Номер провадження: 33/813/1000/22
Номер справи місцевого суду: 519/516/22
Головуючий у першій інстанції Лемець С. П.
Доповідач Красновський І. В.
13.09.2022 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Красновський І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , за його апеляційною скаргоюна постанову Южного міського суду Одеської області від 08 серпня 2022 року відносно нього, -
Постановою Южного міського суду Одеської області від 08.08.2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, працює, мешкаючого АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. (1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає постанову судді від 08 серпня 2022 року відносно нього незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП .
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 вказує на те, що судом при винесені постанови порушені вимог ст. 251, 266 КУпАП. Так зазначає, що суд не звернув увагу на порушення при складанні адміністративного протоколу, т.я. там не зазначено, що відеозапис містить інформацію на який пристрій він був відзнятий та суперечить “Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер працівниками патрульної поліції та доступу до відеозаписів з них”, затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року № 100. Стверджує, що зазначений відеозапис не може бути використаний як доказ його провини. Крім того, зазначає, що під час складання протоколу, в порушення ст. 268 КУпАП, йому відмовлено у наданні правової допомоги. Також наполягає, що протокол був складений не за місцем вчинення правопорушення, а в у відділу поліції та працівниками поліції не надано доказів про керування ним автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 7 КУпАП - провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Разом з тим, на суд покладається обов'язок відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП - суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Апеляційним судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серія БД № 334387 від 11.06.2022 року, згідно якого водій ОСОБА_1 11.06.2022 року, о 19 години 10 хвилини по пр. Григорієвського Десанту, 34, керував автомобілем Nissan Urvan, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушена координація рухів. Від огляду на стан алкогольного сп'яніння аналізатором парів спирту за допомогою "Alkotest 6810" на місці зупинки транспортного засобу та проходження медичного огляду під відеозапис відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП..
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до 245, 251, 252 КУпАП, постанова суду відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим, вина його у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджена зібраними по справі доказами, а саме: даними зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення серія БД № 334387 від 11.06.2022 року складений за порушення вимог п. 2.5 ПДР України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, даними відеозйомки про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху (п.1.3 ПДР України - учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, п. 1.9 ПДР України - особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством).
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено, оскільки у відповідності до вимог п. 2.5 ПДР України - водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП. Тобто, об'єктивна сторона правопорушення полягає не тільки в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само і в ухиленні осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п.6 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395).
Водій ОСОБА_1 від огляду ухилився, а тому відповідні її дії та ознаки сп'яніння, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення та даними відеофіксації даного адміністративного правопорушення - є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає, оскільки відповідальність особи за ч.1 ст. 130 КУпАП настає не тільки у разі керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння, а й у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 таким правом не скористався, не вказав заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних, заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення в порядку передбаченому ст. 267 КУпАП ОСОБА_1 не оскаржував, а тому у суду першої інстанції та у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для визнання об'єктивними твердженьапелянта, що протокол відносно нього складено з порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, що протокол є упередженим та не відповідає дійсним обставинам. Крім того, сам апелянт в своїх поясненнях до протоколу від 11.06.2022 року ( а.п.4) зазначав про вживання ним алкогольного напою та відмови від проходження установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, у тому числі й за допомогою "Alkotest 6810" на місці зупинки транспортного засобу.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та протокол складений не за місцем скоєння правопорушення, спростовуються відеозаписом та матеріалами адміністративної справи.
Відеозапис, який був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення серія БД № 334387 від 11.06.2022 року відповідає вимогам ч.2 ст. 266 КУпАП та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від18 грудня 2018 року № 1026.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції належним чином врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 34 КУпАП, обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбаченні ст. 35 КУпАП та обґрунтовано обрав вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП та вимогам Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зважаючи на те, що «будь яка особа яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та спростовуються матеріалами адміністративної справи, інших доводів, які б свідчили про недоведеність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції або закриття провадження у справі, підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушеннями, а саме час складення адміністративного протоколу, вказаний в протоколі не відповідає дійсності, судом не приймається до уваги, т.я. це не впливає на встановлення факту скоєння ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись ст.ст. 294, 295 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Южного міського суду Одеської області від 08 серпня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - без змін.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: І.В.Красновський