Справа № 756/7472/22
Провадження № 2-о/756/299/22
про залишення заяви без руху
12 вересня 2022 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,
ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів. В обґрунтування заяви вказує, що у зв'язку із розбіжностями в написанні її прізвища імені та по батькові, нотаріусом не було прийнято документи для оформлення передачі права приватної власності на землю її дочці.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження.
Частиною третьою ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Таким чином, заява про встановлення факту, що має юридичне значення, повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 ЦПК України.
Згідно поданої заяви, заявник просить встановити факт, що державний акт на право приватної власності на землю видано громадянину України серія КВ №3224984801/4358, виданий 06.03.1997 Оленівською сільською радою народних депутатів, як ОСОБА_2 , належить ОСОБА_3 .
Вказана вимога заявника в загальному зводиться до встановлення тотожності особи, яка по-різному записана у документах.
За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім'я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Згідно з абз. 2 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" судами не встановлюється тотожність особи, а відповідно до роз'яснень листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах. У цих справах, суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих у різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них, а також не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.
Вимогами ст. 318 ЦПК України встановлено зміст заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
У матеріалах справи відсутні докази звернення заявника до нотаріальної контори та відповідно відсутня постанова про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.
Водночас, заявником до заяви не надано доказів на підтвердження того, що вона зверталась до відповідних установ та підприємств із заявою про усунення розбіжностей у державному акті на право власності на земельну ділянку, та нею було отримано відмову, а також причини цієї відмови. У разі припинення діяльності вказаної установи, організації та підприємства необхідно надати суду відповідне підтвердження.
Отже, коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві не зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Згідно з п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання заяви у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.
Суд зазначає, що за наслідками дослідження заяви та доданих до неї документів, не встановлено підстав, передбачених Законом України «Про судовий збір», за якими вказана заява підпадала б під категорію заяв, судовий збір за які не справляється.
Таким чином, заявнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 496,20 грн. або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Документи, що підтверджують оплату судового збору подаються до суду в оригіналах.
Умовами статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Всупереч вищевказаним вимогам заявник не засвідчив належним чином копії поданих до заяви документів.
Враховуючи, що подані до заяви документи належним чином не завірені, а саме не містять: відмітки «З оригіналом згідно»; не містять особистого підпису особи, яка засвідчує копії; ініціали та прізвище, дату засвідчення копії, такі документи не можуть підтверджувати дійсні факти, зафіксовані в їх оригіналах, що нівелює їх доказову силу, а у разі відсутності у заявника оригіналів таких документів - зазначити про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено/має бути долучено до позовної заяви.
Окрім того, згідно зі ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає в тому числі і за участі заінтересованих осіб. Такими особами є особи, що заінтересовані у розгляді справи і які визначаються виходячи з мети встановлення юридичного факту.
При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Враховуючи вищенаведене, заявнику рекомендовано усунути вищевказані недоліки заяви для подальшого вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.
Суд вважає за необхідне надати заявникам строк для усунення недоліків заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Керуючись статтями 95, 175-177, 185, 260, 261, 318 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків заяви протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику разом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Ткач