Дата документу 07.09.2022 Справа № 337/5323/21
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 337/5323/21 Пр. № 22-ц/807/840/22 Головуючий у 1-й інстанції Мурашова Н.А. Повний текст рішення складено 13.12.2021 року. Суддя-доповідач Гончар М.С.
07 вересня 2022 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Кримської О.М., Маловічко С.В.
за участі секретаря Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (надалі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення права користування житловим приміщенням
У вересні 2021 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулось до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 1-3), в якому просило позбавити відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням - кв. АДРЕСА_1 та виселити їх із зазначеного житлового приміщення. Також просило стягнути з відповідачів понесені витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» є одноособовим власником квартири АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано 07.09.2021р. на підставі договору іпотеки №13/2007/2011Фжк, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Філіповою Л.П. 31.08.2007р., реєстровий №3144, та договору про відступлення права вимоги №GL3N217214, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Заверуха Н.І. 12.05.2020р., реєстровий №271. В зазначеній квартирі на даний час зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Фактично в квартирі постійно проживає ОСОБА_1 . Останньому було повідомлено про зміну власника та пред'явлено вимогу про виселення із зазначеної квартири в добровільному порядку. На таку вимогу відповідач ОСОБА_1 не відреагував. Однак, реєстрація відповідачів в належній позивачу на праві власності квартирі, а також фактичне проживання в ній відповідача ОСОБА_1 позбавляє позивача права вільно користуватись та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд. Оскільки в добровільному порядку відповідач ОСОБА_1 відмовляється звертатись до органу реєстрації місця проживання із заявою про зняття з реєстрації за вказаною адресою, місце проживання відповідача ОСОБА_2 взагалі встановити неможливо, позивач вважає необхідним захистити свої майнові права шляхом позбавлення відповідачів права користування спірною квартирою та їх виселення з неї.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Мурашову Н.А. (а.с. 35).
Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 40)провадження у цій справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2021 року (а.с. 60-62) у задоволенні вищезазначеного позову ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у цій справі відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у своїй апеляційній скарзі (а.с. 65-72) просило рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 73).
Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито від 17 січня 2022 року (а.с. 77), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с. 78), з урахуванням навантаження судді-доповідача та колегії суддів апеляційного суду (в Запорізькому апеляційному суді працює фактично 15 суддів, з яких 11 суддів складають судді судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень).
Відповідачі своїм правом на подачу апеляційному суду відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом не скористалась.
Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 25 травня 2022 року, не відбувся та був відкладений через першу неявку відповідачів у цій справі, відносно яких повернулись на адресу апеляційного суду конверти із судовими повістками на дане судове засідання з відмітками поштового відділення «адресат відсутній» (а.с. 87, 92, 97), хоча апеляційним судом було перевірено зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання всіх відповідачів (а.с. 101-103), яке співпадає з інформацією, яка була наявна у матеріалах цієї справи раніше на час розгляду цієї справи судом першої інстанції.
В автоматизованому порядку суддею Кримською О.М. у цій справі замінено суддю Маловічко С.В. у зв'язку із тривалою відпусткою останньої (а.с.122-123).
Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 03 серпня 2022 року, не відбувся та був відкладений через повторну неявку відповідачів у цій справі, відносно яких повернулись на адресу апеляційного суду конверти із судовими повістками на дане судове засідання з відмітками поштового відділення «адресат відсутній» (а.с. 113, 116, 119), оскільки позивач через свого представника подав апеляційному суду заяву (а.с. 124-129) про розгляд цієї справи за відсутності його представника.
В автоматизованому порядку суддею Маловічко С.В. у цій справі замінено суддю Подліянову Г.С. у зв'язку із тривалою відпусткою останньої (а.с.151-152).
У дане судове засідання 07 вересня 2022 року повідомлені апеляційним судом з додержанням вимог ЦПК України, у тому числі ст. 128 ч. ч. 7, 8 про дату, час і місце розгляду цієї справи (а.с. 138, 143,146 - на адресу апеляційного суду повернулись конверти із судовими повістками на дане судове засідання з відмітками поштового відділення «адресат відсутній») відповідачі втретє не з'явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.
При цьому, всі відповідачі іншої адреси, окрім тієї, що наявна у матеріалах цієї справи та за якою останні повідомлялись апеляційним судом про судові засідання у цій справі, апеляційному суду на виконання вимог ст. 131 ЦПК України у цій справі не повідомляли.
Хоча, в силу вимог ст. 44 ч. 1 ЦПК України учасники судового процесу …повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом ст. 128 ЦПК України: - у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємець, - за адресою проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (ч. 7 п. 2); - днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про …відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо особа не повідомила суду іншої адреси (ч. 8 п. 4).
Апеляційний суд не визнавав у цій справі обов'язковою явку відповідачів у цій справі.
За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Апеляційним судом встановлено, що апеляційне провадження у цій справі було відкрито ще 17 січня 2022 року (а.с. 77).
Позивач ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» через свого представника повторно подав апеляційному суду заяву (а.с. 153-158), в якій просив розглядати дану справу за відсутності його представника.
При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: заяву представника позивача задовольнити, розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю всіх учасників цієї справи.
За змістом ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засіданні всіх учасників справи…, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у цій справі підлягає задоволенню з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і ухвалити …нове рішення.
В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового рішення …є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивача у цій справі повністю, керувався ст. ст. 41, 47 Конституції України, ст. ст. 15 -16, 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст. ст. 109 ЖК України, ст. ст. 2, 4 - 5, 12 - 13,76-82, 89, 141, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України та виходив із недоведеності всіх позовних вимог позивача у цій справі.
Проте із такими висновками суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з таких підстав.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі не відповідає.
Так, апеляційним судом встановлено, що судом першої інстанції за вищезазначеним позовом позивача у цій справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (ухвала від 23.09.2021 року а.с. 40), хоча мало бути відкрито провадження за правилами загального.
В силу вимог ст. 376 ч. 3 п. 7 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, якщо…суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Крім того, суд першої інстанції у порушення вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України не сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин цієї справи, має місце неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи, що мають значення для правильного вирішення справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції помилково визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам цієї справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, висновки суду першої інстанції у цій справі ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України.
Так, апеляційним судом встановлено, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» з 01.09.2021 року дійсно є одноособовим власником квартири АДРЕСА_1 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності а.с. 21).
ОСОБА_3 є колишнім власником вищевказаної квартири (договір іпотеки № 13/2007/2011 ФжК від 21.08.2007 року, копія а.с. 19-21), яка була придбана ним виключно за кредитні кошти (кредитний договір, копія а.с. 17-19, належні, допустимі докази протилежного у цієї справи відсутні), та в якій останній не зареєстрований станом на час розгляду цієї справи судом (а.с. 39, 103). Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та стороною позивача суду не надані.
Позивач ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», зазначаючи колишнього власника вищевказаної квартири ОСОБА_3 в якості відповідача у цій справі, фактично будь-яких позовних вимог до останнього у цій справі не заявляв.
Тому, суд першої інстанції не мав взагалі відмовляти у задоволенні будь-яких позовних вимог позивача ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_3 у цій справі, які не заявлялись, у тому числі шляхом зазначення ним у резолютивній частині оскаржуваного рішення про відмову у задоволенні вищезазначеного позову позивача повністю, враховуючи наявність вказівки у назві цієї справи саме про трьох відповідачів.
Оскільки, в силу вимог ст. 13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог…
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги…, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ст. 367 ч. 6 ЦПК України).
Також, апеляційним судом встановлено, що право власності позивачем ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуто в порядку звернення стягнення на вказану квартиру як на предмет іпотеки в позасудовому порядку відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку».
Суд у цій справі має виходити із презумпції правомірності набуття позивачем ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» права власності на вищезазначену квартиру АДРЕСА_1 .
Оскільки, набуття є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
В силу вимог ст. 346 ч. 1 п. 8 ЦК України (Підстави припинення права власності) право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.
Таким чином, право власності колишнього власника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на вищезазначену квартиру АДРЕСА_1 припинилось 01.09.2021 року.
Позивачем ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у цій справі було фактично заявлено лише позовні вимоги до двох відповідачів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на час розгляду цієї справи судом зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 37-38, 101-102), користуються останньою (проживає ОСОБА_4 - а.с. 1 зворот). Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та стороною відповідачів апеляційному суду не надані.
Хоча, апеляційний суд на виконання вимог ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги позивача ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
Апеляційним судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на час розгляду цієї справи судом першої інстанції не були власниками вищезазначеної квартири і не є таковими на час перегляду цієї справи апеляційним судом. Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та стороною відповідачів апеляційному суду не надані.
Тому, право користування відповідачів відповідачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вищезазначеною квартирою АДРЕСА_1 є похідним від права власності та користування нею її колишнього власника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З припиненням 01.09.2021 року при вищевикладених обставинах первісного права власності та, відповідно, й права користування колишнього власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , квартирою АДРЕСА_1 , похідне від нього право користування цією квартирою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також припинилось 01.09.2021 року, навіть, якщо останнє й було до цього придбано ними на законних підставах.
Тому, суд першої інстанції мав задовольнити позов позивача ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у повному обсязі у цій справі на підставі ст. 383 ЦК України (Власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання…наприклад, у тому числі як службове приміщення для своїх працівників тощо) та ст. 391 ЦК України (Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном), позбавивши останніх права користування житловим приміщенням - кв. АДРЕСА_1 та виселивши їх із зазначеного житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення. Оскільки, апеляційним судом встановлено, що підстави для застосування ст. 109 ч. 3 ЖК України у цій справі відсутні. Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та стороною відповідачів апеляційному суду не надані.
Ст. 391 ЦК України визначає право ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», як власника вищезазначеної квартири, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб, у тому числі відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будь-яким шляхом, у тому числі шляхом позбавлення останніх права користування вищезазначеною квартирою та виселення їх із цієї квартири, який Товариство, як власник вказаної квартири, вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» одноособового права власності на цю квартиру та встановлення апеляційним судом наявності перешкод у користуванні йому цією власністю (квартирою) з боку відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
При цьому не має значення, навіть, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав. Оскільки, в силу вимог ст. 383 ч. 1 ЦК України ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», як власник вищезазначеної квартири, має право використовувати помешкання виключно для власних потреб, у тому числі, наприклад, для проживання своїх співробітників, членів їх сімей тощо, до яких відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відносились та не відносяться. Належні, допустимі докази протилежного у цій справі відсутні.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від добровільного усунення перешкод позивачу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у користуванні його власністю у вигляді вищезазначеної квартири, а саме: знятись з реєстраційного обліку у позасудовому порядку за адресою вказаної квартири та виселитись із неї, ухиляються.
Таким чином, апеляційним судом встановлено, що при вищевикладених фактичних обставинах цієї справи права позивача ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» порушені відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В силу вимог ст. 20 ч. 1 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Оскільки, за змістом Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» фізичні особи знімаються з реєстраційного обліку на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення … права користування житлом, про виселення…, тобто у позасудовому порядку.
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту його порушеного права не суперечить вимогам ст. 5 ЦПК України та є прийнятним.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.
За таких обставин, апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» слід задовольнити, заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2021 року у цій справі слід скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» слід задовольнити, позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , права користування житловим приміщенням - кв. АДРЕСА_1 та виселити їх із зазначеного житлового приміщення.
Крім того, в силу вимог ст. 141 ч. ч. 1, 13 ЦПК України в разі задоволення апеляційної скарги та позову позивача ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» при вищевикладених обставинах, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» слід стягнути судові витрати, пов'язані із розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, у розмірі 7567,00 грн. (розрахунок: судовий збір за позовну заяву у суді першої інстанції 4540,00 грн. (а.с. 4) + судовий збір за подачу апеляційної скарги 6810,00 грн. - а.с. 69) по 3783,50 грн. (розрахунок: 7567,00 грн. /2) з кожного з відповідачів окремо.
Керуючись ст. ст. 12-13, 81-82, 89, 141, 367-368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» задовольнити.
Заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2021 року у цій справі скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , права користування житловим приміщенням - кв. АДРЕСА_1 та виселити їх із зазначеного житлового приміщення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (ЄДРПОУ 40696815) судові витрати, пов'язані із розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, у розмірі 7567,00 грн. по 3783,50 грн. з кожного з відповідачів окремо.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
Повний текст постанови складений 13.09.2022 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Кримська О.М.Маловічко С.В.