Справа № 752/18581/16-ц
Провадження № 2/752/100/22
Іменем України
26 липня 2022 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання Сітайла В.М.
за участі позивачки ОСОБА_1 ,
за участі представника позивачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник Олени Олександрівни, фізичної особи підприємця ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю «Технічне промислове постачання», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гоменюк Олени Миколаївни, ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс», закрите акціонерне товариство «Київгума», Фонд державного майна України, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, Державна фіскальна служба України, Державна служба фінансового моніторингу України, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу дачного будинку та скасування рішення державного реєстратора про внесення до Державного реєстру відомостей про такий дачний будинок, -
встановив:
09 листопада 2016 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу дачного будинку, яким позивалася до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник О.О., ФОП ОСОБА_5 , ТОВ «Технічне промислове постачання», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Л.І., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гоменюк О.М., ОСОБА_6 , треті особи: ТОВ «Укрінформсервіс», ЗАТ «Київгума», Фонд державного майна України, Головне ТУЮ у місті Києві, Державна фіскальна служба України, Державна служба фінансового моніторингу України, просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу дачного будинку від 03 червня 2015 року, укладений між ТОВ «Технічне промислове постачання» і громадянкою ОСОБА_3 щодо дачного будинку АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гоменюк О.М.; визнати недійсним договір купівлі-продажу дачного будинку від 19 червня 2015 року, укладений між громадянами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 щодо дачного будинку АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.О.; судові витрати покласти на відповідачів.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивачка ОСОБА_1 послалася на те, що вона є інвестором частини реконструкції (фактично нового будівництва) дитячого оздоровчого комплексу сімейного типу, яку в 2005-2012 роках здійснювало ЗАТ «Київгума» за адресою: АДРЕСА_2 , а саме об'єкту незавершеного будівництва - житлового корпусу №16. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачем зареєстроване право власності на цей об'єкт як на об'єкт незавершеного будівництва, реєстраційний номер 1017416280000.
Водночас, за цією ж адресою протиправно на користь третіх осіб було паралельно зареєстроване також право власності на цей же дачний будинок АДРЕСА_3 , що призвело до порушення її законних прав.
Позивачка також стверджує, що дачний будинок АДРЕСА_1 , як об'єкт нерухомості ніколи фізично не створювався (не будувався), проектна та дозвільна документація на нього відсутні, а сам факт його юридичного існування (наявність відомостей про нього в Державному реєстрі речових прав) витікає з неправомірних дій арбітражного керуючого - ліквідатора ЗАТ «Київгума» Кудляка Є.В., який від імені ЗАТ «Київгума» протиправно вчинив продаж на аукціоні належного позивачу житлового корпусу №16 за адресою: АДРЕСА_2 , під виглядом будівельних матеріалів, що будуть отримані в результаті його розбирання, рішення Печерського районного суду м. Києва від 03.11.2014 у справі № 757/30321/14-ц, яке не набрало законної сили та було скасовано, а також протиправних дій нотаріусів, які без належних правових підстав неодноразово вносили відомості про дачний будинок АДРЕСА_3 за вказаною адресою до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та посвідчували договори купівлі-продажі цього дачного будинку. Позивачка наголошувала, що (фіктивне) утворення таким чином дачного будинку та його юридична легалізація в державному реєстрі речових прав з тим самим номером (№ НОМЕР_1 ) і за тією ж адресою: АДРЕСА_2 , що і належний позивачу житловий корпус АДРЕСА_3 , є не чим іншим як спробою заволодіти її нерухомим майном, штучно обмеживши її в законних правах розпоряджатися належним їй майном, що порушує її законні права та інтереси.
Провадження у справі було відкрито 11.11.2016 року з призначенням справи до судового розгляду.
28 квітня 2017 року позивачка ОСОБА_1 подала заяву про доповнення (збільшення) позовних вимог, просила суд додатково визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34513402 від 29.03.2017 12:35:07, стосовно вчиненої вже під час судового розгляду даної справи реєстрації прав власності за відповідачем ОСОБА_4 на дачний будинок АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1209976480000; номер запису про право власності 19698827; скасувати в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про реєстрацію дачного будинку АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1209976480000, та закрити в Державному реєстрі прав на нерухоме майно відповідний розділ.
В обгрунтування доповнених (збільшених) позовних вимог позивачка ОСОБА_1 послалася на те, що договір купівлі-продажу дачного будинку від 03.06.2015 року, укладений між ТОВ «Технічне промислове постачання» і ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Гоменюк О.М., та договір купівлі-продажу дачного будинку від 19.06.2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Колесник О.О., щодо дачного будинку АДРЕСА_3 , площею 391,5 кв.м, було укладено на підставі незаконної первинної реєстрації приватним нотаріусом КМНО Лазарєвою Л.І. за ТОВ «Технічне промислове постачання» права власності на вказаний дачний будинок, яке було скасовано згідно рішення Апеляційного суду м. Києва від 25.02.2015 у справі №22-ц/796/1144/2015. Однак 29.03.2017 року, за наявності суперечностей із вже зареєстрованим її правом власності на житловий корпус АДРЕСА_1 , приватним нотаріусом Мамай І.В. у Державному реєстрі прав на нерухомість було неправомірно відкрито новий розділ і внесено відомості про дачний будинок АДРЕСА_3 за тією ж адресою, як власність відповідачки ОСОБА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1209976480000. При цьому в договорі купівлі-продажу дачного будинку від 19.06.2016 року, на підставі якого приватний нотаріус Мамай І.В. вчиняла реєстраційні дії, значиться інший реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна, а саме 566327480000.
Позивачка також стверджувала, що визнання недійсними договорів купівлі-продажу дачного будинку АДРЕСА_1 , укладених щодо об'єкта (дачного будинку), стосовно якого на момент вчинення таких правочинів було відсутнє первинне право власності, а також скасування рішення державного реєстратора про внесення до Державного реєстру відомостей про такий дачний будинок є ефективним способом захисту порушеного її ж права, оскільки внаслідок цього в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно буде скасовано подвійну реєстрацію одного і того самого об'єкта нерухомого майна, і залишаться лише раніше внесені відомості про її право власності, позивачки, на належний їй же об'єкт незавершеного будівництва - житловий корпус АДРЕСА_1 . Визнання недійсними договорів купівлі-продажу дачного будинку також унеможливить в подальшому їх використання для похідних від них правочинів та реєстраційних дій щодо такого дачного будинку. При цьому, оскільки ніким не оспорюється її право власності ОСОБА_1 на об'єкт незавершеного будівництва - житловий корпус АДРЕСА_1 , прав на дачний будинок АДРЕСА_3 за вказаною адресою позивач не заявляє, а збереження в Державному реєстрі щодо одного і того самого об'єкту нерухомості одночасно відомостей і про житловий корпус, і про дачний будинок є неправомірним, позивач не вбачає за правомірне заявляти позов про витребовування майна із чужого незаконного володіння.
На підтвердження своїх прав та в обґрунтування позовних вимог і заяви про їх збільшення, позивачка надала копії документів, на підставі яких виникли її права на об'єкт незавершеного будівництва - житловий корпус АДРЕСА_1 , а саме: інвестиційного договору № ИД-16C, укладеного 09.12.2008 року між позивачем і ТОВ «Укрінформсервіс», акта прийому-передачі об'єкту незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 від 11.06.2009 року, договору оренди земельної ділянки від 20.08.2003 року, дозволу на виконання будівельних робіт № 1260-Гл/Т від 30.11.2004 року, дозволу на виконання будівельних робіт № 0973-Гл/Т від 04.12.2008 року, технічного паспорту від 02.12.2014 року. Це саме ті документи, на підставі яких за позивачем ОСОБА_1 було зареєстроване право власності на новостворений об'єкт незавершеного будівництва - житловий корпус АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від28.04.2017 року до участі у справі в якості співвідполвідача залученоприватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірину Володимирівну.
28.04.2017 року відповідачка приватний нотаріус КМНО Гоменюк О.М. надіслала до суду заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 .. У своїх запереченнях на позовну заяву приватний нотаріус КМНО Гоменюк О.М. не погодилася з твердженням позивача про недотримання нотаріусом вимог п.п.1 та 2 ст.5 Закону України «Про нотаріат», оскільки вона посвідчувала договір купівлі-продажу дачного будинку на підставі наданих їй сторонами правочину документів, керуючись вимогами чинного законодавства та роз'яснивши сторонам правочину їх права і обов'язки, попереджала про наслідки вчинюваної нотаріальної дії, роз'яснювала зміст ст.27 Закону України «Про нотаріат».
14.06.2018 року представник відповідачки ОСОБА_4 адвокат Пелюк С.С. подав до суду відзив на позов ОСОБА_1 .. Як видно зі змісту відзиву представника відповідачки ОСОБА_4 - адвоката Пелюка С.С., відповідачка ОСОБА_4 , заявлений до неї позивачкою ОСОБА_1 позов не визнає. В обгрунтування заперечень, представник відповідачки ОСОБА_4 - адвокат Пелюк С.С. посилається на те, що ОСОБА_4 набула право власності на дачний будинок АДРЕСА_1 , на підставі дійсного цивільно-правового акта, а саме договору купівлі-продажу, який був належним чином нотаріально посвідчений, і факт набуття ОСОБА_4 права власності на дачний будинок був належним чином зареєстрований у державному реєстрі речових прав. Представник вважає, що з точки зору позивача, першопідставою визнання недійсним договору купівлі-продажу дачного будинку АДРЕСА_3 може бути юридичний факт скасування рішення Печерського районного суду міста Києва від 03.11.2014 у справі №757/2032/14 як незаконного; але відповідач ОСОБА_4 не є суб'єктом відносин між ЗАТ «Київгума», ліквідатором ЗАТ «Київгума» Кудляком Є.В., ТОВ «Укрінформсервіс», ОСОБА_1 та іншими, не була стороною судового провадження №757/3032/14, предметом спору в якому, в тому числі, був дачний будинок АДРЕСА_3 , не знала і не повинна була знати про існування судових рішень, в яких було скасовано право власності на цей дачний будинок. Натомість, за твердженням представника відповідачки ОСОБА_4 немає жодних судових рішень, які встановлюють, змінюють або припиняють права особисто ОСОБА_4 на цей дачний будинок.
29.06.2018 року відповідачка приватний нотаріус КМНО Лазарєва Л.І. надіслала до суду заперечення на відповідь представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Бондара О.О. на відзив відповідачки ОСОБА_4 - адвоката Пелюка С.С.. Відповідно до заперечень приватного нотаріуса КМНО Лазарєвої Л.І., остання постверджує, що нею не було порушено ні Порядку вчинення нотаріальних дій ні ЗУ «Про нотаріат», ні п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». На підтвердження права власності для вчинення правочину ТОВ «Технічне промислове постачання» надало засвідчену належним чином копію рішення Печерського районного суду м. Києва від 03.11.2014 року з відміткою, що воно набрало законної сили. Станом на 04.02.2015 року їй не було відомо про оскарження цього рішення.
Ухвалою суду від 03.07.2018 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник О.О., ФОП ОСОБА_5 , ТОВ «Технічне промислове постачання», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Л.І., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гоменюк О.М., ОСОБА_6 , треті особи: ТОВ «Укрінформсервіс», ЗАТ «Київгума», Фонд державного майна України, Головне ТУЮ у місті Києві, Державна фіскальна служба України, Державна служба фінансового моніторингу України про визнання недійсними договорів купівлі-продажу дачного будинку, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
04.07.2018 року третя особа ЗАТ «Київгума» подало пояснення щодо позову ОСОБА_1 , відповідно до змісту яких представник ЗАТ «Київгума» просить відмовити в задоволенні позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 з тих підстав, шо такий позов заявлено формально з метттою набуття права власності на майно. Заявлені вимоги для визнання правочинів недійсними не підтверджені належними та допустимими доказами.
Зі змісту повторних пояснень на позов ОСОБА_1 - представника ЗАТ «Київгума» від 08.09.2020 року, представник третьої особи ЗАТ «Київгума» адвокат Рівний Є.О. стверджує, що не існувало законних підстав для набуття позивачкою ОСОБА_1 майнових прав, а пізніше і прав власності на об'єкт незавершеного будівництва - житловий корпус №16. Представник ЗАТ «Київгума» посилався на те, що оскільки до реконструкції ЗАТ «Київгума» було власником цілісного майнового комплексу, то і після реконструкції воно залишилось власником цього об'єкту. Він також стверджував, що об'єкт незавершеного будівництва - житловий корпус №16 та дачний будинок АДРЕСА_3 не є одним і тим самим об'єктом нерухомого майна, а отже оспорювані договори ніяким чином не порушують права позивачки ОСОБА_1 .
Підготовче провадження у справі закрито 21.02.2019 року.
Після повторного автоматизованого розподілу ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва 20.12.2019 розгляд справи було прийнято до провадження головуючим суддею Плахотнюк К.Г.
У судове засідання для продовження судового розгляду справи по суті, призначене на 26.07.2022 року учасники справи не з'явилися.
Позивачка подала до суду заяву про завершення розгляду справи по суті за її відсутності та відсутності решти учасників справи, просила заявлені нею позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Учвсники справи відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус КМНО Колесник О.О., ФОП ОСОБА_5 , ТОВ «Технічне промислове постачання», приватний нотаріус КМНО Лазарєва Л.І., приватний нотаріус КМНО Гоменюк О.М., ОСОБА_6 , треті особи: ТОВ «Укрінформсервіс», ЗАТ «Київгума», Фонд державного майна України, Головне ТУЮ у місті Києві, Державна фіскальна служба України, Державна служба фінансового моніторингу України, про дату час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку, з клопотаннями до суду про відкладення розгляду справи не зверталися.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Приймаючи до уваги, що відповідачі та треті особи належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, однак за час перебування справи в провадженні суду, крім відповідачки ОСОБА_4 та представника третьої особи ЗАТ «Київгума» жодного разу у судові засідання не з'являлися, а також думку позивачки та її представника, про завершення судового розгляду справи по суті за відсутності відповідачів та третіх осіб, суд визнав за можливе завершити по суті судовий розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса КМНО Колесник О.О., ФОП ОСОБА_5 , ТОВ «Технічне промислове постачання», приватного нотаріуса КМНО Лазарєва Л.І., приватного нотаріуса КМНО Гоменюк О.М., ОСОБА_6 , треті особи: ТОВ «Укрінформсервіс», ЗАТ «Київгума», Фонд державного майна України, Головне ТУЮ у місті Києві, Державна фіскальна служба України, Державна служба фінансового моніторингу України, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування реєстрації права власності за відсутності учасників справи.
Суд, заслухавши пояснення позивачки та її педставника у судовому засіданні 23.12.2021 року, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, на підставі яких всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Правилами статтей 12,13 ЦПК України встановлено, що: цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частинами 4,5 статті 82 цього ж Кодексу встановлено, що: обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом; обставини встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Відповідно до правил статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суду, суд вирішує серед іншого і питання, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма права підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом встановлено, що ЗАТ «Київгума» було власником майнового комплексу «Дитячий оздоровчий комплекс» за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено копією свідоцтва про право власності на майновий комплекс серії МК №010005105, виданим 20.08.2002 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва на підставі наказу «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна» від 13 серпня 2002 року № 619-В (а.с.64-65 том №1).
За даними постанови Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року у справі №752/26843/17 прийнятої за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_7 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23.01.2020 року у справі за позовом ОСОБА_7 , ОСОБА_7 до ТОВ «Технічне промислове постачання», ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , приватного нотаріуса КМНО Мамай І.В., Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, треті особи ТОВ «Укрінформсервіс», ЗАТ «Київгума», приватний нотаріус КМНО Лазарєва Л.І., приватний нотаріус КМНО Гоменюк О.М., приватний нотаріус КМНО Колесник О.О., Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Прокуратура м. Києва про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання протиправним та скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, судом було встановлено, шо розпорядженням КМДА від 08.07.2002 № 1330 ЗАТ «Київгума» було дозволено здійснити проектування та реконструкцію дитячого оздоровчого комплексу за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі цього розпорядження ТОВ «Печерська архітектурна майстерня» було розроблено Проект реконструкції дитячого дошкільного оздоровчого табору під дитячий оздоровчий комплекс сімейного типу за адресою: АДРЕСА_2 , № 67/2-2002. (а.с.62-68 том №8).
Встановлені зазначеним вище рішенням суду обставини, зокрема щодо розпорядження КМДА від 08.07.2002 № 1330, яким ЗАТ «Київгума» було дозволено здійснити проектування та реконструкцію дитячого оздоровчого комплексу за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 149 не заперечувалися представником ЗАТ «Київгума», а тому не підлягають доказуванню в межах розгляду справи за позовом ОСОБА_10 .
Зазначена реконструкція відбувалась на земельній ділянці площею 9,42 га за адресою: АДРЕСА_2 , яка за рішенням Київської міської ради від 29.05.2003 № 487/647 «Про оформлення права користування земельними ділянками» була передана ЗАТ «Київгума» в оренду для експлуатації та обслуговування дитячого оздоровчого табору. На підставі цього рішення було укладено договір оренди земельної ділянки № 79-6-00140 від 20.08.2003року (а.с.66-68 том №1).
13.10.2004 року ЗАТ «Київгума» отримало Позитивний висновок комплексної державної експертизи проекту оздоровчого табору під дитячий оздоровчий комплекс сімейного типу за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.69 том №1).
Для проведення будівельних робіт ЗАТ «Київгума» отримало дозволи на виконання будівельних робіт № 1260-Гл/Т від 30.11.2004 строком дії до 29.11.2008 та №0973-Гл/Т від 04.12.2008 строком дії до 04.12.2011.(а.с. 70,70 зв. том №1).
17 грудня 2004 року між ЗАТ «Київгума» і ТОВ «Укрінформсервіс» укладено договір про пайову участь у реконструкції № 17-12/04, за умовами якого ЗАТ «Київгума», як забудовник реконструкції, приймає ТОВ «Укрінформсервіс» у пайову участь в реконструкції оздоровчого комплексу сімейного типу, що розташований на земельній ділянці площею 9,4204 га по вул. Столичне шосе, 149, в Голосіївському районі м. Києва, та введення його в експлуатацію (п.1.1 договору). (а.с.71-74,75 том №1).
Відповідно до умов договору про пайову участь у реконструкції №17-12/04 укладеного 17 грудня 2004 року ЗАТ «Київгума» та ТОВ «Укрінформсервіс», а саме: п.1.2., п.1.3., п.1.4., п. 1.5., п.1.6., п.2.1. і п.п.2.1.1.1., п.4.1. і п.п. 4.1.2., п.4.2., п.5.3., п. 8.3., п.12.2., п.12.3.:
ЗАТ «Київгума» приймає участь у реконструкції об'єкта шляхом здійснення комплексу заходів по правовому, технічному та організаційному забезпеченню реконструкції об'єкта, внесенням грошових коштів та інших вкладів. ЗАТ «Київгума» виступає як забудовник та замовник реконструкції за розпорядчими документами;
ТОВ «Укрінформсервіс» зобов'язалось самостійно та/або шляхом залучення грошових коштів від третіх осіб забезпечити фінансування реконструкції об'єкта на умовах, визначених цим договором; розподіл між сторонами об'єктів нерухомості, що входять в об'єкт реконструкції, здійснюється згідно з внесками сторін ( додаток №1 «Розподіл кошторисної вартості об'єкту»);
після завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію, ЗАТ «Київгума» зобов'язується за актом прийому-передачі передати ТОВ «Укрінформсервіс» та/або третій особі, за вказівкою ТОВ «Укрінформсервіс», документи, необхідні для оформлення у власність належних ТОВ «Укрінформсервіс» об'єктів нерухомості об'єкту реконструкції згідно «Відомості розподілу між сторонами об'єктів нерухомості, що входять в об'єкт реконструкції» (додаток №2 до цього договору), для подальшого оформлення права власності на ці корпуси пропорційно внескам сторін;
до складу об'єкту реконструкції входять приміщення житлових корпусів, об'єкти благоустрою, інженерні мережі і споруди та інші об'єкти відповідно до даних проектної документації. Характеристика об'єкту реконструкції наведена у проектній документації. Житловим корпусам, що входять до складу об'єкту реконструкції присвоєна нумерація. Метою договору є будівництво та введення в експлуатацію наступних об'єктів нерухомості Об'єкту реконструкції - 44 житлових корпусів, у тому числі: 14 корпусів типу «А» загальною площею 8120,84 кв.м; 10 корпусів типу «В» загальною площею 4672,40 кв.м; 10 корпусів типу «С» загальною площею 3716,10 кв.м; 10 корпусів, типу «D» загальною площею 3716,10 кв.м; фітнес-центр загальною площею 712,00 кв.м; 2 адміністративні корпуси загальною площею 1536,97 кв.м; інженерні мережі та споруди загальною площею 219,92 кв.м.;
сторони домовились, що за умови виконання ТОВ «Укрінформсервіс» своїх зобов'язань по фінансуванню реконструкції Об'єкту, ТОВ «Укрінформсервіс» отримує собі у власність відповідні об'єкти нерухомості згідно «Відомості розподілу між сторонами об'єктів нерухомості, що входять в об'єкт реконструкції» (Додаток №2 до цього договору, який є його невідємною частиною);
після завершення будівництва та введення Об'єкта в експлуатацію, ЗАТ «Київгума» зобов'язалося за актом прийому-передачі передати ТОВ «Укрінформсервіс» та/або третій особі, за вказівкою ТОВ «Укрінформсервіс», документи, необхідні для оформлення у власність належних ТОВ «Укрінформсервіс» корпусів Об'єкту згідно «Відомості розподілу між сторонами об'єктів нерухомості, що входять в об'єкт реконструкції» (додаток №2 до цього договору), для подальшого оформлення права власності на ці корпуси пропорційно внескам сторін;
ТОВ «Укрінформсервіс» має право у визначеному чинним законодавством порядку у будь-який час до моменту введення в експлуатацію житлових корпусів, які входять до складу Об'єкту реконструкції, оформити за власний рахунок право власності на будь-який з об'єктів незавершеного будівництва , профінансованих нею згідно цього договору, на власну користь або на користь третіх осіб згідно укладених договорів;
приймання-передача об'єкта нерухомості здійснюється відповідно до діючого порядку і оформляється актами, підписання яких визначає момент передачі об'єкта нерухомості, або його частини у власність сторони. В акті вказуються всі виявлені претензії до виконаних робіт. Якщо у якоїсь сторони є такі претензії, але вони не зафіксовані в акті, вона втрачає право на їх задоволення в судовому порядку;
цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін;
строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.12.2 цього договору та закінчується 17 грудня 2012 року, а в частині взятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання.
17 лютого 2005 року ТОВ «Укрінформсервіс» здійснило в НКЦПФР реєстрацію випуску облігацій підприємства серії А, реєстраційний №36/2/05. Метою залучення фінансових ресурсів є одержання коштів для фінансування реконструкції та будівництва частини оздоровчого комплексу сімейного типу, що розташований на земельній ділянці площею 9,42 га за адресою: АДРЕСА_2 . Підставою для фінансування Емітентом будівництва зазначеного проекту є договір пайової участі в реконструкції та будівництві № 17-12/04 від 17.12.2004, укладений з ЗАТ «Київгума», яке є замовником проекту і має усі необхідні документи та дозволи (а.с.27-31 том №6).
03.02.2009 року між ТОВ «Укрінформсервіс» і ЗАТ «Київгума» було укладено додаткову угоду до договору про пайову участь у реконструкції № 17-12/04 від 17.12.2004, відповідно до п.1.5 якої об'єктами незавершеного будівництва, щодо яких сторони дійшли згоди про набуття ТОВ «Укрінформсервіс» права власності, є наступні відокремлені будівлі оздоровчого комплексу сімейного типу, розташованого по вул. Столичне шосе, 149 в м. Києві: 14 корпусів типу «А» №№ 2, 4, 5, 8, 10, 11, 15, 22, 23, 28, 29, 30, 41, 48, загальною площею 8120,84 кв.м; 10 корпусів типу «В» №№ 6, 7, 9, 12, 14, 31, 32, 33, 34, загальною площею 4672,40 кв.м; 10 корпусів типу «С» №№ 16, 18, 20, 24, 26, 37, 39, 42, 44, 46, загальною площею 3716,10 кв.м; 10 корпусів типу «D» №№ 17, 19, 21, 25, 27, 38, 40, 43, 45, 47, загальною площею 3716,10 кв.м. Пунктом 1.8 додаткової угоди від 03.02.2009 року встановлено, що право власності на об'єкт незавершеного будівництва підлягає реєстрації органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно. (а.с.217 том №8).
Факт передачі зазначених вище об'єктів нерухомого майна ЗАТ «Київгума» на користь ТОВ «Укрінформсервіс» було встановлено рішенням Апеляційного суду м. Києва від 18.04.2016 у справі № 22-ц/796/1953/2016, яке було залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.07.2016 у справі №752/10016/13-ц, а також у рішенням Господарського суду Київської області від 02.02.2021 у справі № 911/3132/17, яке залишено в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 та постановою Верховного Суду від 13.10.2021 ( а.с.24-58 том №9).
Встановлені зазначеними вище судовими рішеннями обставини щодо передачі об'єктів нерухомого майна від ЗАТ «Кївгума» на користь ТОВ Укрінформсервіс» відповідно до додатковї угоди від 03.02.2009 року до договору про пайову участь у реконструкції № 17-12/04 від 17.12.2004 року не спростовані третьою особою у справі за позовом ОСОБА_1 - ЗАТ «Київгума», представник якої користувався своїм правом подачі відзиву на позов, а також був присутнім у судових засіданнях.
Таким чином, ЗАТ «Київгума» на законних підставах розпочало реконструкцію Комплексу в якості замовника будівництва відповідно до належним чином затвердженого проекту на земельній ділянці площею 9,4204 га (кадастровий номер 8000000000:90:415:0003) за адресою: АДРЕСА_2 , залучило ТОВ «Укрінформсервіс» до реконструкції Комплексу на підставі договору про пайову участь, за яким ЗАТ «Київгума» надало ТОВ «Укрінформсервіс» права на частину Комплексу (у тому числі, права на житловий корпус №16) та право передавати такі права третім особам в обмін на фінансування реконструкції Комплексу. В свою чергу, ТОВ «Укрінформсервіс» залучило позивача до фінансування реконструкції Комплексу.
Судом також встановлено, що 03.12.2008 року між ЗАТ «Київгума» та ТОВ «Укрінформсервіс» підписано акт приймання-передачі об'єкту незавершеного будівництва до договору про пайову участь у реконструкції №17-12/04 від 17 грудня 2004 року, яким на виконання п.п. 8.2,8.3,8.5 договору , відповідно до відомості розподілу між сторонами об'єктів нерухомості , що входять в об'єкт реконструкції (Додаток №2 до договору), було досягнуто згоди передати ТОВ «Укрінформсервіс» об'єкти незавершеного будівництва: - житловий корпус №16 типу С, - житловий корпус №20 типу С, -житловий корпус №21 типу Д в оздоровчому комплексі сімейного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці 9,42 га кадастровий номер 8000000000:90:415:0003. У ЗАТ «Київгума» станом на 03.12.2008 року витрати на будівництво зазначених вище об'єктів незавершеного будівництва - житловий корпус №16 типу С, - житловий корпус №20 типу С, - житловий корпус №21 типу Д відсутні. ТОВ «Укрінформсервіс» передається вся необхідна технічна документація стосовно цих же об'єктів незавершеного будівництва. Сторони одна до одної претензій не мають. (а.с.76 том №1).
Судом встановлено, що 09.12.2008 року між ТОВ «Укрінформсервіс» (Емітент) та громадянкою ОСОБА_1 (Інвестор) було укладено інвестиційний договір № ИД-16C, відповідно до якого інвестор забезпечує фінансування реконструкції об'єкта нерухомості (корпус типу «С» за №16 загальною розрахунковою площею, згідно проектної документації 407,6 кв.м. в оздоровчому комплексі сімейного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ) шляхом придбання у власність облігацій, випущених емітентом, і має право одержати у власність об'єкт нерухомості, розрахувавшись за нього з використанням облігацій, а емітент зобов'язаний здійснити достроковий викуп облігацій для оплати інвестором об'єкта нерухомості на умовах, визначених цим договором. (а.с.77-79 том №1).
Відповідно до п.6.2 зазначеного вище інвестиційного договору інвестор стає власником майнових прав на об'єкт нерухомості з моменту передачі емітенту для дострокового випуску 99,99 (дев'яносто дев'ять цілих і дев'яносто дев'ять сотих) відсотків облігацій, необхідних для виконання умов цього договору згідно п.3.1 цього договору.
Пунктом 3.1 інвестиційного договору № ИД-16C укладеного 09.12.2008 року між ТОВ «Укрінформсервіс» та ОСОБА_1 , останні передбачили, що розрахункова кількість облігацій, яку інвестор повинен придбати для сплати за об'єкт нерухомості та пред'явити емітенту для дострокового викупу, становить 6 800 000 (шість мільйонів вісімсот тисяч) облігацій.
Одночасно з інвестиційним договором 09.12.2008 року був підписаний договір поруки № ДП-16С, сторонами якого виступала ОСОБА_1 (Кредитор), ТОВ «Укрінфомсервіс» (Боржник) і ЗАТ «Київгума» (Поручитель), у відповідності з яким поручитель ЗАТ «Київгума», як замовник реконструкції дитячого дошкільного оздоровчого табору під дитячий оздоровчий комплекс сімейного типу на АДРЕСА_2 , що отримав необхідні дозволи на здійснення такої реконструкції, зобов'язується відповідати за виконання зобов'язань боржника ТОВ «Укрінформсервіс» перед кредитором ОСОБА_1 за інвестиційним договором № ИД-16C від 09.12.2008 у випадку невиконання або неналежного виконання боржником ТОВ «Укрінформсервіс» своїх зобов'язань за інвестиційним договором, укладеним між позивачкою ОСОБА_1 і ТОВ «Укрінформсервіс». (а.с. 34 том №6).
09.06.2009 року між ТОВ «Укрінформсервіс» (емітент) та громадянкою ОСОБА_1 (інвестор) 09.06.2009 року було підписано акт прийому-передачі цінних паперів, відповідно до якого інвесто ОСОБА_1 передала, а емітент ТОВ «Укрінформсервіс» прийняв для дострокового викупу визначені в інвестиційному договорі іменні відсоткові облігації номінальною вартістю 0,25 грн. (нуль грн. 25 коп.) кожна в кількості 6799900 (шість мільйонів сімсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот) штук, загальною номінальною вартістю 1699975,00 грн. (один мільйон шістсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять грн. 00 коп.). Тим самим підтверджено, що позивачка ОСОБА_1 повністю виконала свої зобов'язання за інвестиційним договором з оплати об'єкту інвестування. (а.с.83 том №1).
На виконання умов інвестиційного договору №ИД-16С від 09 грудня 2008 року між ТОВ «Укрінформсервіс» і позивачем ОСОБА_1 11.06.2009 року підписано акт прийому-передачі об'єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , об'єкт «Реконструкція дитячого дошкільного оздоровчого табору під дитячий оздоровчий комплекс сімейного типу», житловий корпус типу «С» за №16, відповідно до якого, сторони підтвердили що емітент ТОВ «Укрінформсервіс» передав, а інвестор ОСОБА_1 прийняла об'єкт незавершеного будівництва - житловий корпус типу «С» за №16 в об'єкті «Реконструкція дитячого дошкільного оздоровчого табору під дитячий оздоровчий комплекс сімейного типу», з наступними параметрами, зокрема, місцезнаходження об'єкту: земельна ділянка, яка знаходиться в оренді у ЗАТ «Київгума» (договір оренди від 04.09.2003 № 79-6-00140) за адресою: АДРЕСА_2 . Параметри об'єкту: загальна площа об'єкту згідно робочої документації 407,6 кв.м. (а.с.84 том №1).
Крім того, 17.10.2011 року між ЗАТ «Київгума» (Сторона-1) і ОСОБА_1 (Сторона-2) укладено договір про передачу функцій замовника будівництва, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого Сторона-1 на умовах і в порядку, передбачених цим договором, передає Стороні-2 частину функцій замовника реконструкції об'єктів містобудування, зазначених у п.1.2 цього договору (в подальшому - Функції замовника будівництва), а Сторона-2 реалізує передані їй за цим договором функції замовника будівництва, які відповідно до діючого законодавства України є складовими та невід'ємними частинами прав замовника будівництва (реконструкції). Під об'єктом містобудування, функції замовника будівництва яких передаються за цим договором, сторони розуміють: корпус типу «С» в об'єкті реконструкції за № 16, загальною площею 407,6 кв.м. (а.с.85-86 том №1).
З аналізу викладеного вище суд робить висновок, що укладеними договорами було чітко визначено, що право власності на об'єкт нерухомого майна в комплексі корпус типу «С» в об'єкті реконструкції за № 16, загальною площею 407,6 кв.м. переходить від ЗАТ «Київгума» через ТОВ «Укрінформсервіс» на користь позивачки ОСОБА_1 , а оскільки реконструкція комплексу на момент передачі об'єкта незавершеного будівництва не була остаточно завершена, і об'єкт нерухомого майна не був введений в експлуатацію, це майно станом на 2011 рік мало статус об'єкта незавершеного будівництва.
З цього моменту позивачка ОСОБА_1 у законний спосіб набула права власності на об'єкт незавершеного будівництва - житловий корпус АДРЕСА_1 .
Судом також встановлено, що постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2013 року у справі №5002-19/5719.2-2010, припинено процедуру санації ЗАТ «Київгума»,останнє визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором ЗАТ «Київгума» - Кудляка Є.В., зазначена обставина не заперечувалася третьою особою у справі ЗАТ «Київгума».
Всі досліджені судом вище правочини та документи були укладені/виготовлені до початку ліквідаційної процедури ЗАТ «Київгума» та були припинені внаслідок їх повного виконання. Ліквідаційну процедуру відносно боржника ЗАТ «Київгума» було відкрито відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнанні його банкрутом» на строк 12 місяців Наявні в матеріалах справи докази спростовують заяви та твердження представника третьої особи ЗАТ «Київгума» стосовно відсутності підстав для набуття позивачем прав на об'єкт незавершеного будівництва - житловий корпус АДРЕСА_1 , оскільки третьою особою ЗАТ «Київгума» не надано суду жодних доказів на спростування факту набуття позивачем відповідних майнових прав на збудований об'єкт незавершеного будівництва - житловий корпус АДРЕСА_1
Зазначене також спростовує твердження представника ЗАТ «Київгума», що в процесі ліквідаційної процедури на аукціоні 21.10.2014 року було реалізовано майно ЗАТ «Київгума», оскільки з 03.02.2009 року ЗАТ «Київгума» не мало прав ані на житловий корпус АДРЕСА_1 , ані на жоден інший з числа 44 житлових корпусів, які були предметом реконструкції. Тобто, із зазначеної дати ЗАТ «Київгума» вже не було ні власником, ні розпорядником ані об'єктів незавершеного будівництва, ані будівельних матеріалів, з яких ці житлові корпуси були побудовані.
Однак саме за наслідками продажу ліквідатором ЗАТ «Київгума» ОСОБА_11 на аукціоні будівельних матеріалів, що будуть отримані внаслідок розбирання житлових корпусів за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 03.11.2014 у справі № 757/30321/14-ц, яке не набрало законної сили та було скасовано рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25.02.2015 у справі №22-ц/796/1144/2015 в частині визнання права власності ТОВ Технічне промислове постачання» на об'єкти нерухомого майна, зокрема, і на дачний будинок АДРЕСА_1 , приватним нотаріусом КМНО Лазарєвою Л.І. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості про дачний будинок АДРЕСА_1 , та право власності на нього за ТОВ «Технічне промислове постачання».
Згідно зі статтею 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Відповідно до статті 876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.
Згідно статтею 41 Конституції України та статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
На думку суду, обгрунтованими є доводи позивачки ОСОБА_1 , що об'єкт незавершеного будівництва - житловий корпус №16 та дачний будинок АДРЕСА_3 є одним і тим самим об'єктом нерухомості з огляду на таке.
22.10.2014 року між ЗАТ «Київгума» і ТОВ «Консультаційна фірма Welcome» було укладено договір купівлі-продажу № 3, згідно якого сторони договору за наслідками проведеного 21.10.2014 аукціону та підписаного протоколу №3 прийняли на себе зобов'язання: продавець - передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу АДРЕСА_1 .(а.с.4 том №6)
Як видно зі змісту рішення Печерського районного суду м. Києва від 03.11.2014 у справі № 757/30321/14-ц за позовом ТОВ «Технічне промислове постачання» до ОСОБА_12 , ТОВ «Консультаційна фірма Welcome» про визнання права власності та за зустрічним позовом ТОВ «Консультаційна фірма Welcome» до ТОВ «Технічне промислове постачання», третя особа ОСОБА_12 про стягнення комісійної винагороди позов ТОВ «Технічне помислове постачання» про визнання права власності на дачні будинки за адресою - АДРЕСА_2 , у тому числі і дачний будинок АДРЕСА_3 загальною площею 391,5 кв.м., основною площею 163, 5 кв.м. було задоволено (а.с.43-45 том №6).
Зазначене рішення Печерського районного суду м. Києва від 03.11.2014 року про визнання за ТОВ «Технічне промислове постачання» право власності на дачні будинки за адресою - АДРЕСА_2 , у тому числі і дачний будинок АДРЕСА_3 обгрунтовувалося даними експертного висновку № 074-10/2014 від 30.10.2014, складеного судовим експертом ОСОБА_13 , на предмет того, що ТОВ «Технічне промислове постачання» придбало у ліквідатора ЗАТ «Київгума» бувші у використанні будівельних матеріалів, які будуть отримані в процесі розбирання житлових корпусів №№ 7, 13, 16, 17, 18, 20, 21, 32, 42, 43 за адресою: АДРЕСА_2 , готовими та введеними в експлуатацію об'єктами нерухомого майна, а саме дачними будинками, право власності на які цим судовим рішенням було встановлено за ТОВ «Технічне промислове постачання».
В обгрунтування заявлених позовних вимог, позивачка ОСОБА_1 стверджує, що зі змісту цього ж експертного висновку № 074-10/2014 від 30.10.2014, складеного судовим експертом ОСОБА_13 , копія якого міститься у матеріалах даної судової справи, чітко прослідковується, що належний ОСОБА_1 житловий корпус АДРЕСА_1 , та дачний будинок АДРЕСА_1 , є одним і тим самим об'єктом нерухомого майна. (а.с.107-114 том №6).
Як вбачається з рішення Печерського районного суду м. Києва від 03.11.2014 року у справі № 757/30321/14-ц житловий корпус №16 фізично не розбирався, матеріали від його розбирання не отримувались і не передавались, натомість об'єкт було визнано придатним для експлуатації, і цим судовим рішенням встановлено право власності на нього за ТОВ «Технічне промислове постачання» вже як на готовий і введений в експлуатацію дачний будинок АДРЕСА_1 .
У подальшому зазначене вище рішення Печерського районного суду м. Києва було скасоване рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25 лютого 20125 року за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_14 , які не були учасниками розгляду справи Печерським районним судом м. Києва. (а.с. 46-50 том №6).
Як видно зі змісту рішення Апеляційного суду м. Києва від 25.02.2015 (справа № 22-ц/796/1144/2015 судом апеляційної інстанції було встановлено, що ТОВ «Технічне промислове постачання» не є власником (користувачем) земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво нерухомого майна і, більш того, за його дорученням було придбано не об'єкти нерухомості, а «бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу № 7, будівлі фітнес-центру № 13, житлових корпусів № 16, 17, 18, 20, 21, 32, 42, 43», майнові права на які, на мають інвестори на підставі цивільно-правових угод та на підставі здійсненого в повному обсязі фінансування їх будівництва.
Крім того, 18 листопада 2015 року Апеляційним судом м. Києва було ухвалено додаткове рішення по цивільній справі за позовом ТОВ «Технічне промислове постачання» до ОСОБА_12 , ТОВ «Консультаційна фірма Welcome» про визнання права власності та за зустрічним позовом ТОВ «Консультаційна фірма Welcome» до ТОВ «Технічне промислове постачання», третя особа ОСОБА_12 про стягнення комісійної винагороди, яким скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ТОВ «Технічне промислове постачання права власності на дачні будинки за адресою: АДРЕСА_2 , у тому числі і на дачний будинок АДРЕСА_3 , загальною площею 391, 5 кв.м., основною площею 163, 5 кв.м., допоміжною площею 228, 0 кв.м. (реєстраційний номер об'єктв нерухомого майна 566327480000). (а.с.51-52 том №6).
Незважаючи на те, що 25.02.2015 Апеляційним судом м.Києва скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 03.11.2014 у справі № 757/30321/14-ц, яким було визнано право власності на дачний будинок АДРЕСА_3 за ТОВ «Технічне промислове постачання», ТОВ «Технічне промислове постачання» на підставі договору купівлі-продажу від 03.06.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гоменюк Оленою Миколаївною, здійснило продаж цього ж дачного будинку АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 . (а.с.81-82 том №2).
За даними, наданого приватним нотаріусом КМНО Гоменюк О.М., на вимогу суду копії договору купівлі-продажу від 03.06.2015 року, укладеного 03.06.2015 року між ТОВ «Технічне промислове постачання» та ОСОБА_3 , щодо продажі цього ж дачного будинку АДРЕСА_1 , правовстановчим документом на підтвердження права власності ТОВ «Технічне промислове постачання» на дачний будинок, що бу предметом договору купівлі-продажу було рішення Печерського районного суду м. Києва від 03.11.2014 року , справа №757/30321/14-ц. (а.с.82 зв. том №2).
У свою чергу ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу дачного будинку від 19.06.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник Оленою Олександрівною, здійснила продаж дачного будинку АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_4 , від імені якої договір було укладено представником ОСОБА_6 . (а.с.10-11 том №2).
За даними інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованої 25.04.2017 року №85757484, об'єкт нерухомого майна за №1017416280000, незавершеного будівництва, загальною площею 407,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5 , відсоток готовності 79%, , 19.08.2016 року на праві приватної власності зареєстровано за ОСОБА_1 , про що свідчить запис № 16220664 державного реєстратора ОСОБА_15 . Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», м. Київ. ( а.с.14 том №2).
Законність реєстрації прав власності за позивачкою ОСОБА_1 підтверджено рішенням Господарського суду Київської області від 07.07.2021 у справі № 752/6166/17 за позовом ЗАТ «Київгума» до Державного реєстратора Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» Коровайко О.С., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова К.Ю., ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» про визнання протиправним та скасування рішень, яким відмовлено у задоволенні позову ЗАТ «Київгума», яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 року за результатами розгляду апеляційної скарги на це рішення ЗАТ «Київгума». (а.с. 59-68,69-77 том №9).
Зазначеними вище рішеннями встановлено, що ОСОБА_1 є законним власником об'єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_5 , що відповідно до правил частини четвертої статті 82 ЦПК України не потребує доказування у справі, що розглядається судом.
Суд також встановив, що вже під час судового розгляду цієї ж справи за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу дачного будинку АДРЕСА_1 від 03.06.2015 року і договору купівлі-продажу дачного будинку від 03.06.2015 року з приводу яких заявлено спір
, 29.03.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай Іриною Володимирівною в Державному реєстрі речових прав було відкрито новий розділ та здійснено державну реєстрацію прав на дачний будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1209976480000, на користь ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу дачного будинку, серія та номер 5, посвідченого 19.06.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.О.; номер запису про право власності 19698827. (а.с.15-16 том №2).
Відповідно до п.5 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
З огляду на встановлені вище обставини, суд приходить до висновку, що приватний нотаріус КМНО Мамай І.В. протиправно здійснила відкриття в Державному реєстрі нового розділу та реєстрацію права власності на дачний будинок АДРЕСА_1 , за відповідачкою ОСОБА_4 за наявності суперечності між заявленими та вже зареєстрованими за ОСОБА_1 речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями та без відповідної на те правової підстави.
Внаслідок зазначених реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно один і той самий об'єкт, а саме, фактично проінвестований та набутий ОСОБА_1 у власність об'єкт незавершеного будівництва існує одночасно в двох правових статусах, а саме: як об'єкт незавершеного будівництва - житловий корпус АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстрований за ОСОБА_1 (реєстраційний номер 1017416280000), а також як дачний будинок АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстроване за ОСОБА_4 (реєстраційний номер 1209976480000).
З огляду на те, що приватним нотаріусом КМНО Мамай І.B. протиправно було здійснено відкриття в Державному реєстрі нового розділу та реєстрацію права власності на дачний будинок АДРЕСА_3 за відповідачем ОСОБА_4 за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими за позивачем речовими правами, суд вважає, що зазначене рішенням приватного нотаріуса є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд також погоджується з доводами позивача, що визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених щодо об'єкта, стосовно якого на момент вчинення цих правочинів було відсутнє первинне право власності, а також скасування рішення державного реєстратора про внесення до Державного реєстру відомостей про такий об'єкт і прав власності на нього, що витікають із оспорюваних договорів купівлі-продажу дачного будинку, є ефективним способом захисту порушеного права позивачки, оскільки внаслідок цього в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно буде скасовано подвійну реєстрацію одного і того самого об'єкта нерухомого майна, і залишаться відомості про право власності на об'єкт незавершеного будівництва - житловий корпус АДРЕСА_1 , набутий на законних підставах. Зазначена мета у даному випадку не була б досягнута у разі заявлення позову про витребовування майна із чужого незаконного володіння.
Відповідно до абз. 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Разом з тим, суд встановив, що внаслідок визнання недійсними договору купівлі-продажу дачного будинку від 03 червня 2015 року, укладеного між ТОВ «Технічне промислове постачання» і ОСОБА_3 щодо дачного будинку АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом КМНО Гоменюк О.М., договору купівлі-продажу дачного будинку від 19 червня 2015 року, укладеного між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 щодо дачного будинку АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом КМНО Колесник О.О., та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на дачний будинок АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1209976480000; номер запису про право власності 19698827, відсутня потреба у визнанні права власності на спірний об'єкт за позивачем, оскільки наявними у матеріалах справи доказами доведено, що за позивачкою ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вже зареєстровано право власності на об'єкт незавершеного будівництва - житловий корпус АДРЕСА_1 , про що свідчить запис № 16220664 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Згідно з частиною третьою ст. 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Правилами частини першої ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
Крім того, згідно з частиною першою ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до правил частини першої ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав.
Згідно положень ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Правилами частин 1, 2, 3, 5 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.
Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 13.05.1980 року в справі «Артіко проти Італії (пункт 35), рішення від 30.05. 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Pyїc Topіxa проти Іспанії» (Ruіz Torіja v. Spaіn) № 303-А, пункт 29.
Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, скасування запису про право власності, а відтак позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до правил ст. 141 ЦПК України понесені позивачкою судові витрати по сплаті судового збору, на думку суду підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_3 та відповідачки ОСОБА_4 , які були сторонами договорів з приводу яких суд дійшов висновку про визнання їх недійсними і за заявою ОСОБА_4 приватним нотаріусом КМНО Мамай І.В. було вчинено реєстраційну дію, що за висновками суду підлягає скасуванню .
На підставі викладено та керуючись ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 60, 76-82, 211, 223, 258, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд, -
вирішив:
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник Олени Олександрівни, фізичної особи підприємця ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю «Технічне промислове постачання», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гоменюк Олени Миколаївни, ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс», закрите акціонерне товариство «Київгума», Фонд державного майна України, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, Державна фіскальна служба України, Державна служба фінансового моніторингу України, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу дачного будинку та скасування рішення державного реєстратора про внесення до державного реєстру відомостей про такий дачний будинок, задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу дачного будинку укладений 03 червня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Технічне промислове постачання» та ОСОБА_3 щодо дачного будинку АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гоменюк Оленою Миколаївною, зареєстрований в реєстрі за №1028.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу дачного будинку укладений 19 червня 2015 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 щодо дачного будинку АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник Оленою Олександрівною, зареєстрований в реєстрі за №5.
Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34513402 від 29.03.2017 12:35:07, стосовно реєстрації прав власності ОСОБА_4 на дачний будинок АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1209976480000; номер запису про право власності 19698827.
Скасувати Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на дачний будинок АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1209976480000, та закрити в Державному реєстрі прав на нерухоме майно відповідний розділ.
Стягнути з ОСОБА_3 (адреса АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_7 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 826 (вісімсот двадцять шісьть ) гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 (адреса АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_7 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 915 (дев'ятсот п'ятнадцять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 12 вересня 2022 року.
Суддя К.Г. Плахотнюк