ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8204/21
провадження № 2/753/674/22
"30" серпня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Гусак О.С.,
з секретарем Уляницькою М.В.,
за участі представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУДОВА» до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні службовою квартирою, шляхом виселення,
товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУДОВА» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні службовою квартирою, шляхом виселення зі службового житлового приміщення. В позовній заяві зазначено, що на відповідно до витягу з акту № 31 (1/188) від 19 листопада 2004 року квартира АДРЕСА_1 передана товариству для службових потреб. Як зазначає позивач у службовій квартирі безпідставно проживає ОСОБА_2 разом із своєю малолітньою дочкою ОСОБА_3 . Ордер на зайняття вказаної квартири у відповідача відсутній, у трудових відносинах із відповідачем вона не перебуває. Позивач двічі звертався до відповідача із вимогою звільнити службове житло, однак вона не реагує, посилаючись на наведене, просив задовольнити позов, а саме: зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні службовою квартирою, шляхом виселення, ОСОБА_2 , разом з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 з житлового приміщення - службової квартири АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення. Вирішити питання про стягнення судових витрат.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 6 травня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі, призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16 серпня 2021 року залучено до участі у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУДОВА» до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні службовою квартирою в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Службу у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.
Відзиву на позовну заяву від ОСОБА_2 не надходило, в судові засідання призначені на 8 червня, 8 липня, 16 серпня, 24 вересня, 2 листопада 2021 року відповідач не з'являлася, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялася у встановленому законом порядку.
8 грудня 2021 року в судове засідання з'явився представник позивача ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_4 , зазначив що відзив готується, просив поновити строк для його подачі.
28 січня 2022 року до суду надійшли пояснення від Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у місті Києві Державної адміністрації від 27 січня 2022 року № 101-46-352.
У судове засідання 13 червня 2022 року ОСОБА_2 не з'являлася, її представником ОСОБА_5 подано клопотання про відкладення оскільки договору про надання правової допомоги відповідач не може укласти так як з дитиною перебуває у Закарпатській області у зв'язку з збройною агресією Російської Федерації.
Представник позивача ОСОБА_1 проти відкладення розгляду справи заперечувала. Судом було задоволено клопотання представника відповідача, відкладено розгляд справи на 30 серпня 2022 року 14 год 30 хв.
30 серпня 2022 року о 14 год 30 хв ОСОБА_2 не з'являлася, її представником ОСОБА_5 подала заяву про відкладення розгляду справу, оскільки відповідач з дочкою перебуває у Закарпатській області, а її представник приймає участь у судовому засідання у Святошинському районному суді м. Києва що призначене на 11 год., тому зважаючи на територіальну віддаленість судів не зможе з'явитися в судове засідання.
Представник позивача ОСОБА_1 проти відкладення заперечувала, наголошувала що і до початку збройної агресії відповідач не з'являлася жодного разу в судові засідання, є підстави вважати що вона зловживає своїми правами.
Протокольно ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки справа перебуває у провадженні суду з квітня 2021 року, в жодне судове засідання відповідач не з'являлася, правом на подачу відзиву не скористалася, заяв про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не подавала.
Суд, заслухавши представників позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступне.
Згідно рішення правління AT ХК «Київміськбуд» № 142 від 16 червня 2004 року, та АВІЗО № 211 від 1 листопада 2004 року житловий багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_3 передано ТОВ«НОВОБУДОВА» в експлуатацію та обслуговування (а.с. 15-17).
Відповідно до витягу з акту № 31 (1/188) від 19 листопада 2004 року квартира АДРЕСА_1 передана ТОВ«НОВОБУДОВА» для службових потреб (а.с. 18).
Розпорядженням Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації № 581 від 27 липня 2005 року квартира АДРЕСА_1 включена до числа службових (а.с 19).
Як пояснила представник позивача у судовому засіданні дана квартира була надана вітчиму позивачки ОСОБА_6 та його родині, який перебував з ТОВ «НОВОБУДОВА» у трудових відносинах, і був 29 січня 2016 року звільнений. ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_7 померли. В цій квартирі залишилася проживати їх дочка відповідач ОСОБА_2 із малолітньою дочкою ОСОБА_8 .
Відповідно до листів від 2 березня 2017 року № 220/8, № 1162/8 від 7 вересня 2017 року, № 437/8 від 19 квітня 2021 року ТОВ «НОВОБУДОВА» зверталося до ОСОБА_2 з вимогами звільнити службову квартиру АДРЕСА_1 . (а.с. 21-24).
6 липня 2020 року працівниками ТОВ «НОВОБУДОВА» в присутності дільничого офіцера поліції Дарницього УП ГУНП у м. Києві Сторожа А.О., складено акт, про те, що при обстеженні службової квартири АДРЕСА_1 встановлені наступні особи, якими безпідставно займана вказана службова квартир: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстрована за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 .
Відповідно до Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в органах та установах Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 липня 2004 року №58/5, працівник, що припинив трудові відносини з апаратом Міністерства юстиції України, підлягає виселенню зі службового жилого приміщення з усіма особами, які з ним проживають.
Відповідно до статті 124 ЖК України робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією підлягають виселенню зі службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.
Втручання у право на повагу до житла відповідачів буде відповідати Конвенції не лише тоді, коли таке втручання здійснюється згідно із законом, але й якщо для такого втручання існують легітимні цілі, вичерпний перелік яких наведений у пункті другому статті 8 Конвенції.
За змістом пункту другого статті 8 Конвенції втручання в право на повагу до житла має бути не лише законним, але й необхідним у демократичному суспільстві. Інакше кажучи, воно має відповідати нагальній суспільній необхідності, зокрема бути співрозмірним із переслідуваною легітимною метою. Зокрема, навіть якщо законне право на зайняття приміщення припинено, особа вправі мати можливість, щоб співрозмірність заходу була визначена незалежним судом у світлі відповідних принципів статті 8 Конвенції… (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 44, ЄСПЛ, від 02 грудня 2010 року).
Втручання у право на повагу до житла має бути також необхідним у демократичному суспільстві. Тобто, воно має відповідати нагальній суспільній необхідності та бути домірним переслідуваній легітимній меті (рішення у справі Зехентнер проти Австрії, заява № 20082/02, § 56).
З моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування службовим житлом, особа, якій воно було надане, володіє ним незаконно, і власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном шляхом виселення. Отже, позов про виселення є негаторним.
Навіть якщо власник службового житла не висловив вимогу звільнити це житло, проживання у ньому після припинення трудових правовідносин з роботодавцем не свідчить про законність його використання особою, якій воно було надане на час існування вказаних правовідносин.
Така позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18).
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
В силу статті 18 Житлового кодексу України управління житловим фондом, здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.
Зі змісту пояснень, наданих Службою у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у місті Києві Державної адміністрації від 27 січня 2022 року № 101-46-352, наданих у вказаній справі, служба не вбачає доцільним виселення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із спірної кварири, та просить розглядати справу без учасіт їх представника (а.с. 77-78).
Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
За відомостями електронного реєстру територіальної громади м. Києва "ГІОЦ/КМДА" ОСОБА_2 разом із малолітньою дочкою ОСОБА_8 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , тобто зберігають за собою право користування іншим житлом (а.с. 32)
Враховуючи те, що ОСОБА_2 у трудових відносинах із ТОВ «НОВОБУДОВА» не перебуває і неперебувала, зареєстрована за іншою адресою, суд дійшов висновку, що законні підстави для її проживання у квартирі АДРЕСА_1 відсутні.
Згідно з ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.
Відповідно до ст. 125 ЖК України без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 цього Кодексу, не може бути виселено: осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом виселення ОСОБА_2 разом з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , з житлового приміщення - службової квартири АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.
На підставі викладеного, керуючись статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 124, 125 ЖК України, статтями 10, 78, 81, 82, 83, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУДОВА» до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні службовою квартирою, шляхом виселення, задовольнити.
Виселити ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) разом з малолітньою дочкою ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) з житлового приміщення - службової квартири АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУДОВА» (м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 10, код ЄДРПОУ 32917247) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Гусак О.С.
Повний текст рішення складено 12 вересня 2022 року.