Справа № 584/349/22
Провадження № 2-а/584/5/22
Іменем України
08.09.2022 Путивльський районний суд Сумської області
у складі: головуючого судді Данік Я.І.,
за участю: секретаря Худайкулової О.М.,
позивача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Путивль за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції в Сумській області Бібенко Ірини Миколаївни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом і свої вимоги обґрунтовує тим, що 15 лютого 2022 року поліцейський УПП в Сумській області Бібенко І.М.склала постанову серії ДП18 №836853 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Вказаною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, є протиправним та необґрунтованим, оскільки 15 лютого 2022 року його автомобіль «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зупинили працівники поліції, одною з яких була поліцейський УПП в Сумській області Бібенко І.М. та повідомили, що причиною зупинки автомобіля були вимкнуті фари ближнього світла поза містом, а також почали вимагати пред'явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Оскільки він має посвідчення водія відповідної категорії, однак працівниками поліції не було надано жодного доказу порушень ним Правил дорожнього руху, їх вимогу про пред'явлення відповідних документів він вважає незаконною.Крім того, відповідач при розгляді постанови про адміністративне правопорушення повно та всебічно не з'ясувала усі обставини справи, та не надала жодного доказу наявності адміністративного правопорушення.
У зв?язку з викладеним він просив визнати цю постанову протиправною та скасувати, а провадження у справі закрити.
2 вересня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача - інспектора УПП в Сумській області Бібенко І.М. про заміну відповідача на належного, оскільки оскаржувану постанову було винесено інспектором УПП в Сумській області Гребенюком Є.М., на підтвердження чого надала завірену копію постанови ДП18 №836853 (а.с.44,45).
ОСОБА_2 подав відзив на позов, в якому позов не визнав в повному обсязі, та зазначив, що дійсно 15 лютого 2022 року він будучи інспектором УПП в Сумській області, спільно з інспектором УПП в Сумській області ОСОБА_3 ніс службу з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху в Сумській області. Близько 12 год. 12 хв. на автомобільній дорозі Н-12, км 66 було виявлено автомобіль «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який в порушення п.9.8 Правил дорожнього руху, рухався поза населеним пунктом без ввімкненого ближнього світла фар або денних вогнів. Після зупинки цього автомобіля, водію - ОСОБА_4 , було пред'явлено закону вимогу на пред'явлення посвідчення водія, однак він відмовлявся надавати його. В подальшому за допомогою інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» було встановлено, що ОСОБА_1 посвідчення водія відповідної категорії не отримував, в той же час долучена до позовної заяви копія посвідчення водія видана на ім'я ОСОБА_1 , тобто іншої особи. У зв'язку з чим відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ДП18 №836853 за ч.2 ст.126 КУпАП, та накладено стягнення у розмірі 3400 грн. Що стосується відеозапису правопорушення, то надати їх можливості немає, оскільки сплинув строк їх зберігання визначений п.3 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- та кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18 грудня 2019 року (а.с.48-55).
Суд, заслухавши позивача, який позов підтримав,заперечував проти заміни відповідача та наполягав, що відповідачем має бути саме ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як убачається з наданої позивачем копії постанови серії ДП18 №836853 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15 лютого 2022 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн., за те, що він 15 лютого 2022 року він на автомобільній дорозі Н-12, км 66 керував автомобілем «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , поза населеним пунктом без ввімкненого ближнього світла фар, і під час перевірки документів було встановлено, що він не має права керування даним транспортним засобом, чим порушив п.2.1а Правил дорожнього руху. Дані працівника поліції, який склав постанову з даної копії встановити немає можливості (а.с.10).
З порушенням, встановленим вказаною постановою, позивач не згоден, про що він зазначає в адміністративному позові.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до п/п.«а» п.2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Статтею 222 КУпАП визначені повноваження Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 126 цього Кодексу.
Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-VIII, який був прийнятий після винесення рішення Конституційним Судом України 26 травня 2015 року по справі № 5-рп/2015, внесено зміни до ст.258 КУпАП та передбачено скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Частинами 1-3 ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з копій паспорта громадянина України № НОМЕР_2 дані позивача записано як « ОСОБА_1 » (а.с.4).
Посвідчення водія серії НОМЕР_3 видано на ім'я ОСОБА_1 (а.с.8-9).
Однак, позивач надав копію посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 , виданого 23 серпня 2022 року (а.с.40).
В той же час, з наданої відповідачем копії постанови про адміністративне правопорушення серії ДП18 №836853 вбачається, що вона складена інспектором УПП в Сумській області Гребенюком Є.М. (а.с.45).
Згідно з ч.ч.3-4 ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Тобто, суд має право замінити первісного відповідача належним відповідачем, залучити як співвідповідача або другого відповідача лише за згоди чи незгоди позивача.
В свою чергу, законодавцем визначено роль суду у позовному провадженні як арбітра, що надає оцінку доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, відповідно до п.4 ч.2 ст.2 КАС України.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обгрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (Правова позиція викладена у постанові ВС №707/2-1006/2011 від 28 квітня 2021 року).
Оскільки ОСОБА_1 розпорядився своїми правами щодо визначення відповідача, в судовому засіданні заперечував проти заміни відповідача на належного, наполягав, що відповідач у справі є саме інспектор УПП в Сумській області Бібенко І.М., тобто вказаний адміністративний позов заявлено до особи, яка є неналежним відповідачем у даній справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову до ОСОБА_3 .
Керуючись ч.1 ст.122, ст.ст.222, 251, 258, 280 КУпАП, ст.ст.2, 5-9, 72-77, 90, 243- 246, 250, 271, 286 КАС України,
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до поліцейського Управління патрульної поліції в Сумській області Бібенко Ірини Миколаївни (місцезнаходження: вул.Білопільський Шлях, 18/1, м.Суми) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Я.І.Данік