печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17195/22-к
18 липня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про арешт майна,-
14.07.2022 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором, про арешт майна.
В обґрунтування клопотання зазначив, що Слідчими Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020000000000302 від 25.03.2020, за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 426 КК України, а також ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 426, ч. 5 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 (військове звання полковник), перебуваючи на посаді заступника начальника відділу організації державних закупівель за напрямом оперативного та технічного забезпечення управління організації державних закупівель Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, будучи військовою службовою особою, спільно з ОСОБА_4 (військове звання полковник), який обіймав посаду заступника начальника відділу забезпечення бронетанковим майном управління забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконував обов'язки начальника даного відділу, а також перебував на посаді начальника цього ж відділу та теж був військовою службовою особою, будучи підбуреними директором ТОВ «Стіго ЛТД» ОСОБА_6 до протиправної бездіяльності, у період з початку 2016 року (не пізніше 21.03.2016) по 16.05.2016, в порушення статей 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548- XIV не виконав службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, статей 1, 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, не додержався бездоганно та неухильно порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, а також Військової присяги, а будучи військовою службовою особою умисно систематично не виконав ряд дій, які він за своїми службовими обов'язками повен був виконати з метою забезпечення належної організації та проведення процедури закупівлі бронетанкового майна для потреб Збройних Сил України, зокрема в порушення в порушення вимог статті 3 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10 квітня 2014 року № 1197-УІІ (зі змінами) та пунктів 3.1, 3.2 Інструкції з проведення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти в Міністерстві оборони України за централізованими рахунками, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 19 січня 2011 року № 37 (зі змінами) (у редакції наказу Міністерства оборони України від 26 грудня 2013 року № 920), умисно не забезпечив здійснення закупівлі за принципом добросовісної конкуренції серед учасників, приховавши на початковому етапі поміж інших підприємств-учасників процедури закупівлі ТОВ «Стіго ЛТД», яке завідомо не відповідало кваліфікаційним вимогам та раніше жодного разу не здійснювало поставки бронетанкового майна, для чого умисно не опрацював належним чином заявку ЦБТУ ЗС України та документи щодо організації закупівлі частин транспортних засобів військового призначення (запасних часин до БТОТ), у тому числі 30 комплектів гусеничних стрічок до БМП, отримані ним 22.03.2016 від визначеної керівником відповідального виконавця (Озброєння ЗС України) уповноваженої компетентної посадової особи - начальника відділу забезпечення бронетанковим майном ЦБТУ ЗС України ОСОБА_4 (який згідно попередньої домовленості також умисно не виконував покладені на нього службові обов'язки на користь вказаного підприємства), та, незважаючи на відсутність у них опису окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані конкурсні пропозиції, а також відсутності дозволу на подання пропозицій конкурсних торгів стосовно частин предмета закупівлі (лота), прийняв від учасників пропозиції щодо частин предмета закупівлі, в тому числі від ТОВ «Стіго ЛТД» лише щодо 30 комплектів гусеничних стрічок до БМП, а в послідуючому умисно не опрацював та отримав від ОСОБА_4 неналежні документи - копії листів в.о. начальника ЦБТУ ЗС України від 30.03.2016 №342/3/4/1402 та №342/3/4/1404 щодо зміни процедури закупівлі та розподілу предмету закупівлі на частини (лоти), в яких ТОВ «Стіго ЛТД» запропоновано як єдиний учасник закупівлі за одним із лотів (гусеничні стрічки до БМП на суму 5 850 000 грн.), надані останнім до ДДЗ МО України замість визначеної пунктом 3.1 Інструкції заявки на внесення змін за підписом керівника відповідального виконавця (Озброєння ЗС України) та його фінансового органу, погодженої з уповноваженим представником Департаменту правового забезпечення Міністерства оборони України, в порушення вимог частин 1, 5 статті 16, частини 1 статті 36 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10 квітня 2014 року № 1197-УІІ (зі змінами) не визначив відповідність ТОВ «СТІГО ЛТД» кваліфікаційним критеріям та не вимагав від вказаного учасника документально підтвердженої інформації про відповідність таким вимогам (натомість за відсутності документально підтвердженої інформації про відповідність ТОВ «СТІГО ЛТД» кваліфікаційним критеріям, підтвердив відповідність зазначеного товариства таким кваліфікаційним критеріям), в порушення пунктів 2.6, 2.9, 3.1 Положення «Про комітет з конкурсних торгів Міністерства оборони України», затвердженого Наказом Міністра оборони України від 30.10.2014 № 776, як залучений до роботи створеної для проведення переговорів робочої групи Комітету з конкурсних торгів спеціаліст структурного підрозділу (ДДЗ МО України), не забезпечив належне проведення переговорів з учасниками процедури закупівель, зокрема за відсутності документально підтвердженої інформації про відповідність ТОВ «СТІГО ЛТД» кваліфікаційним критеріям, підтвердив відповідність зазначеного товариства таким кваліфікаційним критеріям, в порушення вимог абзацу 2 пункту 4 Положення «Про Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України», не забезпечив належну організацію та проведення Комітетом закупівель для потреб Збройних Сил України, а в порушення пунктів 3.3, 4.1, 4.2, 4.3, 4.5. Інструкції з проведення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти в Міністерстві оборони України за централізованими розрахунками, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 19.01.2011 № 37 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 26.12.2013 № 920), вимог розділу «Заступник начальника відділу зобов'язаний» Функціональних обов'язків заступника начальника відділу організації державних закупівель за напрямом оперативного та технічного забезпечення управління організації державних закупівель Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, затверджених 08.05.2013 Директором ДДЗ МО України, приймаючи участь у переговорах як представник ДДЗ МО України в складі робочої групи Комітету, не забезпечив належну організацію та проведення Комітетом переговорів з юридичними особами, зокрема з представником ТОВ «Стіго ЛТД» ОСОБА_6 , залучивши до них уповноваженого представника відповідального виконавця - начальника відділу забезпечення бронетанковим майном ЦБТУ ЗС України ОСОБА_4 , який на користь ТОВ «Стіго ЛТД» теж умисно не виконував покладені на нього службові обов'язки, в ході переговорів не перевіряв подані ТОВ «Стіго ЛТД» документи на підтвердження відповідності встановленим кваліфікаційним та іншим вимогам, за результатами переговорів не надав відповідальному виконавцю копії документів, необхідних для підготовки висновку щодо відповідності пропозицій учасників, зокрема ТОВ «Стіго ЛТД», технічним та іншим вимогам, а натомість умисно отримав та використав для забезпечення перемоги у зазначеній процедурі закупівлі неналежний документ - копію листа в.о. начальника ЦБТУ ЗС України від 30.03.2016 №342/3/4/1404 із завідомо недостовірною інформацією про відповідність ТОВ «Стіго ЛТД» таким вимогам, крім цього не забезпечив розгляд та порівняння Комітетом пропозицій конкурсних торгів учасників та, маючи таку потребу, не залучив до роботи спеціалізовані експертні організації, аналітичні та інформаційні центри, агентства, експертів, консультантів тощо, для надання висновку щодо відповідності пропозицій конкурсних торгів ТОВ «Стіго ЛТД», кваліфікаційним, технічним та іншим вимогам, встановленим документацією торгів та вимогам законодавства, а всупереч вимог частини 5 статті 16, частини 1 статті 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та розділу «Заступник начальника відділу зобов'язаний» Функціональних обов'язків заступника начальника відділу організації державних закупівель за напрямом оперативного та технічного забезпечення управління організації державних закупівель Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, умисно не склав окремий протокол та не включив до складених ним протоколів засідання Комітету з конкурсних торгів рішення про відхилення пропозиції ТОВ «Стіго ЛТД», в результаті чого при відсутності ряду обов'язкових та передбачених документацією конкурсних торгів документів (зокрема довідки, що підтверджує досвід виконання аналогічних договорів за 2015 рік та/або 2016 рік (або інші попередні роки) не менше двох; копій аналогічних договорів за 2015 рік та/або 2016 рік (або інші попередні роки) не менше двох та документів (копій документів), що підтверджують їх виконання, а саме: актів приймання та/або видаткових накладних та/або інших документів; гарантійного листа від учасника про відповідність якості продукції вимогам замовника, іншій нормативно-правовій документації та можливості здійснення постачання продукції у встановлений термін; довідки з інформацією про виробника товару із зазначенням адреси, країни походження та року виготовлення товару, детального опису товару, технічних та якісних характеристик товар, відповідності товару нормативній документації та гарантійного напрацювання), ТОВ «Стіго ЛТД» безперешкодно успішно пройшло переговорну процедуру закупівлі та було визнано переможцем за лотом у кількості 1 найменування (гусеничні стрічки до БМП), що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків державні в особі Міністерства оборони України на суму 4 095 000 грн., а також спричинило нематеріальну шкоду, що виразилася в підриві боєздатності та боєготовності Збройних Сил України.
Вказані дії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 3 ст. 426 КК України, тобто умисне невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов'язками повинна була виконати, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах особливого періоду, а дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 426, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто підбурювання до умисного невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов'язками повинна була виконати, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах особливого періоду, та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах.
Відповідно до ст.ст. 42, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_5 08.07.2022 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 426 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 має у власності наступне майно: легковий транспортний засіб «RENAULT MEGAN», д.н.з. НОМЕР_1 , 2015 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_2 .
Кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , завдано шкоду державі в особі Міністерства оборони України на суму 4095000 грн.
Таким чином, слідчий вказує, що існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту до майна підозрюваного ОСОБА_5 призведе до розпорядження цим майном, що в свою чергу унеможливить забезпечення завдань Кримінального кодексу України, а тому є необхідність в накладенні арешту, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення
У судове засідання представник сторони обвинувачення не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, через канцелярію суду подано заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов'язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Окрім цього, відповідно до вимог до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 10 ст. 171 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Законодавець нормами кримінального процесуального законодавства передбачив, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою забезпечення можливого відшкодування шкоди та недопущення його відчуження, вбачається наявність правових підстав для накладення арешту на майно з забороною розпорядження таким.
Відтак, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянину України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , а саме:
- легковий транспортний засіб «RENAULT MEGAN», д.н.з. НОМЕР_1 , 2015 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_2 .
Заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянину України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , та іншим особам у володінні (користуванні) яких перебуває вказане майно, відчужувати та розпоряджатися ним.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора надати особі, на майно якої накладено арешт копію ухвали.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1