюється в тому, що дитина отримала всю відповідну інформацію; у відповідних випадках консультує дитину сам або через інших осіб чи інші органи в зрозумілий дитині спосіб (у разі необхідності - приватно), якщо це явно не суперечить найвищим інтересам дитини; надає можливість дитині висловлювати її думки; приділяє належну увагу думкам, висловленим дитиною.
Згідно зі статтею 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Як вже зазначалось, судом вислухана думка дітей, які досить категорично бажають змінити прізвище та за своїм віком (14 та майже 12 років) досягли достатнього рівня розуміння з цього питання.
Крім того, при вирішенні справи про зміну прізвища дітей суд враховує стосунки, які існують між дітьми та батьком.
Так, під час судового розгляду відповідачем не спростовано твердження позивачки та дітей про те, що батько, який має з дітьми спільне прізвище і проживає окремо, не зберіг з ними близькі стосунки та не бере участь в їх вихованні.
При цьому, відповідач, заперечуючи проти позову, навіть не з'являвся в судові засідання без пояснення поважності причин неявки, не намагався зустрітися з дітьми після відкриття провадження у справі (що окремо може свідчити про його байдуже ставлення до дітей), не надав жодного доказу того, що мати дітей перешкоджає будь-якому виду спілкування з дітьми або доказів на підтвердження поважності причин невиконання свого батьківського обов'язку щодо виховання та розвитку дітей, передбаченого ст. 150 СК України.
За таких обставин, коли батько не лише не спілкується з дітьми, хоча ніхто не перешкоджає йому в цьому, не виявляє щодо дітей батьківської турботи і уваги, то його заперечення та сплата аліментів на матеріальне утримання не можуть бути безумовною підставою для відмови у зміні прізвища дітей.
Враховуючи все викладене вище, а також свідоме бажання дітей змінити своє прізвище, яке стало наслідком невиконання батьком ОСОБА_2 своїх обов'язків щодо належної участі у вихованні та розвитку дітей, зміна прізвища з “ ОСОБА_5 ” на “ ОСОБА_6 ” є обґрунтованою та такою, що відповідає інтересам дітей.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивачки судовий збір, сплачений нею за подання позову до суду, в розмірі 992,40 грн.
Питання стягнення з відповідача понесених позивачкою витрат на правову допомогу суд не розглядає через неподання стороною позивачки станом на день прийняття рішення доказів на їх підтвердження.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 209, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про внесення змін до актових записів про народження дітей задовольнити.
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчиненого відділом реєстрації актів цивільного стану Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області 16 травня 2008 року за № 35, змінивши прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчиненого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області 16 листопада 2010 року за № 1116, змінивши прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».
Стягнути з ОСОБА_2 (остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто два) грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено та підписано 13 вересня 2022 року.
Суддя І. О. Гайдар