Справа № 336/854/22
Провадження № 33/807/482/22 Головуючий в 1-й інст. Галущенко Ю.А.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач в 2-й інст. Рассуждай В.Я.
29 серпня 2022 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши клопотання особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік, та стягнуто судовий збір, -
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
При цьому підставою для поновлення строку є поважні причини його пропуску, якими є лише ті обставини, що були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Своє клопотання про поновлення строку ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона не змогла подати вчасно апеляційну скаргу через введення воєнного стану на території України та те, що м. Запоріжжя безпосередньо наближене до місця, де відбуваються бойові дії. Тривалий час ОСОБА_1 перебувала за межами міста Запоріжжя.
Проте такі доводи клопотання не вказують на те, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважної причини і не дають підстав для поновлення вказаного строку з огляду на наступне.
Поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного судового розгляду.
З аналізу практики Європейського суду з прав людини вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано судове рішення або копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії»).
Виходячи з викладеного, встановлено, що доводи апелянта про поновлення строків в справі є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 у клопотанні не зазначає про об'єктивні причини, які заважали їй подати апеляційну скаргу.
Разом з тим, апеляційним судом встановлено зворотне, що ОСОБА_1 під час розгляду справи 12.04.2022 приймала особисту участь у судовому засіданні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, який відповідно розташований у м. Запоріжжі та надавала пояснення в справі.
Судове рішення по справі було надіслано ОСОБА_1 19.04.2022 року через засоби поштового зв'язку за її адресою проживання у м. Запоріжжі (а.с.20), але через закінчення терміну зберігання лист повернувся до суду першої інстанції.
Через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 також з м. Запоріжжя подала апеляційну скаргу 16 серпня 2022 року, в якій просить поновити строк на оскарження (а.с.36).
Разом з тим до клопотання апелянтом не додано жодного доказу на підтвердження того, що дійсно у період строку на апеляційне оскарження вона перебувала за межами м. Запоріжжя.
Посилання апелянта на те, що перешкодою для своєчасного оскарження в апеляційному порядку судового рішення стало перебування м. Запоріжжя у безпосередньому наближенні до місця проведення бойових дій в даному конкретному випадку також не вказують на наявність об'єктивної перешкоди для своєчасного оскарження судового рішення, оскільки як було вказано вище, як місцевий, так і апеляційний суд знаходяться на території м. Запоріжжя, апелянт подала скаргу поштою також з міста Запоріжжя, воєнний стан продовжує існувати і на цей час, що вказує на те, що наведені обставини не були перешкодою для звернення із апеляційною скаргою 16 серпня 2022 року, але із істотним пропуском строку.
Розглядаючи питання щодо поновлення строків на апеляційне оскарження, апеляційний суд звертає увагу, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (п.46 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України», п.п.51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).
Так, Європейського суду з прав людини встановив порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі «Пономарьов проти України» з тієї причини, що строк на оскарження був продовжений по завершенню значного періоду часу не для усунення серйозних судових помилок, а лише з метою повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі (п.п. 41-42).
Відповідно до вказаного, постанова судді районного суду набрала законної сили і підлягає виконанню.
Таким чином, намагання ОСОБА_1 поновити строки на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, за підстав наведених у клопотанні після набрання законної сили суперечить принципу остаточності судового рішення.
З урахуванням наведеного суддя апеляційного суду доходить до висновку, що вказані доводи ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови районного суду об'єктивно не могли перешкодити їй оскаржити постанову судді місцевого суду у межах встановленого процесуального строку, а тому підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження наведеної постанови, відсутні.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2022 року, якою вона притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду Рассуждай В.Я.
Дата документу Справа № 336/854/22